Ухвала суду № 33357615, 02.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/4302/13-а

02.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "УКпостач"- Попова Анжеліка Михайлівна, довіреність № 11/01 від 11.01.13

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- Володькін Сергій Анатолійович, довіреність № 6553/10/00 від 14.06.13

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А.) від 11.07.13 у справі № 801/4302/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "УКпостач" (вул. Сєвєрная, 1-а, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Північна 2, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2013 адміністративний позов дій задоволено: визнані протиправними дії Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, щодо визначення податкового боргу Приватному акціонерному товариству "УКпостач" у розмірі 3584634,00 грн. за авансовими внесками з податку на прибуток приватних підприємств за січень - квітень 2013 року, зобов'язано Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби провести зарахування Приватному акціонерному товариству "УКпостач" суму переплати по податку на прибуток в рахунок авансового платежу по податку на прибуток у березні - квітні 2013 року, зобов'язано Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби здійснити коригування даних в картці особового рахунку Приватному акціонерному товариству "УКпостач" шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3584634,00 грн., вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Приватне акціонерне товариство "УКпостач" (далі- позивач) звернулось до суду з позовом до Красноперекопської державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправними дій щодо визначення податкового боргу (з урахуванням уточнених позовних вимог) у розмірі 3584634,00 грн. за авансовими внесками з податку на прибуток приватних підприємств за січень-квітень 2013 року, зобов'язання відповідача провести зарахування суму переплати на податок на прибуток в рахунок авансового платежу у березні-квітні 2013 року та здійснити корегування даних в картці особового рахунку шляхом виключення із неї відомостей про наявність податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за нормами діючого Податкового кодексу України платник податків має право на залік або повернення надмірно сплачених, а також надмірно стягнутих сум податків і зборів, пе ні, штрафів в порядку, встановленому Податковим кодексом України. Станом на 13.05.2013, згідно до акту звірки від 01.07.2013 пе реплата позивача по податку на прибуток склала 16 309 351,39 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є цілком обґрунтовані, дії відповідача, щодо визначення податкового боргу позивачу є протиправними, при цьому є необхідним зобов'язання відповідача провести зарахування позивачу суму переплати по податку на прибуток в рахунок авансового платежу по податку на прибуток у березні-квітні 2013 року та здійснення коригування даних в картці особового рахунку позивача шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3 584 634,00 грн.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до пункту 2 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (з урахуванням Закону України від 05.07.2012 "Про вне сення змін до Податкового кодексу України, а саме: з 1 січня 2013 змінено під хід до декларування і сплати платниками податку на прибуток своїх податкових зобо в'язань, тобто платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, сплачують у січні - лю тому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календа рних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як безперечно встановлено судом першої інстанції, декларація на прибуток за 9 місяців 2012 року була надана позивачем до подат кового органу 08.11.2012, у якій, загальна сума податкових зобов'язань з наростаю чим підсумком з податку на прибуток склала 10 181 618,00 грн. (рядок 14 декларації). Отже, 1/9 розміру авансового внеску з податку на прибуток у січні - лютому 2013 року склав 1 131 291, 00 грн. Декларація на прибуток за 2012 рік здана позивачем 08.02.2012 у якій, за гальна сума податкових зобов'язань з наростаючим підсумком з податку на прибуток, склала 7932313,00 грн. (рядок 14, 33 декларації). Отже, 1/12 розміру авансового внес ку з податку на прибуток позивача з березня 2013 року склав 661 026, 00 грн. (колонка 34).

Відповідно до 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що станом на 30.12.2012, згідно до акту звірки № 97 від 14.02.2013 переплата позивача по податку на прибуток складала 18 305 706,39 грн., станом на 12.04.2013, згідно до акту звірки від 12.04.2013 переплата по податку на прибуток позивача складала 20 555 011, 39 грн., станом на 01.07.2013, згідно до акту звірки №592-20 від 01.07.2013 переплата по податку на прибуток позивача складала 16 309 351,39 грн.

Слід зазначити, що у формі декларації за 9-ть місяців 2012 року не було передбачено рядки, де платник податку на прибуток повинен самостійно визначити суму авансового платежу у січні - лютому 2013 року, відповідач самостійно визначив цю 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності позивача за 9-ть місяців 2012 року, в розмірі 1131291 гривень (10181618,00 грн. * 1/9). Тобто, позивач на підставі пункту 2 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України був зобов'язаний сплатити авансовий внесок з податку на прибуток за січень-квітень 2013 року в сумі 3 584 634,00 гривень із яких за січень-лютий 2013 року в розмірах по 1 131 291,00 грн., а за березень-квітень 2013 року в розмірах по 661 026,00 грн.

З урахуванням пункту 17.1.10. статті 17 Податкового кодексу України щодо права платника податків на залік або повернення надмірно сплачених, а також надмірно стягнутих сум податків і зборів, пе ні, штрафів, позивач, дотримуючись положень пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України неодноразово направляв на адресу відповідача заяви від 26.12.2012, 16.01.2013, 22.01.2013 про зарахування переплати з податку на прибуток за рахунок авансових платежів, які будуть нараховані у 2013 році, на що отримував негативні відповіді, а саме: лист Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 10.01.2013, з якого вбачається, що при розрахунку узгодженої суми грошових зобов'язань з метою сплати авансових внесків з податку на прибуток надмірно сплачені суми цього податку не враховуються, а також лист Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 07.02.2013, в якому вказано, що питання про можливість здійснення перекидання грошових коштів буде розглянуто після отримання відповіді від Державної податкової служби України, про що буде повідомлено додатково.

Для сплати платниками щомісячних авансових внесків з податку на прибуток наказом Міністерства фінансів України від 17.01.2013 N 19 "Про затвердження змін до бюджетної класифікації" виділені спеціальні коди бюджетної класифікації.

У зв'язку із цим Державною казначейською службою України відкриті відповідні рахунки для сплати платниками податку щомісячних авансових внесків з податку на прибуток.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового борту платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з вищевикладеного, зарахування надміру сплачених грошових зобов'язань платника з податку на прибуток у сплату щомісячних авансових внесків може бути здійснене на підставі поданої платником відповідної заяви про таке зарахування.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2013 позивачем отримано податкову вимогу №1/1 від 24.01.2013, згідно якої сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями визначена відповідачем в розмірі 1131291,00 грн., яка скасована постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим в рамках адміністративної справи № 801/1694/13а, яка на час розгляду даної справи, не набрала законної сили.

13.02.2012 позивач направив на адресу податкового органу заяву про зараху вання переплати з податку на прибуток в рахунок авансових внесків по податку на при буток за лютий 2013. Відповіді, на заяву позивача, від податкового органу не надходило.

Як вбачається з листа Державної податкової служби України від 01.04.2013 за №4420/6/15-14-15-13, у відповідності до пункту 87.1 статті 87 Ко дексу, де вказано, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні засоби, у тому числі, примані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як заїм (кредит), і з інших джерел, з урахуванням особ ливостей, визначених цією статтею, а також суми надмірно сплачених платежів до відповідних бюджетів, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків по відповідному платежу може бути здійснена також за рахунок надмірно сплачених сум по такому платежу (без заяви платника) або за рахунок помилко во або надмірно сплачених сум по інших платежах (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів, залік надмірно сплачених грошових зобов'язань пла тника податку на прибуток на сплату щомісячних авансових внесків може бути віднесений на підставі поданої платником відповідної заяви про таке зарахування.

Матеріали справи свідчать про те, що 19.03.2013 позивач направив на адресу податкового органу заяву про зараху вання переплати з податку на прибуток в рахунок авансових внесків по податку на при буток за березень 2013, на що, у супереч діючому податковому законодавству та роз'ясненню Державної податкової служби України в листі від 01.04.2013 за №4420/6/15-14-15-13, з відповіді відповідача за вих.№ 385/10 від 19.04.2013 вбачається, що на підставі даних карток особових рахунків позивача рахується заборгованість по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2 923 608, 00 грн., яка складає з нарахованих сум авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті у січні-лютому 2013 року. по 1131291,00 грн. в місяць, у березні 2013 року - 661 026, 00 грн., у зв'язку із чим викладені вище заяви позивача залишені без задоволення.

Виходячи з положень статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивач щомісячно з грудня 2012 по березень 2013 року, звертався до відповідача з заявами про зарахування переплати з податку на прибуток, що утворилася за наслідками діяльності в 2012 році, в рахунок авансових внесків з податку на прибуток у 2013 році. Отже, з урахуванням підтвердженої переплати відповідач на підставі розкритих вище положень статей 17, 43, 87 Податкового кодексу України був зобов'язаний зарахувати переплату з податку на погашення авансового внеску з податку на прибуток за січень-квітень 2013 року в сумі 3 584634,00 гривень.

З урахуванням викладеного судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача та зазначає, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес, а навпаки суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Оцінюючи дії Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо визначення податкового боргу позивачу у розмірі 3584634,00 грн. за авансовими внесками з податку на прибуток приватних підприємств за січень - квітень 2013 року, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв не в порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2013 у справі № 801/4302/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко