Ухвала суду № 33357537, 29.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5278/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Желтобрюх І.Л. та Мамчура Я.С.,

при секретарі - Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1» до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ПАТ «Завод залізобетонних виробів № 1» звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати рішення від 28 грудня 2013 року № 1117.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що накладення санкцій, передбачених ст. 108 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування», є правомірним з огляду на п. 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва було проведено перевірку ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1», про що складено акт від 28 грудня 2012 року № 1117.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено рішення від 28 грудня 2012 року № 1117, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 33069 грн. 67 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1» суд першої інстанції виходив з того, що відповідач застосував штраф передбачений Законом, норми якого втратили чинність.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З акту перевірки від 28 грудня 2012 року № 1117 вбачається, що звіт нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за квітень 2010 року, який необхідно було подати у строк до 20 травня 2010 року, позивачем фактично подано 19 вересня 2012 року.

У зв'язку з цим Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва застосувало до позивача штраф, передбачений п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, як було вірно встановлено судом першої інстанції, з 01 січня 2011 року, після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» був виключений.

Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення відповідач керувався нормою Закону, яка втратила чинність.

Обґрунтовуючи правомірність свого рішення Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва послалося на абз. 6 п. 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно вказаної норми права на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду у разі неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проаналізувавши абз. 6 п. 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів дійшла до висновку про те, що Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва не мало права в грудні 2012 року застосовувати до ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1» штраф, передбачений п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Передбачений вказаною нормою права штраф не пов'язаний із стягненням заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає необґрунтованими посилання Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на абз. 6 п. 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» як на підставу для застосування після 01 січня 2011 року штрафів, передбачених п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 15 травня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

оловуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С