Постанова № 33357234, 05.09.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року Справа № 803/1832/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мачульського В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області, третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження в частині накладення арешту на майно та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Мегабанк» (далі - ПАТ «Мегабанк», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (далі - ВДВС, відповідач), третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження в частині накладення арешту на майно та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 20.03.2012 року Апеляційним судом Волинської області по справі № 2-2112/11 було винесено рішення, яким встановлено, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 161/2007 від 31.10.2007 року та за кредитним договором № 162/2007 від 31.10.2007 року на загальну суму 1551771,65 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно нотаріально-посвідченого договору, укладеного між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 31.10.2007 року, зареєстрованого за реєстровим номером 8723, а саме на приміщення офісу (від № 3-1 по № 3-7) літера А-3 площею 81,4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2 шляхом надання права ПАТ «Мегабанк» на його продаж від свого імені будь-якій особі покупцеві із застосуванням процедури продажу, визначеної ст. 38 Законом України «Про іпотеку».

З метою виконання рішення суду та права продажу предмета іпотеки, ПАТ «Мегабанк» було здійснено звернення до нотаріуса за посвідченням договору купівлі-продажу зазначеного вище нерухомого майна, однак нотаріусом було відмовлено у посвідченні договору-купівлі продажу оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна заборона, накладена 21.03.2011 року, реєстратором: Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 43005 Волинська область, м. Луцьк, вул. Восьмого березня, 1 к. 217 згідно Постанови про відкриття виконавчого провадження , № б/н від 17.02.2011 року, Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, старший державний виконавець - Навроцький Д.В., об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми 3291,33 грн., обтяжувач та заявник: Другий відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, Код: 35041370, 43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 27-а, тел. (03322) 72-41-38, 72-41-49, 72- 41-33, 72-41-54; власник: ОСОБА_2, Код: НОМЕР_1, АДРЕСА_1.

Позивач вважає, що наявність зазначеного арешту унеможливлює виконання ПАТ «Мегабанк» судового рішення Апеляційним судом Волинської області від 20.03.2012 року про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення свої грошових вимог, а тому предмет іпотеки підлягає виключенню з майна ОСОБА_2 на котре накладено арешт.

Просять суд скасувати постанову старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького МУЮ Навроцького Д.В., про відкриття виконавчого провадження № б/н від 17.02.2011 року в частині накладення арешту на приміщення офісу (від №3-1 по №3-7) літера А-3 площею 81.4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2, та зобов'язати Другий ВДВС здійснити необхідні та достатні дії щодо виключення з під арешту накладений реєстратором Волинської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 21.03.2011 року арешт вищевказаного майна.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року по справі № 820/3595/13-а позовні вимоги ПАТ «Мегабанк» до Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Волинській області, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа-Волинська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про зняття арешту роз'єднано в самостійні провадження.

12.06.2013 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду справу передано по підсудності до Волинського окружного адміністративного суду.

28.08.2013 року справу прийнято до провадження Волинським окружним адміністративним судом.

03.09.2013 року представником позивача до суду подана заява про уточнення позовних вимог, в якій просить суд, також зобов'язати ВДВС зняти накладений реєстратором Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 21.03.2011 року арешт вищевказаного майна.

Представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи надіслали до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Оскільки від осіб, які беруть участь у справі надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутності, дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів,

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.

Згідно ст.17 ч. 1 КАС України компетенція адміністративних судів поширюються на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Частиною 1 ст. 181 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Волинської області від 20.03.2012 року по справі № 2-2112/11 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 161/2007 від 31.10.2007 року та за кредитним договором № 162/2007 від 31.10.2007 року на загальну суму 1551771,65 грн. ПАТ «Мегабанк» надано право звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно нотаріально-посвідченого договору, укладеного між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_2. 31.10.2007 року, зареєстрованого за реєстровим № 8723 приміщення офісу (приміщення від № 3-1 по № 3-7) літера А-3 площею 81,4 кв.м., вартістю 1994809 грн., що знаходиться по АДРЕСА_2 шляхом надання права ПАТ «Мегабанк» на його продаж від свого імені будь-якій особі-покупцеві із застосуванням процедури продажу, визначеної ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу приміщення офісу від №3-1 по №3-7, літ. А-3, площею 81,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, позивач звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу .

Листом від 29.04.2013 року № 250/01-16 приватний нотаріус повідомив позивача, що на вказане майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні заборони, зокрема: арешт нерухомого майна накладений 21.03.2011 року, реєстратором: Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 43005 Волинська область, м. Луцьк, вул. Восьмого березня, 1 к. 217 згідно Постанови про відкриття виконавчого провадження , № б/н від 17.02.2011 року, Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, старший державний виконавець - Навроцький Д.В., об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми 3291,33 грн., обтяжувач та заявник: Другий відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, Код: 35041370, 43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 27-а, тел. (03322) 72-41-38, 72-41-49, 72- 41-33, 72-41-54; власник: ОСОБА_2, Код: НОМЕР_1, АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що постановою старший державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Навроцького Д.В., від 17.02.2011 року відкрито виконавче провадження № 25248875 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ДКП «Луцьктепло» суму боргу в розмірі 3235,83 грн.. та накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_2 в межах суми 3291,33 грн., що підтверджується також копією Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборони відчуження об"єктів нерухомого майна.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 вищевказаного Закону передбачено переважне право іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Таким чином, пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що 31.10.2007 року внесено запис про заборону відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме: заборона на нерухоме майно на підставі іпотечного договору № 8723 від 31.07.2007 року, об'єкт обтяження: офісні нежитлові приміщення від №3-1 по №3-7 включно, загальною площею 81,4 кв.АДРЕСА_2, власник - ОСОБА_2

Згідно з частинами 3 та 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

З аналізу вищевказаної статті Закону суд приходить до висновку, що старший державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Навроцький Д.В., відкриваючи виконавче провадження від 17.02.2011 року та накладаючи арешт на все майно ОСОБА_2 повинен був перевірити наявність обтяження майна ОСОБА_2. повідомити іпотекодержателя ПАТ «Мегабанк» про накладення арешту на зазначені приміщення та роз'яснити іпотекодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Суд також звертає увагу на те, що запис про заборону на відчуження нерухомого майна - приміщення офісу (приміщення від № 3-1 по № 3-7) літера А-3 площею 81,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вчинений на користь іпотекодержателя - ПАТ «Мегабанк» - 31.10.2007 року, здійснено раніше, ніж державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на все майно ОСОБА_2 - 17.02.2011 року.

Таким чином, накладений відповідачем на все нерухоме майно ОСОБА_2 охоплює й іпотечне майно, що унеможливлює здійснення позивачем реалізувати першочергове право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доведеності правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № б/н від 17.02.2011 року в частині накладення арешту на приміщення офісу (від №3-1 по №3-7) літера А-3 площею 81.4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2.

Суд враховує, що під час прийняття спірної постанови відповідач діяв в межах правового поля, проте, враховуючи викладені обставини, що не були йому відомі, прийнята ним постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2011 року підлягає скасуванню в частині накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_2

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача зняти арешт нерухомого майна накладеного 21.03.2011 року, реєстратором Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, суд зауважує, що згідно приписів ст. 162 КАС України, суд при вирішенні справи має повноваження з зобов'язання відповідача вчинити певні дії незалежно від заявлення разом з цими позовними вимогами інших вимог, в тому числі щодо визнання його бездіяльності незаконною.

Задовольняючи вказані позовні вимоги, суд виходить з того, що саме лише скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2011 року в частині накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_2, не спричинить поновлення прав позивача, яке є можливим лише із вчиненням дій щодо фактичного зняття арешту на спірні офісні приміщення. Зобов'язання відповідача вчинити дії, про які просить позивач, відповідає характеру спірних правовідносин та служить меті захисту порушених прав позивача.

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає до задоволення, шляхом скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № б/н від 17.02.2011 року в частині накладення арешту на приміщення офісу (від №3-1 по №3-7) літера А-3 площею 81.4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2, та зобов'язати Другий відділ ДВС Луцького МУЮ зняти арешт нерухомого майна накладеного 21.03.2011 року, реєстратором Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Керуючись ст.ст. 2,11,17,71,160,162,163,181,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 1,11,154,60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 1,3,4 Закону України «Про іпотеку», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № б/н від 17.02.2011 року в частині накладення арешту на приміщення офісу (від №3-1 по №3-7) літера А-3 площею 81.4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2.

Зобов'язати Другий відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27-а) зняти арешт нерухомого майна накладеного 21.03.2011 року, реєстратором Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (43005 Волинська область, м. Луцьк, вул. Восьмого березня, 1, к. 217) накладеного згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № б/н від 17.02.2011 року, а саме: приміщення офісу (від №3-1 по №3-7) літера А-3 площею 81.4 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський