Постанова № 33357222, 14.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2013 р.

Справа №801/6562/13-а

>Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-ОПТ» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ника-ОПТ» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування наказу відповідача №2044 від 07 червня 2013 року “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-ОПТ».

Позов мотивовано тим, що оскаржуваний наказ прийнято з порушенням вимог Податкового кодексу України, зокрема статтей 78, 79 ПК України, у зв’язку з чим він підлягає скасуванню.

У судове засідання предствник позивача не з'явилася, про час дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим ДПС є суб’єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

T class="fs127">Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ника-ОПТ» є юридичною особою, зареєстрованою 21 вересня 2006 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 439593 (а.с.11-12) та довідкою випискою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 05.3-6-06/1398 (а.с.13-14), взято на податковий облік з 27 вересня 2006 року за №5183, що підтверджується довідкою № 4007/29-0 від 27.09.206 року (а.с.15).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ника-ОПТ» є юридичною особою, яке зобов'язано виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що згідно наказу № 2044 від 07 червня 2013 року відповідачем на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, ст. 20 Податкового кодексу України вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку позивача (а.с.7).

Згідно зі ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Виключний перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка, наведено у п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 Податкового кодексу України.

Зокрема, згідно п.п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України до таких обставин належить - якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, обов’язковою передумовою законності призначення перевірки за вказаною обставиною є направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень та ненадання платником податків протягом 10 днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень.

В силу п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Суд враховує, що рішення, дії суб’єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем 21 травня 2013 року оформлено запит № 11256/10/15-2 про надання інформації та її документального підтвердження (а.с.10).

У запиті відповідачем вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ника-ОПТ» повинно надати інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських, податкових та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з’ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарським відносинам з контрагентами-замовниками та контрагентами-постачальниками за березень 2013 року з таких питань: укладених договорів, відображення результатів по цим операціям у податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях, податкових накладних, реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, залізничних накладних, видаткових, приходних накладних (актів виконаних робіт), платіжних документів, аналітичних карток рахунків.

Як зазначає представник позивача, вказаний запит № 11256/10/15-2 від 21 травня 2013 року було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «Ника-ОПТ» 28 травня 2013 року, що в свою чергу не спростовано представником відповідача.

Таким чином, суд зазначає, що відповідно п.п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України позивач повинен був протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту надати пояснення та їх документальні підтвердження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ника-ОПТ» 28 травня 2013 року, тобто у передбачені 10 робочих днів, направило до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС лист б/н від 28 травня 2013 року у відповідь на запит № 11256/10/15-2 від 21 травня 2012 року (а.с.42-43), який було отримано відповідачем 29 травня 2013 року, що підтверджується відміткою відповідача про отримання на першій сторінці листа.

Згідно листа позивача б/н від 28 травня 2013 року ним на адресу відповідача були надані копії документів бухгалтерського та податкового обліку: податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за березень 2013 року, а також Товариство з обмеженою відповідальністю «Ника-ОПТ» просило відповідача вказати, які саме укладені договори, а також інші документи необхідно надати.

Доказів, які б спростовували вищенаведені висновки суду та твердження представника позивача щодо своєчасності надіслання запитуваних документів представником відповідача суду не надано.

Таким чином, фактичні обставини справи свідчать, про те, що позивач у повному обсязі та у встановлений 10-тиденний термін надав відповідачу належним чином засвідчені копії усіх документів та пояснення, зазначені у запиті відповідача.

З оскаржуваного наказу вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача призначена відповідачем на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Аналіз зазначеної норми Закону приводить до висновку, що право податкового органу на проведення позапланових перевірок виникає лише в разі одночасної наявності наступних умов:

- виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації;

- направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень;

- фактичного отримання платником податків такого запиту;

- ненадання платником податків протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

За таких обставин, суд вважає, що у відповідача не було передбачених п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України підстав для проведення документальної позапланової перевірки.

Крім того, відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що незважаючи на виконання позивачем вимог законодавства стосовно строків надання необхідної інформації відповідачем 07 червня 2013 року було видано наказ № 2044 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-ОПТ» у відповідності з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, ст.. 20 Податкового кодексу України (а.с. 7).

Оскаржуваним наказом передбачено проведення перевірки з 10 червня 2013 року тривалістю 5 робочий днів.

Відповідно до повідомлення №984/22.3 від 07 червня 2013 року відповідач повідомив позивача про проведення перевірки (а.с.8).

З матеріалів справи вбачається, що вказане повідомлення і копія наказу були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю «Ника-ОПТ» 13 червня 2013 року, що підтверджується відміткою у журналі реєстрації вхідної кореспонденції позивача (а.с.41).

Отже, на час проведення перевірки – 10 червня 2013 року позивач не отримав ані копію наказу, ані повідомлення про проведення перевірки.

Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічну позицію викладено у листі Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 р. N 1844/11/13-10.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень в порушення зазначених правових норм, правомірності прийняття оскаржуваного наказу не доведено.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн., відповідно до порядку, встановленому статтею 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №2044 від 07 червня 2013 року “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-ОПТ».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ника ОПТ” (ЄДРПОУ 34582394) судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп., шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет