Рішення № 33356522, 22.08.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7354/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

22.08.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Дубас Т.В.

при секретарі - Дідур М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки та визнання недійсною заборони на відчуження ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки та визнання недійсною заборони на відчуження.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що кінці літа на початку осені 2007 року , ОСОБА_1, виявив бажання та ініціативу придбати у АДРЕСА_1 Ним планувалось придбати будинок, реконструювати і відбудувати його, а потім або вигідно перепродати, або залишитись в ньому проживати з сім'єю. Оскільки достатніх власних коштів для придбання і масштабної перебудови у нього не було, він вирішив отримати кредит у банку. З приводу кредиту він звернувся у м. Києві до філії «Розрахунковий центр ПАТ КБ «ПриваБанк» (відділення № 41) та після виїзду кредитних спеціалістів і обстеження даного будинку отримав попередню згоду на отримання кредиту в розмірі 100 000 (сто тисяч) доларів США. Після цього він видав завдаток власниці цього будинку ОСОБА_3 (що підтверджується розписками ОСОБА_3 виписаних на його ім'я) в розмірі 19 750 дол. Але за декілька днів до отримання кредиту та для укладання угоди купівлі-продажу, йому зателефонував представник банку та повідомив, що сума кредиту зменшуються до 77500 дол. США і видати банк кредит зможе лише при умові, якщо поручителем виступить юридична особа, або кредит буде отримувати приватний підприємець. Не маючи статусу приватного підприємця та не бажаючи втрачати завдаток (згідно умов прописаних в розписці), він був вимушений звернутися до свого старого знайомого ОСОБА_2, який мав статус приватного підприємця ,з проханням, щоб він оформив кредит на себе ( за винагороду в 10 000 - 15 000 дол. США в залежності від суми прибутку в разі успішного перепродажу даного будинку), а позивач буде обслуговувати цей кредит. Водночас він звернувся до ОСОБА_3 з проханням перенести дату угоди купівлі продажу на пізніший термін. Вона погодилась зачекати поки будуть оформлятись документи на видачу кредиту на ОСОБА_2 що 21 вересня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № K2V4GK03 790068. Відповідно до зазначеного вище кредитного договору ОСОБА_2 отримав готівкою через касу банку 77500 доларів США для придбання домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 25 вересня 2007 року ОСОБА_2 уклав договір купівлі - продажу щодо домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. 25 вересня 2007 року ОСОБА_2 надав в іпотеку ПАТ КБ «ПриватБанк», зазначене вище нерухоме майно, про що укладено відповідний договір іпотеки № K2V4GK 03790068, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_6 25 вересня 2007 року приватний нотаріус наклав заборону на відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Однак фактичним покупцем вказаного домоволодіння був саме позивач. Всі витрати по оформленню купівлі-продажу домоволодіння здійснювались за його рахунок. Кредит з першого дня отримання обслуговувався лише позивачем. Позивач за свій рахунок здійснив реконструкцію і перебудову будинку. Після настання світової фінансової кризи він вносив суми з врахуванням фактичної можливості. Враховуючи падіння вартості будинку позивач планував не продавати його, а залишити собі з виплатою ОСОБА_2 винагороди. 18 серпня 2009 року ОСОБА_2, надав ОСОБА_1, довіреність, яку посвідчив нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_8 м. Київ та припинив дію довіреності від 18 серпня 2009 року, яку посвідчував приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_7. Це зроблено з порушенням відповідної Інструкції і дії нотаріуса в даний час оскаржуються. Після цього позивач припинив обслуговувати кредит. З 2010 року між позивачем і відповідачами тривають численні судові позови. Вважає, що відповідачами були порушені права позивача. Банку було відомо, що позивач є фактичним покупцем будинку. Саме банку запропонував позивачу оформити кредит на ОСОБА_2 Відповідачі не заперечували проти проведення позивачем реконструкції та перебудови будинку. Внаслідок чого предмету іпотеки веже е існує. Договір іпотеки № K2V4GK 03790068 укладений з порушенням законодавства та має бути визнаний недійсним. Він укладений в момент, коли будинок ще не був зареєстрований на ОСОБА_2. Фактично міг укладатись договір застави майнових прав наступним укладанням договору іпотеки. При укладенні договору застави позивач міг наполягати на включення до нього умов захисту своїх прав, які в наступний час могли ввійти і іпотечний договір.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечує. Вважає, що позивач не був стороною договору іпотеки. Вказаний договір не порушує його права, а тому позивач не може вимагати визнання договору іпотеки недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечує.

Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з'яввися. Про час і місце розгляду справи відповідач належним чином попереджений.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, знаходить, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріалами справи встановлено, що 21 вересня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № K2V4GK03 790068. Відповідно до зазначеного вище кредитного договору ОСОБА_2 отримав готівкою через касу банку 77500 доларів США для придбання домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1

25 вересня 2007 року ОСОБА_2 уклав договір купівлі - продажу та набув домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

25 вересня 2007 року ОСОБА_2 надав в іпотеку Позивачу зазначене вище нерухоме майно, про що укладено відповідний договір іпотеки № K2V4GK0379O068, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_6

25 вересня 2007 року приватний нотаріус наклав заборону на відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

18 серпня 2009 року ОСОБА_2, надав ОСОБА_1, довіреність, яку посвідчив нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області ОСОБА_7

15 червня 2011 року за заявою ОСОБА_2 приватний нотаріуса ОСОБА_8 м. Київ припинив дію довіреності від 18 серпня 2009 року, яку посвідчував приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_7.

Вказане свідчить, що кредитний договір № K2V4GK03 790068 щодним чином не порушує прав позивача.

Зокрема п. 20.7 договору іпотеки від 25.09.2007 № K2V4GK03790068 не позивачу, а Іпотекодавцю ОСОБА_2заборонено вчиняти будь-які дії з предметом іпотеки без письмової згоди Іпотекодержателя (ПАТ КБ «ПриватБанк»).

Позивачем не надано належних доказів про те, що договір від 25 вересня 2007 року купівлі - продажу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 є удаваним в частині покупця і що саме позивач є покупцем цього домоволодіння.

За недоведеності вказаної обставини безпідставними є твердження позивача про порушення його прав умовами договору іпотеки від 25.09.2007 № K2V4GK03790068, оскільки позивач не був і не є стороною цього договору.

Договір іпотеки від 25.09.2007 № K2V4GK03790068 був укладений відповідно до ст.18 Закону України «Про іпотеку». При цьому інші норми цього Закону, Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів не були порушені.

Посилання на проведення в наступний період перебудови та перепланування будинку в даному випадку не може бути прийняте до уваги. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про іпотеку», яка передбачає:виключно на підставі згоди іпотеко держателя дозволяється: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ст. 15 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 11, 15, 16, 203, 215, 575 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 9, 18 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст.15, 15-1, 30, 62, 202, 202-1, 203 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки та визнання недійсною заборони на відчуження відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Дубас Т.В.