Постанова № 33355474, 04.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року Справа № 13/22/5022-850/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А.. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської міської радина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 р.у справі № 13/22/5022-850/2012 господарського суду Тернопільської областіза позовомЗакритого акціонерного товариства "Українська енергетична група"доТернопільської міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТернопільська об'єднана державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової службипровизнання недійсним (незаконним) рішення сесії; визнання права користування на земельну ділянку згідно договору оренди земельної ділянкиВ С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство "Українська енергетична група" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради про:

- визнання недійсним рішення Тернопільської міської ради від 17.08.2012 р. №6/23/45 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.09.2001 р., укладеного між Тернопільською міською радою та закритим акціонерним товариством "Українська енергетична група";

- визнання за закритим акціонерним товариством "Українська енергетична група" права користування земельною ділянкою загальною площею 1,0 га, яка знаходиться у м. Тернополі по вул. Микулинецька, 46, згідно з договором оренди земельної ділянки від 28.09.2001 р., укладеним між Тернопільською міською радою та ЗАТ "Українська енергетична група".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Тернопільська міська рада не мала права в односторонньому порядку розривати договір оренди земельної ділянки від 28.09.2001 р. і припиняти закритому акціонерному товариству "Українська енергетична група" право на землекористування згідно з вказаним договором, оскільки на момент прийняття рішення, як і на дату звернення позивача до суду, останній не мав заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим ТОВ "Українська енергетична група" вважає, що підстав для розірвання договору внаслідок систематичного невнесення орендної плати не вбачається.

Господарський суд Тернопільської області рішенням від 17.12.2012 р. у справі №13/22/5022-850/2012 (суддя Стопник С.Г.), позовні вимоги закритого акціонерного товариства "Українська енергетична група" задовольнив повністю, погодившись з доводами позивача щодо відсутності у даному випадку систематичного невнесення ТОВ "Українська енергетична група" чергових платежів по орендній платі за договором оренди земельної ділянки від 28.09.2001 р., оскільки, як було встановлено судом першої інстанції, виконання з боку позивача грошового зобов'язання повністю підтверджується шляхом подання останнім платіжних доручень.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 р. (колегія суддів: головуючий Марко Р.І., судді Бонк Т.Б., Костів Т.С.) рішення господарського суду Тернопільської області від 17.12.2012 р. залишено без змін з тих же підстав.

Тернопільська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області рішенням від 17.12.2012 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 р. у даній справі, та прийняти нове рішення, яким відмовити закритому акціонерному товариству "Українська енергетична група" у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки ні обставинам справи, ні наявним в матеріалах справи доказам, ні приписам статей 12, 96, 141 Земельного кодексу України, пункту 283.3 Податкового кодексу України, статті 782 Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та пункту 8 договору оренди земельної ділянки від 28.09.2001 р., на підставі яких було винесено оскаржуване рішення Тернопільської міської ради від 17.08.2012 р. № 6/23/45.

Про час і місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином. Представники сторін у судове засідання не з'явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.09.2001 р. між Тернопільською міською радою (орендодавець) та закритим акціонерним товариством "Українська енергетична група" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого (пункт 1) Тернопільська міська рада, на підставі рішення виконавчого комітету від 11.07.2001 р. № 881, надала, а закрите акціонерне товариство "Українська енергетична група" прийняло в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1,0 га згідно з планом розташування, що додається, яка знаходиться в м. Тернополі за адресою: вул. Микулинецька, 46.

Згідно пункту 2 договору земельна ділянка передавалась на умовах оренди терміном на двадцять п'ять років (до 11.07.2026 р.) для обслуговування викуплених будівель і споруд мазутного господарства.

Пунктом 5 договору сторони погодили, що орендна плата за землю вноситься землекористувачем щомісяця до п'ятнадцятого числа наступного за звітним місяця у розмірі 2 288, 32 грн. з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель, встановленого відповідно до законодавства, на рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до пункту 16 договору останній набирає чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради.

28.09.2001 р. вказаний договір оренди земельної ділянки нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. (реєстр. № 6960) та зареєстрований у Виконавчому комітеті Тернопільської міської ради, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 369 від 03.10.2001 р.

Судами встановлено, що рішенням Тернопільської міської ради № 6/23/45 від 17.08.2012 р. вирішено вважати розірваним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2001 р., укладений між Тернопільською міською радою та закритим акціонерним товариством "Українська енергетична група", зареєстрований у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 03.10.2001 р. № 369, а закритому акціонерному товариству "Українська енергетична група" припинено право користування на земельну ділянку площею 1,0 га, передану в оренду для обслуговування викуплених будівель і споруд мазутного господарства за адресою вул. Микулинецька, 46.

Підставою для прийняття вказаного рішення слугувало, зокрема, клопотання Тернопільської ОДПІ (у зв'язку з систематичною несплатою орендної плати за землю), як вбачається із самого рішення.

Предметом спору у даній справі є, зокрема, визнання недійсним вказаного рішення Тернопільської міської ради від 17.08.2012 р. № 6/23/45 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.09.2001 р., укладеного між Тернопільською міською радою та закритим акціонерним товариством "Українська енергетична група".

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Аналогічні приписи містить частина 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено форму актів, які приймаються радою, порядок прийняття нею актів, а також встановлено презумпцію правомірності актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування через вказівку, що такі акти з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України можуть бути визнані незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи містяться в частині 1 статті 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до частин 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до пункту 8 договору орендодавець вправі розірвати договір в односторонньому порядку при систематичному (протягом двох місяців) невнесенні орендної плати.

Як було зазначено вище та вбачається зі змісту оскаржуваного рішення Тернопільської міської ради № 6/23/45 від 17.08.2012 р., підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки з закритим акціонерним товариством "Українська енергетична група" стала систематична несплата останнім орендної плати за договором.

На підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення Тернопільська міська рада посилається на наявний в матеріалах справи лист Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (вх. № Ю04-2682/14-01 від 22.06.2012 р.) з додатком, у якому зазначено, зокрема, про наявність у закритого акціонерного товариства "Українська енергетична група" податкового боргу по платі за землю станом на 01.06.2012 р. в сумі 27 000 грн., та на лист Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (вх. № 221/25 від 25.06.2012 р.) з додатком, у якому зазначено перелік суб'єктів підприємницької діяльності - власників, землекористувачів земельних ділянок державної та комунальної власності, які систематично не сплачують плату за землю з юридичних осіб по м. Тернополю, в тому числі - ЗАТ "Українська енергетична група" із недоїмкою 26 692, 89 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, досліджених судами попередніх інстанцій, на вимогу суду першої інстанції Тернопільською ОДПІ надано довідку № 616 від 30.11.2012 р., відповідно до якої сума податкового боргу у закритого акціонерного товариства "Українська енергетична група" по платежу "Орендна плата з юридичних осіб" станом на 01.06.2012 р. становить 27 023, 45 грн., в тому числі 14 539, 99 грн. - податкові зобов'язання, 12 152, 95 грн. - штрафні санкції та 330, 51 грн. - пеня.

Проте, як встановлено судами та вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень про сплату орендної плати за період з серпня 2009 року по вересень 2012 року, ЗАТ "Українська енергетична група" регулярно (проте, із затримкою) здійснювались платежі в рахунок погашення орендної плати згідно укладеного договору оренди землі.

При цьому, згідно з матеріалами справи, за результатами невиїзної документальної позапланової перевірки своєчасності сплати закритим акціонерним товариством "Українська енергетична група" узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю за період з 27.02.2009 р. по 07.10.2011 р. (акт перевірки № 7712/15-02/31602475 від 25.10.2011 р.), Тернопільською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0012751502 та № 0012761502 від 04.11.2011 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 26 743,62 грн. та 609,57 грн., відповідно, за порушення граничних строків сплати суми грошового зобов'язання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податкові повідомлення-рішення від 04.11.2011 р. у встановленому порядку оскаржені не були, у зв'язку з чим у закритого акціонерного товариства "Українська енергетична група" виник податковий борг по платежу "Орендна плата з юридичних осіб" в сумі 27 353, 19 грн., а тому відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України чергові платежі, які сплачувалися ЗАТ "Українська енергетична група" в рахунок орендної плати по договору, зараховувались органом державної податкової служби в рахунок погашення податкового боргу (застосованих штрафних санкцій), який виник раніше, незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Разом з тим, суди встановили, що в даному випадку мають місце два типи правовідносин: 1) договірні - між позивачем (як орендарем земельної ділянки) та відповідачем (як орендодавцем), що засновані на договорі оренди земельної ділянки від 28.09.2001 р., та 2) між позивачем (як платником податків) та органом державної податкової служби (як контролюючим органом), що врегульовані на даний час Податковим кодексом України, при чому останні не можуть поширюватись на відносини, що випливають із договору оренди земельної ділянки, і не регулюють договірні відносини між сторонами у справі.

Як вбачається з пункту 8 договору оренди земельної ділянки від 28.09.2001 р., необхідною умовою для дострокового розірвання з позивачем договору (в односторонньому порядку) мало б бути систематичне (протягом двох місяців) невнесення платежів по орендній платі, визначеній договором, без будь-яких штрафів, пені тощо, що в даному випадку, як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на дату прийняття Тернопільською міською радою оскаржуваного рішення № 6/23/45 від 17.08.2012 р. місця не мало.

Таким чином, вбачається, що підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.09.2001 р. в односторонньому порядку у зв'язку із систематичною несплатою позивачем орендної плати у відповідача не було.

Крім того, судами встановлено, що згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2012 р. у справі № 2а-12173/12/2670 за позовом прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської ОДПІ Тернопільської області Державної податкової служби було стягнуто із закритого акціонерного товариства "Українська енергетична група" 27 284, 66 грн. податкового боргу (штрафні санкції, застосовані згідно податкових повідомлень-рішень № 0012751502 та № 0012761502 від 04.11.2011 р.), при цьому, як вбачається з вказаного рішення, чергові платежі, які проводились ЗАТ "Українська енергетична група" як орендна плата, були спрямовані в погашення таких штрафних санкцій.

Відтак, суди встановили, що у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення Тернопільської міської ради № 6/23/45 від 17.08.2012 р., відбулось порушення прав та інтересів закритого акціонерного товариства "Українська енергетична група" як належного користувача земельної ділянки загальною площею 1,0 га, яка знаходиться у м. Тернополі по вул. Микулинецька, 46, та як власника розташованих на вказаній земельній ділянці будівель і споруд мазутного господарства, для обслуговування яких ця земельна ділянка була йому надана.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що прийняття Тернопільською міською радою рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.09.2001 р. є неправомірним, оскільки суперечить приписам статей 31, 32 Закону України "Про оренду землі", статей 12, 120, 125, 141 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, зокрема, відсутність належних та допустимих доказів наявності систематичної несплати орендних платежів з боку закритого акціонерним товариством "Українська енергетична група" за договором оренди земельної ділянки від 28.09.2001 р., суди попередніх інстанцій дійшли, на думку колегії суддів, до правомірного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.09.2001 р., укладеного між Тернопільською міською радою та закритим акціонерним товариством "Українська енергетична група", та припинення позивачу права користування на земельну ділянку площею 1,0 га, передану в оренду для обслуговування викуплених будівель і споруд мазутного господарства за адресою вул. Микулинецька, 46, а отже - про визнання недійсним рішення Тернопільської міської ради від 17.08.2012 р. № 6/23/45.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було залишено в силі рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Тернопільської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 р. у справі № 13/22/5022-850/2012 господарського суду Тернопільської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова