Ухвала суду № 33355295, 06.09.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"06" вересня 2013 р. Справа № 907/870/13

Розглянувши клопотання прокурора м Ужгорода, м. Ужгород про забезпечення позову по справі №907/870/13

За позовом Прокурора м. Ужгорода, м. Ужгород

в інтересах держави в особі Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-словацького підприємства „Фем-Інвест", м. Ужгород

Про стягнення 49399,99 грн.,

Головуючий суддя Якимчук Л.М.

За участю представників сторін:

Від прокурора - Валько Д.В., прокурор відділу прокуратури м. Ужгорода;

Від позивача - Зеленяк С.С., представник по дов. від 05.06.2013;

Від відповідача -не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Ужгорода, м. Ужгород звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-словацького підприємства „Фем-Інвест", м. Ужгород про стягнення 49399,99 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди №897/0 від 11.09.2007.

Разом з позовною заявою прокурор подав клопотання на підставі ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову та просить накласти арешт на грошові кошти відповідача, мотивуючи вказане клопотання систематичною несплатою орендної плати, а також невиконанням відповідачем свого зобов'язання з погашення існуючої заборгованості.

Ухвалою суду від 21.08.2013 витребувано від прокурора додаткові обґрунтовані припущення щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову, а також докази на підтвердження таких обставин.

Додатковими поясненнями від 06.09.2013 позивач мотивує необхідність забезпечення позову ухиленням відповідача від виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 30.07.2012 про стягнення з відповідача на користь позивача 121889,58 грн. боргу, а також неодноразовим зверненням відповідача до позивача з проханням щодо реструктуризації суми заборгованості.

На підтвердження наведених обставин позивачем подано рішення суду від 30.07.2012 у справі №5008/1824/2011, Постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2013 ВП№ 37317223, листи відповідача від 10.02.2012 №19 та від 18.10.2012 №117, якими останній просить надати можливість розрахуватися за оренду приміщення частинами.

Суд дійшов висновку про відмову у застосуванні заходів забезпечення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з пунктом 3 цієї Постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У даному випадку, рішення суду про стягнення з відповідача орендної плати у розмірі 131552,21 грн., постанова про відкриття виконавчого провадження для виконання цього рішення суду, а також листи відповідача з проханнями реструктурувати заборгованість не можуть бути належними доказами того, що відповідач має намір уникнути виконання зобов'язання чи створювати перешкоди для виконання рішення суду.

Крім того, вказана Постанова Пленуму містить також правову позицію стосовно того, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Прокурор просить накласти арешт на грошові кошти відповідача, що суд вважає неможливим, оскільки такий захід забезпечення позову може мати наслідком повне припинення господарської діяльності відповідача.

З огляду на вказані обставини справи, а також керуючись правовою позицією Пленуму Вищого господарського суду України, клопотання про забезпечення позову належить відхилити.

Враховуючи наведене і керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання прокурора м. Ужгорода, м. Ужгород про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її винесення.

Суддя Л. М.Якимчук