Рішення № 33355285, 27.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.2013 Справа № 5006/29/148/2012

Господарський суд Донецької області у складі і головуючого судді Риженко Т.М., судді Захарченко Г.В. судді Макарової Ю.В.

при секретарі Куньчик Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич», с.Старий Яричів, Львівська область

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка, Донецька область

за участю Третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Приватне акціонерне товариство «Приватбанк», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 57 691,13грн.

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від АТ «Райффайзен Банк Аваль»: не з'явився;

від ПАТ «Приватбанк»: не з'явився;

У судовому засіданні відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 12.02.2013р. по 19.02.2013р. та з 01.08.2013р. по 08.08.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич», с.Старий Яричів, Львівська область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка, Донецька область (далі - Відповідач) за участю Третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Приватного акціонерного товариства «Приватбанк», м.Донецьк (далі - Третя особа) про стягнення заборгованості у розмірі 57 691,13грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 57 691,00грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: видаткових накладних, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 13, 15, 54, 55, 56, 57, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

09.01.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич», вимоги №04/05-07 від 04.05.2012р. на суму 135 283,68грн., поштового повідомлення, яке свідчить про отримання Відповідачем вимоги та довідку №02/01-04 від 02.01.2013р., яка свідчить, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 немає підписаного двостороннього договору, а факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, що є підставою виникнення обов'язку у Фізичної-особи ОСОБА_1 здійснити розрахунок за отриманий товар.

10.01.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від 09.01.2013р. в якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. За твердженням Відповідача між Сторонами по справі існував Дистриб'юторський договір від 30.07.2010р., строк дії Договору закінчився 31.12.2010р. Позивач у своїй позовній заяві не визначив підставу для позову, адже на підставі тих доказів, що надав Позивач та відповідно до ст. 530 ЦК України останній був зобов'язаний надіслати спочатку вимогу для сплати боргу, що він не зробив. Крім того Відповідачем було надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

29.01.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі №25/01-02 від 25.01.2013р. в яких зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» поставило Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 протягом періоду з грудня 2011 року по червень 2012 року товар на загальну суму 178 163,98грн., що підтверджується підписаними обома Сторонами видатковими накладними: видаткова накладна від 16.12.2011р., від 23.12.2011р., від 27.01.2012р., від 10.03.2012р., від 23.03.2012р., від 29.06.2012р. При цьому підписання Покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. За товари, поставлені згідно видаткових накладних Відповідач оплатив лише частково. Відтак станом на день звернення до суду, прострочена заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» за поставлений товар становить 57 691,13грн. Крім того Позивачем надано належним чином засвідчені копії видаткових накладних.

29.01.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано докази сплати сум за накладними №5881 від 16.12.2011р. за №1486 від 27.01.2011р. у вигляді платіжних доручень, копій квитанцій Приватбанку.

12.02.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення по справі №08/02-02 в яких зазначає, що представником Відповідача долучено до матеріалів справи платіжні доручення, які містять відомості, що не відповідають дійсності, а саме: по перше: платіжні доручення від 15.03.2012р., від 20.03.2012р., від 11.04.2012р., від 07.05.2012р. долучені до матеріалів справи місять призначення платежу: «оплата за отримані продтовари згідно видаткової накладної ……». Проте, згідно банківських виписок Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» та довідки ПАТ КБ «ПриватБанк», виданої 31.01.2013р., (кошти від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надходили на рахунок 26003060511068, відкритий у Волинському ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк») призначення коштів, сплачених ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» платіжними дорученнями від 15.03.2013р., від 20.03.2013р., від 11.04.2013р., від 07.05.2013р. є іншими, а саме: «оплата за отримані продтовари згідно договору від 01.01.2011р.». Отже, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не перерахував кошти на рахунок ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» із зазначення в призначені платежу посилання на видаткову накладну. По друге: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав платіжне доручення від 26.01.2012р. згідно якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, начебто сплатив на рахунок ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» кошти в розмірі 3 036,00грн. Проте, згідно банківських виписок ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» та довідки ПАТ КБ «ПриватБанк», від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» 26 січня 2012 року жодних коштів не надходило. Крім того Позивачем надано належним чином засвідчені копії наступних документів: виписок з банківського рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк», довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 31.01.2013р. №Э.VO.0.0.0.0./1-516, вимоги №04

/05-07 від 04.05.2012р. на суму 135 283,68грн. та платіжні доручення.

Заявою від 08.02.2013р. №08/02-03 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 55 113,98грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 08.02.2013р. №08/02-03, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

19.02.2013. Відповідачем через канцелярію суду надані наступні документи: довідку ПАТ КБ «ПриватБанк» від 14.02.2013р. №Э.DO.0.0.0.0./14-511, акт звіряння взаємних розрахунків відповідно до якого з боку Позивача заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 04.02.2013р. складає 55 113,98грн., з Відповідача заборгованість Відповідача перед Позивачем відсутня, платіжні доручення, листів від 13.02.2013р.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 19.02.2013р призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Бокова Ю.В., Макарова Ю.В.

04.03.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі №01/03-03 від 01.03.2013р. в яких зазначає, що представник Відповідача долучив до матеріалів справи: платіжні доручення від 15.03.2012р., від 20.03.2012р., від 11.04.2012р., 07.05.2012р., які містять призначення платежу «оплата за отримані продтовари згідно видаткової накладної №….». Проте, згідно банківських виписок Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» то довідки ПАТ КБ «ПриватБанк», виданої 31.01.2013р., (кошти від Фізичної особи-піприємця ОСОБА_1 надходили на рахунок 26003060511068, відкритий у Волинському ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк») призначення коштів, сплачених ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич»платіжним дорученням від 15.03.2013р., від 20.03.2013р., від 11.04.2013р., від 07.05.2013р. є іншим, а саме: «оплата за отримані продтовари згідно договору від 01.01.2011р.» Отже, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не перераховував кошти на рахунок ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» із зазначенням в призначенні платежу посилання на видаткову накладну, яка є підставою позову. Представником Відповідача подано платіжне доручення від 26.01.2012р згідно якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , нібито сплатив на рахунок ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» кошти у розмірі 3 036,00грн. Проте, згідно банківських виписок ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» та довідки ПАТ «КБ ПриватБанк», від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» 26 січня 2012 року жодних коштів не надходило. Також зазначає, що зміна призначення платежу не була погоджена з Позивачем жодним чином та не приймається Позивачем, відтак на момент розгляду справи призначення платежів є таким, як вказано в банківських виписках Позивача та довідці ПАТ КБ «ПриватБанк».

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 04.03.2013 року замінено склад судової колегії суддю Макарову Ю.В. на суддю Демідову П.В.

08.04.2013 року Відповідачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі від 05.04.2013р. в яких зазначає, що ТОВ «КФ «Ярич» поставив ФОП ОСОБА_1 товар за накладними на загальну суму 125 469,41грн. ФОП ОСОБА_1 розрахувався перед ТОВ «КФ «Ярич» на загальну суму 123 050,00грн. Залишок несплаченого боргу складає 2 419,41грн.

23.04.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі №17/04-01 від 17.04.2013р. в яких зазначає, що оскільки призначення платежу не відповідало дійсності, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» зарахувало платежі, які надходили від ФОП ОСОБА_1, як погашення поточної заборгованості за поставлений товар, тобто заборгованості за поставку товару, яка є найближчою по хронології до дати платежу. Такий спосіб зарахування коштів не суперечить чинному законодавству.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 20.05.2013р. замінено склад судової колегії, суддю Демідову П.В. замінено на суддю Нестеренко Ю.С.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.06.2013р. суд, задля формування достатньої доказової бази, встановлення фактичних обставин справи і надання їм належної правової оцінки, дійшов висновку про необхідність виклику ОСОБА_4 (прізвище виконавця, яке зазначене в листі № Є.DO.0.0.0.0/14-511 від 14.02.2013р.) або іншого повноважного представника ПАТ «Приватбанк» (83000, м.Донецьк, вул.Жовтнева, 82А) в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України як посадову особу для надання пояснень відносно обставин викладених в листі № Є.DO.0.0.0.0/14-511 від 14.02.2013р., відомостей щодо зазначення призначення платежу за платіжними дорученнями № 21 від 7 травня 2012р. на суму 14400,00грн., № 14 від 20 березня 2012р. на суму 7900,00грн., № 13 від 15.03.2012р. на суму 5000,00грн., № 6 від 26.01.2012р. на суму 3036,73грн., № 18 від 11.04.2012р. на суму 1200,00грн. виклику представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» (м.Київ,вул.Лескова,б.9) для дачі пояснень щодо зазначення призначення платежу за платіжними дорученнями № 21 від 7 травня 2012р. на суму 14400,00грн., № 14 від 20 березня 2012р. на суму 7900,00грн., № 13 від 15.03.2012р. на суму 5000,00грн., № 6 від 26.01.2012р. на суму 3036,73грн., № 18 від 11.04.2012р. на суму 1200,00грн.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 12.06.2013р. замінено склад судової колегії, суддю Бокову Ю.В. замінено на суддю Сич Ю.В.

12.06.2013р. ПАТ КБ «ПриватБанк» через канцелярію суду надано письмові пояснення по справі у яких зазначає, що 14.02.2013р. в ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулись бухгалтера ФОП ОСОБА_1 з вимогою зазначити призначення платежу «оплата за отриманий товар відповідно накладної №5881 від 16.12.2011р.» у наступних квитанціях №14937.433.5 від 18.05.2012р. на суму 9 990,00грн., №14423.136.1 від 10.05.2012р. на суму 14 850,00грн., №14937.540.1 від 24.05.2012р. на суму 9 990,00грн., №13991.300.1 від 21.05.2012р. на суму 9 990,00грн., №15828.337.2 від 13.09.2012р. на суму 10 000,00грн. у зв'язку з тим, що в первинних квитанціях призначення платежу не було зазначено. Крім того ПАТ КБ «ПриватБанк» через канцелярію суду надані належним чином засвідчені квитанції.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 08.08.2013р. замінено склад судової колегії, суддю Нестеренко Ю.С. замінено на суддю Захарченко Г.В.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 27.08.2013р. замінено склад судової колегії, суддю Сич Ю.В. замінено на суддю Макарову Ю.В.

Представник Позивача у судове засідання 27.08.2013р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судове засідання 27.08.2013р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» у судове засідання 27.08.2013р. не з'явився.

Представник ПАТ «Приватбанк» у судове засідання 27.08.2013р. не з'явився.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару.

Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» було поставлено товар, Фізична особа-підприємць ОСОБА_1 отримав товар на 57 691,13грн.., що підтверджується видатковою накладною №1486 від 27.01.2012р., видатковою накладною №5881 від 16.12.2011р. Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу №04/05-07 від 04.05.2012р., з вимогою здійснити оплату за поставлений товар.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 55 113,98грн.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода" розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов'язань і, тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою Позивач взяв на себе зобов'язання поставника, а саме: поставляти Відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити товар.

Відповідачем від Позивача отриманий товар, що підтверджується видатковою накладною №1486 від 27.01.2012р., видатковою накладною №5881 від 16.12.2011р., які міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

При цьому, слід зазначити, що видаткові накладні які містяться в матеріалах справи містить підпис представника Відповідача.

Отже, відповідно до даної первинної документації Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» передало продукцію Відповідачу.

Доказу, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що вимога №04/05-07 від 04.05.2012р., яка направлена Відповідачу з вимогою оплатити заборгованість (докази направлення підтверджені повідомленням про вручення поштового повідомлення) є вимогою оплатити заборгованість у розмірі 55 113,98грн.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 55 113,98грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження перерахування коштів за спірними накладними на рахунок ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич».

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Лист ПАТ КБ «ПриватБанк» від 14.02.2013р. №Э.DO.0.0.0.0./14-511 не може бути підставою для зміни призначення платежу після списання коштів з рахунку платника, тому не є доказом, який підтверджує виконання Відповідачем своїх обов'язків щодо оплати суми заборгованості за поставлений товар згідно спірних видаткових накладних.

Крім того в матеріалах справи міститься лист ПАТ КБ «ПриватБанк» від 21.05.05.2013р. №20.1.0.0.0/7-20130521/2657, в якому зазначено що, внесення коригуючих виправлень у реквізит платіжного доручення «Призначення платежу» на підставі заяви платника після проведення платежу неможливе. Також зазначено, що лист керуючого відділенням від 14.02.2013р. №Э.DO.0.0.0.0./14-511 не має юридичної сили, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відтак, оскільки Відповідач не надав достатніх та належних доказів, передбачених чинним законодавством щодо оплати товару згідно видаткових накладних №1486 від 27.01.2012р., №5881 від 16.12.2011р., факт поставки підтверджений матеріалами справи та не спростований Відповідачем позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич», с.Старий Яричів, Львівська область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка, Донецька область, за участю Третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Приватне акціонерне товариство «Приватбанк», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 55 113,98грн. задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» (80463, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, село Старий Яричів, вул.Заводська, буд. №1, ЄДРПОУ 36767366) заборгованість у розмірі 55 113,98грн., судовий збір у сумі 1 537,60грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 27.08.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Т.М. Риженко

Суддя Ю.В. Макарова

Суддя Г.В. Захарченко

Повний текст рішення складено та підписано 28.08.13р.