Ухвала суду № 33354570, 09.09.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Шидловський В.Б.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"09" вересня 2013 р. Справа № 282/598/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні у м.Житомирі апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області на постанову Любарського районного суду Житомирської області від "29" травня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання рішення неправомірним ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Любарського районного суду Житомирської області з позовом до відповідачів, та вказав, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 18.02.2013 року з посиланням на вимоги п.9 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» закінчено виконавче провадження за виконавчим листом №2-а-877/11 від 16.11.2011 року, виданим Любарським районним судом Житомирської області. Позивач вважає рішення державного виконавця неправомірним і просив винести постанову про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 18.02.2013 року про закінчення виконавчого провадження за виконавчим №2-а-877/11 від 16.11.2011 року, а також зобов'язати відділ примусового виконання рішень відділу держаної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області відновити виконавче провадження за виконавчим листом № 2-а-877/11 від 16.11.2011 року, виданим Любарським районним судом Житомирської області.

Постановою Любарського районного суду Житомирської області від 29 травня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Житомирській області від 18.02.2013 року про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №2-а-877/11 від 16.11.2011 року з вимогою зобов'язати Управляння праці та соціального захисту населення Любарської райдержадміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 невиплачену щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2011 рік в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за виключенням суми фактично проведених виплат скасовано.

Зобов'язано відділ примусового виконання рішень відділу держаної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області відновити виконавче провадження за виконавчим листом №2-а-877/11 від 16.11.2011 року з вимогою зобов'язати Управляння праці та соціального захисту населення Любарської райдержадміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 невиплачену щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2011 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за виключенням суми фактично проведених виплат.

В апеляційній скарзі Управління ДВС Головного управління юстиції в Житомирській області просило скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що відділ примусового виконання рішень відділу держаної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області не є належним відповідачем.

Позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За таких підстав, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності позивача та представника відповідача, в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статтею 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 6 червня 2012 року Любарським районним судом позивачу було видано виконавчий лист, в якому зазначено, що суд зобов'язав Управляння праці та соціального захисту населення Любарської райдержадміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 невиплачену щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2011 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за виключенням суми фактично проведених виплат.

19 червня 2012 року держаним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Житомирській області було винесено постанову ВП №33070440 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа №2-а-877/11 виданого 06.06.2012 року.

Згідно постанови державного виконавця ВП №33070440 від 18.02.2013 року, вищевказаний виконавчий лист був повернутий стягувачу - ОСОБА_3, у зв'язку з виникненням обставин, що виключають можливість подальшого виконання рішення суду органами державної виконавчої служби та як наслідок, подальшого здійснення виконавчого провадження, оскільки 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання. У вказаному законі зазначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган: державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Зазначеним законом визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Так, статтею 3 вказаного Закону визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до відповідного органу Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до відповідного органу Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок виконання рішень іншими органами, зокрема ч.2 зазначеної статті передбачено, що виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державної казначейської служби України в установленому КМУ порядку.

Боржник за виконавчим провадженням, підпадає під поняття визначені у статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", як державний орган.

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції встановлено, що винісши постанову про повернення виконавчого документа, посилаючись на Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», державний виконавець відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби головного управління юстиції у Житомирській області не врахував, що виконавчий лист ОСОБА_3 був пред'явлений до виконання до набрання чинності вказаним законом.

Проте, приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції не врахував, що відповідачами у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідні органи державної виконавчої служби (стаття 181 Кодексу адміністративного судочинства України), до яких згідно зі ст.3 Закону України «Про державну виконавчу службу» віднесено: Державну виконавчу службу України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень; Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції, а тому в такій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби у зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

Отже з врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції та прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області задовольнити, постанову Любарського районного суду Житомирської області від "29" травня 2013 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,13100

3- відповідачу Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області м-н Соборний,1,м.Житомир,10014 4-Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул. Ольжича,7,м.Житомир,10003