Постанова № 33354089, 08.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2013 р. (11:30) Справа №801/7432/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський винно-коньячний завод "Бахчисарай" до Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови.

Обставини справи: Приватне акціонерне товариство "Кримський винно-коньячний завод "Бахчисарай" (далі - позивач, ПАТ "КВКЗ "Бахчисарай") звернулось до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції (далі - відповідач, ВДВС Бахчисарайського РУЮ) про визнання незаконною та скасування постанови від 05.06.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок несвоєчасного отримання постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача боргу, отримання у подальшому неповної (недостовірної) інформації щодо банківського рахунку стягувача, на який слід перерахувати борг, позивач за наявності наміру добровільного виконання судового рішення про стягнення суми боргу був позбавлений можливості його виконати, у зв'язку із чим відповідачем безпідставно прийнято спірне рішення про стягнення виконавчого збору.

У судовому засіданні представник позивача Дудкін В.С. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні адміністративного позову з підстав зазначених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача Капустіна О.Б. адміністративний позов не визнала, проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначивши, що відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження, оскільки позивач не надав належних документів на підтвердження погашення боргу у строк встановлений для самостійного виконання рішення. Боржник мав достатньо часу для уточнення та отримання реквізитів стягувача для своєчасної та самостійного погашення боргу, проте не виконав законних вимог державного виконавця, у зв'язку із чим прийнято рішення про примусове стягнення боргу, що передбачає також стягнення з боржника виконавчого збору.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Постановою відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції від 10.06.2013 р. про відкриття виконавчого провадження (ВП № 38399464) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-687/2011, виданого Апеляційним судом Автономної Республіки Крим 16.05.2013 р. про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Кримський вино-коньячний завод "Бахчисарай" на користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 181 166 грн., яка виникла станом на 01.03.2011 р. за договором безпроцентної фінансової допомоги (позики) № 102 від 16.12.2005 р., та судові витрати по справі в розмірі 3 135,50 грн., а всього 184 301,50 грн., надано боржнику на самостійне виконання рішення час до 17.06.2013 р. та повідомлено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк воно буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій (а.с.14).

Отримавши спірну постанову 17.06.2013 року, ПрАТ "КВКЗ "Бахчисарай" звернулось до ВДВС Бахчисарайського РУЮ із заявою про подовження строку на добровільне виконання судового рішення Апеляційного суду АР Крим по справі № 2-687/2011 до 27 червня 2013 року, мотивуючи заяву тим, що в день отримання постанови про відкриття виконавчого провадження сплив строк для добровільного виконання судового рішення (а.с.15).

Постановою ВДВС Бахчисарайського РУЮ про відкладення провадження виконавчих дій від 18.06.2013 р. відкладено провадження з примусових дій щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-687/2011, виданого Апеляційним судом Автономної Республіки Крим 16.05.2013 р. про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Кримський вино-коньячний завод "Бахчисарай" на користь ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 181 166 грн., яка виникла станом на 01.03.2011 р. за договором безпроцентної фінансової допомоги (позики) № 102 від 16.12.2005 р., та судові витрати по справі в розмірі 3 135,50 грн., а всього 184 301,50 грн., до 04.07.2013 р., копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження та органу або посадовій особі, яка видала документ, роз'яснено порядок та строки її оскарження. (а.с.16).

05.07.2013 р. ПрАТ "КВКЗ "Бахчисарай" звернулось до ВДВС Бахчисарайського РУЮ із заявою про закриття виконавчого провадження з виконання рішення Апеляційного суду АР Крим по цивільній справі № 22-ц/190/38/13 від 23 квітня 2013 року, посилаючись на погашення боргу за названим судовим рішенням в розмірі 184 301,50 грн., відповідно до платіжного доручення № 6я495я886, перерахувавши грошові кошти на рахунок ОСОБА_3, на підтвердження чого надало копію платіжного доручення № 6я495я886 від 05.07.2013 року (а.с.21).

12.07.2013 р. ПрАТ "КВКЗ "Бахчисарай" отримало копію постанови ВДВС Бахчисарайського РУЮ про стягнення виконавчого збору від 05 липня 2013 року, відповідно до якої стягненню з нього підлягає сума виконавчого збору у розмірі 18 430,15 грн. (а.с.22).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача про стягнення з позивача суми виконавчого збору, позивач звернувся до суду із позовом, предметом якого визначив законність прийнятого відповідачем рішення.

В ході розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог закону України "Про виконавче провадження", а також правомірність прийняття спірної постанови про стягнення виконавчого збору і встановлено наступне.

З положень частини першої статті 1 Закону України від 21.04.1999р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На вимогу приписів статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу". Вчинення дій з примусового виконання рішень здійснюється на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Правову основу діяльності державної виконавчої служби, відповідно до положень статті 2 Закону України від 24.03.1998 № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Врегульовані приписами статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" обов'язки і права державних виконавців, зобов'язують державного виконавця вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Реалізація наданих державному виконавцю прав та обов'язків, вчинення дій та прийняття рішень зобов'язує державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, у тому числі стягувача та боржника.

Отже, завданням державної виконавчої служби, і окремо державного виконавця у відкритому виконавчому провадженні, що знаходиться в його провадженні, є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, задоволення законних вимог стягувача за рахунок належного боржнику майна, тому перевірка вчинених державним виконавцем дій є фактично перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Так, положення частини першої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язують державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Названа норма, зокрема в частині відповідності виконавчого документа вимогам, передбачених Законом, має бланкетний характер, посилається на приписи статті 18 цього Закону, якими встановлено вимоги до виконавчого листа, у якому зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, за змістом названих норм, у виконавчому документі (листі) та постанові про відкриття виконавчого провадження мають зазначатись: дані, що можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, рахунки стягувача та боржника.

З дослідженої судом постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.06.2013 р., державний виконавець, зазначаючи про можливість самостійного виконання судового рішення та встановлюючи дату самостійного виконання рішення - 17.06.2013 р., не зазначив банківських рахунків стягувача, на які б боржник міг самостійно та добровільно перерахувати грошові кошти в розмірі 184 301,50 грн. (181 166 грн. заборгованості, яка виникла станом на 01.03.2011 р. за договором безпроцентної фінансової допомоги (позики) № 102 від 16.12.2005 р., та судові витрати по справі в розмірі 3 135,50 грн.), тим самим позбавив можливості ПрАТ "КВКЗ "Бахчисарай" для самостійного та добровільного виконання судового рішення.

Так, відповідно до частини першої статті 31 названого Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

На вимогу частини п'ятої статті 25 зазначеного Закону копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, винесено вказану постанову 10.06.2013 р, а подано її до поштового відділення зв'язку (Бахчисарай 4) для направлення боржнику не наступного дня, як того вимагає Закон, а через два дні - 12.06.2013 року (а.с.42 зворотна сторона).

Вчиняючи такі дії, державний виконавець у своїй діяльності припустився порушень Закону України "Про виконавче провадження" щодо своєчасного повідомлення боржника про відкриття за заявою стягувача виконавчого провадження із зазначення діючих реквізитів фінансової установи, в якій відкрито рахунок стягувача, що спричинило до порушення прав боржника щодо розумного та достатнього строку для самостійного виконання судового рішення та позбавило його можливості самостійно виконати, у визначений державним виконавцем строк, судове рішення шляхом перерахування грошових коштів на діючий рахунок стягувача.

Водночас, в обґрунтування правомірності прийняття спірної постанови про стягнення виконавчого збору, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо надання боржнику достатнього часу - до 04.07.2013 року (а.с.16), для самостійного виконання судового рішення, відповідно до поданої ним заяви від 18.06.2013 р. № 1683 (а.с.15), оскільки зазначені в заяві стягувача від 01.07.2013 р., поданій до ВДВС Бахчисарайського РУЮ 03.07.2013 р., банківські реквізити, на які слід перерахувати грошові кошти, зазначено невірно.

Судом встановлено, що після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження 03.07.2013 р., боржником, наступного дня, 04.07.2013 р., за зазначеними у заяві стягувача банківськими реквізитами, в межах наданого державним виконавцем для самостійного виконання судового рішення строку, подано до банку, в якому він обслуговується, платіжне доручення від 04.07.2013 р. № 64я495я864 на загальну суму 184 301,50 грн. з призначенням платежу: "для виконання СКР № 26253018044, відповідно рішення Апеляційного суду в АРК № 22-ц/190/38/13 від 23.04.13р.", яке повернуто фінансовою установою без виконання з підстав невірного зазначення реквізитів стягувача (а.с.18).

Поданою ПрАТ "КВКЗ "Бахчисарай" заявою від 05.07.2013 р., яку ВДВС Бахчисарайського РУЮ отримано того ж дня, позивач посилаючись на обставини повернення платіжного доручення без виконання з підстав невірного зазначення банківських реквізитів, зазначаючи про намір самостійного виконання рішення, просив продовжити строк для добровільного виконання та просив надати банківські реквізити для зарахування грошових коштів за рішенням суду (а.с.19).

Уточнивши банківські реквізити, того ж дня - 05.07.2013 р. ПрАТ "КВКЗ "Бахчисарай" платіжним дорученням № 64я49я886 через фінансову установу, в якій він обслуговується, перераховано на розрахунковий рахунок ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 184 301,50 грн. (а.с.20).

Отже, з досліджених судом матеріалів, наданих сторонами пояснень, судом встановлено, що боржник, намагаючись самостійно виконати судове рішення, був позбавлений такої можливості, як діями державного виконавця так і діями стягувача, що виразились у несвоєчасності і неповноті дій державного виконавця щодо повідомлення своєчасно достовірних даних та у повному обсязі, необхідних для виконання судового рішення, та ненаданні стягувачем своєчасно достовірних даних щодо банківських реквізитів, на які слід перерахувати грошові кошти на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення боргу сумою 184 301,50 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач не надав.

За таких підстав, зважаючи на наявність підстав, що зумовили неможливість своєчасного та повного самостійного виконання боржником судового рішення, у тому числі і за вини державного виконавця та порушення ним норм Закону України "Про виконавче провадження", про що зазначено вище, суд приходить до висновку, що спірна постанова про стягнення з боржника виконавчого збору є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

В судовому засіданні 08 серпня 2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 13 серпня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції про стягнення виконавчого збору від 05 липня 2013 року (ВП38399464).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Кримський винно-коньячний завод "Бахчисарай" (код ЄДРПОУ 00411855), судовий збір у сумі 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 04 коп., шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет