Постанова № 33353050, 03.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р. Справа№ 910/5185/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Чорногуза М.Г.

при секретарі Демиденко К.А.

За участю представників:

від позивача - Соловйова Н.А. - представник згідно із рішенням № 18 від 20.03.2013 року;

від відповідача - Брагіна О.В. - представник за довіреністю від 11.07.2013 року;

від третіх осіб - 1) не з'явились;

2) не з'явились;

від прокуратури - Долгорук С.М. - посвідчення № 002718,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Висока Вежа"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року

у справі № 910/5185/13 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Висока Вежа"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "УкрМегаПоліс"

2) Публічне акціонерне товариство "Київський ювелірний завод"

за участю Прокуратури Шевченківського району міста Києва

про звернення стягнення на заставлене майно

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Висока Вежа" про стягнення 136 678 403, 66 грн. за рахунок предмета застави за договором застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року, а саме: простих іменних акцій в кількості 386014 штук, шляхом набуття позивачем права власності, та зобов'язання зберігача -АТ "Сбербанк Росії" здійснити перерахування простих іменних акцій відповідача з рахунку цінних паперів відповідача на рахунок позивача.

Позовні вимоги мотивовані порушенням третьою особою умов договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 56-08-КЛ від 24.11.2008 року щодо повернення кредиту та сплати процентів у розмірі 136 678 403, 66 грн., з яких 124 909 500, 00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 3 148 403, 84 грн. строкової заборгованості за процентами, 8 401 054, 62 грн. простроченої заборгованості за процентами, 219 445, 20 грн. пені за простроченими процентами, в забезпечення виконання зобов'язань за яким між позивачем та відповідачем укладено договір застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року, предметом якого є прості іменні акції емітента - ПАТ «Київський ювелірний завод» у кількості 386014 штук

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року у справі № 910/5185/13 (суддя Шкурдова Л.М.) позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що 24.04.2013 року внесено запис про припинення державної реєстрації юридичної особи - ТОВ «БК «УкрМегаПоліс» - у зв'язку із визнанням її банкрутом. А отже, враховуючи припинення основного зобов'язання у зв'язку із припиненням боржника, припинилися і зобов'язання за договором застави. Крім того, приймаючи рішення, суд першої інстанції безпідставно не задовольнив клопотання відповідача про призначення експертизи для встановлення вартості акцій та прийняв за основу висновок наданий позивачем, який був проведений неуповноваженою особою.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» по справі № 910/5185/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Суховому В.Г.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/5185/13 колегію суддів у складі: Суховий В.Г. (головуючий), Агрикова О.В., Рудченко С.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року прийнято до свого провадження колегією суддів: Суховий В.Г. (головуючий), Агрикова О.В., Рудченко С.Г. та призначено до розгляду на 23.07.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року у зв'язку із перебуванням судді Рудченка С.Г. у відпустці сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/5185/13 колегію суддів у складі: Суховий В.Г. (головуючий), Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року відкладено розгляд справи до 03.09.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 року, у зв'язку із перебуванням суддів Сухового В.Г. та Агрикової О.В. у відпустці, справу № 910/5185/13 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 року, справу № 910/5185/13 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Чорногуз М.Г.

Представник позивача у судовому засіданні 03.09.2013 року надав суду постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року, відповідно до якої скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 03.04.2013 року про ліквідацію ТОВ «БК «Укрмегаполіс» як юридичної особи у зв'язку із банкрутством.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.09.2013 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити.

Представник прокуратури у судовому засіданні 03.09.2013 року заявив клопотання про призначення судової економічної експертизи та просив суд змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення вартості однієї акції ПАТ «Київський ювелірний завод».

Колегія суддів відхилила клопотання про призначення експертизи у зв'язку із його необґрунтованістю.

Представники третіх осіб у судове засідання 03.09.2013 року не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судового засідання були повідомленні належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень наявними в матеріалах справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 24.11.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрмегаполіс» (надалі - позичальник) укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №56-08-КЛ з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до умов якого банк зобов'язується відкрити позичальнику кредитну лінію в сумі 124000000,00 грн. з терміном користування з 24.11.2008 року по 10.09.2013 року та щомісячною сплатою процентів за користування кредитною лінією в розмірі 20% річних.

Згідно з п. 6.2. кредитного договору за несвоєчасне погашення заборгованості за договором з повернення наданого кредиту, процентів за користування ним, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожний день просточення.

Пунктом 2.2.4 кредитного договору передбачено право банку стягнути достроково з позичальника фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась та за процентами, які підлягали сплаті за договором, при порушенні позичальником будь-яких умов цього договору та/або при порушенні судом справи про банкрутство позичальника. При цьому строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав, а вся заборгованість за цим договором підлягає сплаті на десятий календарний день від дати прострочення позичальником будь-якої частини грошового зобов'язання.

Умови Кредитного договору від 24.11.2008 року виконано банком належним чином шляхом видачі позичальнику кредитних кошів в межах кредитної лінії, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з рахунку позичальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до положень ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У зв'язку з порушенням умов договору та норм чинного законодавства щодо сплати кредиту та процентів за користування ним, у позичальника виникла заборгованість в розмірі 136 678 403, 66 грн., з яких 124 909 500, 00 грн. строкової заборгованості за кредитом, 3 148 403, 84 грн. строкової заборгованості за процентами, 8 401 054, 62 грн. простроченої заборгованості за процентами.

З огляду на невиконання позичальником умов кредитного договору від 24.11.2008 року щодо сплати процентів, позивачем на підставі п. 6.2. договору нараховано 219 445, 20 грн. пені за простроченими процентами.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 24.11.2008 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Висока Вежа» (надалі - заставодавець) укладено договір застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року (надалі - договір застави), предметом застави за яким є прості іменні акції емітента - ПАТ «Київський ювелірний завод» у кількості 386014 штук, загальною номінальною вартістю 386 014, 00 грн., заставною вартістю 953,00 грн., загальною заставною вартістю пакету цінних паперів 367 871 342, 00 грн.

Згідно із витягу № 39462251 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, виданого 20.12.2012 року вбачається, що на підставі договору застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року зареєстроване обтяження заставою цінних паперів: простих іменних акції емітента - ПАТ «Київський ювелірний завод» у кількості 386 014 штук, заставною вартістю 367 871 342, 00 грн., обтяжувачем є ПАТ «Банк «Таврика».

Відповідно до п. 2.2.6 кредитного договору, у разі погіршення фінансового стану позичальника, наявності простроченої заборгованості по процентам та/або кредиту або невиконання ним інших зобов'язань по цьому договору, та/або відсутності вільних кредитних ресурсів банк має право призупинити або припинити виконання своїх зобов'язань та вимагати дострокового повернення кредиту в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Пунктом 2.4. договору застави передбачено, що заставодержатель набуває право дострокового звернення стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання позичальником/заставодавцем зобов'язань по кредитному договору в разі порушення позичальником/заставодавцем умов кредитного договору та/або заставодавцем умов цього договору, а також у випадках, передбачених ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Заставодержатель має право направити кошти, виручені від реалізації предмета застави, на погашення простроченої заборгованості по кредиту та процентам, на дострокове повернення всієї суми кредиту, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета застави.

За приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право банка достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Приписами ст. 589 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, оскільки позичальником порушено строки сплати кредиту та процентів за користування кредитним коштами, встановлені сторонами при укладенні кредитного договору, позивач, на підставі п. 2.2.6 кредитного договору, п. 2.4 договору застави та приписів чинного законодавства, набув право вимоги дострокового повернення кредиту та стягнення заборгованості за рахунок предмета застави.

Враховуючи зазначене, 05.03.2013 року позивач направив на адресу ТОВ «Висока Вежа» претензію № 23/909, відповідно до якої вимагав достроково повернути заборгованість по кредитному договору у строк до 25.03.2013 року та попереджав про звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання даної претензії.

Відповідач заборгованість не погасив, мотивованої відповіді на претензію не направив.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 590 ЦК України).

Пунктом 2.3. договору застави сторони дійшли згоди, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється позивачем виключно на підставі рішення суду.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону. Таким способом може бути передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання

Статтею 582 Цивільного кодексу України передбачено, що оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Згідно із звітом про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції ПАТ "Київський ювелірний завод", складеним експертом-оцінювачем ТОВ "Е.R.S.T.Е" Н.К. Лемзою, який наданий позивачем, станом на 19.04.2013 року ринкова вартість однієї простої іменної акції становить 350,00 грн.

Право експерта-оцінювача ТОВ "Е.R.S.T.Е" Н.К. Лемзи на проведення оцінки цінних паперів підтверджується сертифікатом № 13758/12 від 31.08.2012 р. суб'єкта оціночної діяльності, Кваліфікаційними свідоцтвами оцінювача МФ № 6235 від 19.07.2008 р. та ЦМК № 562 від 24.04.2010 р., Свідоцтвом № 8407 від 25.08.2010 р. про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів; посвідчення МФ № 436-ПК від 17.03.2012 р. про підвищення кваліфікації оцінювача.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, відповідач зазначає, що не погоджується із висновком проведеної незалежної оцінки посилаючись на те, що при її проведенні була занижена вартість цінних паперів порівняно з вказаною сторонами у договорі застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року.

Як вбачається із матеріалів справи вартість одного цінного паперу на момент їх придбання відповідачем за договором купівлі-продажу № 361/12-ЮВ - 24.09.2012 року становила 152, 60 грн.

Пунктом 5 договору застави передбачено, що заставна вартість однієї акції становить 953, 00 грн.

Проте, згідно з наданими сторонами поясненнями при укладенні договору застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року оцінка цінних паперів не проводилась.

При цьому, для встановлення дійсної ринкової вартості майна проводиться її оцінка.

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна (ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Так, на замовлення позивача оцінка здійснювалась особою, якій надано дозвіл на ведення такої практичної оціночної діяльності, згідно з "Міжнародними стандартами оцінки МСО 1-4", Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 р., "Норм професійної діяльності оцінювача", затверджених Радою Українського товариства Оцінювачів, будь-яких доказів і пояснень які б підтверджували застосування суб'єктом оціночної діяльності при проведенні оцінки цінних паперів нормативних актів та методів, які не підлягають застосуванню та невідповідність особи вимогам, передбаченим Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" відповідачем не надано.

Крім того, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності.

Однак, доказів щодо здійснення рецензування звіту про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції ПАТ «Київський ювелірний завод» відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для неприйняття звіту про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції ПАТ "Київський ювелірний завод", складеного експертом-оцінювачем ТОВ "Е.R.S.T.Е" Н.К. Лемзою на день звернення стягнення предмета застави, відсутні.

До того ж, апелянт посилається на те, що зобов'язання за договором застави припинилися, оскільки припинилися зобов'язання за кредитним договором (основне зобов'язання) у зв'язку із ліквідацією основного боржника - ТОВ «БК «УкрМегаПоліс» - на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 03.04.2013 року у справі № Б11/169-12.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, ухвала Господарського суду Київської області від 03.04.2013 року у справі № Б11/169-12 скасована постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що зобов'язання за кредитним договором не припинилися, а отже і зобов'язання за договором застави не є припиненими.

Беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджено і відповідачем не спростовано факту наявності заборгованості за договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 56-08-КЛ від 24.11.2008 року у сумі 136 678 403,84 грн., колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість задоволення позовних вимог про звернення стягнення заборгованості за договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 56-08-КЛ від 24.11.2008 року за рахунок предмета застави за договором застави цінних паперів № 05-374/ЗЦП-12 від 19.12.2012 року, а саме: простих іменних акцій в кількості 386014 штук, за ціною, визначеною на підставі оцінки від 19.04.2013 року, проведеної суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е.", що складає 350,00 грн. за одну акцію загальною вартістю 135 104 900, грн., шляхом набуття позивачем права власності на акції та перерахування простих іменних акцій емітента - Публічного акціонерного товариства «Київській ювелірний завод».

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року у справі № 910/5185/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року у справі № 910/5185/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/5185/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Пономаренко Є.Ю.

Чорногуз М.Г.