донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.09.2013 р. справа №905/631/13-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Суддів:Малашкевича С. А. Кододової О. В., Мартюхіної Н. О.при секретарі судового засідання Максименко Г. П.за представників сторін: від позивача:ОСОБА_5 - предст. за довір. від відповідача-1:Філіпських С. І. - предст. за довір. від відповідача-2: від третьої особи:не з`явились не з`явились розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», м. Київна рішення господарського суду Донецької областівід 15.05.2013р.у справі№ 905/631/13-г (суддя: Харакоз К.С.)за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Артемівськ Донецької областідо відповідачів: за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ; 2. Реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, м. Артемівськ Донецької області Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецькпроусунення перешкод в розпорядженні майном шляхом скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.05.2013 р. у справі № 905/631/13-г задоволений позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Артемівськ Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ (надалі - ПАТ «Дельта Банк»), Реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, м. Артемівськ, Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк про усунення перешкоди в розпорядженні майном шляхом скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №6087466 від 23.11.2007р. про обтяження на нерухоме майно за договором іпотеки №4390 від 23.11.2007р. на будівлю (колишній гуртожиток), А5 п'ятиповерхова цегляна окремо розташована будівля (колишній гуртожиток), площею 4817,5 кв.м., номер за РПВН: 14786617, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ на користь позивача судовий збір в сумі 1147 грн. 00 коп.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ПАТ «Дельта Банк» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування підстав для його скасування, апелянт посилається на не повне з`ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи та невірне застосування норм матеріального і процесуального права.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.07.2013 р. розгляд справи № 905/631/13-г відкладався до 04.09.2013 р.
Позивач та відповідач-2 своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Представник відповідача- 1 (ПАТ «Дельта Банк») в судовому засіданні 04.09.2013р. доводи апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, який вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Відповідач-2 та третя особа в судове засідання не прибули, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області надійшло клопотання від 04.09.2013 р. № 6/33-12П, в якому просило розглянути справу без участі його представника, а також просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Дельта Банк».
Враховуючи, що ухвалами Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження та про відкладення розгляду справи явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а також приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників зазначених сторін.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників, які прибули в судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
23.11.2007 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ТОВ «Компанія Енергобуд» в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 23.11.2007 р. № 11255463000, укладеного між тими ж сторонами, був укладений договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 4390, відповідно до якого ТОВ «Компанія Енергобуд» передало в іпотеку банку наступне нерухоме майно: будівлю (колишній гуртожиток), загальною площею 4817,5 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
08.12.2011р. право вимоги за кредитним договором № 1125546300 від 21.11.2007 р. було передано АТ «Дельта Банк» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, укладеного між АТ «Дельта Банк» та АТ «УкрСиббанк».
19.12.2011р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» складений акт приймання передачі, за яким до покупця (ПАТ «Дельта Банк») перейшли усі права за кредитами, визначеними відповідними додатками до договору та акту, в тому числі і права вимоги за кредитом, що було видано на користь ТОВ «Компанія «Енергобуд».
Через несплату заборгованості за кредитним договором ТОВ «Компанія Енергобуд», було звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 23.11.2007 р. та 20.12.2011 р. відбулись прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - будівлі (колишній гуртожиток), а саме: А5 п'ятиповерхова цегляна окремо розташована будівля (колишній гуртожиток), площею 4817,5 кв.м., номер за РПВН: 14786617, розташований за адресою: АДРЕСА_1, переможцем яких став позивач (згідно протоколу №17/1077/11/і про проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна, що належить ТОВ «Компанія «Енергобуд») (а.с.9).
27.12.2011р. на підставі протоколу №17/1077/11/і від 20.12.2011р. та оплати за придбаний об'єкт нерухомості (квитанції №53-1596 від 19.12.2001р., №53-888 від 27.12.2011р.) позивачем був отриманий акт про проведені прилюдні торги (про реалізацію предмета іпотеки).
Право власності на зазначене нерухоме майно за ОСОБА_7 підтверджується свідоцтвом про придбання нерухомого майна від 14.02.2012 р. за № 278 (а.с.12) та витягом з Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП «Артемівське БТІ» від 16.02.2012 р.
Позивачем наданий витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.02.2012 р., згідно якого вбачається, що існує заборона на зазначене нерухоме майно, яка зареєстрована 23.11.2007 р. за № 6087466 приватним нотаріусом ОСОБА_8 на підставі договору іпотеки від 23.11.2007 р.
20.01.2012р. позивач звернувся до АТ «УкрСиббанк» з проханням про зняття заборони, яка була накладена банком в забезпечення кредитних обов'язків по кредитному договору від 21.11.2007р. Однак, листом від 24.01.2012р. №30-32/8 АТ «УкрСиббанк» повідомив про те, що право вимоги про кредитному договору було передано АТ «Дельта Банк» (а.с.14).
30.01.2012р. позивач звернувся з аналогічним листом до відповідача- 1, але отримав відмову від ПАТ «Дельта Банк» (а.с. 14) , з посиланням на те, що прилюдні торги, проведені 20.12.2011 р. оскаржуються в судовому порядку.
Згідно рішення господарського суду Донецької області від 05.02.2013 р. у справі № 5006/7/69пн/2012 (а.с. 67) у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Донецькій області, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» в особі Донецької філії, фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про визнання недійсним проведеного ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» аукціону 20.12.2011р. з реалізації нерухомого майна, а саме: будівлі (колишній гуртожиток), що знадиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ТОВ «Компанія Енергобуд»; визнання недійсним та скасування Протоколу №17/1077/11/і проведення аукціону з реалізації нерухомого майна, а саме: будівлі (колишній гуртожиток), що знадиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ТОВ «Компанія Енергобуд», відмовлено.
На звернення позивача до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, останнє листом № У-364-3350 від 18.10.2012р. повідомило позивача, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області перебував виконавчий напис № 75 від 20.03.2011 р., виданий приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_9 про звернення стягнення на спірне нерухоме майно, яке 20.01.2012 р. державним виконавцем було реалізовано та 24.01.2012 р. винесна постанова про повернення виконавчого документу, якою арешт, накладений державним виконавцем, з вищевказаного майна був знятий. Питання щодо заборони відчуження нерухомого майна, внесеного до відповідного реєстру іншими особами, до компетенції органів державної виконавчої служби не відноситься, у зв'язку з чим, позивачу запропоновано за вирішенням зазначеного питання звернутися до відповідного суду (а.с. 52).
За таких обставин, у зв'язку з наявністю запису про обтяження - заборони на відчуження зазначеного нерухомого майна, позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод в розпорядженні майном.
Судом першої інстанції позов ОСОБА_7 задоволений в повному обсязі. Зазначене рішення вмотивовано тим, що у зв`язку з припиненням договору іпотеки, наявність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про обтяження нерухомого майна, що було передано в іпотеку, є порушенням прав позивача. Також, пославшись на п. п. 56, 63 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 703 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач-1 (ПАТ «Дельта Банк») повинен був подати реєстратору заяву про припинення обтяжень, як іпотекодержатель, проте останній не здійснив зазначених дій, а тому вважає, що відповідачем-1 були порушені права позивача на володіння, користування та розпорядження своїм нерухомим майном шляхом не зняття заборони.
Судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
У відповідності до частини 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2011р. відбулась реалізація арештованого нерухомого майна, а саме: А5 п'ятиповерхова цегляна окремо розташована будівля (колишній гуртожиток), площею 4817,5 кв.м., номер за РПВН: 14786617, розташований за адресою нерухомого майна, що належало ТОВ «Компанія «Енергобуд», покупцем якого став позивач.
За приписами ст. 50 Закону України «Про іпотеку» після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки.
Таким чином, після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмету іпотеки відповідно до ст. 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки.
З огляду на зазначене випливає, що з припиненням договору іпотеки припиняють чинність і обтяження, які були накладені на підставі такого договору.
Згідно наданого позивачем витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.02.2012 р., в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна існує заборона на спірне нерухоме майно, яка зареєстрована 23.11.2007 р. за № 6087466 приватним нотаріусом ОСОБА_8 на підставі договору іпотеки від 23.11.2007 р.
Відповідно до п. 1.1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99 N 31/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 11.11.2011 р. № 3306/5, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.06.99 за N 364/3657 єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони відчуження та арешти нерухомого майна, вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна.
В силу п. 1.5. зазначеного Положення реєстраторами Реєстру заборон є:
- державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу;
- державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії.
Пункт 2.1 цього Положення містить вичерпний перелік підстав для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арешти об`єктів та арештів на об`єкти нерухомого майна, а саме:
-накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом - Реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.
-заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна (додатки 1 - 3), що подається: державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є Реєстраторами, - у зв'язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна; судами (крім третейських судів) і слідчими органами - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту); органами державної виконавчої служби - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).
Зі змісту цієї норми, зокрема вбачається, що безпосередньо на підставі судового акта до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна можуть бути внесені відомості про зняття заборони лише стосовно арештованих судом об`єктів нерухомого майна.
Необхідно враховувати, що як цивільні права так і цивільні обов`язки виникають на певних підставах, і якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлено відповідного обов`язку особи, то вона не може бути примушена до його виконання (ст. 14 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 ГК України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.
Таким чином, виходячи з приписів ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції не врахував, що зазначений позивачем спосіб захисту порушеного права законом не передбачений, господарський суд не має підстав вилучати (скасовувати) обтяження, які застосовано не на підставі судового акта.
Крім того, колегія суддів зазначає, що 01.01.2013 р. вступив в дію Закон України від 01.07.2004 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого був створений новий Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.
Як вбачається, позивач з позовом у даній справі звернувся 04.01.2013 р., тобто після прийняття зазначеного закону та, посилаючись на створення вже нового Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, подав суду першої інстанції заяву від 24.04.2013р., якою уточнив позовні вимоги та просив усунути перешкоди в розпорядженні його майном шляхом скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 6087466 від 23.11.2007 р. При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо подачі зазначеної заяви позивачем та прийняття її судом першої інстанції після переходу до розгляду справи по суті, оскільки таке спростовується протоколом судового засідання від 15.05.2013 р.
Згідно Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 р. № 1844/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 р. за № 2102/22414, цей порядок визначає процедуру використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі разом - Реєстри) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до п. 6, п. 7 цього Порядку перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у реєстрах записи є чинними та ідентифікують об`єкт нерухомого майна або суб`єкта речових прав, їх обтяжень. Державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об`єкт нерухомого майна, відомості записів, наявні у Реєстрах, у частині, що стосується такого об`єкта.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано витяг лише з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.02.2012 р. (а.с. 15), тобто витяг з реєстру, який діяв до 01.01.2013 р., проте, будь-яких відомостей про перенесення (наявність) запису № 6087466 від 23.11.2007 р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем не надано. Отже, суду не надано доказів про чинність цього запису та наявність його в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких умов, позивач не довів суду належними доказами факт наявності такого запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Колегія суддів вважає також за необхідне зазначити те, що з 01.01.2013 р. Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема ч. 9 ст. 16 встановлений певний порядок державної реєстрації припинення іпотеки, обтяження, а саме на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов`язаний подати протягом п`яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів. Разом з тим, цією ж нормою передбачено, що у разі придбання (передачі) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, державна реєстрація припинення іпотеки проводиться на підставі заяви державного виконавця.
Пунктом 63 Постанови КМУ від 22.06.2011 р. № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» також передбачено, що для проведення державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна іпотекою у разі придбання (передачі) за результатами прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, державний виконавець подає органові державної реєстрації прав примірник акта про реалізацію предмета іпотеки.
Саме на такий порядок вказувала і реєстраційна служба Артемівського міськрайонного управління юстиції у своєму листі від 18.03.2013 р. № 131 (а.с. 50), який був адресований позивачу.
Отже, зазначеними вище нормативними актами встановлений певний механізм та порядок скасування обтяжень нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно уразі придбання нерухомого майна за результатами прилюдних торгів (аукціонів), який був запроваджений на час подачі позову.
Визнаючи порушення права власності позивача та наявність підстав для захисту порушеного права, місцевий господарський суд не врахував норми матеріального права на підставі яких визначається порядок і способи захисту права власності та інших речових прав.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права та відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод в користуванні та розпорядженні нерухомим майном шляхом скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №6087466 від 23.11.2007р. про обтяження на нерухоме майно за договором іпотеки №4390 від 23.11.2007р. на будівлю (колишній гуртожиток), А5 п'ятиповерхова цегляна окремо розташована будівля (колишній гуртожиток), площею 4817,5 кв.м., номер за РПВН: 14786617, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача-1 підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2013 р. у справі № 905/631/13-г - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, сплачені апелянтом у сумі 573,50 грн., підлягають стягненню з позивача на користь ПАТ «Дельта Банк».
Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2013р. у справі № 905/631/13-г - задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2013 р. у справі № 905/631/13-г - скасувати.
Прийняти нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Артемівськ Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ, Реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, м. Артемівськ, Донецька обл., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк про усунення перешкоди в розпорядженні майном шляхом скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №6087466 від 23.11.2007р. про обтяження на нерухоме майно за договором іпотеки №4390 від 23.11.2007р. на будівлю (колишній гуртожиток), А5 п'ятиповерхова цегляна окремо розташована будівля (колишній гуртожиток), площею 4817,5 кв.м., номер за РПВН: 14786617, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Артемівськ Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 573,50 грн.
Зобов`язати господарський суд Донецької області видати відповідний судовий наказ.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя С.А. Малашкевич
Судді: О. В. Кододова
Н. О. Мартюхіна
Судове рішення № 33353028, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 09.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 905/631/13-г. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: