Рішення № 33352925, 05.09.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2013 р.Справа № 921/794/13-г/3

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" в особі Тернопільського сільського району електричних мереж , вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль

до відповідача Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про cтягнення заборгованості

за участю представників сторін від:

Позивача:

Повер Т.К. - юрисконсульт Тернопільського сільського району електричних мереж, представник за довіреністю №6146/25 від 25.12.2012р.

Відповідача:

не з"явився

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" в особі Тернопільського сільського району електричних мереж звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 8407 грн. 78 коп., в тому числі: 7930 грн. 77 коп. борг за спожиту електричну енергію , 463 грн. 72 коп. пеня, 13 грн. 29 коп. - інфляційні нарахування. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

Представник позивача у судове засідання прибув, надав суду заяву №400 від 03.09.2013р. (вх. №14933 від 05.09.2013р.) про припинення провадження у справі №921/794/13-г/3 в частині погашення боргу у розмірі 7720 грн. 00 коп. , у зв"язку із частковою оплатою відповідачем у добровільному порядку, надаючи при цьому виписки банку та довідку ВАТ "Тернопільобленерго" за №395 від 03.09.2013р. , про те що станом на 03.09.2013р. заборгованість СПД - ФО ОСОБА_2 становить у розмірі 210 грн. 77 коп.

В решті позовних вимог щодо стягнення боргу на суму 210 грн. 77 коп. , пені у розмірі 463 грн. 72 коп. та інфляційного нарахування у розмірі 13 грн. 29 коп. підтримав в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку у призначені судові засідання свого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений , в порядку передбаченому статтями 64, 77 ГПК України.

Процесуальні документи надсилались відповідачу на адресу, що вказана у позовній заяві АДРЕСА_1 , що також відповідає адресі, що значиться у свідоцтві про державну реєстрацію суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи .

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " від 26.12.2011 р. № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим статтею 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

У судовому засіданні - 15 серпня 2013 року судом оголошено про початок розгляду справи №921/794/13-г/3 по суті , про що свідчить формуляр (протокол) судового засідання від 15 серпня 2013 року.

В порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи №921/794/13-г/3 відкладався на 05.09.2013р. на 10 год. 00 хв., , про свідчить ухвала суду від 15.08.2013р.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку статті 81-1 ГПК України , не здійснювалася із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

17 березня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Тернопільобленерго" в особі начальника Тернопільського сільського РЕМ в особі Куцого І.В., який діяв на підставі статуту та Положення про РЕМ (надалі, Постачальник) та СПД - ФО ОСОБА_2 (надалі, Споживач) було укладено договір №298 про постачання електричної енергії, відповідно до якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 90 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії встановлюється на межі балансової належності, згідно додатку №5. (п.1.1. Договору) .

Відповідно до п.п. 2.2.1., 2.2.2. п.2.2. та п.п. 2.3.1, 2.3.2., 2.3.3. п.2.3. даного Договору, Постачальник зобов'язався виконувати умови цього Договору; постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання , визначених додатком №5 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, в свою чергу Споживач зобов'язався виконувати умови цього Договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки : додаток 3; оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 "Порядок розрахунків " та №7 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 9.4. Договору, передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2007р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік , якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено при припинення його дії або перегляд його умов.

Як встановлено у п.1, п.2, п.3, п.7 додатку №2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії від 17.03.2007р. №298 , Споживач зобов"язується своєчасно проводити розрахунки за спожиту електричну енергію за діючими тарифами у відповідності з чинним законодавством та даним Договором; розрахунковим вважається період з 1-го числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату . Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. За дату здійснення платежу приймається дата поступлення коштів на рахунок Постачальника або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника; Споживач до 20-го числа , що передує розрахунковому періоду , здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії ; Рахунок оплачується Споживачем протягом 5 операційних днів від дня його отримання.

Факт надання позивачем послуг по постачанню електричної енергії , підтверджено наявними в матеріалах справи, зокрема , рахунками за активну енергію №298/1 від 31.08.2012р., від 27.09.2012р., від 26.10.2012р., від 26.11.2012р., від 25.12.2012р., від 31.01.2013р., від 21.02.2013р., від 22.03.2013р., від 30.04.2013р., від 28.05.2013р., від 30.06.2013р. , від 22.07.2013р.

Однак відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, зобов'язання по оплаті вартості за спожиту електричну енергію не виконав і його заборгованість станом на день звернення до суду становила 7930 грн. 77 коп., про що свідчить розрахунок долучений позивачем.

Під час розгляду справи №921/794/13-г/3 відповідачем здійснено часткову оплату основного боргу у розмірі 7720 грн. 00 коп. у добровільному порядку , яка є частиною предмету позовних вимог, що підтверджується виписками банку та довідкою ВАТ "Тернопільобленерго" за №395 від 03.09.2013р. , про те що станом на 03.09.2013р. заборгованість СПД - ФО ОСОБА_2 становить у розмірі 210 грн. 77 коп. , які знаходяться у матеріалах справи.

За таких обставин , заборгованість за спожиту активну електроенергію відповідача перед позивачем становить у розмірі 210 грн. 77 коп. , яка на день розгляду справи у суді не погашена.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі, суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки , згідно якого та в силу статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України визначено , що розрахунки за договором енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику", визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення Правил користування електричною енергією.

Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 (з подальшими змінами і доповненнями) регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією від 31 липня 1996 року № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

У відповідності до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України , господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору .

Оцінивши докази в їх сукупності , господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу, документально обґрунтовані і підлягають задоволенню лише частково у розмірі 210 грн. 77 коп.

В решті позову щодо стягнення боргу , суд, на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи заяву позивача , припиняє провадження у справі №921/794/13-г/3 в частині стягнення основного боргу в сумі 7720 грн. 00 коп., із-за відсутності предмет спору, оскільки, відповідачем частково оплачено заборгованість в сумі 7720 грн. 00 коп. в добровільному порядку.

П.п. 4.2.1. п.4.2. Договору про постачання електричної енергії , передбачена відповідальність Споживача , за внесення платежів , передбачених пунктами 2.3.3. - 2.3.4. цього Договору , з порушенням термінів , визначених додатками №2 "Порядок розрахунків " Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу , враховуючи день фактичної оплати, інфляційну суму за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань у відповідності до чинного законодавства.

П.12 додатку №2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії встановлено , що у разі несвоєчасної оплати обумовлених Договором платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені у розмірі 0,2% розміру платежу за кожен день прострочення платежу , враховуючи день фактичної оплати. Сума боргу сплачується з врахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення.

За несвоєчасну оплату за спожиту електричну енергію , позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 463 грн. 72 коп. та 13 грн. 29 коп. інфляційних нарахувань, які на день розгляду справи позивачу не сплачені .

Статтями 549, 550, 551 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статей 230, 231 Господарського кодексу України, передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З огляду на наведене , суд дійшов до висновку , що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 463 грн. 72 коп. та інфляційних нарахувань у розмірі 13 грн. 29 коп. , документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, п.1-1 статті 80, статями 81-1, 82 - 85 ГПК України, статями 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 625, 629 ЦК України, статтями 173, 193, 216, 230, 231, 275, 276 ГК України , Законом України " Про електроенергетику" , суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" в особі Тернопільського сільського району електричних мереж , вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль ( код ЄДРПОУ 00130725) - 210 грн. 77 коп. боргу , 463 грн. 72 коп. пені , 13 грн. 29 коп. - інфляційних нарахувань, 1720 грн. 50 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення боргу у розмірі 7720 грн. 00 коп. припинити провадження у справі №921/794/13-г/3, на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України .

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "09" вересня 2013 року, через місцевий господарський суд.

6. Рішення направити відповідачу, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення .

Суддя І.М. Турецький