Рішення № 33352770, 20.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. Справа № 910/8611/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація - 105 Голосіївського району»,

01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехзабезпечення",

07400, Київська обл., м. Бровари, б-р. Незалежності, буд. 3 А, кв. 39

про стягнення 285 858,21 грн.

за участю представників:

позивача - Біденко І.П. (довіреність від 02.01.2013 № 3);

відповідача - Москаленко В.І. (довіреність від 01.07.2013).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація - 105 Голосіївського району» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехзабезпечення" (далі - відповідач) про стягнення 342 562,77 грн., з яких: 314 737,98 грн. - заборгованість за надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання прибудинкової території, 12 373,33 грн. - 3% річних, 13 611,20 грн. - інфляційні втрати та 1 840,26 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від 01.02.2010 № 3173.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.07.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 14389 від 02.07.2013) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу на ознайомлення з матеріалами справи.

У судове засідання 02.07.2013 відповідач представника не направив, вимоги ухвали суду від 12.06.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 06.08.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16805 від 06.08.2013) позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій зазначено, що позивачем помилково включено до позовних вимог 51 479,57 грн. заборгованості за послуги з утримання будинку, оскільки вказані послуги не є предметом спірного договору та письмові пояснення (вх..№ 16806 від 06.08.2013) у доданому до яких документі - уточненні розміру позовних вимог, заявлено остаточні позовні вимоги: стягнення 285 858,21 грн., з яких: 262 384,26 грн. - основний борг, 10 768,06 грн. - 3% річних, 9 702,56 грн. - інфляційні втрати та 3 003,33 грн. - пеня.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяви підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 285 858,21 грн., з яких: 262 384,26 грн. - основний борг, 10 768,06 грн. - 3% річних, 9 702,56 грн. - інфляційні втрати та 3 003,33 грн. - пеня, виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

У судовому засіданні 06.08.2013 оголошувалась перерва на 20.08.2013 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2013 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17644 від 16.08.2013) позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України та заявлено до стягнення 240 845,99 грн., з яких: 217 372,04 грн. - заборгованість за послуги з централізованого опалення, 10 768,06 грн. - 3% річних, 9 702,56 грн. - інфляційні втрати та 3 003,33 грн. - пеня.

Виходячи зі змісту заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог вх. № 17644 від 16.08.2013 та змісту позовної заяви, суд дійшов висновку, що вказана заява не являється заявою про зменшення розміру позовних вимог, а є заявою про одночасну зміну предмету та підстав позову, з огляду на що, судом відмовлено в її задоволенні на підставі частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України та розглянуто по суті позовні вимоги відповідно до позовної заяви, з урахуванням зменшення їх розміру, відповідно до заяви позивача вх. № 16805 від 06.08.2013, що прийнято судом, оскільки письмової заяви позивача про відмову від раніше заявлених позовних вимог, згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, суду не надано.

При наданні оцінки вказаній заяві позивача вх. № 17644 від 16.08.2013, суд виходив з наступного.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку заявлено в позовній заяві.

Позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 Господарського процесуального кодексу України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті у даній справі мав місце у судовому засіданні 06.08.2013, про що зазначено у відповідному протоколі судового засідання, отже, заяву вх. № 17644 від 16.08.2013 подано з порушенням процесуального строку, поновлення якого чинним законодавством не передбачено.

Проте, у будь-якому випадку, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

В абзаці 6 підпункту 3.12. пункту 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 роз'яснено, що у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Відповідно до позовної заяви, заявлено до стягнення заборгованість за договором про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від 01.02.2010 № 3173 (з оплати комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання прибудинкової території), а також суми, що нараховані у зв'язку з її простроченням та обґрунтовано позов порушенням відповідачем грошових зобов'язань за цим договором.

У заяві позивача про зменшення розміру позовних вимог вх. № 17644 від 16.08.2013 вказується, що договір про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від 01.02.2010 № 3173, невиконання грошових зобов'язань за яким відповідачем визначено підставою позову, зазначений у позовній заяві помилково, також помилково позивач заявляв до стягнення заборгованість за послуги з утримання будинку, проте, на підтвердження позовних вимог до позовної заяви додано копію договору про надання послуг з централізованого опалення від 01.10.2010 № 6071, невиконання відповідачем грошових зобов'язань за яким, позивач просить вважати підставою позовних вимог, даною заявою позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги з централізованого опалення за цим договором та суми, що нараховані у зв'язку з її простроченням.

З огляду на те, що підставою позову є невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від 01.02.2010 №3173 та предметом - стягнення цієї заборгованості, а відповідно до заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог вх. № 17644 від 16.08.2013 з підстав невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого опалення від 01.10.2010 № 6071 предметом позову стане стягнення заборгованості за цим договором, позивачем заявляється про одночасну зміну як предмету, так і підстав позову.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17701 від 19.08.2013) відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позов заперечується повністю, з підстав, що вказані у відзиві.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.08.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позивач, відповідно до змісту позовної заяви, обґрунтовуючи свій позов, стверджував, що між ним та відповідачем укладено договір про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від 01.02.2010 № 3173, за умовами якого відповідачу надано послуги, вартість яких відповідачем у повному обсязі не оплачена, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 342 562,77 грн., з яких: 314 737,98 грн. - основний борг, 12 373,33 грн. - 3% річних, 13 611,20 грн. - інфляційні втрати та 1 840,26 грн. - пеня.

Одночасно з цим, судом встановлено, що позивачем до позовної заяви подано копію іншого договору між сторонами - договору про надання послуг з централізованого опалення від 01.10.2010 № 6071, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення нежитлового приміщення, які отримані від виробника АЕК «Київенерго», а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором (пункт 1. Договору).

Позивачем, у процесі розгляду справи, зменшено розмір позовних вимог, у зв'язку з прийняттям вказаного господарським судом, у справі має місце нова ціна позову -- 285 858,21 грн., з яких: 262 384,26 грн. - основний борг, 10 768,06 грн. - 3% річних, 9 702,56 грн. - інфляційні втрати та 3 003,33 грн. - пеня, виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

У подальшому, позивачем подано заяву, в якій зазначено, що в позовній заяві помилково вказано договір про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від 01.02.2010 № 3173, у зв'язку з цим, позивач просить вважати підставою позовних вимог невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого опалення від 01.10.2010 № 6071, копію якого додано до позовної заяви.

Вказану заяву судом оцінено як заяву про одночасну зміну предмету та підстав позову та відмовлено у її задоволенні, відтак, позов розглядається по суті за первісними вимогами, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, що прийнято судом, з підстав невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від 01.02.2010 № 3173 .

Позивачем у позовній заяві зазначається, що між Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація - 105 Голосіївського району» (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профтехзабезпечення" (далі - відповідач, споживач) укладено договір про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибуткової території від 01.02.2010 № 3173 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.2. якого виконавець зобов'язується надати споживачеві послуги теплопостачання, утримання будинку та прибуткової території, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами та відшкодування пропорційну частку витрат на утримання будинку та прибутково території на умовах Договору, а згідно з пунктом 3.1. Договору, споживач зобов'язується сплачувати вартість отриманих послуг на рахунок виконавця до 25 числа поточного місяця.

Заявлені позовні вимоги про стягнення основного боргу з оплати послуг за Договором, позивач мотивує тим, що він у відповідності до умов Договору вчасно та в повному обсязі надав передбачені Договором послуги, які відповідач, всупереч умовам Договору, вартість даних послуг не оплатив, внаслідок чого і утворилась заборгованість.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, може бути договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки (зобов'язання) мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу статті 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на викладене, господарським судом встановлено, що Договір на який позивач посилається як на підставу виникнення заборгованості, до матеріалів справи позивачем не поданий, не надано суду й доказів надання відповідачу послуг за Договором за період з лютого 2010 року по січень 2013 року (враховуючи доданий до позовної заяви розрахунок позовних вимог), а за відсутності самого Договору в матеріалах справи та за відсутності доказів фактичного надання послуг та їх обсягу, суд не вважає доведеними факти наявності правовідносин сторін за Договором, надання послуг у спірний період, їх обсяг, вартість та погоджені сторонами строки оплати.

Зважаючи на вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення 262 384,26 грн. основного боргу не підлягають задоволенню через їх недоведеність та необґрунтованість.

Щодо заявлених до стягнення 10 768,06 грн. 3% річних, 9 702,56 грн. інфляційних втрат, 3 003,33 грн. пені, судом враховано, що, оскільки позивачем не доведено порушення відповідачем основного грошового зобов'язання, відсутні підстави для стягнення коштів, що нараховані за його порушення.

Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/2011 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно платіжного доручення від 04.03.2013 № 1441 підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 1 134,09 грн., пропорційно зменшенню розміру позовних вимог, що прийнято судом, а решта сплаченого позивачем судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Повернути Комунальному підприємству "Житлово-експлуатаційна організація - 105 Голосіївського району» (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26385486) з Державного бюджету України 1 134 (одна тисяча сто тридцять чотири) грн. 09 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 04.03.2013 № 1441.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.08.2013.

Суддя С.О. Саванчук