Рішення № 33352728, 05.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.09.13р. Справа № 904/4767/13

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 708 240, 84 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача: Портний М.І., представник, довіреність №30 від 01.01.2013р.;

від відповідача: Кучерява С.О., представник, довіреність №52-16/91 від 28.12.2012р.; Романенко А.О., представник, довіреність №52-16/24 від 09.08.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 708240,84грн. плати за користування вагонами.

Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами укладено договір № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці. Даний договір регулює відносини, які виникають між сторонами щодо подачі та забирання вагонів. По накладним порожні вагони власності товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Транс Сервіс", товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія", товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінвест", товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Транс Україна", державного підприємства "Трансгарант- Україна", товариства з обмеженою відповідальністю "Спец вагон Транслізінг" прийняті позивачем до перевезення на адресу відповідача. На шляху прямування зазначені вагону затримані на підставі наказів № № 527,529,533 від 17.12.12р., №№ 535,536 від 18.12.12р., №№ 537,541 від 19.12.12р. через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем (відповідачем) на свою під'їзну колію. За фактом затримки вагонів станціями затримки Кривий Ріг - Західний, Новоблочна, Пічугіне, Красний Шахтар, Гейківка у порядку передбаченому п.9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №№ 110,112,10 від 17.12.12р., №№54,55 від 18.12.12р., №№19,5 від 19.12.12р., акти загальної форми ГУ-23 №№ 110,112,10 від 17.12.12р., №№ 115,116 від 18.12.12р., №№19,5 від 19.12.12р. та станцією призначення Кривий Ріг вчасно вручено представникам комбінату повідомлення про затримку цих вагонів. За весь час затримки вагонів на підходах до ст. Кривий Ріг залізницею (позивачем) було нараховано плату за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 за №№ 03019006, 04019007, 27129245, 29129252, 29129251, 28129248, 27129246, 02019002, 02019001, 31129258, 28129250, 31129257, 31129259, які представник відповідача підписав із запереченнями, що унеможливлює списання спірних сум з особового рахунку відповідача в ТехПД. Враховуючи все вищевикладене, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про примусове стягнення з відповідача на користь позивача плату за користування вагонами у розмірі 708240,84грн. та зазначає, що на момент надання наказів № № 527,529,533 від 17.12.12р., №№ 535,536 від 18.12.12р., №№ 537,541 від 19.12.12р. про затримку вагонів, на станції Кривий Ріг була лише одна вільна колія для обгону локомотивів, інші колії зайняті, тому заперечення у відомостях плати за користування вагонами ф.ГУ-46 за №№ 03019006, 04019007, 27129245, 29129252, 29129251, 28129248, 27129246, 02019002, 02019001, 31129258, 28129250, 31129257, 31129259, що відповідач був готовий прийняти дані вагони на під'їзну колію не має підґрунтя, так як позивач не мав можливості доставити дані вагони на станцію призначення, бо на інших коліях знаходилися вагони, що своєчасно не вивозилися відповідачем на свою під'їзну колію і ці факти засвідчені в актах загальної форми ГУ-23, які підписані повноважними представниками позивача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № НЮс-1/312 від 10.06.13р. ухвалою суду від 18.06.13р. порушено провадження по справі та призначено слухання.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник відповідача в судові засідання з'являвся, вимоги ухвал суду виконав, відзив на позов надав, позовні вимоги не визнає в повному обсязі посилаючись на те, що по-перше, п.7 договору № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" від 06.11.08р. встановлено, що максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить не більше 55 вагонів, при цьому відповідно до відомостей плати за подачу, збирання вагонів та маневрову роботу (форми ГУ-46), які підтверджують кількість поданих та зібраних вагонів на добу у грудні 2012 року позивачем щоденно надавалися відповідачу вагони з перевищенням максимальної кількості вагонів у кожній партії, яку мав можливість відповідач навантажити відповідно до укладеного між сторонами договору; по-друге, відповідач наголошує, що затримані позивачем вагони не надходили відповідачу для вивантаження чи перевантаження, оскільки були порожніми, а об'єктами нарахування плати за користування вагонами можуть бути лише завантажені вагони, які затримуються залізницею в очікуванні їх подання під вивантаження чи перевантаження; по-третє, відповідач наголошує, що обов'язковою умовою для нарахування плати є наявність вини вантажовласника (відповідача). Акти про затримку вагонів, є такими, що не можуть вважатися належними доками та підставою для нарахування плати оскільки в розумінні пункту 10 Правил користування вагонами і контейнерами є лише документом обліку часу користування вагонами, а відповідно до статті 129 Статуту залізниць України, пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, пункту 3 Правил складання актів підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника чи вантажоодержувача у вигляді плати за користування вагонами можуть бути лише акти загальної форми, складені та підписані представником станції і вантажовласника (Постанова Вищого господарського суду України по справі №18/5026/1169/2012 від 12.03.13р.). З огляду на викладене, належним та допустимим доказом посвідчення обставин, що є підставою для нарахування плати за користування вагонами є акт загальної форми, підписаний особами, зазначеними у п.8 Правил користування вагонами та контейнерами. В порушення зазначених норм законодавства акти загальної форми не підписані відповідачем; по-четверте, враховуючи, що відомості плати за користування вагонами підписано представниками відповідача із запереченнями, відповідач наполягає, що був готовий прийняти спірні вагони, які були затримані позивачем. Відповідач наголошує, що позивачем не надано належних доказів зайнятості колій, а також не доведено вину відповідача у зайнятості вищезазначених колій; по-п'яте, в повідомленні про затримку вагонів по наказу № 541 від 19.12.12р. на станції Гейковка зазначено, що затримано вагони за № 50058494, № 53158820, № 55584452, №55113484, № 56641855, дані вагони вказані і у відомості плати за користування вагонами № 31129257, однак в акті загальної форми № 5 від 19.12.12р. та в акті про затримку вагонів № 5 від 19.12.12р. перелічені вагони не значаться; по-шосте, в додатку № 14, за актом затримки вагонів № 10 від 01.12.12р. по станції Пічугіно, за відомістю ф.ГУ-46 № 28129249 позивачем невірно зроблено підрахунок за 24 вагони на суму 86955,00грн.

09.07.13р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача; представник відповідача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи. За результатами судового засідання клопотання відповідача судом задоволено, розгляд справи відкладено до 23.07.13р.

23.07.13р. в судове засідання з'явилися сторони. Суд роз'яснив процесуальні права та обов'язки сторін та розпочав розгляд справи по суті. Представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням про витребування у позивача доказів та надав суду відзив на позов. За результатами судового засідання господарський суд задовольнив клопотання відповідача про витребування додаткових документів у позивача та оголосив перерву до 01.08.13р.

01.08.13р. в судове засідання з'явилися сторони. Продовжився розгляд справи по суті. За результатами судового засідання оголошено перерву до 13.08.13р.

13.08.13р. в судове засідання з'явилися сторони. Продовжився розгляд справи по суті. Представник позивача надав суду пояснення на відзив відповідача; представник відповідача надав суду письмове клопотання про проведення акту звірки розрахунків між сторонами відносно суми позову; надав додаткові пояснення у справі та звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів. За результатами судового засідання клопотання відповідача судом задоволено, строк розгляду справи продовжено та оголошено перерву до 20.08.13р.

20.08.13р. в судове засідання з'явилися сторони. Продовжився розгляд справи по суті. Представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі; представник відповідача надав додаткові письмові пояснення по суті позовних вимог та звернувся до суду з усним клопотанням про оголошення перерви для ознайомлення з матеріалами справи. Господарський суд задовольнив клопотання відповідача та оголосив перерву. Після перерви сторони з'явилися у судове засідання, представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про оголошення перерви для надання додаткових пояснень по справі проти чого не заперечував і позивач. За результатами судового засідання оголошено перерву до 27.08.13р.

27.08.13р. в судове засідання з'явилися сторони. Продовжився розгляд справи по суті. За результати судового засідання оголошено перерву до 29.08.13р.

29.08.13р. в судове засідання з'явилися сторони. Продовжився розгляд справи по суті. Представники сторін підтримали свої правові позиції, залучили всі необхідні докази та пояснення по суті позовних вимог. За результати судового засідання оголошено перерву до 02.09.13р. для прийняття рішення по суті позовних вимог.

За результатами останнього судового засідання, яке відбулося 02.09.13р., справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення і роз'яснено порядок його оскарження. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Взаємовідносини залізниці (позивача) з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами.

06.11.08р. між сторонами укладено договір № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці. Даний договір регулює відносини, які виникають між сторонами щодо подачі та забирання вагонів.

По накладним порожні вагони власності товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Транс Сервіс", товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія", товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінвест", товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Транс Україна", державного підприємства "Трансгарант- Україна", товариства з обмеженою відповідальністю "Спец вагон Транслізінг" прийняті позивачем до перевезення на адресу відповідача.

На шляху прямування зазначені вагону затримані на підставі наказів № № 527,529,533 від 17.12.12р. (а.с.81-83 том 1), №№ 535,536 від 18.12.12р. (а.с.84,85 том 1), №№ 537,541 від 19.12.12р. (а.с.86,87 том 1) через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем (відповідачем) на свою під'їзну колію.

За фактом затримки вагонів станціями затримки Кривий Ріг - Західний, Новоблочна, Пічугіне, Красний Шахтар, Гейківка у порядку передбаченому п.9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №№110,112,10 від 17.12.12р., №№54,55 від 18.12.12р., №№19,5 від 19.12.12р. (а.с.95-101 том 1), акти загальної форми ГУ-23 №№ 110,112,10 від 17.12.12р., №№ 115,116 від 18.12.12р., №№19,5 від 19.12.12р. (а.с.102-108 том 1) та станцією призначення Кривий Ріг вчасно вручено представникам комбінату повідомлення про затримку цих вагонів (а.с.88-94 том 1).

За весь час затримки вагонів на підходах до ст. Кривий Ріг залізницею (позивачем) було нараховано плату за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 за №№ 03019006, 04019007, 27129245, 29129252, 29129251, 28129248, 27129246, 02019002, 02019001, 31129258, 28129250, 31129257, 31129259, які представник відповідача підписав із запереченнями, що унеможливлює списання спірних сум з особового рахунку відповідача в ТехПД.

Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу.

Пунктом 6 укладеного між сторонами договору встановлено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Пунктом 7 укладеного між сторонами договору визначено максимальну кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колій та яка становить 55 вагонів (220 вісей).

Пунктом 8 укладеного між сторонами договору визначено, що про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Відповідно до п. 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.

Порожні вагони, що прибули на адресу відповідача, мали статус вантажу, та відповідач повинен був прийняти їх на свої під'їзні колії в установлені Статутом та договором строки.

Згідно п.3 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф. ГУ-23.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями (п.4 Правил користування вагонами і контейнерами).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п.8 Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно п.9 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п.10 Правил користування вагонами і контейнерами).

В силу ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вбачається з Положення зайнятості колій по станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці на момент видачі наказу №527 від 17.12.12р. (17 год. 40 хв.) з вини відповідача зайнято дві колії (5,12), проти чого не заперечує позивач.

Разом з тим з акту про затримку вагонів №110 від 17.12.12р. (а.с. 95 том 1) вбачається, що поїзд №3578 прибув на ст.Новоблочна Придніпровської залізниці 13.12.12р. о 23 год. 45 хв., тоді як наказ №527 датований 17.12.12р. Доказів того, що у проміжок часу між прибуттям поїзду та видачею залізницею вищезазначеного наказу спірні вагони неможливо було подати відповідачу з його вини позивачем не надано, в матеріалах справи вони відсутні.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено обставин, на які він послався в обґрунтування позовних вимог за наказом №527 від 17.12.12р.

Як вбачається з Положення зайнятості колій по станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці на момент видачі наказу №529 від 17.12.12р. (17 год. 55 хв.) з вини відповідача зайнято дві колії (5,12), проти чого не заперечує позивач.

Разом з тим з акту про затримку вагонів №112 від 17.12.12р. (а.с.96 том 1) вбачається, що поїзд №3576 прибув на ст.Новоблочна Придніпровської залізниці 16.12.12р. о 15 год. 40 хв., тоді як наказ №529 датований 17.12.12р. Доказів того, що у проміжок часу між прибуттям поїзду та видачею залізницею вищезазначеного наказу спірні вагони неможливо було подати відповідачу з його вини позивачем не надано, в матеріалах справи вони відсутні.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено обставин, на які він послався в обґрунтування позовних вимог за наказом №529 від 17.12.12р.

З Положення зайнятості колій по станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці на момент видачі наказу №533 від 17.12.12р. (23 год. 30 хв.) з вини відповідача зайнято три колії (3,5,12), проти чого не заперечує позивач.

З Положення зайнятості колій по станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці на момент видачі наказу №535 від 18.12.12р. (09 год. 55 хв.) з вини відповідача зайнято чотири колії (3,5,8,12), проти чого не заперечує позивач.

З Положення зайнятості колій по станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці на момент видачі наказу №536 від 18.12.12р. (11 год. 19 хв.) з вини відповідача зайнято чотири колії (3,5,8,12), проти чого не заперечує позивач.

З Положення зайнятості колій по станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці на момент видачі наказу №537 від 19.12.12р. (05 год. 54 хв.) з вини відповідача зайнято три колії (5,8,12), проти чого не заперечує позивач.

З Положення зайнятості колій по станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці на момент видачі наказу №541 від 19.12.12р. (13 год. 40 хв.) з вини відповідача зайнято три колії (5,8,12), проти чого не заперечує позивач.

Згідно з актами про затримку вагонів ф.ГУ-23а від 17.12.12р., 18.12.12р. та 19.12.12р. причиною затримки вагонів стала зайнятість фронтів та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення, що не свідчить про наявність вини відповідача.

Наявність вини вантажовласника є обов'язковою умовою для нарахування плати.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України, пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, пункту 3 Правил складання актів підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника чи вантажоодержувача у вигляді плати за користування вагонами можуть бути лише акти загальної форми, складені та підписані представниками станції та вантажовласника (Постанова Вищого господарського суду України від 12.03.13р. по справі № 18/5026/1169/2012).

В процесі розгляду даної справи господарський суд з'ясував, що долучені до матеріалів справи акти загальної форми ГУ-23 підписані повноважними представниками позивача, що визнав в останньому судовому засіданні повноважний представник позивача та на чому наполягав представник відповідача.

З урахуванням викладеного господарський суд визнав акти загальної форми ГУ-23 долучені до матеріалів справи неналежними доказами матеріальної відповідальності відповідача.

Господарський суд констатує, що вина відповідача у затримці вагонів не доведена позивачем, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заперечень відповідача, що пунктом 7 договору № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" від 06.11.08р. встановлено максимальну кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії не більше 55 вагонів, а відповідно до відомостей плати за подачу, збирання вагонів та маневрову роботу (форми ГУ-46), які підтверджують кількість поданих та зібраних вагонів на добу у грудні 2012 року позивачем щоденно надавалися відповідачу вагони з перевищенням максимальної кількості вагонів у кожній партії, яку мав можливість відповідач навантажити відповідно до укладеного між сторонами договору, господарський суд не приймає до уваги так, як через зайнятість фронтів вагони власнику колії не передавалися.

Заперечення відповідача, що затримані позивачем вагони не надходили відповідачу для вивантаження чи перевантаження, оскільки були порожніми, а об'єктами нарахування плати за користування вагонами можуть бути лише завантажені вагони, які затримуються залізницею в очікуванні їх подання під вивантаження чи перевантаження, господарський суд не приймає до уваги з огляду на положення п. 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів.

Відповідач наголошує, що обов'язковою умовою для нарахування плати є наявність вини вантажовласника (відповідача). Акти про затримку вагонів, є такими, що не можуть вважатися належними доками та підставою для нарахування плати оскільки в розумінні пункту 10 Правил користування вагонами і контейнерами є лише документом обліку часу користування вагонами, а відповідно до статті 129 Статуту залізниць України, пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, пункту 3 Правил складання актів підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника чи вантажоодержувача у вигляді плати за користування вагонами можуть бути лише акти загальної форми, складені та підписані представником станції і вантажовласника (Постанова Вищого господарського суду України по справі №18/5026/1169/2012 від 12.03.13р.). З огляду на викладене, належним та допустимим доказом посвідчення обставин, що є підставою для нарахування плати за користування вагонами є акт загальної форми, підписаний особами, зазначеними у п.8 Правил користування вагонами та контейнерами. В порушення зазначених норм законодавства акти загальної форми не підписані відповідачем. Господарський суд визнав дані твердження відповідача обґрунтованими та такими, що відповідають положенням чинного законодавства.

Господарський суд визнає обґрунтованими заперечення відповідача, що позивачем не надано належних доказів зайнятості колій з вини відповідача.

В повідомленні про затримку вагонів по наказу № 541 від 19.12.12р. на станції Гейковка зазначено, що затримано вагони за № 50058494, № 53158820, № 55584452, №55113484, № 56641855, дані вагони вказані і у відомості плати за користування вагонами № 31129257, однак в акті загальної форми № 5 від 19.12.12р. та в акті про затримку вагонів № 5 від 19.12.12р. перелічені вагони не значаться. Зазначене твердження відповідача є обґрунтованим.

Відповідно до абз.8 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при відмові в позові покладається на позивача.

З урахуванням абз.8 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 14164,82грн. покласти на позивача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 06.09.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко