Рішення № 33352615, 05.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 вересня 2013 року Справа № 913/2089/13

Провадження № 23/913/2089/13

За позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (м. Київ)

до Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» (м. Рубіжне, Луганська область)

про стягнення 43055 грн. 19 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Секретар судового засідання Лисенко В.П.

У засіданні брали участь:

від позивача - Онищенко І.П., довіреність № 12/10 від 08.07.2013;

від відповідача - не прибув.

в с т а н о в и в:

06.08.2013 до Господарського суду Луганської області звернулась Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з позовом до Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» про стягнення боргу за договором № 06/11-849БО-20 від 30.08.2011 в сумі 37952 грн. 91 коп., пені в сумі 2944 грн. 84 коп., інфляційних втрат в сумі 113 грн. 86 коп., 3% річних в сумі 2043 грн. 58 коп. Позов Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» мотивовано тим, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за поставлений у період з серпня по вересень 2011 року природний газ не розрахувався.

Відповідач відзивом на позовну заяву вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» визнав у повному обсязі, розгляд справи просив здійснити без участі у судових засіданнях повноважного представника відповідача.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

30.08.2011 між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством «Рубіжнетеплокомуненерго» укладено договір № 06/11-849БО-20 про поставку природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

На виконання умов зазначеного договору позивач у період з серпня по вересень 2011 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 37952 грн. 91 коп., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом передачі-приймання природного газу № 90 від 31.08.2011 на суму 16002 грн. 71 коп. та актом передачі-приймання природного газу № 52 від 30.09.2011 на суму 21950 грн. 20 коп., складеними та підписаними обома сторонами. Зазначений факт визнається відповідачем, про що можна зробити висновок із відзиву на позов, яким відповідач визнає позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у повному обсязі.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, дії сторін договору № 06/11-849БО-20 від 30.08.2011 свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт виконання позивачем умов укладеного сторонами у справі договору поставки природного газу та наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за серпень-вересень 2011 року в сумі 37952 грн. 91 коп.

Наявність зазначеного боргу відповідачем визнається, та оскільки доказів погашення останнього відповідачем не надано, позовна вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 37952 грн. 91 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів сплати відповідачем суми боргу, на неї позивачем обґрунтовано нараховані 3% річні та інфляційні. Оскільки розрахунок позивача суми 3% річних є вірним, зазначена позовна вимога підлягає задоволенню у повному обсязі. У розрахунку суми інфляційних втрат позивачем допущено арифметичну помилку, за розрахунком суду задоволенню підлягають вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 112 грн. 79 коп.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.3.1. договору від 30.08.2011 № 06/11-849БО-20, у разі порушення покупцем умов п. 4.1. договору (порядок здійснення оплати), покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем пеню нараховано окремо на суму боргу за актом передачі-приймання природного газу № 90 від 31.08.2011 та окремо на суму боргу за актом передачі-приймання природного газу № 52 від 30.09.2011.

На суму боргу за актом № 90 від 31.08.2011 позивачем пеню нараховано у розмірі 1241 грн. 68 коп. за період у 183 дні з 21.09.2011 по 21.03.2012, що є помилковим, оскільки шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано спливає 20.03.2012, та пеня на суму боргу за актом № 90 від 31.08.2011 має бути нарахована за період з 21.09.2011 по 20.03.2012 та становить 1235 грн. 33 коп.

Для розрахунку суми пені позивачем узято облікову ставку НБУ, яка діяла з 10.08.2010 у розмірі 7,75%. Але, під час розрахунку пені на суму боргу за актом № 52 від 30.09.2011 за період з 21.10.2011 по 20.04.2012 позивачем не враховано те, що з 23.03.2012 встановлено інший розмір облікової ставки НБУ - 7,5%. За розрахунком суду задоволенню підлягає пеня на суму боргу за актом № 52 від 30.09.2011 за період з 21.10.2011 по 20.04.2012 у розмірі 1694 грн. 28 коп.

Таким чином, позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення суми боргу у розмірі 37952 грн. 91 коп., 3% річних в сумі 2043 грн. 58 коп. за період з 21.09.2011 по 25.07.2013, інфляційних втрат у розмірі 112 грн. 79 коп. за період листопад 2011 року - травень 2013 року, пені у розмірі 2929 грн. 61 коп., в решті вимог про стягнення пені в сумі 15 грн. 23 коп., інфляційних втрат у розмірі 1 грн. 10 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судовий збір у розмірі пропорційно задоволених позовних вимог у сумі 1719 грн. 85 коп.

При зверненні з позовом позивачем, відповідно до платіжного доручення від 26.07.2013 № 492, сплачено судовий збір у розмірі 1721 грн. 00 коп., тоді як потрібно було сплатити 1720 грн. 50 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. З урахуванням викладеного, на підставі ухвали суду, позивачу підлягає поверненню судовий збір у сумі 0 грн. 50 коп., як такий, що внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго», Луганська область, м. Рубіжне, вул. Іванова, буд. 157, ідентифікаційний код 33515421, на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 31301827 борг у розмірі 37952 грн. 91 коп., 3% річні в сумі 2043 грн. 58 коп., інфляційні втрати у розмірі 112 грн. 79 коп., пеню у розмірі 2929 грн. 61 коп., судовий збір у розмірі 1719 грн. 85 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Повернути Дочірній компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 31301827 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 0 грн. 50 коп., сплачений платіжним дорученням від 26.07.2013 № 492.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Рішення підписано - 09.09.2013.

Суддя В.Д. Воронько