Рішення № 33352088, 03.09.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження:22-ц\791\2716\ 2013р. Головуючий в суді 1 інстанції: Хоменко В.Г.

Категорія: 39 Доповідач: Чиркова К.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року вересня місяця 03 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Чиркової К.Г.

Суддів: Пузанової Л.В.

Фурман Т.Г.

при секретарі: Биковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 21 травня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди, зазначаючи, що 12 жовтня 2012 року ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 24 вересня 2012року про порушення відносно нього кримінальної справи у стверджувальній формі безпідставно наводить неправдиві, негативні, образливі відомості про те, що «….в отместку за это, ОСОБА_5 с помощью свого родного брата, члена апеляционного суда Харьковськой области ОСОБА_4, решили наказати «непокорного соседа» и «упечь» меня за решётку». Тим самим відповідач поширив інформацію, яка є негативною, оскільки вказує на нього, як на суддю апеляційного суду Харківської області, який нібито використовує своє службове положення незаконним способом в особистих цілях. Про зазначену в апеляції інформацію йому стало відомо від свого брата ОСОБА_5

Зміст інформації наведеної в апеляції ОСОБА_3, як документі складеному відповідачем, безпосередньо стосується його - судді апеляційного суду Харківської області та побудована у формі звинувачень щодо його професійної діяльності та стала відома досить широкому колу осіб, суддям та співробітникам апарату апеляційного суду, учасникам процесу та слухачам по інших справах, які були присутні при розгляді апеляції. Думка зазначених осіб, незважаючи на наявність та ступінь знайомства, для нього вкрай важлива, як для людини та судді апеляційної інстанції, оскільки на підставі аналогічної інформації, в тому числі, формується відношення та повага до суду та до нього, як судді, зокрема.

В результаті ціленаправлених дій відповідача щодо поширення вищезазначеної недостовірної інформації про нього та усвідомлення при цьому наслідків своїх дії, що опорочили честь, гідність і ділову репутацію, йому спричинено значну моральну шкоду, як судді, ускладненням подальшого активного громадського життя, ускладненням стосунків із колегами суддями та втрати поваги учасників процесів, в якому він є головуючим чи доповідачем. Думки про ці обставини примушують його до постійного хвилювання, а в зв'язку з цим спричиняють порушення нормального укладу життя та призводять до погіршення стану здоров'я.

З огляду на викладене, позивач просив суд визнати твердження відповідача викладене в апеляції до апеляційного суду наступного змісту «…в отместку за это, ОСОБА_5 с помощью свого родного брата, члена апеляционного суда Харьковськой области ОСОБА_4, решили наказати «непокорного соседа» и «упечь» меня за решётку» недостовірною та негативною інформацією відносно нього ОСОБА_4 та ганьбить честь, гідність та ділову репутацію.

Зобов'язати відповідача спростувати викладену в апеляції до апеляційного суду Херсонської області на постанову Генічеського районного суду Херсонської області про порушення кримінальної справи інформацію у той же спосіб, у який вона була поширена, а саме, шляхом направлення відповідного листа до апеляційного суду Херсонської області та стягнути на його користь із ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 21 травня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано твердження відповідача ОСОБА_3, викладені ним в апеляції від 12.10.2012 року до апеляційного суду Херсонської області на постанову судді Генічеського районного суду про порушення кримінальної справи наступного змісту «… в отместку за это, ОСОБА_5 с помощью свого родного брата, члена апеляционного суда Харьковськой области ОСОБА_4, решили наказати «непокорного соседа» и «упечь» меня за решётку» недостовірною та негативною відносно ОСОБА_4 інформацією, яка ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію.

Зобов'язано відповідача ОСОБА_3 спростувати викладену в апеляції від 12.10.2012 року до апеляційного суду Херсонської області на постанову судді Генічеського районного суду про порушення кримінальної справи наступного змісту «… в отместку за это, ОСОБА_5 с помощью свого родного брата, члена апеляционного суда Харьковськой области ОСОБА_4, решили наказати «непокорного соседа» и «упечь» меня за решётку» у той же спосіб, у який вона була поширена, а саме - шляхом направлення відповідного листа до апеляційного суду Херсонської області.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_4 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права. При цьому зазначається, що суд не врахував ту обставину, що ним викладені відомості в апеляції на постанову про порушення відносно нього кримінальної справи та безпідставно стягнув на користь позивача моральну шкоду, розмір якої ним належними доказами не доведений.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 її доводів не визнав, рішення суду просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, в частині визнання такими, що не відповідають дійсності, принижують честь і гідність та ділову репутацію відомостей та зобов'язання їх спростування, суд першої інстанції виходив із того, що поширена 12.10.2012 року відповідачем в апеляції на постанову про порушення кримінальної справи інформація щодо позивача не відповідає дійсності та є недостовірною, принижує його честь, гідність та ділову репутацію.

Крім цього, суд зазначав, що згідно із ч. 3 ст. 227 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Такий висновок суду є правильним.

Як, установлено судом та вбачається із матеріалів справи, 12.10.2012 року ОСОБА_3 в апеляції на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 24.09.2012 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ч.2 ст. 125 КК України по скарзі приватного звинувачення ОСОБА_5 в стверджувальній формі безпідставно наводить неправдиві, негативні відомості про те, що «….в отместку за это, ОСОБА_5 с помощью свого родного брата, члена апеляционного суда Харьковськой области ОСОБА_4, решили наказати «непокорного соседа» и «упечь» меня за решётку».

Тим самим відповідач поширив інформацію, яка є негативною відносно позивача, оскільки вказує на нього, як на суддю апеляційного суду Харківської області, який нібито використовує своє службове положення незаконним способом в особистих цілях.

На підставі поданих сторонами доказів суд дійшов правильного висновку про те, що у зазначеній апеляції містилися і були поширені недостовірні фактичні дані, які можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, в частині неправомірних дій з боку судді апеляційного суду Харківської області, а тому обґрунтовано задовольнив заявлений позов в частині визнання інформації недостовірною та її спростування відповідно до положень ст. 277 ЦК України.

Зазначені висновки відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів та відповідають нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Порушень норм процесуального права при проведенні оцінки поданих доказів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги в цій частині судового рішення не ґрунтуються на законі, доказах і як такі, що висновки суду не спростовують підлягають відхиленню.

Разом із тим, задовольняючи позовні вимоги в частині морального відшкодування суд першої інстанції, не врахував роз'яснення Пленуму Верховного Суду України викладені в п. 5 постанови №4 від 31.07.1996 року (з послідуючими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відносно того, що відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрати немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позовні вимоги в частині заподіяння моральної шкоди та її розміру позивач обґрунтовував тим, що поширеною відносно нього недостовірною інформацію йому спричинено значну моральну шкоду, як судді, ускладненням подальшого активного громадського життя, ускладненням стосунків із колегами суддями та втрати поваги учасників процесів, в якому він є головуючим чи доповідачем. При цьому, зазначав про те, що про викладену відносно нього інформацію йому стало відомо від свого брата, а будь - яких доказів на підтвердження обставин, з якими пов'язує спричинену моральну шкоду не надав і суд ухвалюючи рішення на них не послався, фактично рішення суду в цій частині базується на припущеннях заподіяння такої шкоди.

За таких обставин, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн. морального відшкодування, підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.

В іншій частині, рішення суду і ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасуванню не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 21 травня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 5000 грн. скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_8 моральної шкоди відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: