ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2013 р.Справа № 2а-4669/11/2170
Категорія: 8.2 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріДанюк А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби та Товариства з обмеженою відповідальністю "Светотехника-Херсон" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Светотехника-Херсон" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
встановиЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.04.2011 року № 0001162301 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 370 729,13 грн., за № 0001172301 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 239 699,86 грн.
В судовому засіданні першої інстанції 19.04.2012 року була винесена ухвала про закриття провадження у справі в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 15.04.2011 року № 0001172301 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 239699,86 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 191759,89 грн. та за штрафними санкціями у сумі 47939,97 грн. згідно заяви від 12.04.2012 р.
Суд першої інстанції своєю постановою від 26 липня 2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Светотехника-Херсон" до Державної податкової інспекції м. Херсона Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - задовольнив частково.
Визнав нечинним податкове повідомлення-рішення № 0001162301 від 15.04.2011 року в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 44487,55 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Светотехника-Херсон" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби та Товариство з обмеженою відповідальністю "Светотехника-Херсон" посилаються на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Светотехника - Херсон" здійснює господарську діяльність відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, зареєстрованого 24.05.2002 року Виконавчим комітетом Херсонської міської ради.
Згідно Довідки з ЄДРПОУ ТОВ "Светотехника - Херсон" здійснює наступні види діяльності - оптова торгівля електропобутовими приладами, роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо - та телеапаратурою, організація перевезення вантажів, інші види оптової торгівлі, інші монтажні роботи.
На підставі наказу №558 від 28.02.2011 року та направлення на перевірку від 28.02.2011 року № 359/23-3 старшим податковим ревізором - інспектором, інспектором податкової служби ІІ рангу проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Светотехника - Херсон" в термін з 28.02.2011 року тривалістю 5 робочих днів з питань наявності правових відносин з ПП "Приор-Агро", ПП "Гідеон-Агро", ПП "Сканлайн Плюс", ПП "Агро Сеіл ДАШ", ПП "Реформація Х", ПП "Муссон - 2009", ТОВ "Сеіл Торг", ПП "Фарас Агро Трейд", ТОВ "Магніт Плюс", ПП "Дайнемік", ПП "Нолтек", ПП "Арт-Сенсіс", ПП "Ротсен ін вест", ПП "Оріон Агро Плюс", ПП "Авалон Плюс", ПП "Аграрні ініціативи Херсонщини", ПП "Сав технології" та дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 01.05.2010 року, у зв'язку з отриманням постанови Комсомольського районного суду м. Херсона від 13.10.2010 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 31.03.2011 року № 981/23-3/32021854 (далі - акт перевірки).
В висновках акту перевірки були визначені порушення, зокрема, - ч.1 ст.203, 208, 215, 216, 228, 662, 655, 656 та 901, 902 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільним Кодексом України) по правочинах здійснених ТОВ "Светотехника - Херсон" з постачальниками: ПП "Приор-Агро", ПП "Сканлайн Плюс", ПП "Агро Сеіл ФП-ДАШ", ПП "Оріон Агро - Плюс", ПП "Сав технології", ПП "Арт-Сенсіс"; неправомірне завищення валових витрат на загальну суму 1186333,00 грн., чим порушено п. 5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями. В результаті чого визначено об'єкт оподаткування податком на прибуток на загальну суму 296583,25.
На підставі встановлених порушень було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0001162301 від 15.04.2011 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 370729,13 грн.
Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Статтею 9 Закону України " Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні " від 16.07.1999 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
З акту перевірки вбачається, що суми валових витрат за 2009 рік виключено витрати по господарським операціям з контрагентами позивача: ПП "Агро-Сейл ФП-Даш" на загальну суму 42050,00 грн.; ПП "Оріон Агро-Плюс" на загальну суму 738166,44 грн.; ПП "Арт-Сенсіс" на суму 48333,33 грн., ПП "Сканлайн Плюс" на загальну суму 287216,67 грн., ПП "Сав технології" на суму 46666,67 грн.; ПП "Приор Агро" на суму 19200,00 грн., які відповідно до ч.1 ст. 203, 208, 215, 216, 228, 662, 655, 656 та 901, 902 Цивільного кодексу України є нікчемними.
В підтвердження вищевказаних обставин відповідачем надано до матеріалів справи копію вироку Комсомольського районного суду м. Херсона від 06 грудня 2011 року по справі за обвинуваченням ОСОБА_8 в здійсненні злочинів, передбачених ст. ст. 205 ч.2, 366 ч.2, 28 ч. 2, 358 ч.2, 27 ч.5, 212 ч.3, 218 КК України, згідно якого ОСОБА_8 було створено низку підприємств з метою здійснення фіктивного підприємництва, до яких відносять і контрагенти позивача, щодо яких встановлено неправомірне завищення валових витрат за даним оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
В розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України належними та допустимими доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Відповідно до ч.5 ст. 11 КАС України в судовому засіданні першої інстанції від 19.04.2012 року було зобов'язано позивача надати докази не віднесення до складу валових витрат ТОВ "Светотехника-Херсон" господарських операцій з ПП "Приор-Агро", ПП "Сканлайн Плюс", ПП "Агро Сеіл ФП-ДАШ", ПП "Оріон Агро - Плюс", ПП "Сав технології", ПП "Арт-Сенсіс" та не відображення їх в податковому обліку, проте 18.05.2012 року від представника позивача надійшла заява про неможливість надання підтверджуючих документів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність висновку ДПІ щодо встановлення завищення валових витрат на загальну суму 1 186 333,00 грн. та визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 296583,25 грн.
При цьому, є необґрунтованим висновок ДПІ щодо застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 25 % від нарахованих сум грошових зобов'язань за вказаним податком, оскільки ДПІ керувалась п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 року.
Пунктом 123.1 статті ст. 123 Податкового кодексу України, яким передбачено, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Але податковий орган не врахував, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі, то вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що є правильним твердження суду першої інстанції, що оскільки позивачем було здійснено заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств за 2009 рік, тому до вказаних правовідносин слід застосувати відповідні норми Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " (надалі - Закон України №2181-ІІІ), який був чинний на момент вчинення порушень.
Зокрема, пунктом 17.1.2. пункту 17.1. ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, дії ДПІ щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафною санкцією в частині 44 487,55 грн. згідно податкового повідомлення - рішення № 0001162301 від 15.04.2011 року є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню оскільки відповідач частково довів правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби та Товариства з обмеженою відповідальністю "Светотехника-Херсон", - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Светотехника-Херсон" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан
Судове рішення № 33351316, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4669/11/2170. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: