Постанова № 33351184, 05.09.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р.Справа № 821/1555/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кузьменко Н.А.,

при секретарі: Немченко В.В.

за участю: представника позивача - Черніченко О.І., Балушкіної І.Л.

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,-

встановив:

18 квітня 2013 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, Фонд) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_4) з позовними вимогами про стягнення 113046,64 грн. адміністративно-господарських санкцій та 67,83 грн. пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

04 вересня 2013 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог на суму пені в розмірі 3165,40 грн. Дана сума пені розрахована позивачем за несплату відповідачем суми санкцій за період з 16 квітня 2013 року по 05 вересня 2013 року.

Обґрунтовуючи свою правову позицію Фонд зазначає, що відповідачем не сплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі та порядку, передбаченому статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі -Закон №875-ХІІ) за невиконання у 2012 році нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст. 19 цього Закону. Виходячи з чисельності штатних працівників - 266 осіб, відповідач мав створити 11 робочих місць для інвалідів, але повністю свого обов'язку не виконав, не створивши 8 відповідних робочих місць. Відповідно до частини другої статті 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на ті обставини, що на адресу ФОП ОСОБА_4 від центру зайнятості не направлялись інваліди на працевлаштування. Крім того, представник відповідача зазначив, що звіти форми 3-ПН до центру зайнятості не подавались.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та достатньої кількості підстав для його часткового задоволення.

Згідно з вимогами ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 Закону і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача у 2012 році становила 266 осіб. Чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем до чотиривідсоткового нормативу, у 2012 році становила 11 осіб, у той час коли у звітному періоді відповідачем не були працевлаштовані 8 інвалідів. Відповідачем протягом 2012 року не вжито всіх можливих заходів щодо створення робочих місць для інвалідів.

Крім того, з листа Новокаховського міського центру зайнятості вбачається, що ФОП ОСОБА_4 в 2012 році не надавала на адресу центру зайнятості звіти за формою 3-ПН.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону, згідно з вимогами якої підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 20 Закону, Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, самостійно сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно частини 1 статті 20 Закону України № 875-XII, відповідач зобов'язаний сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за 2012 рік.

Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», строк сплати адміністративно-господарських санкцій визначений до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій частиною 2 статті 20 Закону України № 875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, відповідач був зобов'язаний до 15 квітня 2013 року сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що за 8 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами в 2012 році, відповідач до 16.04.2013 року повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 113046,64 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно - господарських санкціях підтверджується звітом за формою 10-ПІ від 27.02.13 за 2012 рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно - господарських санкцій.

Розмір пені у сумі 67,83 грн. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно - господарських санкцій.

Оскільки вищезазначені суми відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у розмірі 113 114,47 грн.

Стосовно нарахування відповідачу пені в сумі 3165,40 грн. за несплату адміністративно-господарських санкцій в період з 16.04.2013 по 05.09.2013 суд зазначає, що несплата суми санкцій відбулась в зв'язку з її судовим узгодженням. Відповідач не повинен відповідати за порушення термінів сплати санкцій в момент судового розгляду, оскільки, строк розгляду адміністративної справи залежить від дій двох учасників процесу: позивача та відповідача. Врахувавши наведене суд вважає, що відповідач в даному випадку буде знаходитись в нерівних з позивачем процесуальних умовах, оскільки кожен день судового розгляду справи буде завдавати йому фінансових збитків у вигляді щоденного нарахування позивачем пені.

Тому в частині стягнення з відповідача суми пені в розмірі 3165,40 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 Закону № 875-XII, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Це положення узгоджується зі статтею 43 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач, ігноруючи вищезазначені вимоги чинного законодавства щодо створення робочих місць для забезпечення зайнятості людей з фізичними чи психічними вадами, перешкоджає досягненню ними матеріальної незалежності, їх соціальної реабілітації та забезпеченню рівних можливостей з усіма іншими громадянами.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивач по справі довів правомірність частини своїх вимог, у досліджуваних судом відносинах.

Несплата адміністративно - господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити інвалідам необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.

Узагальнюючи викладене, проаналізувавши положення чинного законодавства України, об'єктивно, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку про обґрунтованість нарахування позивачем адміністративно-господарських санкцій та пені за несвоєчасну їх сплату в розмірі 113114,47 грн., а тому позовні вимоги Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 05 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-XII, ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 116279,87 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (73000, м. Херсон, пр.-т 40 річчя Жовтня, 5-а, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач, УДКСУ у м. Херсоні, код 37959779, МФО 852010. р\р 31219230700002, банк: ГУДКСУ по Херсонській області) суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році в розмірі 113046 грн. 64 коп. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 67,83 грн.

В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 09 вересня 2013 року.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 10.3.4.