Постанова № 33351165, 15.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року 810/3010/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О.,

при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Київського обласного управління Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецтранс-Київського картонно-паперового комбінату" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне управління Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціального захисту населення (далі-позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецтранс-Київського картонно-паперового комбінату" (далі-відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 335524,54 грн

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач порушив вимоги ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» і не виконав встановленого нормативу по створенню робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, тому зобов'язаний сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів передбачені законом адміністративно-господарські санкції та пеню. Оскільки суму адміністративно-господарських санкцій та пені відповідач добровільно не сплатив, то позивач звернувся до суду з позовом про стягнення сум вказаної заборгованості.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, у судовому засіданні зазначив, що протягом 83 днів інваліди на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Автоспецтранс-Київського картонно-паперового комбінату» не працювали.

Відповідач проти позову заперечував, у його задоволені просив відмовити. Пояснив, що суму санкцій у звіті ним було нараховано помилково, оскільки фактично у 2012 р. на підприємстві працювало 6 інвалідів, визнав, що упродовж 83 днів інвалідів на підприємстві взагалі не було працевлаштовано.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоспецтранс-Київського картонно-паперового комбінату» є юридичною особою, зареєстрованою Державним реєстратором Обухівської районної державної адміністрації Київської області. У зв'язку з цим відповідач згідно з вимогами статті 18 Закону України № 875-ХІІ є працедавцем, який зобов'язаний виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.

19 лютого 2013 р. відповідачем подано позивачу Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік за формою № 10-ПІ. Відповідно до цього звіту середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) на підприємстві фактично за рік - 158; з них: кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 6, а фактично працює - 0. У цьому звіті відповідачем визначено розмір адміністративно-господарських санкцій, що підлягають добровільній сплаті, в сумі 332203 грн.

14 червня 2012 р. за вих. № 202 відповідачем на адресу позивача направлено уточнюючий Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік за формою № 10-ПІ. Відповідно до цього звіту середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) на підприємстві фактично за рік - 158; з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 6; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 6. У цьому звіті відповідачем розмір адміністративно-господарських санкцій, що підлягають добровільній сплаті, не визначено.

Згідно з первинним розрахунком, наданим позивачем, за порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідач зобов'язаний сплатити на користь Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 332202,54 грн. та пеню в сумі 3322 грн., що разом становить 335524,54 грн.

На підтвердження наявності виконання нормативу відповідачем надано до суду перелік працівників підприємства, яким встановлено інвалідність, а також документи, які це підтверджують, зокрема копії паспортів інвалідів, копії довідок МСЕК про встановлення інвалідності, копії наказів про прийняття на роботу та звільнення, копії трудових книжок, копії особистих карток інвалідів, витяг з табеля використання обліку робочого часу, докази сплати єдиного внеску.

Із урахуванням отриманих відомостей про наявність працевлаштованих на підприємстві відповідача інвалідів та періоду їх роботи позивачем на вимогу суду зроблено уточнюючий розрахунок, згідно з яким відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 12682,10 грн.

Суму адміністративно-господарських санкцій та пені відповідач добровільно не сплатив.

Згідно з повідомленням Обухівського міськрайонного центру зайнятості відповідач звітів про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів до державної служби зайнятості у 2012 р. не подавав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту.

Правові засади соціальної захищеності інвалідів в Україні, що гарантують їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, визначаються Законом України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України №875-ХІІ з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Право інвалідів на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Статтею 18 Закону України №875-ХІІ встановлено обов'язок для підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України №875-ХІІ, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При цьому, згідно зі статтею 20 Закону України №875-ХІІ підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Частиною другою статті 20 Закону України №875-ХІІ передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрі України від 31.01.2007 №70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх реєстрації як юридичних осіб до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 "Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення" формою звітності про наявність вакантних місць на підприємстві є форма № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами щомісячно до державної служби зайнятості.

В судовому засіданні, представник відповідача підтвердив той факт, що звітів про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів до державної служби зайнятості він не подавав.

Оскільки відповідач не дотримався вимог, встановлених частиною першою статті 19 Закону України №875-ХІІ, то він зобов'язаний відповідно до закону сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції в розмірі середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 №1434, передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому, здійснює контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а отже, - є суб'єктом владних повноважень, спори за зверненнями якого в силу пункту 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються адміністративними судами.

Докази, що підтверджують компетенцію позивача на звернення до суду з позовом, наявність у відповідача заборгованості, позивачем надано суду та долучено до матеріалів справи.

На день судового розгляду відповідач суму адміністративно-господарських санкцій та пені добровільно не сплатив, обґрунтованість позовних вимог та їх розмір не визнав.

Разом з тим, суд бере до уваги встановлені в судовому засіданні обставини, а саме те, що відповідачем упродовж 2012 р. не було дотримано нормативу працевлаштування інвалідів не за увесь період 2012 року, а лише за 83 дня. Отже, відповідачем не виконано вимоги законодавства щодо соціального захисту інвалідів лише за 83 дня, відтак стягнення адміністративно-господарських санкцій повинно відповідати саме цьому періоду.

Суд погоджується з уточненим розрахунком адміністративно-господарських санкцій та пені, наданим позивачем, згідно з яким з урахуванням встановленого факту працевлаштування 6 інвалідів на підприємстві відповідача у 2012 р. підлягає сплаті наступна сума санкцій - 12682,10 грн.

Відтак, вимоги позивача щодо стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені в повному розмірі - 335524,54 грн., є необґрунтованими, у зв'язку з чим у задоволенні адміністративного позову в частині, що перевищує суму 12682,10 грн. слід відмовити.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, адміністративний позов підлягає задоволенню частково - в сумі 12682,10 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 112, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецтранс-Київського картонно-паперового комбінату» (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, буд. 130, ідентифікаційний код 34161733) на користь Київського обласного управління Фонду соціального захисту інвалідів заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій на суму 12556,54 грн. та пені на суму 125,56 грн., а всього заборгованість на суму 12682 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 10 коп.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 липня 2013 р.