Рішення № 33347464, 29.08.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-110/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Кругового О.О., при секретарі - Муржиєвій І.О., за участю позивача ОСОБА_1, його представників адвоката ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, представника відповідача Скиба С.Г., третьої особи ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", третя особа ОСОБА_5 про відшкодування збитків, включаючи неодержані доходи, що завдано в наслідок неправомірного використання запатентованого винаходу, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2007 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про виплату компенсації за використання винаходу.

При розгляді даної цивільної справи позивач неоднаразово змінював свої вимоги та остаточно визначився із вимогами, надавши 14.05.2012року уточнену позовну заяву про відшкодування збитків, включаючи неодержані доходи, що завдано в наслідок неправомірного використання запатентованого винаходу у розмірі 5065420,57 гривень, яка була розглянута судом як первісний позов.

В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначив про те, що в 1988 році він разом з ОСОБА_5 розробив винахід - спосіб монтажу механізованого кріплення очисних комплексів, на який Державним комітетом по винаходам і відкриттям при Державному комітеті СРСР по науці і техніці було видане авторське свідоцтво НОМЕР_2 від 10.05.1988 року. В подальшому, 01 лютого 1990 р. авторське свідоцтво замінено патентом СРСР на винахід НОМЕР_2, виданим Державним комітетом СРСР по науці і техніці на ім'я позивача, який діяв, починаючи з 01 липня 1991 року. На підставі авторського свідоцтва СРСР Державним патентним відомством України на ім'я позивача було видано патент України НОМЕР_3 на винахід. Патент України НОМЕР_3, який діє з 14 травня 1993 року на всій території України на термін, що залишився від 20 років з дати 10 травня 1988 року подання заявки на видачу авторського свідоцтва СРСР НОМЕР_2. Вважає, що відповідач з 2003 року використовує його винахід на шахті «Благодатна» при проведенні 105 та 411 розрізних печей, на шахті «ім. Сташкова» при проведенні 1017 розрізної печі, на шахті «Західно-Донбаська» при проведені 929 та 857 розрізних печей, на шахті «Ювілейна» при проведенні 0559 та 125 розрізних печей. Оскільки відповідач не бажає укласти договір про використання винаходу, позивач, посилаючись на вимоги ст.34 Закону України « Про охорону прав на винаходи і користі моделі» та просить визнати неправомірним використання винаходу за патентом СРСР НОМЕР_2 та патентом України НОМЕР_3 та стягнути з відповідача в рахунок відшкодування збитків, включаючи неодержані доходи суму грошових коштів у розмірі 5065420,57 гривень.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, його представники ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_2, кожний окремо, підтримали заявлені позовні вимоги, просили позов задовольнити, посилаючись на доводи наведені в позові.

Представники відповідача Скиба С.Г., в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав повністю, заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у способах проведення і кріплення розрізних печей, визначених у паспортах проведення і кріплення розрізних печей, які використовуються на виробничих структурних підрозділах «Шахта «Благодатна», «Шахта «ім. М.І. Сташкова», «Шахта «Ювілейна», «Шахта «Західно-Донбаська» ВАТ «Павлоградвугілля», не використовуються жодної ознаки незалежного пункту формули винаходу «Спосіб монтажу механізованого кріплення очисних комплексів», захищеного патентом України НОМЕР_3 (мовою, на якій викладено формулу патенту НОМЕР_3): «монтажную камеру каждый раз проходят на величину, равную ширине секции крепи»; «используют в качестве крепи монтажной камеры временную забойную крепь»; «а затем разворачивают и подсоединяют к гидросистеме под защитой временной забойной крепи». Отже, відповідачем ніяким чином не порушені права власника патенту України НОМЕР_3 ОСОБА_1 на винахід «Спосіб монтажу механізованого кріплення очисних комплексів», тому, просив відмовити в задоволенні позовної заяви. Також, просив застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин.

Третя особа ОСОБА_5, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета спору та вступила у справу на стороні позивача, в судовому засіданні також підтримала позовні вимоги, посилаючись на доводи, викладені в позові, просила позов задовольнити.

Вислухавши пояснення сторін, третьої особи, свідків, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступних обставин.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що в 1988 році ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 розробив винахід - спосіб»; - Монтажу механізованого кріплення очисних комплексів, на який Державним комітетом по винаходам і відкриттям при Державному комітеті СРСР по науці і техніці було видане авторське свідоцтво НОМЕР_2 від 10.05.1988 року (Том 1 а.с.9).

В подальшому, 01 лютого 1990 р. авторське свідоцтво замінено патентом СРСР на винахід НОМЕР_2, виданим Державним комітетом СРСР по науці і техніці на ім'я позивача ОСОБА_1, який діяв починаючи з 01 липня 1991 року (т. 1 а.с.8).

На підставі авторського свідоцтва СРСР Державним патентним відомством України за погодженням з ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_1, було видано патент України НОМЕР_3 на винахід (т. 1 а.с.14).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з питання укладання договору про використання винаходу, однак йому було відмовлено з посиланням можливості звернення до суду за захистом своїх прав інтелектуальної власності (т.6 а.с.10).

Отже, суд приходить до висновку, що предметом даного спору є стягнення компенсації за використання винаходу «Спосіб монтажу механізованого кріплення очисних комплексів», захищеного патентом НОМЕР_3, виданим позивачу Державним патентним відомством України від 14 березня 1993 року на заміну авторського свідоцтва СРСР НОМЕР_2 від 01 лютого 1990 року, зокрема, на шахтах відповідача «Благодатна», ім..М.І. «Сташкова», «Західно-Донбаська», «Ювілейна».

Зазначені спірні правовідносини регулюються Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» №3687-ХІІ від 15 грудня 1993 року, а також іншими нормативними документами в сфері інтелектуального права.

Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Винахід, згідно статті 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» №3687-ХІІ від 15 грудня 1993 року є об'єктом права інтелектуальної власності у сфері технологій.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, тягне за собою відповідальність, згідно з чинним законодавством України.

Однак, відповідно до ч.5 ст.6, ч.2 ст.28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу. Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

Спосіб, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Отже, для застосування до особи відповідальності, передбаченої чинним законодавством, позивачем повинно бути доведено факт порушення його прав як власника патенту, визначених статтею 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

З метою встановлення факту чи використовувався винахід «Спосіб монтажу механізованого кріплення очисних комплексів», захищений патентом України НОМЕР_3, власником якого є позивач, при монтажі механізованих очисних комплексів на виробничих структурних підрозділах ВАТ «Павлоградвугілля», судом було досліджено письмові докази, надані сторонами до матеріалів справи, а саме:

- «Паспорт на проведение и крепление разрезной печи 1017 лавы с одновременным монтажом секций», який застосовується виробничим структурним підрозділом «Шахта «Сташкова» ВАТ «Павлоградвугілля» (т. 2 а.с.55-103);

- «Технологический паспорт на проведение разрезной печи 857 лавы», який засто совується виробничим структурним підрозділом «Шахта «Західно-Донбаська» ВАТ «Павлоградвугілля» (т. 2 а.с.1-54);

- «Технологический паспорт на проведение разрезной печи 929 лавы совместно с монтажом комплекса 1 КМ-103», який застосовується виробничим структурним підрозділом «Шахта «Західно-Донбаська» ВАТ «Павлоградвугілля» (т.1 а.с.159-19);

- «Паспорт на проведение и крепление разрезной печи 125 лавы и монтаж секций КД- 80», який застосовується виробничим структурним підрозділом «Шахта «Ювілейна» ВАТ «Павлоградвугілля (т. 2 а.с.104-172);

- «Паспорт на проведение и крепление разрезной печи 0559 лавы и монтаж секций КД-80», який застосовується виробничим структурним підрозділом «Шахта, «Ювілейна» ВАТ «Павлоградвугілля» (т. 2 а.с.174-233);

- «Паспорт проведення и крепления раскоски 411 разрезной печи с монтажом мехкомплекса КД-80», який застосовується виробничим структурним підрозділом «Шахта Благодатна» ВАТ «Павлоградвугілля» (т. 1 а.с.121-137);

- «Паспорт проведения и крепления 105 разрезной печи с монтажом мехкомплекса КД-80», який застосовується виробничим структурним підрозділом «Шахта «Благодатна» ВАТ «Павлоградвугілля (т. 1 а.с. 138-158).

Судом також були допитані свідки, як з боку позивача так і відповідача.

Свідки відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які перебувають у трудових відносинах з відповідачем та займають певні інженерно-технічні посади в судовому засіданні, кожен окремо, зазначили про те, що знайомі з формулою винаходу ОСОБА_1, що захищена патентом України НОМЕР_3, однак зазначений у патенті спосіб не використовується на підприємствах відповідача, як і не використовується ні одна із ознак формули.

В свою чергу, свідки позивача ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які перебували у трудових відносинах з відповідачем та знайомі з позивачем по роботі, в судовому засіданні, кожний окремо, не змогли пояснити суду формулу винаходу позивача.

З огляду на предмет спору та перевірки обгрунтованості тверджень позивача та доводів відповідача у запереченнях, а також перевірки протилежних свідчень допитаних в судовому засідані свідків, судом були призначені експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

Відповідно до висновку №568 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 15 грудня 2009 року, у способах проведення розрізних печей з одночасним монтажем механізованого комплексу, які використовує у господарській діяльності Відкрите акціонерне товариство «Павлоградвугілля», а саме: Виробничий структурний підрозділ «Шахти «Благодатна», Виробничий структурний підрозділ «Шахти «ім. М.І. Сташкова», Виробничий структурний підрозділ «Шахти «Ювілейна», Виробничий структурний підрозділ «Шахти «Західно-Донбаська», Виробничий структурний підрозділ «Шахти «ім.Героїв космосу» не використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу «Спосіб монтажу механізованого кріплення очисних комплексів» за патентом України НОМЕР_3, або ознаку, еквівалентну їй (т. 4 арк.с.157-187).

В свою чергу, висновком комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 15.08.2012 року (т.6 а.с. 132-220), а також поясненнями експерта ОСОБА_14 наданими в судовому засіданні, логічно повно та послідовно підтверджуються висновки судової експертизи №568 об'єктів інтелектуальної власності від 15 грудня 2009 року про те, що у способах проведення розрізних печей з одночасним монтажем механізованого комплексу, які використовує відповідач, не використано ознаки винаходу за патентом України НОМЕР_3 від 14.05.1993 року.

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно у своїй сукупності підтверджуються зібраними у справі доказами.

Отже, позивач ОСОБА_1, відповідно до ст.10 ЦПК України, повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини використання відповідачем всіх ознак незалежного пункту формули винаходу «Спосіб монтажу механізованого кріплення очисних комплексів», захищеного патентом України НОМЕР_3, таких доказів він не надав, тоді як відповідач та допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,, підтвердили не використання відповідачем ознак формули винаходу «Спосіб монтажу механізованого кріплення очис них комплексів», захищеного патентом України НОМЕР_3, а саме: «монтажную камеру каждый раз проходят на величину, равную ширине секции крепи»; «используют в качестве крепи монтажной камеры временную забойную крепь»; «а затем разворачивают и подсоединяют к гидросистеме под защитой временной забойной крепи».

В свою чергу, суд не бере до уваги експертний висновок Дніпропетровського ДЦНТіЕІ від 26.02.2007 року, від 16.04.2007року, (т.1 а.с. 18-73) проведений за участю представника позивача ОСОБА_3 оскільки зазначений доказ є недопустимий

Посилання позивача та його представників на те, що факт використання винаходу як за авторським свідоцтвом СРСР НОМЕР_2, так і за патентом України НОМЕР_3, тобто використанням кожної суттєвої ознаки за незалежним пунктом формули винаходу, підтверджується експертними висновками Дніпропетровського ДЦНТіЕІ від 26.02.2007 року, від 16.04.2007року, (т.1 а.с. 18-73) проведений за участю представника позивача ОСОБА_3 розцінюються судом як думка особиста думка спеціаліста в сфері інтелектуальної власності, яка лежить в основі позову та не підтверджена належними та достатніми доказами.

Аналіз наявних та досліджених письмових доказів, а, отже, і ознак, що містяться у формулі винаходу, захищеного патентом України НОМЕР_3, з технологією проходження розрізних печей, що застосовується на виробничих структурних підрозділах «Шахта «Благодатна», «Шахта «ім. М.І. Сташкова», «Шахта «Ювілейна», «Шахта «Західно- Донбаська» ВАТ «Павлоградвугілля», підтверджує, що Винахід, захищений патентом НОМЕР_3 не застосовується в господарській діяльності зазначених вище виробничих структурних підрозділів ВАТ «Павлоградвугілля» і відповідачем ніяким чином не порушені права власника патенту України НОМЕР_3 ОСОБА_1 на винахід «Спосіб монтажу механізованого кріплення очисних комплексів».

Інші посилання позивача та його представників на те, що факт використання винаходу як за авторським свідоцтвом СРСР НОМЕР_2, так і за патентом України НОМЕР_3, тобто використанням кожної суттєвої ознаки за незалежним пунктом формули винаходу, підтверджується статтею «Об эффективности использования мехкомллексов», автором якої є головний технолог по очисним та підготовчим роботам ДХК «Павлоградвугілля» ОСОБА_15, статтею «Снижение трудоемкости проведення монтажних камер и монтажа выемочного оборудования», автор ОСОБА_16, наказом №1252 від 14.12.1992 року директора «шахти ім.Героїв Космосу», довідкою №2720 від 23.10.2007 року головного інженера ОСОБА_17, є безпідставними, спростовуються наведеними обставинами, а докази, на які посилається позивач та його представники, не грунтуються на законі.

Вимога позивача про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на його користь в рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок неправомірного використання запатентованого винаходу суму 5465814 грн., не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких винахідник має право вимагати стягнення компенсації, який включає в собі також використання запатентованого винаходу (корисної моделі) особою, визначеною Кабінетом Міністрів України при наданні Кабінетом Міністрів України такій особі відповідного дозволу з метою забезпечення здоров'я населенню, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства у разі безпідставної відмови винахідника у видачі ліцензії на використання винаходу (корисної моделі), як це передбачено пунктом 8 ч.З ст.30 зазначеного Закону.

Враховуючи ту обставину, що позивачем не наведено жодної із зазначених вище підстав для відшкодування збитків, завданих внаслідок неправомірного використання запатентованого винаходу на суму 5065420,57грн., зазначених обставин позивач не довів, чим не виконав вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

З огляду на наведені беззаперечні докази відповідача не використання кожної ознаки, включеної до незалежного пункту формули винаходу «Спосіб монтажу механізованого кріплення очисних комплексів» за патентом України НОМЕР_3, або ознаку, еквівалентну їй, доводи позивача, судом не беруться до уваги, оскільки є безпідставними.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для відмови у задоволенні вимог позивача ОСОБА_1

Відповідно до ст.88 ЦПК України, вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки останньому в позові відмовлено, в свою чергу з позивача слід стягнути на користь відповідача витрати повязані з проведенням судової експертизи у сумі 48 818 (сорок вісім тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень 88 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" , третя особа ОСОБА_5 про відшкодування збитків, включаючи неодержані доходи, що завдано в наслідок неправомірного використання запатентованого винаходу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (р/р № 26003962482940 в ПАТ «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 00178353, ІПН 001783504102) витрати по проведенню комплексної судової експертизи у сумі 48 818 (сорок вісім тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень 88 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги, а особи, які не були присутні при його оголошенні, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. О. Круговий

Повний текст рішення виготовлено 04.09.2013року