Постанова № 33346857, 04.09.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2811/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіШевчука О.П. при секретаріТимчишину В. М. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр" до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницької області в особі Чемеровецького відділення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 січня 2013 року форми "Р" №0000022301 та №0000032301, -

ВСТАНОВИВ:

В поданій до суду позовній заяві позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницької області в особі Чемеровецького відділення від 24 січня 2013 року форми "Р" №0000032301, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Каменяр" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 33 815,00 грн., та №0000022301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 36 756,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує на те, що податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновки відповідача в акті перевірки № 189/22/22778415 від 29.12.2012 року є безпідставними та не мають фактичного підтвердження. Зокрема, позивач вказує на те, що відсутність карток складського обліку пов'язано з тим, що облік товару ведеться в електронному вигляді, а окремі недоліки в документах не свідчать про відсутність самої операції. Також звертає увагу суду на те, що виробництво борошна здійснювалося на виробничих потужностях ДП"Закупнянський кар'єр" і зберігалось на його ж складі, тому транспортування товару до ТОВ "Каменяр" не відбувалось. Позивач вважає, що товарно-транспортні накладні не є документом первинного обліку, є обов'язковими лише для перевезення будь-якого товару та підтвердження транспортних витрат, які по даним операціям позивач не декларував. Крім того, позивач стверджує, що на час укладення між ТОВ "Каменяр" та УСД ТОВ"Ресурс-Інвест" правочинів останнє було належним чином зареєстровано платником ПДВ, що не було взято до уваги податковим органом, як і факт часткової оплати позивачем за придбаний товар (борошно вапнякове) в розмірі 140 000 грн. Тому вважає, що ТОВ "Каменяр" правомірно включило до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування вартість борошна вапнякового та біг-бег в загальній сумі 147 022 грн. та до складу податкового кредиту з ПДВ в розмірі 29 405 грн.

В судовому засіданні представники позивача позивні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов в повному обсязі, з підстав вказаних в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення законними, оскільки факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, встановлений за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача та зафіксований в акті №189/22/22778415 від 29.12.2012 року.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" реорганізовано Городоцьку міжрайонну державну податкову інспекцію Хмельницької області Державної податкової служби на Городоцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів. Враховуючи вищезазначене, суд на підставі ст. 55 КАС України допускає заміну відповідача - Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби в особі Чемеровецького відділення його правонаступником - Городоцькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в особі Чемеровецького відділення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Каменяр", ідентифікаційний код 22778415, зареєстроване 27.10.1998 в Чемеровецькій районній державній адміністрації, взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 23.10.1995 року в Чемеровецькому відділенні Городоцької МДПІ за №144 та зареєстрований платником ПДВ з 07.03.2008 згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100103340, виданого Чемеровецьким відділенням Городоцької МДПІ.

Основним видом діяльності позивача є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.

Відповідно до наказу Городоцької МДПІ №563 від 17.12.2012 року та направлень від 18.12.2012 року №534, №535 посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства внаслідок здійснення операцій з поставки товарів ТОВ"Ресурс - Інвест-2007" відповідального за утримання до бюджету договору про спільну діяльність від 07.12.2007 року з ДП"Закупнянський кар`єр", ідентифікаційний код 503494884, за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №189/22/22778415 від 29.12.2012 року .

На підставі висновків акту перевірки №189/22/22778415 від 29.12.2012 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 24 січня 2013 року форми "Р" №0000032301, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Каменяр" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 33 815,00 грн., та №0000022301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 36 756,00 грн.

Позивачем на вказані податкові повідомлення - рішення згідно положень ст.56 Податкового кодексу України подавались скарги в порядку процедури їх адміністративного оскарження. Про те за результатами розгляду скарг, податкові повідомлення - рішення від 24 січня 2013 року форми "Р" №0000032301 та №0000022301 залишені без змін, а скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр"- без задоволення.

Податкове повідомлення-рішення від 24 січня 2013 року форми "Р" №0000032301, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Каменяр" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 33 815,00 грн. (за основним платежем) , базується на викладених в акті перевірки №189/22/22778415 від 29.12.2012 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.138.2, п.138.8.1 ст.138, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті якого товариством з обмеженою відповідальністю "Каменяр" занижено податок на прибуток на суму 33815 грн., за 3 квартал 2011 року , в зв'язку з неправомірним віднесенням у вказаному періоді до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, витрати в сумі 147022,00 грн., по господарській операції з ТОВ"Ресурс - Інвест-2007" відповідального за утримання до бюджету договору про спільну діяльність від 07.12.2007 року б/н з ДП"Закупнянський кар`єр", код ЄДРПОУ 503494884.

Суд встановив, що позивач в третьому кварталі 2011 році включив до витрат, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування вартість придбаного борошна вапнякового та біг-бег в ТОВ"Ресурс - Інвест-2007" відповідального за утримання до бюджету договору про спільну діяльність від 07.12.2007 року б/н з ДП "Закупнянський кар`єр", код ЄДРПОУ 503494884 на суму 147 022 грн., в т.ч. ПДВ - 29405 грн., відповідно до договору поставки №94 від 01.06.2008 року.

Згідно п.1.1 договору поставки №94 від 01.06.2008 року постачальник (учасник спільної діяльності ТОВ"Ресурс-Інвест-2007") зобов`язується поставити та передати у власність Покупця ( ТОВ"Каменяр") товар у відповідності до видаткових накладних ( далі Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість у порядку та на умовах визначених цим Договором. Поставка Товару за цим договором здійснюється за адресою : Хмельницька область, Чемеровецький район, смт.Закупне ( п.1.2. Договору). Поставка зазначеного у пункті 2.1 цього Договору Товару здійснюється Постачальником протягом 30 робочих днів з дати оплати за Товар у розмірі 100 % загальної вартості Товару, що підлягає поставці (п.2.3 Договору).

На підтвердження придбання борошна вапнякового, а також біг-бег та виконання сторонами умов договору поставки №94 від 01.06.2008 року позивачем під час проведення перевірки та суду надані : договір поставки №94 від 01.06.2008 року, видаткові накладні : №ІН-0058 від 05.07.2011 року на суму 81748,86 грн., в тому числі ПДВ 13624,81 грн., №ІН-0076 від 01.08.2011 року на суму 94677,77 грн., в тому числі ПДВ 15779,63 грн., податкові накладні виписані позивачу постачальником : № 12 від 29.07.2011 на суму 81748,86 грн., в тому числі ПДВ 13624,81 грн., №13 від 31.08.2011 на суму 94677,77 грн., в тому числі ПДВ 15779,63 грн., банківські виписки з поточних рахунків позивача на підтвердження часткової оплати в сумі 140 000,00 грн., за придбане борошно вапнякове та біг-бег, оборотно-сальдові відомості по рахунках : 281, 631 та картки рахунків : 281, 631 за липень та серпень 2011 року.

Однак, позивачем суду не надані докази переміщення придбаного товару від постачальника до покупця та докази його зберігання.

Крім того, в наданих представниками позивача суду банківських виписках по поточних рахунках ТОВ"Каменяр" на підтвердження часткової оплати за придбаний товар в сумі 140 000, 00 грн., в призначеннях платежу відсутні посилання саме на договір поставки №94 від 01.06.2008 року, а зазначено договір №3 від 02.06.2008 року.

Відповідачем під час перевірки та судом встановлено, що у позивача станом на 31.08.2011 року перед УСД ТОВ"Ресурс-Інвест-2007" рахувалася кредиторська заборгованість в сумі 1022931,44 грн., по господарським операціям щодо поставки продукції, що підтверджується довідкою ТОВ"Каменяр" від 24.07.2013 року №2-24/07/13, а тому ідентифікувати вказані проплати ТОВ"Каменяр" в рахунок виконання договору поставки №94 неможливо.

Необхідною умовою для віднесення сплачених грошових коштів у ціні товарів (послуг) є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів, або сплати грошових коштів.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з пунктом 14.1.36. п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

За змістом п.п.14.1.27. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010, №2755-VI витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1. ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.8. ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Пунктом 138.4. ст.138 ПК України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.139.1.9. ст.139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Досліджуючи правомірність формування позивачем витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, по господарській операції з придбання у УСД ТОВ"Ресурс-Інвест-2007" борошна вапнякового та біг-бег по договору поставки №94 від 01.06.2008 року всього на суму 147022,00 грн., суд вважає, що ТОВ"Каменяр" в порушення вимог п.138.2, п.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України завищило витрати по придбанню борошна вапнякового на загальну суму 147022,00 грн., оскільки погоджується із висновками відповідача про те, що фактично господарська операція по придбанню вказаного товару не відбувалась, що підтверджується дослідженими судом доказами, а наявність у позивача договору поставки, податкових та видаткових накладних не є безумовним підтвердженням того, що придбання товару мали місце саме між вказаними контрагентами.

А тому надані позивачем на підтвердження подальшої реалізації придбаного товару у УСД ТОВ"Ресурс-Інвест-2007" видаткові накладні, банківська виписка по поточному рахунку ТОВ"Каменяр", договора купівлі-продажу, довіреності на отримання ТМЦ, оборотно - сальдові відомості та картки рахунку №361 за липень та серпень 2011 року не приймаються судом до уваги, оскільки судом не встановлено реальності здійснення господарської операції по придбанню борошна вапнякового та біг - бег у вказаного постачальника.

Податкове повідомлення-рішення від 24 січня 2013 року форми "Р" №0000022301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 36 756,00 грн. , в тому числі за основним платежем в сумі 29405,00 грн., і штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7351,00 грн., базується на викладених в акті перевірки № 189/22/22778415 від 29.12.2012 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість в липні та серпні 2011 року на загальну суму 29405,00 грн., у зв'язку з неправомірним віднесенням до податкового кредиту податку на додану вартість по господарській операції з придбання борошна вапнякового та біг-бег у УСД ТОВ"Ресурс-Інвест-2007", яка фактично не здійснювалась в межах господарської діяльності ТОВ "Каменяр" та не направлена на настання правових наслідків.

Суд встановив, що в липні та серпні 2011 року позивач включив до податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 29405,00 грн., на підставі податкових накладних № 12 від 29.07.2011 на суму 81748,86 грн., в тому числі ПДВ 13624,81 грн., №13 від 31.08.2011 на суму 94677,77 грн., в тому числі ПДВ 15779,63 грн., виписаних УСД ТОВ"Ресурс-Інвест-2007".

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу витрат виробництва (обігу) за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару або надання послуги.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатись до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Наявність у ТОВ"Каменяр" податкових накладних , виписаних УСД ТОВ"Ресурс-Інвест-2007" не є безумовною підставою для віднесення у відповідності до Податкового кодексу України до податкового кредиту сум сплачених позивачем вказаному контрагенту, оскільки суд встановив відсутність факту придбання позивачем борошна вапнякового та біг-бег в липні та серпні 2011 року у УСД ТОВ"Ресурс-Інвест-2007", тому висновки відповідача викладені в акті перевірки № 189/22/22778415 від 29.12.2012 року , щодо безпідставного включення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 29405,00 грн., за вказаною операцією, а також в зв'язку із цим заниження позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 29405,00 грн., за липень та серпень 2011 року суд вважає обґрунтованими .

Крім того, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача за встановлене правопорушення в сумі 7351,00 грн., що становить 25% від суми порушення, на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, суд вважає правомірним , оскільки відповідно до п.123.1 ст.123 у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище вказане, відповідачем доведено, а судом встановлено правомірність прийняття ним податкових повідомлень - рішень від 24 січня 2013 року форми "Р" №0000022301 та №0000032301, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр" щодо їх скасування необхідно залишити без задоволення.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст.158-163, 186,254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр" до Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області в особі Чемеровецького відділення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24 січня 2013 року форми "Р" №0000022301 та №0000032301 - залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 06 вересня 2013 року 09 год. 35 хв.

Суддя/підпис/О.П. Шевчук"Згідно з оригіналом" Суддя О.П. Шевчук