Постанова № 33346798, 29.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2013 року Справа № 812/7041/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Матвєєва В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7059,37 грн., -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим вне?скам на загальнообов'язкове державне п?енсійне страхування в сумі 7059,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач перебуває на обліку в УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В порушення Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у відповідача виникла недоїмка по сплаті страхових внесків за період до 01.01.2011 у розмірі 8942,37 грн. УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської було прийняте рішення про розстрочення суми заборгованості на загальну суму 8942,37 грн. В рахунок погашення зазначеного боргу позивачем сплачено 1883,00 грн., а тому станом на 09.08.2013 непогашеною залишилась сума в розмірі 7059,37 грн. Крім того позивач зазначив, що по відношенню до відповідача за неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку Слов'яносербському районі Луганської були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій, а також направлена вимога про сплату боргу №Ф-14-12СТ від 06.09.2012. Відповідач суму боргу, зазначеної у вимозі, у встановленому законом порядку протягом 10 днів з дня отримання такої вимоги, не оскаржив, борг в повному обсязі не сплатив.

Представник УПФУ в м. Слов'яносербському районі Луганської області в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином (а. с. 34), 29.08.2013 надав клопотання про проведення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином (а. с. 33), ані заяви про визнання позовних вимог, ані заперечень до суду не надходило, про причини неявки суду невідомо.

Ухвалою судді від 29.08.2013, відповідно ч. 6 ст. 128 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Суддя, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області 01.06.2000, в УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а. с. 30) та перебуває на спрощеній системі оподаткування, з 01.01.2011 є платником єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності подання звітності за 2008 рік до системи персоніфікованого обліку, за результатами якої виявлено неподання відповідачем звітності до органів Пенсійного фонду, про що складено акт від 08.05.2009 №3 (а. с. 20). Зазначений акт був спрямований на адресу відповідача та отриманий ним 14.05.2009 (а. с. 21).

У зв'язку з неподанням відповідачем відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, подання недостовірних відомостей, за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області були прийняті рішення про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій, а саме: за рішенням №123 від 13.05.2009 - 170,00 грн. (а. с. 19), за рішенням №313 від 28.10.2009 - 3429,69 грн. (а. с. 22), за рішенням №312 від 28.10.2008 - 4836,96 грн. (а. с. 23), за рішенням №269 від 04.08.2010 - 90,40 грн. (штраф) та 409,55 грн. (пеня) (а. с. 24), за рішенням №270 від 04.08.2010 - 1,43 грн. (штраф) та 4,34 грн. (пеня) (а. с. 26). Вказані рішення у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувалися та є чинними.

Суддею встановлено, що відповідно до заяви ФОП ОСОБА_1 від 28.01.2011 про розстрочення заборгованості зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій (а. с. 16), УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області було прийнято рішення №8 про розстрочення загальної суми заборгованості в розмірі 8942,37 грн. терміном на 19 місяців, шляхом сплати боргу рівними частинами по 470,65 грн. в квітні, липні та жовтні, починаючи з квітня 2011, останній платіж в жовтні 2015 року в розмірі 470,67 грн. (а. с. 15).

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2011-2012 років в рахунок погашення заборгованості відповідачем було сплачено 1883,00 грн. (а. с. 13). Станом на 09.08.2013 непогашеною залишається заборгованість в розмірі 7059,37 грн., що підтверджується розрахунком ціни позову (а. с. 7) та карткою особового рахунку платника за період з 01.11.2008 по 23.07.2013 (а. с. 8-12).

06.09.2012 УПФУ в Слов'яносебсьському районі Луганської області була винесена вимога про сплату боргу №Ф-14-12СТ (а. с. 14). Вказана вимога була отримана особисто відповідачем 08.09.2012, про що свідчить підпис в рекомендованому повідомленні пр. отримання поштового відправлення (а. с. 14).

Як було встановлено в судовому засіданні відповідач суму боргу, зазначеної у вимозі, у встановленому законом порядку не оскаржив, борг в повному обсязі не сплатив.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 2464, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, борг по сплаті недоїмки по страховим внескам та фінансових санкцій у відповідача виник до 01.01.2011, тому, щодо стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування потрібно застосовувати норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (із змінами) (далі - Закон № 1058-ІV).

Згідно з п. 5 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин у 2010 році) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Частиною 3 статті 15 Закону № 1058 передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17, п. 6. ст. 20 Закону № 1058-ІV, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.

Пунктом 6 частини 2 стаття 17, ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV, страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону № 1058-ІV, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Законом України від 08.07.10 № 2461 «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду.

Для платників фіксованого податку пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 13 лютого 1998 №129/98-ВР встановлено порядок перерахування з фіксованого податку відрахувань до ПФУ, а саме: до внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань на державне пенсійне страхування громадянами-підприємцями, що сплачують фіксований податок, 10 відсотків сум цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсійного фонду України, а 90 відсотків сум фіксованого податку, що надійшли до місцевого бюджету, спрямовуються на потреби територіальної громади за визначеними нею напрямами.

До введення в дію Закону України від 08.07.2010 № 2461 «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи-платника спрощеної системи оподаткування.

Починаючи з липня 2010 року Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 р. № 2461 встановлено обов'язкову сплату підприємцями-фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058, тобто мінімального страхового внеску, а саме: за липень-вересень 2010 року - по 294,82 грн. щомісяця; за жовтень-листопад 2010 року - по 301,12 грн. щомісяця; за грудень 2010 року - 306,10 грн.

Суддею встановлено, що відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування та сплачує єдиний податок.

З матеріалів справи вбачається, що загальна сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та фінансових санкцій, які виникли до 01.01.2011, становить 8942,37 грн. Відповідачем частково була сплачена сума боргу по сплаті страхових внесків в розмірі 1883,00 грн., а тому залишок непогашеної заборгованості становить 7059,37 грн. (8942,37 грн. - 1883,00 грн. = 7059,37 грн.).

Зазначений борг до теперішнього часу відповідачем до УПФУ в Слов'яносебському районі Луганської області не перерахований, вимога про сплату боргу №Ф-14-12СТ від 06.09.2012 у встановленому законом порядку не оскаржена.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

На підставі вищевикладеного суддя вважає, що позов Управління пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7059,37 грн. є доведеним та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 4, 6, 9, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7059,37 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області (місцезнаходження: 93701, Луганська область, смт. Слов'яносербськ, вул. Гагаріна, 30-б, код 21792620, р/р 37191104001231 в ГУДКУ у Луганській області, м. Луганськ, МФО 804013) суму заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7059,37 грн. (сім тисяч п'ятдесят дев'ять гривень тридцять сім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя В.В. Матвєєва