Рішення № 33346404, 26.08.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1028/159/12 Головуючий у І інстанції Кисіль О.А.Провадження № 22-ц/780/4563/13 Доповідач у 2 інстанції ОлійникКатегорія 18 26.08.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

21 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Поліщука М.А., Сліпченка О.І.,

при секретарі Баліну П.П.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 19 червня 2013 року в справі за позовом Прокурора Яготинського району Київської області в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Яготинська районна державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство Київської обласної ради "Яготинське бюро технічної інвентаризації", Реєстраційна служба Яготинського районного управління юстиції Київської області, про визнання недійсним договору дарування, витребування з незаконного володіння та визнання права власності, -

в с т а н о в и л а :

Прокурор Яготинського району Київської області звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування, витребування з незаконного володіння та визнання права власності, посилаючись на те, що ОСОБА_2 від 26 лютого 2006 року знаходилась на амбулаторному лікуванні з переломом шийки тазобедренного суглобу та потребувала стороннього догляду, оскільки не могла вільно пересуватись та не має близьких родичів. У липні 2006 року до ОСОБА_2 звернулась її сусідка ОСОБА_1 та запропонувала допомогу у вигляді постійного догляду за нею. Невдовзі вона запропонувала укласти договір довічного утримання. Лише через похилий вік та хворобу ОСОБА_2 погодилась на пропозицію останньої. Фактично ОСОБА_2 не мала наміру укладати договір дарування, а відповідачка невмисно ввела її в оману для того щоб вона підписала договір дарування.

Так, 1 вересня 2006 року між ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_2, на підставі доручення від 1 липня 2006 року, посвідченого державним нотаріусом Яготинської державної нотаріальної контори та ОСОБА_1, укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1, посвідчений державним нотаріусом Яготинської державної нотаріальної контори, який зареєстрований за №2362.

ОСОБА_2, уповноважуючи 1 липня 2006 року дорученням знайому ОСОБА_1 ОСОБА_3 щодо представництва її інтересів у Яготинському БТІ та державній нотаріальній конторі, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення щодо ї прав та обов'язків сторін. При цьому, з самого початку лікування ОСОБА_2 вживає сильні знеболюючі препарати, а тому не могла належним чином усвідомлювати зміст документу, який підписала в присутності державного нотаріуса ОСОБА_15 Текст доручення ОСОБА_2 не читала, оскільки є літньою людиною і має поганий зір, а також повністю розраховувала на порядність відповідачки по справі і не знала про її наміри.

Таким чином, прокурор вважав, що ОСОБА_2 не було належним чином роз'яснено наслідки договору дарування. Від вересня 2006 року ОСОБА_1 належним чином доглядала ОСОБА_2, проте наприкінці березня 2007 року відмовилась доглядати ОСОБА_2, посилаючись на свою зайнятість. Згодом син ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2, що повернуть їй квартиру лише після сплати нею значної суми коштів, а в іншому випадку вона залишиться на вулиці.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_2 є пенсіонеркою, має статус дитини війни, порушено її права. та вона не має іншого житла для проживання, прокурор просив визнати недійсним договір дарування квартири та визнати за ОСОБА_5 право власності на дану квартиру і вважати причини пропуску строку позовної давності поважними.

У судовому засіданні прокурор уточний вимоги позову та просив визнати недійним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 1 вересня 2006 року між ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності від 1 липня 2006 року, та ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Яготинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_15 і зареєстрований в реєстрі за №2362. Також просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_2 право власності на вказану квартиру

При цьому зазначав, що ОСОБА_2 на час надання ОСОБА_3 довіреності страждала на психічний розлад у вигляд розкладу адаптації і мав місце тимчасовий стан, при якому ОСОБА_2 внаслідок функціональних розладів психіки не могла розуміти значення своїх дій або керувати ними. Правочин, укладений у такому стані, не відображає справжньої волі особи щодо встановлення, припинення щодо, цивільних прав і обов'язків.

Таким чином, прокурор вважав, що договір дарування є недійсним на підставі ст.ст.215, 225 ЦК України із застосуванням наслідків недійсності такого правочину, що передбачені ст.216 ЦК України.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 19 червня 2013 року позов прокурора Яготинського району Київської області в інтересах ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, витребування з незаконного володіння та визнання права власності задоволено.

Визнано недійним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 1 вересня 2006 року між ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності від 1 липня 2006 року та ОСОБА_1, посвідченого державним нотаріусом Яготинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_15 та зареєстрованого в реєстрі за №2362.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 мала на праві власності квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання від 13 червня 2001 року. ОСОБА_2 має хворобливий стан здоров'я, проживає одна та потребує стороннього догляду. Деякий час ОСОБА_1 здійснювала за нею догляд.

1 липня 2006 року державним нотаріусом Яготинської державної нотаріальної контори ОСОБА_15 була посвідчено довіреність ОСОБА_2, яка уповноважувала ОСОБА_3 бути її представником в Яготинському БТІ та державній нотаріальній конторі чи приватного нотаріуса - подарувати належну їй квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 Для цього було надано їй право одержувати довідки та документи, подавати від її імені заяви, в тому числі заяву, що вище вказана квартира є її особистою власністю, підписати договір дарування вищевказаної квартири та виконувати всі інші дії, пов'язані з даною довіреністю.

1 вересня 2006 року було укладено договір дарування зазначеної квартири, укладений між ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності від 1 липня 2006 року та ОСОБА_1, посвідченого державним нотаріусом Яготинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_15 та зареєстрованого в реєстрі за №2362.

Як вбачається з комісійної амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_2, під час видачі даної довіреності та укладення вказаного договору дарування вона страждала на психічний розлад у вигляді адаптації. Він відноситься до категорії тимчасових розладів психічної діяльності. Цей психічний розлад (тривожна депресія, яка привела до погіршення її інтелектуальних здібностей, зниження критичності мислення, зниження свідомої вольової регуляції) та індивідуально-психологічні (у тому числі і вікові) особливості ОСОБА_2 (у вигляді довірливості, безпосередності поведінки, схильності переносити свій минулий досвід для вирішення сьогоденних проблем, недостатня адаптація в нових ситуаціях, зниження прогнозування віддалених наслідків своїх дій, підвищене почуття відповідальності) здійснили суттєвий вплив (обмежили) на її здатність розуміти значення своїх дій, керувати ними та передбачати їх наслідки.

Внаслідок того, що перед вчиненням та в період вчинення вказаних юридичних дій у ОСОБА_2 виник збіг важких обставин у неї відбулося зниження свідомої вольової регуляції своїх дій, зниження свідомої вольової регуляції своїх дій і зниження її здатності розуміти фактичний зміст власних дій та передбачати наслідки. Притаманні їй індивідуально-психологічні та вікові особливості у вигляді довірливості, безпосередності поведінки, схильності переносити свій минулий досвід на вирішення сьогоденних проблем, недостатня адаптація в нових ситуаціях, зниження прогнозування віддалених наслідків своїх дій, підвищене почуття відповідальності здійснили суттєвий вплив на здатність розуміти значення свої дій, керувати ними та передбачати їх наслідки. За своїм психічним станом в даний час ОСОБА_2 здатна правильно сприймати факти, що мають доказове значення і давати пояснення по них.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 на час видачі довіреності не мала змоги вільно сформулювати свою волю та адекватно виразити її зовні, таким чином належним чином розуміти значення своїх дій та керувати ними, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що договір щодо представництва інтересів ОСОБА_2, враховуючи викладене слід вважати нікчемним. На підставі нікчемного договору щодо здійснення представництва був укладений договір дарування, який суд першої інстанції визнав недійсним.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками.

Доводи прокурора про те, що на момент видачі довіреності ОСОБА_3 ОСОБА_2 не мала змоги вільно сформулювати свою волю та адекватно виразити її зовні, тобто, не могла належним чином розуміти значення своїх дій та керувати ними, у зв'язку з чим договір дарування квартири слід вважати недійсним, не відповідає фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є дієздатною і відсутнє рішення про визнання її недієздатною. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 на момент надання довіреності ОСОБА_3 не могла усвідомлювати значення своїх дій та не могла керувати ними.

Крім того, колегія суддів звертає увагу не те, що акт комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи не дає вичерпної та категоричної відповіді щодо психічного стану позивачки (ОСОБА_2.) на момент надання довіреності ОСОБА_8

За експертизою ОСОБА_2 могла, але не повною мірою розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Крім того, необхідно звернути увагу на те, що спірний договір дарування квартири АДРЕСА_1, посвідчений державним нотаріусом Яготинської державної нотаріальної контори і зареєстрований за №2362 був укладений між ОСОБА_3 (на підставі доручення від ОСОБА_2.) та ОСОБА_1 Позивачка (ОСОБА_2.) жодного разу не ставила питання щодо скасування доручення, виданого нею на ім'я ОСОБА_3 на укладання договору дарування квартири з ОСОБА_1

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (ст.239 ЦК України).

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ч.3 ст. 244 ЦК України).

Пунктом 3 частини 1 статті 248 ЦК України передбачено, що представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

За ст.249 ЦК України особа, яка видала довіреність, може в будь - який час скасувати довіреність. Особа, яка видала довіреність, а потім її скасувала, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим вимогам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частина перша ст.215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.

Стаття 225 ЦК (ч.1) передбачає, що правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи.

У судовому засіданні не здобуто доказів, які б свідчили про те, що на момент видачі доручення та вчинення договору дарування ОСОБА_9 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

При посвідченні довіреності було встановлено особу ОСОБА_2 та перевірена її дієздатність, що підтвердили у судовому засіданні третя особа ОСОБА_15 і свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_10

Не викликав будь-яких підозр психічний стан ОСОБА_2 у лікарів ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які її лікували і були допитані в якості свідків.

Крім того, дозвіл на дарування квартири ОСОБА_2 давав її чоловік ОСОБА_13, як видно із його заяви, посвідченої приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу (справа №2-579/08, а.с.100).

За змістом п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вбачається, що правила ст.225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак в момент вчинення правочину вона перебувала в такому стані, коли повністю не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Судом першої інстанції не було взагалі звернено увагу на ту обставину, що договір дарування було укладено на підставі довіреності - правочину, дійсність якої не оспорюється.

1 липня 2006 року державним нотаріусом Яготинської державної нотаріальної контори ОСОБА_15 була посвідчено довіреність ОСОБА_2, яка уповноважила ОСОБА_3 бути її представником в Яготинському БТІ та державній нотаріальній конторі чи приватного нотаріуса, а саме, подарувати належну їй квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 Для цього надано їй право одержувати довідки та документи, подавати від її імені заяви, в тому числі заяву, що вище вказана квартира є її особистою власністю, підписати договір дарування вищевказаної квартири та виконувати всі інші дії, пов'язані з даною довіреністю.

З матеріалів справи не вбачається перевищення довіреною особою (ОСОБА_3) своїх повноважень, наданих дорученням. Дорученням було уповноважено укладати договір дарування квартири, бути представником в усіх необхідних установах, підприємствах та організаціях і було надано всі необхідні для цього повноваження.

На підставі доручення у межах наданих ОСОБА_2 повноважень 1 вересня 2006 року було укладено договір дарування зазначеної квартири, укладений між ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності від 1 липня 2006 року, та ОСОБА_1, посвідченого державним нотаріусом Яготинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_15 і зареєстрованого в реєстрі за №2362.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 було надано ОСОБА_3 весь комплекс повноважень, необхідних для продажу належної їй квартири та укладення договору дарування.

Такі висновки суду ґрунтуються на зібраних доказах, зокрема, підтверджуються тим, що позивачка не оспорює дій, вчинених ОСОБА_3 та наданих їй повноважень у вказаному дорученні і не ставить питання про визнання доручення недійсним.

Оскільки ОСОБА_2, знаючи про існування довіреності, якою вона уповноважила ОСОБА_3 на вчинення правочину, не скасувала (не відкликала) та не оспорювала її, то цим вона підтвердила свою згоду на здійснення похідних правочинів, укладених від її імені, а тому немає і підстав визнання недійсним укладеного договору дарування квартири АДРЕСА_1, посвідченого державним нотаріусом Яготинської державної нотаріальної контори і зареєстрованого за №2362.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності скасування рішення та ухвалення нового, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Прокурора Яготинського району Київської області в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування, витребування з незаконного володіння та визнання права власності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 19 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Прокурора Яготинського району Київської області в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування, витребування з незаконного володіння та визнання права власності.

Рішення апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Поліщук М.А.

Сліпченко О.І.