Рішення № 33345667, 28.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1495/13 28.08.13

За первісним позовом Дочірнього підприємства "Медичне науково-практичне об'єднання "Медбуд" публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Інструмент"

про стягнення 119 124,03 грн. та усунення перешкод у користуванні майном

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Інструментс"

до Дочірнього підприємства "Медичне науково-практичне об'єднання "Медбуд" публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Медико-фармацевтична компанія Рідан-Інжиніринг"

про стягнення заборгованості у розмірі 1 065 417,16 грн. та усунення перешкод в користуванні приміщенням

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом: Перепилиця С.О. - довіреність б/н від 24.01.2013 року;

від відповідача за первісним позовом: не з'явилися;

від третьої особи: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Медичне науково-практичне об'єднання "Медбуд" публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Інструмент" про стягнення 119 124,03 грн. та усунення перешкод у користуванні майном.

Первісні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач за первісним позовом порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування об'єктом оренди згідно умов Договору оренди нежитлового приміщення № 01/04/2011 від 01.04.2011 року, та після припинення дії Договору не повернув об'єкт оренди позивачу за первісним позовом.

З цих підстав, позивач за первісним позовом просив суд задовольнити первісний позов: 1. стягнувши з відповідача за первісним позовом на свою користь 119 124,03 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі); 2. та зобов'язати відповідача за первісним позовом усунути перешкоди у користуванні приміщенням шляхом його звільнення від майна.

Ухвалою від 29.01.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.02.2013 року.

19.02.2013 року від представника відповідача за первісним позовом через відділ діловодства суду надійшло електронне повідомлення про відкладення розгляду справи.

19.02.2013 року від представника позивача за первісним позовом через відділ діловодства суду надійшли документи по справі та заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом на свою користь 132 817,55 грн. - основного боргу, 39 977,02 грн. - заборгованості за комунальні платежі

Ухвалою суду від 19.02.2013 року розгляд справи відкладено на 12.03.2013 року у зв'язку з неявкою відповідача.

12.03.2013 року представник відповідача за первісним позовом заявив усне клопотання про проведення звірки взаєморозрахунків.

12.03.2013 року представник позивача за первісним позовом заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

12.03.2013 року представник відповідача за первісним позовом заявив усне клопотання про витребування доказів на підтвердження повноважень керівника позивача за первісним позовом.

12.03.2013 року представник позивача за первісним позовом не заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 12.03.2013 року оголошено перерву до 20.03.2013 року.

20.03.2013 року представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні зазначив про подачу зустрічного позову.

20.03.2013 року представник позивача за первісним позовом подав документи по справі та клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, яке судом задоволено.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 20.03.2013 року оголошено перерву до 26.03.2013 року.

Ухвалою від 20.03.2013 року повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Інструментс".

26.03.2013 року представник позивача за первісним позовом подав заяву про збільшення первісних позовних вимог, а саме просив суд визнати недійсним Договір про відступлення прав вимоги від 01.10.2012 року укладений між ТОВ "Медико-фармацевтична компанія Рідан-Інжиніринг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МВВ Інструмент".

26.03.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МВВ Інструмент" звернулося до господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до Дочірнього підприємства "Медичне науково-практичне об'єднання "Медбуд" публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення заборгованості у розмірі 1 065 417,16 грн. та усунення перешкод в користуванні приміщенням.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за первісним позовом своїми діями, шляхом відключення орендованого приміщення від енергопостачання та опечатаня аптеки (орендованого майна) завдав відповідачу за первісним позовом збитків на суму 1 065 417,16 грн. (949 454,17 грн. - упущена вигода, 25 732,87 грн. - збитків, 90 139,12 грн. - дебіторська заборгованість).

З цих підстав, відповідач за первісним позовом просив суд задовольнити зустрічний позов, стягнувши з позивача за первісним позовом на свою користь 1 065 417,16 грн. - заборгованості та зобов'язати позивача за первісним позовом усунути перешкоди у користуванні орендованим приміщенням.

Ухвалою від 28.03.2013 року порушено провадження по справі за зустрічним позовом та призначено її розгляд на 16.04.2013 року.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 16.04.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Якименко М.М. на лікарняному, справу передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Митрохіна А.В.) від 16.04.2013 року справу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 14.05.2013 року.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року у зв'язку з виходом судді Якименка М.М. з лікарняного, справу передано судді Якименку М.М.

14.05.2013 року представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні подав заяву про збільшення зустрічних позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом на свою користь 132 817,55 грн. - основного боргу, 39 977,02 грн. - заборгованості за комунальні платежі, 104 040,00 грн. - заборгованості за фактичне користування приміщенням, 45 000,00 грн. - витрат на вжиття заходів до збереження майна, та зобов'язати відповідача за первісним позовом усунути перешкоди у користуванні приміщенням шляхом його звільнення від майна. А також подав клопотання про витребування додаткових доказів у відповідача за первісним позовом.

14.05.2013 року представник відповідача за первісним позовом судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про витребування додаткових доказів, заявив, що документи, які просить позивач за первісним позовом, долучені до матеріалів справи.

14.05.2013 року у судовому засіданні задоволено клопотання про прийняття заяви про збільшення позовних вимог судом.

14.05.2013 року у судовому засіданні заява про заперечення на зустрічний позов додана судом до матеріалів справи.

14.05.2013 року у судовому засіданні клопотання про витребування доказів судом відхилено, оскільки відповідач заявив, що всі документи по справі надані.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 14.05.2013 року оголошено перерву до 28.05.2013 року.

28.05.2013 року представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

28.05.2013 року представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні подав оригінал фіскального чеку для огляду в судовому засіданні.

28.05.2013 року представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог.

28.05.2013 року представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні заперечував проти задоволення поданих заяв.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 28.05.2013 року оголошено перерву до 29.05.2013 року.

29.05.2013 року через відділ діловодства суду представник позивача за первісним позовом подав клопотання про відкладення розгляду справи.

29.05.2013 року представник позивача за первісним позовом у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

29.05.2013 року представник позивача за первісним позовом у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача за первісним позовом у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника позивача за первісним позовом, судом відкладено розгляд справи на 12.06.2013 року.

Ухвалою від 29.05.2013 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом ТОВ "Медико-фармацевтичну компанію "Рідан-Інжиніринг" (04119, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ СІМ'Ї ХОХЛОВИХ, будинок 15, офіс 511, код ЄДРПОУ 24360789).

12.06.2013 року представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні заявив клопотання про перевірку виконання третьою особою вимог ухвали суду від 29.05.2013 року.

12.06.2013 року представник третьої особи подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 29.05.2013 року.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 12.06.2013 року оголошено перерву до 18.06.2013 року.

18.06.2013 року через відділ діловодства суду від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

18.06.2013 року представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні подав заяву про продовження строку розгляду справи, пояснення по справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача за первісним позовом у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, судом відкладено розгляд справи на 26.06.2013 року.

26.06.2013 року представник відповідача за первісним позовом у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

03.07.2013 року через відділ діловодства суду від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

03.07.2013 року представник позивача за первісним позовом подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке судом задоволено.

03.07.2013 року представник позивача за первісним позовом заперечував проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача за первісним позовом у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника відповідача за первісним позовом, судом відкладено розгляд справи на 13.08.2013 року.

13.08.2013 року через відділ діловодства суду від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.08.2013 року представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача за первісним позовом у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника позивача за первісним позовом, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 28.08.2013 року.

В судове засідання 28.08.2013 року представники відповідача за первісним позовом та третьої особи не з'явилися.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.1997 року № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 28.08.2013 року первісні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 28.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом , господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011 року між Дочірнім підприємством "Медичне науково-практичне об'єднання "Медбуд" Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі по тексту - орендодавець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МВВ Інструмент" (далі по тексту - орендар, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) було укладено Договір оренди нежилого приміщення № 01/04/2011 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (розділ 1 Договору) орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування приміщення загальною площею 86,7 м2, розміщене за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 17.

Відповідно до п. 3.1. Договору плата за користування Орендарем об'єктом оренди -нежилим приміщенням встановлена у розмірі 150,00 грн., крім того ПДВ 30,00 грн., а всього з ПДВ 180,00 грн. за один м2 орендованого приміщення в місяць. Розмір орендної плати в місяць складає 13 005,00 грн., крім того ПДВ 2 601,00 грн., а всього з ПДВ 15 606,00 грн.

Згідно з п. 3.3. Договору орендна плата та інші платежі за цим Договором перераховуються Орендарем в безготівковій формі на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 5 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.4. Договору Орендар відшкодовує Орендодавцеві щомісяця вартість здійснених міських та міжміських телефонних розмов а також вартість комунальних послуг (холодне та гаряче водопостачання, електропостачання, опалення, користування ліфтами та ін.) відповідно до пред'явленого Орендодавцем рахунку.

01.07.2011 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору, якою розмір орендної плати було зменшено до 10 404,00 грн. (разом з ПДВ). Також Орендар щомісяця відшкодовує Орендодавцеві вартість комунальних послуг (холодне та гаряче водопостачання, електропостачання, опалення та ін.).

Згідно з п. 12.1. Договору даний Договір набуває чинності від дня його підписання й діє до 01.12.2013 року.

Листами № 424 від 08.10.2012 року, № 577 від 05.11.2012 року позивач за первісним позовом звертався до відповідача за первісним позовом з проханням про погашення заборгованості, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем за первісним позовом орендних та комунальних платежів, а також повідомив про розірвання Договору оренди нежилого приміщення № 01/04/2011 від 01.04.2011 року у зв'язку з несплатою відповідачем за первісним позовом орендних та комунальних платежів. Листи було направлено на адресу відповідача за первісним позовом, на підтвердження чого позивач за первісним позовом надав суду описи вкладення у цінний лист та фіскальні чеки. Однак ні відповіді, ні сплати заборгованості позивач за первісним позовом не отримав.

Листа № 424 від 08.10.2012 року було вручено за довіреністю 25.10.2012 року відповідачу за первісним позовом.

Суду не надано жодних доказів повернення відповідачем за первісним позовом орендованого майна позивачу за первісним позовом.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем за первісним позовом зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати та комунальних платежів відповідно до умов Договору, у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 83 232,00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) та 35 892,03 грн. - заборгованості за комунальні платежі, у зв'язку з несплатою з квітня 2012 року по 25.10.2012 року відповідачем за первісним позовом орендної плати та комунальних платежів.

На підтвердження первісних позовних вимог позивач за первісним позовом надав суду Акт звірки розрахунків, підписаний між сторонами, від 01.09.2012 року (за період з 01.01.2012 року по 31.08.2012 року), згідно якого відповідач за первісним позовом визнав заборгованість перед позивачем за первісним позовом в розмірі 64 218,61 грн., Акти здачі-прийняття робіт, рахунки на оплату, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем за первісним позовом доказів вбачається, що позивач за первісним позовом взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві за первісним позовом у тимчасове платне користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач за первісним позовом в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача за первісним позовом орендну плату та комунальні платежі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач за первісним позовом в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 83 232,00 грн. (за період з листопада 2012 року по березень 2012 року та травень 2013 року включно) нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач за первісним позовом припустився прострочення платежу, а тому позивач за первісним позовом, керуючись п. 9.2 Договору просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом пеню, яка за розрахунками позивача становлять 8 320,00 грн. - пені за заборгованість зі сплати орендної плати, 3 589,18 грн. - пеня за заборгованість зі сплати комунальних платежів.

Згідно з п. 9.2. Договору у випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендної плати, установленої даним договором, несвоєчасного відшкодування Орендарем експлуатаційних витрат Орендодавця й оплати комунальних послуг, Орендар зобов'язується сплатити Орендодавцеві пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, але не більше 10%.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем за первісним позовом взятих на себе зобов'язань в розмірі 8 320,00 грн. - пені за заборгованість зі сплати орендної плати, 3 589,18 грн. - пеня за заборгованість зі сплати комунальних платежів, є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач за первісним позовом, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом на свою користь 1 611,05 грн. - 3% річних з заборгованості з орендної плати, 322,52 грн. - інфляційних втрат з заборгованості з орендної плати, 513,78 грн. - 3% річних з заборгованості зі сплати комунальних платежів.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 1 611,05 грн. - 3% річних з заборгованості з орендної плати, 322,52 грн. - інфляційних втрат з заборгованості з орендної плати, 513,78 грн. - 3% річних з заборгованості зі сплати комунальних платежів, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Щодо первісних позовних вимог про усунення перешкод у користуванні приміщенням, шляхом його звільнення від майна, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Листом № 424 від 08.10.2012 року (який було вручено 25.10.2012 року відповідачу за первісним позовом) позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом про розірвання дії Договору у зв'язку з несплатою орендних та комунальних платежів.

Таким чином, суд дійшов до висновку що Договір оренди нежилого приміщення № 01/04/2011 від 01.04.2011 року було розірвано 25.10.2012 року, з моменту вручення відповідачу за первісним позовом Листа № 424 від 08.10.2012 року.

Згідно п. 8.1. Договору у випадку припинення дії даного Договору Орендар зобов'язаний протягом 3 (трьох) днів повернути Орендодавцеві Приміщення в належному стані, не гіршому, ніж: на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального зносу, а Орендодавець, у свою чергу, повинен прийняти зазначене Приміщення за Актом прийому-передачі Приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Однак, відповідач за первісним позовом не звільнив приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 17, від свого майна, чим створює позивачу за первісним позовом перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суду не надано жодних доказів на підтвердження факту повернення та звільнення приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 17, від належного відповідачу за первісним позовом майна.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом в частині зобов'язання відповідач за первісним позовом усунути перешкоди у користуванні приміщенням, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 17, шляхом його звільнення від майна, нормативно та документально доведені,а тому підлягають задоволенню.

Щодо первісних позовних вимог про стягнення неустойки в розмірі 104 040,00 грн. за невиконання обов'язку про повернення приміщення (за період з 25.10.2012 року по 16.04.2013 року), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як вже було встановлено судом 25.10.2012 року Договір було розірвано, та суду не надано жодних доказів повернення відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 17, за період з 25.10.2012 року по 16.04.2013 року, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 104 040,00 грн. неустойки (плати за фактичне користування приміщенням за період з 25.10.2012 року по 16.04.2013 року, (10 404,00 грн. - орендна плата за місяць * 5 - кількість місяців фактичного користування приміщенням) * 2 = 104 040,00 грн.), нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Щодо первісних позовних вимог про визнання недійсним правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, який оформлено Листом вих. № 46 від 26.10.2012 року, суд зазначає наступне.

01.10.2012 року між ТОВ "Медико-фармацевтична компанія Рідан-Інжиніринг" (далі по тексту - первісний кредитор, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом).та ТОВ "МВВ Інструмент" було укладено Договір про відступлення прав вимоги (далі по тексту - Договір-2).

Відповідно до п. 1.1. Договору-2 Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за Договором №1 від 05.08.2010 року (далі - Основний договір, укладений між Первісним кредитором та Дочірнім підприємством "Медичне науково-практичне об'єднання "Медбуд" ПАТ "ХК "Київміськбуд" код ЄДРПОУ 03393945, адреса 03037, м. Київ, проспект Червонозоряний, 17 (далі - Боржник).

Згідно з п. 1.2. Договору-2 за цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору-2 за передане право вимоги до Боржника за основним Договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору суму у розмірі 107 306,44 грн.

Листом вих. № 46 від 26.10.2012 року відповідач за зустрічним позовом повідомив позивача за зустрічним позовом, що згідно Договору-2 став Новим кредитором і просить зарахувати суму в розмірі 107 306,44 грн. на взаєморозрахунок по Договору оренди нежилого приміщення № 01/04/2011 від 01.04.2011 року.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1, 2 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 01.07.1996 року № 01-8/241 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів» припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги (стаття 217 Цивільного кодексу України) - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи, у тому числі і передбачених статтею 218 Цивільного кодексу України.

Однак, суду не надано жодних доказів які б підтверджували факт заборгованості (107 306,44 грн. ) позивача за первісним позовом перед ТОВ "Медико-фармацевтична компанія Рідан-Інжиніринг" (як первісним кредитором) і ТОВ "МВВ Інструмент"(як новим кредитором).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також те, що відповідачем за первісним позовом та ТОВ "Медико-фармацевтична компанія Рідан-Інжиніринг" не надано жодних доказів які б підтверджували реальне настання правових наслідків Договору-2, зокрема не надано доказів на підтвердження факту заборгованості (в розмірі 107 306,44 грн.) позивача за первісним позовом, згідно умов Договору-2, а тому позовні вимоги позивача за первісним позовом про визнання недійсним Договору відступлення прав вимоги від 01.10.2012 року укладений між ТОВ «МВВ Інструментс» та ТОВ «Медико - фармацевтична компанія «Рідан-Інжиніринг» підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом витрат в розмірі 45 000,00 грн. пов'язаних із вжиття заходів щодо збереження майна відповідача за первісним позовом, суд зазначає наступне.

Як зазначає позивач за первісним позовом (в заяві про збільшення позовних вимог) 23.03.2013 року приблизно о 21:30 годині було виявлено, що невідомими особами розбито два вікна на першому поверсі за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний 17, в зв'язку з чим позивачем за первісним позовом було повідомлено працівникам міліції, а враховуючи той факт, що в приміщенні знаходилося майно відповідача за первісним позовом, то позивач за первісним позовом вважав що майну відповідача за первісним позовом загрожує небезпека і вчинив дії спрямовані на їх попередження (збереження).

На підтвердження факту збереження майна позивач за первісним позовом надав Акт здачі-прийняття виконаних робіт (до Договору про надання юридичних послуг № 5/01/13 від 03.01.2013 року), підписаний між позивачем за первісним позовом як замовником і ТОВ «Українська правиця» як виконавцем, згідно якого позивач за первісним позовом має сплатити виконавцю 45 000,00 грн. за збереження майна відповідача за первісним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1158 ЦК України якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір. Якщо особа, яка розпочала дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має можливості повідомити про свої дії цю особу, вона зобов'язана вжити усіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи. Особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана взяти на себе всі обов'язки, пов'язані із вчиненням цих дій, зокрема обов'язки щодо вчинених правочинів.

Згідно з ст.. 1159 ЦК України особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1160 ЦК України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії. Якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, при першій нагоді не повідомила цю особу про свої дії, вона не має права вимагати відшкодування зроблених витрат.

Однак, суд зазначає що позивачем на надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту (що 23.03.2013 року приблизно о 21:30 годині було виявлено, що невідомими особами розбито два вікна на першому поверсі за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 17) який в свою спричинив дії позивача за первісним позовом спрямовані на збереження майна відповідача за первісним позовом.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем за первісним позовом не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог в частині стягнення з відповідача за первісним позовом на свою користь 45 000,00 грн. - витрат пов'язаних із вжиттям заходів щодо збереження майна відповідача за первісним позовом, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог відповідача за первісним позовом про стягнення з позивача за первісним позовом на свою користь 1 065 417,16 грн. - збитків (949 454,17 грн. - упущена вигода, 25 732,87 грн. - збитків, 90 139,12 грн. - дебіторська заборгованість), в зв'язку з тим що позивач за первісним позовом своїми діями, шляхом відключення орендованого приміщення від енергопостачання та опечатаня аптеки (орендованого майна) завдав відповідачу за первісним позовом збитків.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги відповідача за первісним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу приписів статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з абзацом 2 ч. 3 ст. 22 ЦК України якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ЦК України на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство, як правило, виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України).

При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому такий зв'язок між порушенням та збитками має бути прямим та безпосереднім.

Крім того, для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди окрім складу цивільного правопорушення необхідно встановити наявність заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. При цьому, при пред'явленні вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) позивач зобов'язаний довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі не порушення відповідачем його прав та охоронюваних законом інтересів. При визначенні реальності неодержаних доходів (упущеної вигоди) мають враховуватися заходи, вжиті потерпілою особою для їх отримання.

На підтвердження факту неправомірності дій позивача за первісним позовом у вигляді відключення приміщення від електроенергії та опечатаня приміщення відповідач за первісним позовом посилається на акт ТОВ «МВВ Інструментс» від 13.11.2012 року, підписаний представниками відповідача за первісним позовом, згідно якого 13.11.2012 року о 17 год. 10 хв. в орендованому приміщенні було відключено електропостачання за вказівкою адміністрації лікарні МНПО «Медбуд», тобто факт відключення електроенергії в приміщення підтверджується лише актом складеним представниками відповідача за первісним позовом. Відтак, вказаний акт не може слугувати беззаперечним доказом неправомірності дій позивача за первісним позовом, внаслідок яких майну відповідача, яке знаходилось у орендованому приміщенні, було завдано збитки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем за первісним позовом не доведено наявності прямого та безпосереднього причинного зв'язку між діями позивача за первісним позовом та сумою 949 454,17 грн. - упущеної вигоди, 25 732,87 грн. - збитків, 90 139,12 грн. - дебіторської заборгованості, а також протиправної поведінки позивача за первісним позовом, і не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх зустрічних позовних вимог, а тому зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним Договір відступлення прав вимоги від 01.10.2012 року укладений між ТОВ «МВВ Інструментс» (04070, м. Київ, Подільський район, ВУЛИЦЯ ВОЛОСЬКА, будинок 6/14, код ЄДРПОУ 31453620) та ТОВ «Медико - фармацевтична компанія «Рідан-Інжиніринг». (04119, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ СІМ'Ї ХОХЛОВИХ, будинок 15, офіс 511, код ЄДРПОУ 24360789).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «МВВ Інструмент» (04070, м. Київ, Подільський район, ВУЛИЦЯ ВОЛОСЬКА, будинок 6/14, код ЄДРПОУ 31453620) усунути перешкоди у користуванні приміщенням, що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 17, шляхом його звільнення від майна.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Інструмент» (04070, м. Київ, Подільський район, ВУЛИЦЯ ВОЛОСЬКА, будинок 6/14, код ЄДРПОУ 31453620) на користь Дочірнього підприємства «Медичне науково-практичне об'єднання «Медбуд» публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія «Київміськбуд» (03037, м. Київ, Солом'янський район, ПРОСПЕКТ ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ , будинок 17, код ЄДРПОУ 03393945) 83 232 (вісімдесят три тисячі двісті тридцять дві) грн. 00 коп. - заборгованості з орендної плати, 8 320 (вісім тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. - пені з заборгованості з орендної плати, 1 611 (одну тисячу шістсот одинадцять) грн. 05 грн. - 3% річних з заборгованості з орендної плати, 322 (триста двадцять три) грн. 52 коп. - інфляційних втрат з заборгованості з орендної плати, 35 892 (тридцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 03 грн. - заборгованості зі сплати комунальних платежів, 3 589 (три тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн.18 коп. - пені з заборгованості зі сплати комунальних платежів, 513 (п'ятсот тринадцять) грн. 78 коп. - 3% річних з заборгованості зі сплати комунальних платежів, 104 000 (сто чотири тисячі) грн. 00 коп. - боргу за фактичне користування приміщенням, 4 874 (чотири тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 04 коп. - судового збору.

5. В решті первісних вимог відмовити.

6. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 02.09.2013 року.