Постанова № 33345500, 03.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 р. Справа №805/11894/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:30

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі

до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг», м. Слов'янськ

про стягнення з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 8 728,37 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: Задорожної В.В. - за дов. від 14 червня 2013 року

від відповідача: Лауніконіс В.П. - за дов. від 04 лютого 2013 року

ВСТАНОВИВ:

Управління пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» про стягнення з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 8 728,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статтю 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», згідно з якою вона поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно акредитації, що діють відповідно до Закону України «Про вищу освіту», міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР. Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється також і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою статті 24 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність».

У відповідності до статті 24 вказаного Закону, різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав письмові заперечення, в яких вказав, що при визначенні позивачем частки відшкодування по ОСОБА_3, не було враховано, що із загального стажу наукової роботи в 37 років 2 місяця. Стаж наукової роботи у відповідача становить лише 14 років 2 місяця. Вважає, що на підставі викладеного, він повинен відшкодовувати не всю суму 50% різниці суми пенсії по ОСОБА_3, а лише її частину в розмірі 38,12%, а саме, 455,82 грн. в квітні та травні 2013 року та 468,90 грн. в червні 2013 року.

З урахуванням викладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог відносно стягнення суми різниці пенсій по ОСОБА_3 в розмірі 2 240,99 грн.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - Управління пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Науковим працівникам пенсії призначаються, згідно статті 24 Закону України «Про науково і науково-технічну діяльність» (надалі - Закон).

В абзаці дев'ятому статті 1 зазначеного Закону визначено, що науковий працівник - це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.

Дія статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно акредитації, що діють відповідно до Закону України «Про вищу освіту», міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР. Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється також і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою статті 24 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність».

У відповідності до статті 24 вказаного Закону, різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Згідно Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

На адресу відповідача управлінням Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі були надіслані повідомлення та розрахунки про суму витрат, що становлять різницю між сумою, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, які були отриманні відповідачем ( арк. справи 6 - 13, 24 - 26).

З урахуванням норм статті 24 Закону різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Наявність заборгованості підтверджується позивачем також довідкою-розрахунком заборгованості по платежах, карткою особового рахунку на суму 8 728,37 грн. (арк. справи 4, 45).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за рахунок коштів відповідача підлягає фінансуванню 50% різниці розміру пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, призначеної науковим працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (арк. справи 14 - 15, 20 - 22,33 - 34).

Що стосується фінансування різниці сплаченої пенсії ОСОБА_3, суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Як вбачається з матеріалів справи, різниця між розміром пенсії, призначеної ОСОБА_3 згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за квітень - червень 2013 року відповідно до поданого позивачем розрахунку складає по 1 195,74 грн. щомісячно в квітні та травні 2013 року та 1 230,05 грн. в червні 2013 року (арк. справи 80 - 82).

Однак, як встановлено в судовому засіданні і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 має загальний стаж наукової роботи 37 років 2 місяці 17 днів, а на підприємстві відповідача - 14 років 2 місяці, що складає 38,12% від загального стажу наукової роботи.

Тому, згідно пункту 3 Порядку різниця між розміром пенсії, призначеної ОСОБА_3 згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за квітень - червень 2013 року сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем відповідно до стажу наукової роботи ОСОБА_3 на підприємстві відповідача повинна складати в пропорційному співвідношенні до зарахованого для призначення пенсії наукового стажу роботи - 38,12 відсотків, тобто по 455,82 грн. щомісячно в квітні та травні 2013 року та 468,90 грн. в червні 2013 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем безпідставно заявлено вимогу про стягнення з ДП "Науково-дослідний інститут високих напруг" суми витрат на виплату різниці у розмірі пенсій за період квітень-червень 2013 року по працівнику ОСОБА_3 в розмірі 2 240,99 грн.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зазначені вище обставини, між іншим, встановлені постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 року в адміністративній справі №2а/0570/4308/2012 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут високих напруг" про стягнення заборгованості по науковим пенсіям за період з 25.10.2011р. по 29.12.2011р. (арк. справи 75 - 76).

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по науковим пенсіям за період квітень-червень 2013 року по працівнику ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню на суму 1380,54 грн.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених доказів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 23, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 159, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» про стягнення з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 8 728,37 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» (ЄДРПОУ 00130441) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі суму боргу у розмірі 6 487 (шість тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 38 (тридцять вісім) коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 вересня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 06 вересня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.