Рішення № 33345212, 15.08.2013, Київський районний суд м. Донецька

Справа №2/257/2255/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Лях М.Ю.,

при секретарі - Харитоновій А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «капітал» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «АКБ «Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 47555,52 грн. та витрати по сплаті судового збору. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26 жовтня 2007 року між ВАТ «АКБ «капітал», правонаступником якого згідно п.1.4 Статуту є ПАТ «АКБ «капітал» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №0013. Згідно умови п.1.1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит у сумі 15000 грн. зі строком користування з 26 жовтня 2007 року по 25 жовтня 2009 року зі сплатою процентної ставки у розмірі 23% річних. Згідно умов п.4.4.1 і п.4.4.2, і 4.4.3 кредитного договору позичальник був зобов'язаний виконувати свої зобов'язання з повернення кредиту частинами на протязі періоду з жовтня 2007 року по жовтень 2009 року та щомісячної сплати процентів за графіком, наведеним у додатку № 1 до цього договору. 26 жовтня 2007 року банк, виконуючи свої зобов'язання, перерахував кредитні кошти позичальнику, що підтверджується випискою з особового рахунку за період з 26.10.2007 року по 30.05.2013 року. Позичальник в порушення умов кредитного договору, не виконав взяті на себе кредитні зобов'язання відносно щомісячної сплати відсотків за користування отриманим кредитом, повернення кредиту частинами за встановленим у договорі графіком, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість. Згідно довідки-розрахунку заборгованість від 30.05.2013 року за кредитним договором: заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами складає 14925,03 грн., заборгованість з повернення кредитних коштів складає 13617,34 грн. У зв'язку з порушенням строків повернення кредиту відповідачу на підставі п.5.1 кредитного договору на суму простроченого платежу за кожний день прострочення була нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, сума якої складає 2076,64 грн. У зв'язку з порушенням строків сплати процентів за користування кредитом відповідачу на підставі п.5.1 кредитного договору на суму простроченого платежу за кожний день прострочення була нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, сума якої складає 2011,48 грн. Оскільки відповідач порушив умови кредитного договору, то останньому на підставі п.п. 5.2 кредитного договору нарахований штраф у розмірі 100% від несплачених відсотків, сума якого складає 14925,03 грн. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача Федорович В.І. не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1. в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, повідомлення про причини неявки, а також ніяких пояснень і заперечень щодо заявлених позовних вимог та клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило, тому враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до ч. 1 ст.224 ЦПК України вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 26 жовтня 2007 року подала до позивача заявку на отримання споживчого кредиту (а.с.13).

Між ВАТ АКБ «капітал» та ОСОБА_1 укладено споживчий договір кредиту (а.с.9-11), відповідно до якого відповідачу ОСОБА_1 банк надає споживчий кредит у сумі 15000 грн. строком з 26 жовтня 2007 року по 25 жовтня 2009 року зі сплатою 23% річних, з врахуванням офіційного індексу інфляції за відповідний період, над прогнозованим індексом інфляції, що публікується Кабінетом Міністрів України. В забезпечення виконання позичальником умов даного договору банком прийнятий договір поруки №0013 від 26 жовтня 2007 року, укладений із ЗАТ СК «Грант Капітал». Заборгованість позичальника по сплаті відсотків, пені, штрафів, кредиту за даним договором також забезпечується всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення відповідно до чинного законодавства України.

Нарахування відсотків проводиться банком в валюті кредиту щомісяця, за період з останньої дати попереднього місяця (дати видачі кредиту) по передостаннє число поточного місяця (дати погашення кредиту) з розрахунку 360 днів на рік, виходячи з щоденної фактичної заборгованості на позичковому рахунку. День погашення кредиту в розрахунок не включається.

Строк дії даного договору встановлюється з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань по ньому. Зміни до даного договору оформляються шляхом укладення сторонами додаткових угод до нього, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до копії виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.14) серії ААВ №838823 ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» має ідентифікаційний код юридичної особи № 13486837 та знаходиться за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63.

Згідно копії довідки реєстраційної служби України з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.15) серії АА №271497 ПАТ «АКБ Капітал» має код ЄДРПОУ 13486837.

З розрахунку заборгованості за договором № 0013 від 26 жовтня 2007 року (а.с.5-7) заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами складає 14925,03 грн., заборгованість з повернення кредитних коштів складає 13617,34 грн. У зв'язку з порушенням строків повернення кредиту відповідачу на підставі п.5.1 кредитного договору на суму простроченого платежу за кожний день прострочення була нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, сума якої складає 2076,64 грн. У зв'язку з порушенням строків сплати процентів за користування кредитом відповідачу на підставі п.5.1 кредитного договору на суму простроченого платежу за кожний день прострочення була нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, сума якої складає 2011,48 грн. Оскільки відповідач порушив умови кредитного договору, то останньому на підставі п.п. 5.2 кредитного договору нарахований штраф у розмірі 100% від несплачених відсотків, сума якого складає 14925,03 грн.

Відповідно до вимог ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, ч. 4 ст. 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства у строк, встановлений договором. Боржник зобов'язаний виконати своє зобов'язання, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Споживчий кредит - це кошти що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

За ч. 1 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Згідно умов надання споживчого кредиту ПАТ АКБ "Капітал" взяв на себе зобов'язання надати позичальнику - ОСОБА_1 кредит шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок для обліку кредиту. Строк повернення кредиту визначений до 25 жовтня 2009 року.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку до того, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, чим порушила умови взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Якщо вимоги позивача є обґрунтованими, але строк, встановлений ст. 261 ЦК України пропущено без поважних причин, суд також відмовляє у позові, але вже з інших мотивів: у зв'язку з пропуском встановленого строку.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року роз'яснено щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 ст.1 ст. 11, ч. 8 ст. 18, ч.3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України, а саме у п. 3.2 вказаного рішення одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у п. 3 ст. 3 Цивільного Кодексу України.

Разом з тим, зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності.

Конституційний Суд вважає, що держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної асамблеї Ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, зокрема, передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача.

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин "у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, тощо).

Так як споживчим договором визначено кінцевий термін повернення кредиту, а саме 25 жовтня 2009 року включно, то з врахуванням вимог п. 5 ст. 261 ЦК України початком перебігу строку позовної давності слід вважати 25 жовтня 2009 року.

Позовну заяву здано на пошту 26 червня 2013 року, З вказаних обставин, з часу закінчення строку дії кредитного договору 25 жовтня 2009 року до часу звернення із вказаним позовом до суду - 26 червня 2013 року сплив строк загальної позовної давності - 3 (три) роки. Також слід зауважити, що сторони не укладали у письмовій формі договір про збільшення позовної давності, як того вимагає ч. 1 ст. 259 ЦК України. Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що позичальник відповідно до п. 4.2.1 укладеного між сторонами договору не звертався до банківської установи про перенесення строків погашення основної суми боргу кредиту у випадку виникнення тимчасових фінансових чи інших ускладнень з підстав, які не залежать від позичальника. Позивачем в установленому законом порядку не заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду та не доведено поважність причин пропуску позовної давності. Поважними причинами за чинним законодавством визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається з позовною заявою, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

На підставі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням наведенного, суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «капітал» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому в їх задоволені слід відмовити за спливом позовної давності.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 11, 59, 60, 208, 209, 212-215, 224-225 ЦПК України, ст. 251, 253, 256, 257, 259, 261, 267, 526, 527, 530, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «капітал» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до ч. 2 ст. 232 ЦПК України, позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Київського районного суду

м. Донецька М.Ю. Лях