Ухвала суду № 33341542, 22.08.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питання закриття провадження в адміністративній справі

Справа № 819/1671/13-a

22 серпня 2013 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Найко Н. І.,

прокурора - Табаки Ю. Б.,

представника відповідача - Помазанської С. І.,

за відсутності представника позивача, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання представника військової частини А1915 про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Заступника Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави, в особі: Державної екологічної інспекції України в особі: Державної екологічної інспекції України у Тернопільській області, до військової частини А1915 про визнання нечинним та скасування лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №386436 від 13 серпня 2012 року, виданого військовою частиною А1915 на проведення вибіркової санітарної рубки,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави, в особі: Державної екологічної інспекції України в особі: Державної екологічної інспекції України у Тернопільській області, звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини А1915 про визнання нечинним та скасування лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №386436 від 13 серпня 2012 року, виданого військовою частиною А1915 на проведення вибіркової санітарної рубки.

В судовому засіданні 22.08.2013 року представником військової частини А1915 подано доповнення до заперечення, у якому позивач заявив клопотання про закриття провадження у даній адміністративній справі.

Дане клопотання обґрунтовується тим, що, на думку відповідача, справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки, перевірки господарської діяльності військової частини А1915 Тернопільською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, всупереч наведеному в позові, - не проводилась; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №386436 від 13 серпня 2012 року, який є предметом даного спору, - є документом суворої звітності, власником якого не є відповідач, та був виданий військовій частині А1915 Державним підприємством «Чортківське лісове господарство» за наявності усіх визначених законом документів для проведення вибіркової санітарної рубки. При цьому, лісорубний квиток, який був виданий на підставі належних документів, - виконаний, а тому не може бути визнаний нечинним і скасованим.

У судовому засіданні, в підтримання заявленого клопотання, представник відповідача посилалась також на те, що правовідносини, які виникли, - не належать до публічно-правових відносин, не є пов'язаними із здійсненням відповідачем владних управлінських функцій, і обставини видачі лісорубного квитка - пов'язані із реалізацією військовою частиною свого господарсько-правового статусу. При цьому, військова частини А1915 - не є суб'єктом владних повноважень, а тому ніякі вимоги до неї в порядку адміністративного судочинства України заявлятись не можуть. З врахуванням викладеного, представник відповідача просила закрити провадження у справі у зв'язку з непідвідомчістю даного спору адміністративним судам, з огляду на те, що даний спір виник з господарських правовідносин.

Прокурори проти задоволення вищезазначеного клопотання заперечували.

Від позивача - Державної екологічної інспекції України у Тернопільській області представник у судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин.

Розглянувши клопотання представника військової частини А1915, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників адміністративного процесу, суд дійшов висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності, крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Згідно з положеннями частини 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України - суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Такі ж винятки з компетенції адміністративних судів встановленні частиною 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік публічно правових спорів на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З системного аналізу зазначених правових норм, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень в адміністративному процесі має право на звернення до суду у порядку та у спосіб, визначені Конституцією і законами України.

В даному спорі суб'єктом владних повноважень при зверненні до суду виступає позивач - Державна екологічна інспекція України у Тернопільській області, в інтересах якої, у відповідності до положень статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, і звернувся до суду із даним позовом заступник Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері .

В той же час, у даному спорі військова частина А1915 , хоча і не є суб'єктом владних повноважень, проте, є відповідачем у даній справі за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень в силу положень пункту 5 частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, предметом спору у даній справі - є саме оскаржений лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №386436 від 13 серпня 2012 року.

З огляду на вказане, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 69 Лісового кодексу України від 21 січня 1994 року №3852-XII спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.

Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 року № 2806-IV документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України за №761 від 23.05.2007 року ''Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів'' затверджено Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів (далі - Порядок).

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що лісорубний або лісовий квиток - є основним документом, на підставі якого, серед іншого, здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню, тощо.

Отже, лісорубний квиток - це вид дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів на виділений ділянці, порядок видачі якого, серед іншого, регулюється статтею 69 Лісового кодексу України та Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761 про затвердження Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Публічно-правові відносини - це відносини між органами влади і їх посадовими чи службовими особами, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень і фізичними та юридичними особами.

Таким чином, лісорубний квиток в розумінні чинного процесуального законодавства - є рішенням відповідного органу, який наділяє уповноважену особу відповідними правами і обов'язками, відповідальність за порушення яких встановлена відповідними нормативно-правовими актами.

З наведеного вище, суд приходить до висновку, що за суб'єктним складом учасників та за змістом спірних правовідносин дана справа підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, визначення якої закріплено статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, твердження представника відповідача, наведені у клопотанні та у судовому засіданні, - не можуть бути підставою для закриття провадження у даній справі.

В той же час, оцінка законності та правомірності видачі оскаржуваного лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №386436 від 13 серпня 2012 року на проведення вибіркової санітарної рубки, так само як і вирішення питання про наявність чи відсутність законних підстав для задоволення позову шляхом визнання вказаного лісорубного квитка нечинним та його скасування, в даному випадку, - має здійснюватись в судовому порядку під час розгляду справи адміністративним судом та постановленні відповідного рішення за наслідками перевірки цих питань, виходячи із суті заявлених вимог та за результатами оцінки всіх поданих сторонами доказів у сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

За наведених обставин, суд приходить до переконання, що даний спір належить до юрисдикції адміністративного суду та підлягає розгляду Тернопільським окружним адміністративним судом, в зв'язку з чим клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - не підлягає задоволенню.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України можливість оскарження ухвали про відмову у закритті провадження у справі окремо від постанови суду - не передбачена.

Керуючись статтями 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні клопотання представника військової частини А1915 про закриття провадження в даній адміністративній справі №819/1671/13-а- відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає (як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі).

Заперечення на дану ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду, постановлене за результатами розгляду справи.

/Ухвала в повному обсязі складена 26 серпня 2013 року/.

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.