Постанова № 33341489, 27.08.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/915/13-a

27 серпня 2013 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді: Білоус І.О.

при секретарі: Сень Є.В.

за участі представників:

позивача - Гоцка Р. В.

відповідача: Папа Н. І.

Павлишина П. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства "Науково-виробниче об'єднання "Мрія" до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фермерське господарство "Науково-виробниче об'єднання "Мрія", звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби від 13 березня 2012 року № 0000041700, № 0000031700, № 0000052200, №0000122200, якими підприємству позивача збільшені суми грошових зобов'язань та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що винесені суб'єктом владних повноважень на підставі Акту від 18.02.2013 року №75/22-36145713 про результати планової виїзної перевірки Фермерського господарства "Науково-виробничого об'єднання "Мрія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року, податкові повідомлення-рішення №0000041700, №0000031700, №0000052200, №0000122200 від 13.03.2013 року, суперечать положенням чинного законодавства України, оскільки висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є помилковими по суті, та зроблені з перевищенням повноважень податкових органів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, з підстав, викладених у позовній заяві, наданих письмових поясненнях та доданих до них копій первинних документів.

Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі, свою позицію виклав у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи, в яких зазначив, що фахівцями податкового органу при перевірці були вірно застосовано норми податкового законодавства. Вважає, що податкові повідомлення - рішення №0000041700, №0000031700, №0000052200, №0000122200 від 13.03.2013 року винесені на законних підставах, а отже підстав для їх скасування немає. Таким чином, враховуючи зазначене, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що Фермерське господарство "Науково-виробниче об'єднання "Мрія" (далі - ФГ "НВО "Мрія" або позивач) (код ЄДРПОУ 36145713) пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, внаслідок чого набув правовий статус суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с. 27-31). Здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі Статуту, нова редакція якого зареєстрована Гусятинською районною державною адміністрацією за № 1648 105 0004 000689 07.07.2011 року (т. 1 а.с. 17-26). Підприємство позивача перебуває на податковому обліку в Гусятинській міжрайонній державній податковій інспекції Тернопільської області Державної податкової служби.

ФГ "НВО "Мрія" за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року, відповідно до свідоцтв було платником спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість:

- свідоцтво №100279510 від 01.05.2010 р. індивідуальний податковий номер 361457119043 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість було зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування з 01.05.2010 року із наступним переліком видів діяльності відповідно до КВЕД:

01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур;

01.12.0 - овочівництво; декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників;

01.21.0 - розведення великої рогатої худоби;

01.23.0 - розведення свиней;

- свідоцтво №200099378 від 04.01.2013 р. індивідуальний податковий номер 361457119043 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість було зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування з 01.05.2010 року із наступним переліком видів діяльності відповідно до КВЕД:

01.11 - вирощування зернових та технічних культур (п.п.209.17.1 п.209.17 ст.209 КВЕД-2010);

01.13- вирощування зернових та технічних культур (п.п.209.17.1 п.209.17 ст.209 КВЕД-2010);

01.41 - розведення великої рогатої худоби (пп.209.17.4 п.209.17 ст.209 КВЕД-2010);

01.46- розведення свиней (пп.209.17.6 п.209.17 ст.209 КВЕД-2010).

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями відповідача на підставі направлень, виданих Гусятинською МДПІ Тернопільської області ДПС, від 18.12.2012 року № 000367, № 000368, № 000365, № 000364, № 000366, № 000369, №000031, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - VI (із змінами та доповненнями) та наказу Гусятинської МДПІ від 04.12.2012 року № 506, проведена документальна планова виїзна перевірка ФГ "НВО "Мрія", код за ЄДРПОУ 36145713 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2011 року по 30.09.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

Результати перевірки оформлені актом від 18.02.2013 року № 75/22-36145713 (т. 1 а.с. 44-111).

У висновках акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності підприємства позивача встановлено порушення:

1. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, ФГ "НВО "Мрія", в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 8 984 697 грн., в тому числі по періодах : січень 2011 року у сумі 2 611 грн., лютий 2011 року у сумі 6 128 грн., березень 2011 року у сумі 55 014грн., квітень 2011 року сумі 235 474 грн., травень 2011 року у сумі 2611615 грн., червень 2011 року у сумі 154 399 грн., липень 2011 року у сумі 289991 грн., серпень 2011 року у сумі 167556 грн., вересень 2011 року у сумі 1 852 898 грн., жовтень 2011 року у сумі 2 070 353 грн., листопад 2011 року у сумі 1 059 108 грн., грудень 2011 року у сумі 35799 грн., січень 2012 року 12138 грн., лютий 2011 року 13078 грн., березень 2012 року у сумі 117089 грн., квітень 2012 року у сумі 101064 грн., травень 2012 року 36014 грн., червень 2012 року сумі 44133 грн., липень 2012 року у сумі 35092 грн., серпень 2012 року у сумі 40237 грн., вересень 2012 року 44906 грн.

2. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 209.2 от. 209 Податкового кодексу України, ФГ "НВО "Мрія", в результаті чого завищено суму ПДВ, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства і спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства у сумі 5757560 грн., у тому числі по періодах: травень 2011 року -2 346 667 грн.; вересень 2011 року -1 265 893 грн.; жовтень 2011 року -1 350 088 грн.; листопад 2011 року -794912 грн.; та занижено суму ПДВ, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства і спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства у сумі 895 617 грн., у тому числі по періодах: серпень 2011 року - 478 950 грн.; квітень 2012 року - 416667 грн.

3. п.п. 164.1.2 п. 164.1, п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164, п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, внаслідок чого встановлено не оподаткування інших доходів в сумі 758 907грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, внаслідок чого донараховано податку в сумі 113 836,05 грн., в т.ч.: вересень 2011р.- 4 283,55 грн., жовтень 2011р. - 109552,50 грн.

4. п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164, п.п. 170.1.1 п. 170.1, ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями та Постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 року № 1185 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", внаслідок чого встановлено не оподаткування орендної плати за земельні ділянки (паї)за 2011 рік, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб та відповідно донараховано податку в сумі 25 856,98 грн. за грудень 2011року.

5. п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI, пунктів 1.1 та 1.2 розділу І, пунктів 3.2 та 3.3 розділу III Наказу ДПА України № 1020 від 24.12.2010 р. "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) па користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", а саме: у податкових розрахунках форми №1 ДФ за ІІ- IV квартали 2011 року і І-ІІІ квартали 2012 року виявлено невідображення доходів за ознакою доходу "157" і за IV квартал 2011 за ознакою "106".

6. п.2.8 п.2.9 глави 2, п.3.5 п.3.6 глави 3, п.7.24 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, в результаті чого встановлено порушення щодо перевищення встановленого ліміту залишку готівки в загальній сумі 2 116 633,17 грн.

На підставі Акту перевірки Гусятинською МДПІ 13.03.2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000041700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання із податку з доходів найманих працівників на суму 2551 грн. штрафних (фінансових) санкцій (т. 1 а.с. 16); №0000031700 форми "Р", яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на 174616,30 грн., з яких: за основним платежем 139693,03 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 34923,27 грн. (т. 1 а.с. 5); № 0000122200 форми "Р", яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 10 464 562 грн., з яких: за основним платежем -8 984 697 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 479 865 грн. (т. 1 а.с. 9); № 0000052200 форми "С", яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4 233 266,34 грн. (т. 1 а.с. 7)

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугував відображений в акті висновок Гусятинської МДПІ про порушення позивачем вимог чинного законодавства, детальний перелік яких зазначено в Акті № 75/22-36145713 від 18.02.2013 року.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000122200 форми "Р" від 13.03.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 10 464 562 грн. (8 984 697 грн. - основний платіж, 1 479 865 грн. - штрафні (фінансові) санкції), суд зазначає наступне:

За період з 01.01.2011 р. по 30.09.2012 р. ФГ "НВО "Мрія" було задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 129915 грн. (загальна декларація). Податковим органом проведено перевірку достовірності відображених показників у поданих позивачем деклараціях з ПДВ за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2012 р. Перевіркою відображених у рядку 1 колонка Б Декларацій "Операції на митній території України, оподатковуються за ставкою 20 відсотків" та в рядку 9 "Усього податкових зобов'язань" показників за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року у загальній сумі 12915 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із передачі ТОВ "Мрія - центр" в суборенду земельної ділянки.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року в сумі 12915 грн. на підставі наступних документів: реєстрів виданих податкових накладних, видаткових накладних, актів здачі прийняття робіт (наданих послуг) та інших документів, податковим органом встановлено заниження задекларованих ФГ "НВО "Мрія" показників у рядку 1 колонка Б Декларацій "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків" та в рядку 9 "Усього податкових зобов'язань" всього у сумі 84 697 грн.

Матеріали справи свідчать, що ФГ "НВО "Мрія" в перевіряємому періоді було платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Судом встановлено, що взаємовідносини між ФГ "НВО "Мрія" та контрагентом TOB "Укрхорс" здійснювалися на підставі договору поставки №05/232-2012-Т від 30.05.2012 р. та додаткової угоди до договору (т. 1 а.с. 112-113).

Згідно умов договору, ФГ "НВО "Мрія" (Постачальник) зобов'язується поставити і передати у власність, а TOB "Укрхорс" (Покупець) прийняти і оплатити, пшеницю насипом, врожаю 2012 року, попередньо 8375,0 тон +/- 20%, країна походження - Україна на умовах ЕХW зерновий склад згідно "Інкотермс" у редакції 2000 року. Остаточна ціна, кількість, якість та місце поставки додатково погоджуватимуться сторонами специфікаціями, які сторони підписуватимуть на кожну партію окремо. Попередня ціна за 1 тону продукції становить 1600 грн. Загальна попередня вартість товару, що постачається становить 13 400 000 грн., в т.ч. ПДВ 2 333 333,33 грн. +/- 20%. Покупець здійснює оплату 100% вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з дня підписання даного договору (п. 1-3.1 договору з урахуванням додаткової угоди).

В матеріалах справи наявні податкові накладні, виписка ПАТ "ДІВІ БАНК" по особовому рахунку ФГ "НВО "Мрія" за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р. (т. 1 а.с. 115-118).

Так, відповідно до договору поставки №05/232-2012-Т від 30.05.2012 р., на розрахунковий рахунок ФГ "НВО "Мрія" надійшла попередня оплата: 30.05.2012 р. - 13400000 грн., 31.05.2012 р. - 680000 грн.

З даних сум попередньої оплати, ФГ "НВО "Мрія" визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість згідно із спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Матеріали справи містять додатки до вказаного договору № 1 та № 2 від 30.05.2012 р., згідно яких предмет договору (пшениця м'яка відповідно 2 та 3 класу урожай 2012 р.) не була придбана у виробника та постачальник є виробником даної продукції.

ФГ "НВО "Мрія" в серпні 2012 року поставила ТОВ "Укрхорс" пшеницю власного виробництва на загальну суму 2 873 701,74 грн. (в тому числі ПДВ - 478 950,29 грн.) в тому числі по накладних: № 168 від 08.08.2012р. - 351 277,44 грн., в тому числі ПДВ - 58 546,24 грн.; № 365 від 25.08.2012р. - 2 522 424,30 грн., в тому числі ПДВ - 420 404,05 грн. (т. 1 а.с. 119-120).

З даних сум попередньої оплати ФГ "НВО "Мрія" визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість згідно із спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства по податкових накладних: № 6/2 від 30.05.2012р. - 2 233 333,33 грн.; №7/2 від 31.05.2012р. - 113 333,33 грн.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 р., платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. При цьому, оскільки в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Кодексу податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Також в даних правовідносинах враховується п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Слід також зазначити, що відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до п.11.2 ст.11 Податкового кодексу України, спеціальний податковий режим - це система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів.

Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів (п.11.3 ст.11 Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування (пункт 209.1).

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (пункт 209.6).

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаного законодавчого положення Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів" від 12 січня 2011 року № 11, якою затверджено Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках (далі - Порядок).

Відповідно до Порядку сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ.

Як встановлено вище, ФГ "НВО "Мрія" в перевіряємому періоді було платником фіксованого сільськогосподарського податку. ФГ "НВО "Мрія" з сум попередньої оплати, отриманих від ТОВ "Укрхорс" відповідно до договору поставки №05/232-2012-Т від 30.05.2012 р., визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість згідно із спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства.

Суд зауважує, що реальність здійснення господарських операцій договору поставки №05/232-2012-Т від 30.05.2012 р., укладеному між ФГ "НВО "Мрія" та контрагентом TOB "Укрхорс", відповідачем під час проведення перевірки та в ході судового розгляду під сумнів не ставилась.

В даному випадку необхідно врахувати вимоги п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, яким визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Суд звертає увагу на те, що безпосереднє відвантаження товару покупцю не є визначальним при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів, оскільки за першою подією до розрахунку береться вартість вказаних товарів, у тому числі й передплата за товар, що буде поставлений в майбутньому. Тому, позивач при визначенні дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ із спеціальним режимом оподаткування ПДВ правомірно керувався п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, оскільки дана норма є єдиною як для суб'єктів загального режиму оподаткування ПДВ, так і для суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно відображені у скорочених податкових деклараціях з ПДВ відповідних періодів суми авансових платежів (попередніх оплат).

Крім того, за врахуванням пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, яким визначено поняття "штрафна санкція (фінансова санкція, штраф)" та ст. 123 Кодексу, якою встановлено накладення на платника податків штрафу у відповідному розмірі, а також враховуючи встановлені судом обставини та норми податкового законодавства, відповідно до яких до платника податків може застосовуватись фінансова (штрафна) санкція лише за допущені ним порушення вимог податкового законодавства, застосування до ФГ "НВО "Мрія" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є також неправомірним.

Внаслідок вищезазначеного, безпідставним є твердження відповідача щодо заниження складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість: за травень 2012 року на суму 2 346 667 грн., визначених з сум попередніх оплат, одержаних від ТОВ "Укрхорс" за договором поставки №05/232-2012-Т від 30.05.2012 р. та завищення податкових зобов'язань за серпень 2012 р. на суму 478950 грн., у зв'язку з чим, спірне податкове повідомлення-рішення № 0000122200 форми "Р" від 13.03.2013 р. є таким, що прийнято податковим органом протиправно.

Разом з тим, в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Хоросківський цукровий завод" за договором поставки № 25/08/11-ХЦЗ4ФГ від 25.08.2011 р. (т. 1 а.с. 158-159).

За даним договором ФГ "НВО "Мрія" (постачальник) поставляє та передає у власність покупцеві, а "Хоросківський цукровий завод" (покупець) приймає та оплачує на умовах цього договору цукровий буряк. В договорі зазначено, що якість продукції, повинна відповідати вимогам діючого стандарту ДСТУ 4327-2004 "Коренеплоди цукрових буряків для промислового перероблення. Технічні умови".

Згідно додатків до договори поставки №25/08/11-ХЦ34ФГ від 01.09.2011 р., кількість товару 55300,000 грн. +,-5%, ціна за тону в т.ч. ПДВ 1104,00 грн., вартість (в т.ч. ПДВ) 61 051 200,00 грн. +,-5%; від 01.10.2011 р. кількість товару 52500,000 грн. +,-5%, ціна за тону в т.ч. ПДВ 1104,00 грн., вартість (в т.ч. ПДВ) 57 960 000,00 грн. +,-5%; від 01.11.2011 р. кількість товару 34700,000 грн. +,-5%, ціна за тону в т.ч. ПДВ 1104,00 грн., вартість (в т.ч. ПДВ) 38 308 800,00 грн. +,-5%. (т. 1 а.с. 160-161).

На виконання даного договору позивач поставив ТОВ "Хоросківський цукровий завод" цукровий буряк в загальній кількості 142467,56 тон, на загальну суму 157284186,24 грн., в тому числі ПДВ 26 214 031,04 грн., що підтверджується накладними: № 557 від 30.09.2011р., № 738 від 31.10.2011р., № 804 від 16.11.2011р. (т. 1 а.с. 162, 164).

Позивачем виписано на адресу ТОВ "Хоросківський цукровий завод" податкові накладні, наявні в матеріалах справи (т. 1 а.с. 165-238).

Крім того, 12.09.2011р. ФГ "НВО "Мрія" (постачальник) укладено договір поставки цукрового буряку №12/09/11-БЦ34ФГ з ТОВ "Боршівський цукровий завод" (покупець) (т. 1 а.с. 121-122). Згідно договору кількість, асортимент, ціна, умови та місце поставки узгоджується сторонами шляхом укладення письмових Додатків (т. 1 а.с. 123).

На виконання даного договору, позивач поставив ТОВ "Боршівський цукровий завод" цукровий буряк в загальній кількості 5143,01 тон, на загальну суму 5 677 883,04 грн., в тому числі ПДВ 946 313 грн., по накладній №741 від 31.10.2011 р. (т. 1 а.с. 163).

Згідно банківських виписок з рахунків (наявних в матеріалах справи), розрахунки за поставлений товар проведено, зокрема по ТОВ "Хоросківський цукровий завод" остання оплата здійснена 27.02.2012 р., по ТОВ "Боршівський цукровий завод" остання оплата проведена 25.10.212 р.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що в 2011 р. ФГ "НВО "Мрія" здійснено поставку цукрового буряка в загальній кількості 147610,57 тон на загальну суму 162962069,28 грн., в т.ч. ПДВ - 27160344,88 грн.

Згідно статистичної звітності "Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств. Форма № 50-СТ (річна)" ФГ "НВО "Мрія" в 2011 році вироблено цукрових буряків - 129 080 т., повна собівартість яких складає 91712 тис. грн. (повна собівартість 1 тони цукрових буряків - 710,5 грн.). Згідно даних бухгалтерського обліку, ФГ "НВО "Мрія" в 2011 р. цукрового буряка не придбавала, та залишків його з попередніх років не було.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що в 2011 р. ФГ "НВО "Мрія" вироблено (одержано урожаю) цукрових буряків 129080 тон, а реалізовано 147610,57 тон, внаслідок реалізації цукрового буряка в фізичній вазі, разом з мінеральними і органічними домішками.

Суд зазначає наступне. Як зазначено у п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. У підпункті 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України наведений зміст терміну "діяльність у сфері сільського господарства":

а) виробництво продукції рослинництва, а саме: рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

б) виробництво продукції тваринництва, а саме: свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Відповідно до п.п. 209.17.1 п. 209.17 ст. 209 Податкового кодексу України, дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД).

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Враховуючи вище викладене, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством із сум попередніх оплат, підлягає сплаті до бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Разом з тим, ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до п. 4.2 вищезазначених договорів поставки "Підтвердженням якості продукції являється відповідний документ, що підтверджує якість продукції, який видається лабораторією Покупця".

На виконання вказаного пункту договорів замовниками отримано протоколи ДП "Івано-Франківський науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" №1478 від 17.08.2011р. (ТОВ "Боршівський цукровий завод") та №1872 від 22.09.2011р. (ТОВ "Хоросківський цукровий завод").

Згідно п.5.1 договорів поставки з ТОВ "Хоросківський цукровий завод" та ТОВ "Боршівський цукровий завод", продукція вважається переданою покупцю по кількості - відповідно до кількості, зазначеної в видаткових накладних. При цьому, фактична кількість поставленої продукції по кожній партії, яка вказується у відповідних видаткових накладних, визначається сторонами шляхом важення продукції на вагах покупця (та/або фактичного вантажоодержувача).

Важення проводиться у наступному порядку: спочатку важиться навантажений транспортний засіб, після цього - порожній. Різниця в вазі буде визначати кількість поставленої продукції по кожному транспортному засобу.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд зауважує, що реальність здійснення господарських операцій договорам поставки, укладеним між ФГ "НВО "Мрія" та контрагентами TOB "Хоросківський цукровий завод" та ТОВ "Боршівський цукровий завод", відповідачем під час проведення перевірки та в ході судового розгляду під сумнів не ставилась.

Таким чином, суд вважає помилковим висновок МДПІ про заниження позивачем за вересень-листопад 2011 року податкових зобов'язань на суму 3410 893 грн. (вересень 2011р. - 1265893 грн., жовтень 2011р. - 1350088 грн., листопад 2011р.-794912 грн.) в зв'язку з реалізацією цукрових буряків ТОВ "Хоросківський цукровий завод" та ТОВ "Боршівський цукровий завод" за договорами поставки, виходячи з їх фізичної, а не залікової ваги.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем п. 198.5 ст. 198 ПКУ у зв'язку із тим, що ФГ "НВО "Мрія" не нараховано податкові зобов'язання при використанні паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ) в операціях, що не є господарською діяльністю, всього в сумі 3 706 087 грн. в т.ч. по періодах з січня 2011 року по вересень 2012 року (т. 1 а.с. 58), судом встановлено наступне.

Позивачем в перевіряємому періоді придбано ПММ у ТОВ "Мрія-Лізинг", ТОВ "Укрора" (з 19.05.11р. ТОВ "Мірум Менеджмент"). Дані господарські операції належним чином відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача (т. 1 а.с. 241-248).

Згідно даних бухгалтерського обліку, паливно-мастильні матеріали списувалися в період їх отримання і їхні залишки на підприємстві відсутні. За перевірений період позивачем придбано та витрачено ПММ на суму 18 530 434,21 грн. в т.ч. ПДВ 3 706 087 грн.

В акті перевірки відповідач зазначає про порушення з боку позивача, оскільки ФГ "НВО "Мрія" до податкового кредиту включалися суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні паливно-мастильних матеріалів.

Обґрунтовуючи свої висновки в цій частині, відповідач посилався на те, що ФГ "НВО "Мрія" в перевіреному періоді транспортних засобів (автомобілів, тракторів) чи спеціальної сільськогосподарської техніки (комбайни, оприскувачі і т.д.), ємкостей для зберігання ПММ в складі основних засобів не мало. В ході проведення перевірки ФГ "НВО "Мрія" не надано жодних первинних бухгалтерських документів (товаро - транспортних накладних, дорожніх листів, актів приймання-передачі палива для передачі в рамках договорів підряду, звітів про використання давальницького палива, актів списання, накладних на реалізацію, договорів оренди ємкостей для зберігання палива, договорів надання послуг по зберіганню палива і т.д.), що підтверджують використання ПММ в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що купівля ПММ оформлялася накладними і податковими накладними. Позивач не заперечує, що товарно-транспортні накладні не оформлялися, оскільки ПММ заправляли із паливозаправників прямо в баки тракторів, комбайнів, самохідних оприскувачів, автомобілів по заправочних відомостях при виконанні сільськогосподарських послуг чи автопослуг. На основі підсумків заправочних відомостей і виписувались накладні купівлі-продажу ПММ. Оскільки у ФГ "НВО "Мрія" немає власної сільськогосподарської техніки, всі сільськогосподарські послуги були надані технікою ТОВ "Мрія Центр" у відповідності до договору №01-03-11/1 від 01.03.2011 року (т. 3 а.с. 104-107).

Суд зазначає наступне. Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

У відповідності до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 1995 року № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого Міністерством юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку. Отже, враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної та дорожніх листів є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення ТТН чи дорожніх листів має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності.

Водночас, в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до податкового кредиту включалися суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні паливно-мастильних матеріалів, які використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Позивачем щомісячно в підтвердження наданих послуг оформлялись та підписувались акти виконаних робіт (наданих послуг) з додатками до них (звітами по паливо - мастильних матеріалах замовника використаних виконавцем), в яких детально відображено види наданих послуг і вказано кількість використаного дизпалива замовника на надання цих послуг.

Зібрані по справі докази, з урахуванням пояснень представника позивача, свідчать про підтвердження використання паливно-мастильних матеріалів у межах господарської діяльності ФГ "НВО "Мрія" з використанням техніки ТОВ "Мрія Центр" у відповідності до договору №01-03-11/1 від 01.03.2011 року (т. 3 а.с. 104-107).

Отже, суд вважає помилковим висновок МДПІ про порушення позивачем п. 198.5 ст. 198 ПКУ у зв'язку із тим, що ФГ "НВО "Мрія" не нараховано податкові зобов'язання при використанні паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ) в операціях, що не є господарською діяльністю.

Стосовно правомірності встановлених порушень п.п. 164.1.2 п. 164.1, п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164, п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 розділу IV, п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164, п.п.170.1.1 п. 170.1, ст. 170 Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. № 1185 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", по яких прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000031700 від 13.03.2013 р. на суму 174616,30 грн., в тому числі основний платіж - 139 693,03грн та штрафна (фінансова) санкція - 34923,27 грн., суд зазначає наступне.

В ході перевірки податковим органом встановлено, що при перевірці касових документів встановлено виплати готівкою з каси ФГ "НВО "Мрія" власникам майнових паїв по видаткових касових ордерах за майнові паї на загальну суму 758907 грн. в т.ч.: 01.09.2011 р.-28557 грн., 01.10.2011 р.-121405 грн., 03.10.2011 р.-98209 грн., 04.10.2011 р.-116178 грн., 05.10.2011р.-116600 грн., 06.10.2011 р.-147661 грн., 07.10.2011 р.-130297 грн.

Позивачем надано документи, які мають назву "Договір купівлі-продажу майнових паїв", місце укладання с. Великий Говилів, Теребовлянського району, Тернопільської області, укладений Власник майнового паю (надалі - продавець), та ФГ "НВО "Мрія" (надалі - покупець) в особі голови Гінайло Ігоря Васильвича, який діє на підставі Статуту.

Суд зазначає наступне. Частиною 1 ст. 1. ЦК України зазначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно ч. 1 ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.4 ст. 202 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Вільне здійснення права власності на паї, зокрема передача паїв в оренду, купівля - продаж майнових паїв, дарування, міна, передача у спадщину передбачена Указом Президента України від 29.01.2001р. № 62 "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки".

Із розрахунків фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 рік встановлено, що ФГ "НВО "Мрія" було укладено договори оренди земельних ділянок (паїв). Під час проведення планової виїзної перевірки позивача, укладених договорів оренди земельних ділянок(паїв) фахівцям податкового органу надано не було.

В зв'язку з цим відповідач дійшов висновку, який викладено в акті перевірки, що позивачем порушено п.п.164.2.5 п. 164.2 ст. 164, пп.170.1.1 п. 170.1 ст.170 Податкового кодексу України та Постанову Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 року № 1185 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", в наслідок чого, встановлено не оприбуткування орендної плати за земельні ділянки (паї) за 2011 рік, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, внаслідок чого донараховано податку в сумі 25856,98 грн. за грудень 2011 року.

У відповідності до п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку установленому пунктом 170.1 ст.170 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 170.1.1. п. 170.1 ст.170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 року № 1185 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року, застосовується коефіцієнт за 1996-2011рр.-3,2 .

Відповідно п.17 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213, загальна нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського підприємства обчислюється виходячи з нормативної грошової оцінки одного гектара відповідних угідь і їх площ у межах його землекористування.

Отже, розрахунок нормативно грошової оцінки, а відповідно орендної плати за користування земельними частками (паями), необхідно визначати виходячи з нормативно грошової оцінки 1 га землі, проведеної станом на 1 липня 1995 року з використанням усіх коефіцієнтів.

Оскільки договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення укладені ФГ "НВО "Мрія" з дотриманням вимог закону, відповідно відсутні правові підстави для внесення змін до діючих договорів.

Суд вважає помилковим висновок податкового органу про порушення підприємством позивача вимог п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164, п.п. 170.1.1 п. 170.1, ст. 170 Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 року № 1185 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", внаслідок чого встановлено не оподаткування орендної плати за земельні ділянки (паї)за 2011 рік, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, внаслідок чого донараховано податку в сумі 25 856,98 грн. за грудень 2011 року.

Щодо правомірності виявлених порушень п.2.8 п.2.9 глави 2, п.3.5 н.3.6 глави 3, п.7.24 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, по яких прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000052200 від 13.03.2013 року на суму 4233266,34 грн. - штрафна (фінансова) санкція, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що протягом періоду, що перевірявся, позивачем через касу підприємства видавалася безвідсоткова позика громадянину України ОСОБА_5 відповідно до договорів позики від 01.09.2010 р. №01/09 та від 02.07.2012 року №ФГ-ГК -2012 на підставі видаткових касових ордерів: 09.09.2011 р. - видатковий касовий ордер №45 від 09.09.2011 р. на суму 33 200,00 грн.; 14.10.2011 р. - видатковий касовий ордер №454 від 14.10.2011 р. на суму 230060,00 грн.; 01.12.2011 р. - видатковий касовий ордер №461 від 01.12.2011 р. на суму 544 500,00 грн.; 02.12.2011 р. - видатковий касовий ордер №462 від 02.12.2011 р. на суму 528 000,00 грн.; 04.08.2012 р. - видатковий касовий ордер №14 від 04.08.2012 року на суму 53 500,00 грн.; 05.08.2012 р. - видатковий касовий ордер №15 від 05.08.2012 р. на суму 30 600,00 грн.; 06.08.2012 р. - видатковий касовий ордер №16 від 06.08.2012 р. на суму 41 400,00 грн.; 07.08.2012 р. - видатковий касовий ордер №17 від 07.08.2012 р. на суму 107 700,00 грн.; 08.08.2012 р. - видатковий касовий ордер №18 від 08.08.2012 р. на суму 47 900,00 грн.; 09.08.2012 р. - видатковий касовий ордер №19 від 09.08.2012 р. на суму 57 600,00 грн.; 10.08.2012 р. - видатковий касовий ордер №20 від 10.08.2012 р. на суму 94 600,00 грн.; 11.08.2012 р. - видатковий касовий ордер №21 від 11.08.2012 р. на суму 156 800,00 грн.; 12.08.2012 р. - видатковий касовий ордер №22 від 12.08.2012 р. на суму 106 800,00 грн.; 17.08.2012 р. - видатковий касовий ордер №30 від 17.08.2012 р. на суму 129 700,00 грн.; 18.08.2012 р. - видатковий касовий ордер №31 від 18.08.2012 р. на суму 95 900,00 грн.; 19.08.2012 р. - видатковий касовий ордер №32 від 19.08.2012 р. на суму 23 400,00 грн.; 20.08.2012 р. - видатковий касовий ордер №33 від 20.08.2012 р. на суму 114 200,00 грн.; 21.08.2012 р. - видатковий касовий ордер №34 від 21.08.2012 р. на суму 216 700,00 грн.; 22.08.2012 р. - видатковий касовий ордер №35 від 22.08.2012 р. на суму 326 300,00 грн.; 29.09.2012 р. - видатковий касовий ордер №81 від 29.09.2012 р. на суму 103 500,00 грн.

Під час перевірки податковим органом було виявлено, що у видаткових касових ордерах ОСОБА_5 засвідчував одержання готівкових коштів (безвідсоткової позики) своїм підписом одержувача.

Згідно одержаної відповідачем інформації з інтегрованої міжвідомчої інформаційно - телекомунікаційної системи "Аркан" про перетин державного кордону України, наданої Управлінням Податкової Міліції ДПС у Тернопільській області 22.01.2013 року за №7/07-4011, ОСОБА_5 не перебував на території України, а знаходився за її межами.

Таким чином, МДПІ робить висновок про неможливість отримання саме вказаною особою з каси товариства готівкових коштів (безвідсоткової позики) та засвідчення своїм підписом одержання таких коштів. Під час проведення перевірки довіреностей на одержання готівкових коштів, оформлених у встановленому порядку згідно із законодавством України іншими особами, МДПІ виявлено не було. У видаткових касових ордерах на видачу готівкових коштів ОСОБА_5 в тексті ордера після прізвища імені по батькові одержувача готівки відсутні прізвище, ім'я, по батькові особи, якій довірено одержати готівку. В ході проведення перевірки ФГ "НВО "Мрія" не представлено, а перевіркою касових документів не виявлено довіреностей, оформлених у встановленому порядку згідно із вимогами законодавства України. Під час проведення перевірки перевіряючими проведено відмітки, які засвідчені особистими підписами на касових документах та складено відповідний акт перевірених касових документів від 11.02.2013 року.

Суд зазначає наступне. Відповідно до п.п. 5.2. п. 5 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 2), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Відповідно до п.п. 2.8. п. 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою НБУ, від 15.12.2004, № 637 (далі Положення) підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Крім того, касовий ордер до передачі до каси реєструється бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (п. 3.11 Положення № 637). Виняток зроблено для видаткових касових ордерів, оформлених на підставі видаткових відомостей на виплати, пов'язані з оплатою праці вони реєструються в журналі після здійснення цих виплат. Згідно з наказом № 51 можна використовувати дві форми журналів. Журнали за формою КО-3 ведуться для прибуткових і видаткових касових ордерів окремо, журнал за формою КО-3а можна використовувати тільки один для реєстрації в ньому як прибуткових, так і видаткових касових ордерів.

Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, які вносять чи одержують готівку, забороняється (п. 3.10 Положення № 637). Оформивши касовий ордер, бухгалтер несе його на підпис до керівництва.

Прибутковий касовий ордер підписується головним бухгалтером чи особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки до каси за прибутковими касовими ордерами видається завірена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера чи працівника підприємства, уповноваженого на це керівником (п. 3.3 Положення № 637). Отже, відбитком печатки завіряється відривна частина прибуткового касового ордера.

Видатковий касовий ордер підписують керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, уповноважений на це керівником (п. 3.4 Положення № 637). Відбиток печатки на видатковому касовому ордері не ставиться. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, його підпис на видаткових касових ордерах необов'язковий.

У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється.

Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання. Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.

У касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, спеціальними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит "Одержав" або "Прийнято від" не заповнюється ( 3.10 Положення № 637).

Згідно з п. 3.12 Положення № 637 касові ордери або видаткові відомості відразу ж після отримання чи видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік). Приймання та видача готівки за касовими ордерами можуть здійснюватися лише в день їх складання (п. 3.10 Положення № 637).

Разом з тим, при перевірці правильності заповнення касових документів та організації порядку ведення касових операцій слід врахувати роз'яснення, надані листом Національного банку України від 09.07.2008 № 11-111/2779-9370 "Роз'яснення стосовно застосування типових форм первинного обліку касових операцій".

На сьогодні Державний комітет статистики України, який є правонаступником Міністерства статистики України, видав наказ від 09.06.2008 № 186 "Про визнання таким, що втратив чинність", наказу Міністерства статистики України від 15.02.96 № 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій".

Водночас Національний банк України, керуючись вимогами статей 33 та 40 Закону № 679-XIV, зазначає, що до нормативно-правового врегулювання вказаного питання підприємства мають застосовувати норми Положення № 637 та Інструкції, а для первинного обліку касових операцій форми документів, передбачені цими нормативно-правовими актами.

Під час перевірок з'ясовується те, як підприємство дотримується встановленого ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки. Крім того, має враховуватися те, що кошти, які одержані з каси банку або спрямовані з виручки на виплати, що належать до фонду оплати праці, можуть відповідно до пункту 2.10 цього Положення протягом трьох - п'яти робочих днів зберігатися в касі понад установлений ліміт каси (7.22 Положення № 637).

Для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то з'ясовується, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків (7.23 Положення № 637).

У разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки (7.24 Положення № 637).

Таким чином, суд приходить до висновку про помилковість встановлення відповідачем порушення ФГ "НВО "Мрія" вимог п.2.8 п.2.9 глави 2, п.3.5 п.3.6 глави 3, п.7.24 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Ліміт каси на 2011 рік становив 50 000,00 грн. відповідно до наказу голови ФГ "НВО "Мрія" №12 від 31.12.2010 року. Ліміт каси на 2012 рік становив 50 000,00 грн. відповідно до наказу голови ФГ "НВО "Мрія" №126-11 від 30.12.2011 року.

Під час проведення перевірки книги обліку наказів ФГ "НВО "Мрія" за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2012 р. пред'явлено не було, а проведеною перевіркою не виявлено. Будь-яких інших наказів про встановлення ліміту залишку готівки в касі не пред'явлено, а проведеною перевіркою не виявлено.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що позивачем в своїй діяльності допущено перевищення встановленого ліміту залишку готівки в загальній сумі 2 116 633.17 грн.

Суд зазначає, що відповідачем не взято до уваги те, що протягом перевіряємого періоду через касу підприємства позивача видавалась грошові кошти на підставі видаткових касових ордерів відповідно до договорів позики від 01.09.2010 року №01/09 та від 02.07.2012 року №ФГ- ГК-2012 безвідсоткова позика громадянину України ОСОБА_5.

З урахуванням п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, яким визначено поняття "штрафна санкція (фінансова санкція, штраф)" та ст. 123 Кодексу, якою встановлено накладення на платника податків штрафу у відповідному розмірі, а також враховуючи встановлені судом обставини та норми податкового законодавства, застосування до ФГ "НВО "Мрія" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є також неправомірним.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень - рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність висновків, викладених в акті перевірки №75/22-36145713 від 18.02.2013 р., а отже - правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової службьи від 13 березня 2012 року :

- № 0000041700 - яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб на 2551 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000031700 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб на 174616,30 грн. (139693,03 грн. - основний платіж, 34923,27 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

- № 0000122200 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 10 464 562 грн. (8 984 697 грн. - основний платіж, 1 479 865 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

- № 0000052200 форми «С», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4 233 266,34 грн

3. Повернути з державного бюджету України на користь Фермерського господарства "Науково-виробниче об'єднання "Мрія" - 2 408 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову виготовлено 30.09.2013 р.

Суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.