Постанова № 33341448, 02.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 року /11:30/Справа № 2а-9408/10/0870 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Нестеренко Л.О., за участю секретаря Чорної В.С., представника позивача Куриліної І.Г., представника відповідача Гончаренка А.І., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення - рішення від 02.09.2010 року № 0092871600/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 663986,00 грн.

В позовній заяві позивач зазначив, що з висновком, зробленим податковим органом в акті перевірки від 19.08.2010 року № 625/16-33920601 відносно завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року на суму 663986,00 грн., не згоден.

Вказав, що висновки акту перевірки від 19.08.2010 року № 625/16-33920601 ґрунтуються на висновках, зроблених актом перевірки від 28.07.2010 року № 103/23-5/33920601. В акті перевірки від 28.07.2010 року зазначено, що по двом контрагентам позивача ТОВ «Люкс-Пром Компані» та ТОВ «Торговий дім Форте-С» не підтверджується реальність здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим податковим органом було встановлено неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту за травень 2010 року суми ПДВ по операціям із зазначеними контрагентами, та як наслідок завищення позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів в розмірі 663986,00 грн. Зазначає, що з висновком податкового органу відносно нікчемності правочинів із контрагентами ТОВ «Люкс-Пром Компані» та ТОВ «Торговий дім Форте-С» не згоден, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення від 02.09.2010 року № 0092871600/0 підлягає скасуванню.

Перевірка правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010р. охопила Декларацію з ПДВ за травень 2010 р., в якому виникло від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 663986,00 гривень. Зазначає, що раніше, актом від 28.07.2010 року № 103/23-5/33920601 податковим органом було, зокрема, встановлено завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за травень 2010р. на загальну суму 950922,00 грн. (з якої, частина суми в розмірі 663986,00 грн. підприємством була задекларована в декларації за червень 2010 року як така, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів) і винесено податкове повідомлення-рішення від 19.08.2010 року № 0000222305/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 226259,80 грн. (основний платіж - 174 046 грн. 00 коп., штрафна (фінансова) санкція - 52 213 грн. 80 коп.).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 19.08.2010 року № 0000222305/0, було оскаржено до суду. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року по справі № 2а-7252/10/0870, яка набрала законної сили 20.12.2012 року, його було скасовано. У зв'язку з тим, що вказаним судовим рішення спростовуються посилання податкового органу відносно нікчемності правочинів позивача із контрагентами ТОВ «Люкс-Пром Компані» та ТОВ «Торговий дім Форте-С», а відтак задеклароване позивачем бюджетне відшкодування у декларації за червень 2010 року в сумі 669986, 00 грн., на формування якого вплинули суми ПДВ по операціям із вказаними контрагентами, є правомірним, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зазначає, що співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя була проведена позапланова виїзна перевірка (акт № 103/23-5/33920601 від 28.07.2010р.) позивача. В результаті зазначеної перевірки встановлено порушення вимог п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок і додану вартість»; позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за травень 2010р. суму 1 124 968,04 грн., яка не є сумою податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів згідно нікчемних правочинів з TOB «Люкс-Пром Компані» та TOB «Торговий Дім Форте-С», що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22.2) декларації з ПДВ за травень 2010р. на загальну суму 950922,00 грн. та заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2010р. на суму 174046,04 грн.

За результатами наступної невиїзної документальної (камеральної) перевірки TOB «Запорізький сталеливарний завод» податкової звітності з податку на додану вартість (акт № 625/16-33920601 від 19.08.2010р.), яка була проведена на підставі даних, зазначених в акті позапланової виїзної перевірки від 28.07.2010р. № 103/23-5/33920601, встановлено, що підприємством в порушення вимог п.п.7.71, 7.7.2, 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.10, п.5.11, п.п.5.12.2, 5.12.3, 5.12.4 п.5.12 розділу 5 Порядку заповнення податкової декларації з ПДВ, завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2010р. в розмірі 663986,00 грн. та занижено податок на додану вартість у розмірі 286936 грн., у зв'язку з чим ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення - рішення від 02 вересня 2010 року № 0092871600/0 форми „В1" про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 663 986 грн. 00 коп.

Відповідач вважає податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2010 року № 0092871600/0 обґрунтованим та таким, що прийняте у відповідності до норм чинного законодавства України, тому просить суд у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, у період з 19.08.2010 року по 19.08.2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведено невиїзну документальну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод», за результатами якої складено Акт № 625/16-33920601 від 19.08.2010р.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.10, п.5.11, п.п.5.12.2, 5.12.3, 5.12.4 п.5.12 розділу 5 Порядку заповнення податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, а саме:

- завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2010р. в розмірі 663986,00 грн.;

- занижено податок на додану вартість у розмірі 286936 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення -рішення від 02 вересня 2010 року № 0092871600/0 форми „В1" про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 663 986 грн. 00 коп.

В акті перевірки, зокрема, зазначено, що за результатами невиїзної документальної перевірки декларації з податку на додану вартість поданої за червень 2010р. (дата реєстрації в податковому органі - 20 липня 2010 року №43001), встановлено, що підприємством задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (ряд. 25.2) на загальну суму 669986 грн. Згідно Додатку 2 до вищезазначеної декларації з ПДВ встановлено, що частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування в сумі 669986 грн., виникла в травні 2010 р. (стор. 3 акту).

Правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2010р. перевірена в ході позапланової виїзної перевірки, за результатами якої складено акт № 103/23-5/33920601 від 28.07.2010р.

В результаті зазначеної перевірки (акт № 103/23-5/33920601 від 28.07.2010р.) встановлено порушення вимог п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме:

- позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за травень 2010р. суму 1124968,04 грн., яка не є сумою податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів згідно нікчемних правочинів з TOB «Люкс-Пром Компані» та TOB «Торговий Дім Форте-С», що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22.2) декларації з ПДВ за травень 2010р. на загальну суму 950922,00 грн. та заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2010р. на суму 174046,04 грн.

За результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки (акт № 625/16-33920601 від 19.08.2010р.), з врахуванням результатів проведеної позапланової виїзної перевірки (акт № 103/23-5/33920601 від 28.07.2010р.) встановлено завищення підприємством залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 23) на загальну суму 1013741,00 грн., в т. ч.:

- завищення значення рядку 23.1 „значення рядку 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду" на суму 950922,00 грн. (зменшено за результатами акту перевірки № 103/23-5/33920601 від 28.07-2010р.) та завищення значення рядку 23.2 „значення рядку 26 податкової декларації попереднього звітного періоду" на суму 62819,00 грн.;

- завищення підприємством суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (ряд. 25, ряд. 25.2) в розмірі 663986,00 грн.;

- заниження підприємством суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет - за підсумками червня 2010 року на загальну суму 286936,00 грн. (стор. 6 акту).

Тому податковим органом було зроблено висновок відносно неправомірного декларування позивачем бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у декларації за червень 2010 року на суму 669986,00 грн. (ряд. 25.2 декларації).

Виходячи з фактичних обставин справи, суд вважає висновки, стосовно завищення позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (ряд. 25, ряд. 25.2) в розмірі 663986,00 грн., які викладені в Акті перевірки № 625/16-33920601 від 19.08.2010р., необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2010 року № 0092871600/0 таким, що винесене відповідачем з порушенням діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню, в зв'язку з наступним.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету - або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

При цьому виходячи зі змісту п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що сума бюджетного відшкодування ПДВ є розрахунковою сумою, яка напряму залежить від суми від'ємного значення ПДВ минулого періоду.

При цьому Закон України «Про податок на додану вартість» не обмежує можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також вказаним Законом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування.

Як вже зазначалося вище, зміст порушення, внаслідок якого було встановлено завищення від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні 2010 р., наведений у акті попередньої перевірки № 103/23-5/33920601 від 28.07.2010р.

На підставі акту перевірки № 103/23-5/33920601 від 28.07.2010р було винесене податкове повідомлення - рішення від 19.08.2010 року № 0000222305/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 226259,80 грн. (основний платіж - 174 046 грн. 00 коп., штрафна (фінансова) санкція - 52 213 грн. 80 коп.).

Позивачем було оскаржене винесене податковим органом податкове повідомлення- рішення від 19.08.2010 року № 0000222305/0 до суду.

В матеріалах справи міститься копія Постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року по справі № 2а-7252/10/0870, яка набрала законної сили, згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, 20.12.2012 року, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький сталеливарний завод" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.08.2010 року № 0000222305/0, якою позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.08.2010 року № 0000222305/0.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року по справі № 2а-7252/10/0870 спростовуються доводи податкового органу відносно нікчемності правочинів позивача із контрагентами ТОВ «Люкс-Пром Компані» та ТОВ «Торговий дім Форте-С», а відтак, можна зробити висновок, що задеклароване позивачем бюджетне відшкодування у декларації за червень 2010 року в сумі 669986, 00 грн., на формування якого вплинули суми ПДВ по операціям із вказаними контрагентами, є правомірним.

Таким чином, рішення суду у справі № 2а-7252/10/0870 має преюдиційне значення для цієї адміністративної справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, судом встановлено, що позивачем не було занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2010 року на суму 174046,04 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації за травень 2010 року на суму 950 922,00 грн.

З огляду на вищенаведене, податковим органом в ході судового розгляду всупереч вимогам частині 2 статті 71 КАС України не було доведено правомірності прийняття ним спірного податкового повідомлення-рішення

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що висновки, викладені в акті перевірки від 19.08.2010 року про завищення суму бюджетного відшкодування за червень 2010р. в розмірі 663986,00 грн., суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству України, та відповідно, податкове повідомлення-рішення від 02.09.2010 року № 0092871600/0, таким, що винесене неправомірно, а, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною ч. 1 ст. 94 КАС України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.09.2010 року № 0092871600/0, винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко