Постанова № 33341403, 06.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2013 р. (14:14) Справа №801/5624/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Кисельової О.М.,

при секретарі - Слабун О.М.

за участю представника позивача - Беспоясного А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська телерадіокомпанія"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська телерадіокомпанія" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов мотивовано недоведеністю висновків акту перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, щодо ухилення позивачем від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, у зв'язку із тим, що письмові пояснення осіб, які перебувають або перебували у трудових відносинах з позивачем, не є належним та достатнім доказом розміру нарахованого та виплаченого ним доходу.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з підстав, вказаних у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином і своєчасно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська телерадіокомпанія" з питань дотримання вимог податкового та трудового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт від 22.04.2013р. за №2355/17-2/22322589, висновками якого встановлено порушення позивачем вимог:

- п.п. 4.2.1 п.4.2 ст. 4, п.7.1 ст. 7, п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, п.п «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб; пп.164.2.1. п.164.2 ст.164; 168.1.4. п.168.1 ст.168; п.167.1 ст.167; пп. "а" п.176.2 ст. 167 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету у сумі 138 100, 47 грн.

- пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 розділу ІІ, п.51.1. ст.51, пп. "б" п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України. Підприємством податкові розрахунки за ф. 1-ДФ за 1-4 квартал 2011р., 1-4 квартал 2012 року включено недостовірні дані про суми доходів, які отримано працівниками підприємства.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0003941702 від 15.05.2013р., яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем -138100, 47 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 30561, 53 грн.

Перевіряючи обґрунтованість винесення вказаного податкового повідомлення-рішення судом встановлено наступне.

Як вбачається із акту перевірки, підставою для висновків про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету є письмові пояснення фізичних осіб, які перебували у трудових відносинах з позивачем, а саме: пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Із вказаних пояснень слідує, що працівники отримували заробітну плату по двох відомостях.

Як зазначено в акті перевірки, підприємством до фактичної перевірки не надано первинні документи, які підтверджують нарахування і виплату заробітної плати, та нарахування і перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету.

Отже, відповідач в акті перевірки наводить виявлені помилки в нарахуванні податку на доходи фізичних осіб на підставі пояснень осіб, які працювали у позивача.

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України N 984 від 22.12.2010р., який зареєстровано Міністерством юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок).

Відповідно до п.3 Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999р. встановлено, що для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Згідно ч.2 ст. 9 Закону України первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пояснювальні записки фізичних осіб, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не є первинними документами бухгалтерського або податкового обліку на підставі яких відповідно до п.6 Порядку відповідач повинен був зафіксувати відповідні обставини.

У акті перевірки не наведено жодного первинного документу який підтверджує розмір виплаченого працівникам доходу у розмірі, що зазначений у поясненнях колишніх працівників.

Згідно п.80.6. ст.80 ПК України встановлено, що під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника.

Із наведеної норми слідує, що податковий орган при проведені фактичної перевірки з цих підстав повинен перевірити облік витрат на оплату праці та відомості про оплату праці працівника.

В порушення вказаної норми первинні документи позивача, а саме штатний розклад, табелі обліку робочого часу, відомості про оплату праці відповідачем взагалі не перевірялися і у випадку їх не ненадання не з'ясовувалися такі причини.

Як вбачається з матеріалів справи, в період проведення вищевказаної перевірки позивача( період з 11.04.2013 року по 20.04.2013 року) позивачем на адресу відповідача було направлено листа від 16.04.2013 року № 130416/01, який було отримано адресатом 16.04.2013 року і в якому повідомлялося, про неможливість надати на час проведення перевірки документи по заробітній платі, оскільки на час проведення перевірки народним депутатом України Сенченко А.В. у зв'язку зі зверненням виборців 12.04.2013 року документи по заробітній платі робітникам було йому направлено. У вказаному листі також наведено прохання про проведення документальної позапланової перевірки, про що вже раніше повідомлялося.

Зазначену обставину не було враховано під час проведення перевірки.

За таких обставин, акт перевірки від 28.04.2012р. за №1536/17-2/33775306, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, не є належним та достатнім доказом, який підтверджує розмір доходу виплаченого позивачем на користь фізичних осіб- працівників позивача.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано, тобто без достатніх правових підстав та на підставі акту, який не є належним та достатнім доказом порушення позивачем вимог ПК України в частині утримання та сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання дій відповідача щодо прийняття такого податкового повідомлення-рішення протиправними, то суд вважає, що такі позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки достатнім способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є саме визнання протиправним і скасування рішення. Більш того, відповідач не вчиняв щодо позивача жодних дій, які самі по собі мають юридичне значення для позивача. Також суд враховує, що визначення податкових зобов'язань шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, згідно вимог ст.20, 54,58 ПК України є правом податкового органу.

В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1 686 62 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0003941702 від 15.05.2013року.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь позивача з Держного бюджету витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 686 62 грн., шляхом списання органом Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.