Рішення № 33340156, 02.09.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.09.2013 Справа № 920/1053/13

За позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

До відповідача: Комунального підприємства «Теплогарант»

Про стягнення 464 264 грн. 47 коп.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

Секретар судового засідання С.М. Шаповал

За участю представників:

Позивача - не з'явився

Відповідача - Нешта О.В.

В судовому засіданні 27.08.2013р. оголошувалась перерва до 02.09.2012р. до 10 год. 30 хв.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 464 264 грн. 47 коп., в тому числі: 296 682 грн. 50 коп. пені, 17 533 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 150 048 грн. 94 коп. 3% річних, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти заявлених вимог. Крім того, 27.08.2013 року відповідач подав клопотання, відповідно до якого просить суд відмовити у позові в частині стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

20 грудня 2010 р. між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та Комунальним підприємством «Теплогарант» був укладений договір поставки природного газу № 06/10-2231.

На виконання вимог договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 11 615 029,95 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (копії знаходяться в матеріалах справи).

Пунктом 4.1 договору поставки передбачено, що остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач зазначив, що відповідачем порушено умови договору поставки природного газу, відповідач оплатив поставлений природний газ з порушенням встановлених у договорі строків.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Пунктом 7.3.1. договору поставки передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За період з 21.02.2011р. по 21.11.2011 р. позивачем нарахована пеня в сумі 296 682 грн. 50 коп.

Відповідач просить суд відмовити позивачу у стягненні пені.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. (ч. 2 ст. 233 ГК України).

Суд, враховуючи те, що відповідач виконав зобов'язання за договором № 06/10-2231 від 20.12.2010р., вважає за доцільне зменшити суму пені на 90 відсотків до 29 668 грн. 25 коп.

З урахуванням умов договору поставки та норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а також ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України позовні вимоги в частині стягнення 29 668 грн. 25 коп. пені є правомірними та законними і підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З урахуванням ст. 625 Цивільного кодексу України, позовні вимоги в частині стягнення 17 533 грн. 03 коп. інфляційних збитків та 150 048 грн. 94 коп. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем суму боргу не сплачено. Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача 29 668 грн. 25 коп. пені, 3 % річних в сумі 150 048 грн. 94 коп., інфляційні збитки в сумі 17 533 грн. 03 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Теплогарант» (41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Садова, 39А; код 32325215) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код 31301827) 29 668 грн. 25 коп. пені, 3 % річних в сумі 150 048 грн. 94 коп., інфляційні збитки в сумі 17 533 грн. 03 коп., а також 9286 грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 06.09.2013р.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ