Рішення № 33339992, 02.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14448/13

02.09.13

За позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради

«Донецькміськтепломережа»

T >До Товариства з обмеженою відповідальністю «Иммобилен»

NT >Про стягнення 100 703, 96 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:ONT>

від позивача не з'явився

FONT >від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до> Товариства з обмеженою відповідальністю «Иммобилен» з вимогами про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 100 703, 96 грн. (93 731, 95 грн. – основний борг, 103, 86 грн. – інфляційні збитки, 1 217, 76 грн. – три відсотки річних, 5 650, 39 грн. – пеня).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов’язків щодо оплати за спожиту теплову енергію відповідно до договору на поставку теплової енергії № 20 від 14.10.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/14448/13 та призначено справу до розгляду на 09.08.2013 р.

2">Представник відповідача в судове засідання 09.08.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд у зв’язку з нез’явленням в судове засідання 09.08.2013 р. представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 02.09.2013 р., про що виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання 02.09.2013 р. представники сторін не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Натомість 16.08.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву, відповідно до якої останній просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача, підтримуючи позовні вимоги в повному обсязі.T>

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/14448/13 від 29.07.2013 р. та від 09.08.2013 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 62, приміщення 39), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином. Що також підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 09.08.2013 р. та 02.09.2013р. від останнього до суду не надходило.

214">Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 02.09.2013 р. та за відсутністю представників позивача та відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору, та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Оскільки відповідачем не виконано вимоги жодної з ухвал суду, зокрема не подано відзив та витребувані документи, то, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 02.09.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.02.2011 по справі № 35/284пд задоволено повністю позов Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (позивач, постачальник) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Иммобилен» (відповідач, споживач) про зобов’язання укласти договір № 20 від 14.10.2010 на постачання теплової енергії (далі - Договір).

Даний договір відповідно до розділу 10 Договору вступає в силу та діє протягом 2 років, а в частині здійснення розрахунків до повного їх виконання. Договір вважається пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку його дії не надійде заява однієї із сторін про відмову від даного Договору чи його перегляду.

Оскільки доказів іншого суду не було подано, суд вважає даний договір пролонгованим, а тому чинним станом на період, за який позивач просить суд стягнути заборгованість.

ONT >Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався поставити відповідачу теплову енергію для опалення приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, буд. 114, а відповідач зобов'язався оплатити у повному обсязі отриману теплову енергію за встановленими тарифами і у строки, визначені договором (пп. 1.1, 1.2 договору).

Оплата за спожиту теплову енергію, відповідно до п. 6.5 Договору, здійснюється згідно із затвердженими тарифами.

NT >Наказом Комунального Комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» № 562 від 03.10.2011 р. на основі Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.09.2011 р. № 124 та рішення Донецької міської ради від 25.02.2011 р. № 4/22 «Про норми споживання теплової енергії на 1 м2. площі теплопостачання та на підігрів 1 м3. холодної води для Комунального Комерційного підприємства «Донецькміськтепломережа», встановлено тариф за послуги теплопостачання з 01.10.2011 р. для споживачів у розмірі 21, 19 грн. без ПДВ; при наявності приладів обліку споживання теплової енергії – 763, 69 грн. без ПДВ.

Відповідно до розділу 6 Договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються, як правило, за умови 100% передплати.

Відповідно до п. 6.9. Договору, при щомісячному формуванні рахунку за послуги теплопостачання постачальник включає в нього об’єми спожитої енергії станом на 15 число розрахункового місяця, згідно з показами приладу обліку і розхід теплової енергії з 15 числа до останньої дати розрахункового місяця.

Згідно з п. 6.10 Договору, кінцева оплата за теплову енергію здійснюється терміном до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з виставленим постачальником рахунком.

Свої зобов’язання за Договором позивач належним чином виконав, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату спожитої теплової енергії за період з листопада 2012 р. по квітень 2013 р. та Актом звірки показників за приладами обліку теплопостачання за період з листопада 2012 р. по квітень 2013 р. у приміщенні за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 114, корпус № 3.

З наданих представником позивача пояснень та наявних у матеріалах справи документів вбачається, що відповідач не виконав взяті на себе за Договором зобов’язання в частині повної та своєчасної оплати спожитої теплової енергії, внаслідок чого у відповідача за період споживання теплової енергії з 15.11.2012 по 15.04.2013 виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 93 731, 95 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір № 20 від 14.10.2010 р. на постачання теплової енергії є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Під час розгляду справи судом встановлено, що зобов’язання щодо оплати заборгованості у розмірі 93 731, 95 грн. відповідачем у встановлений Договором строк не виконано, оскільки доказів іншого суду надано не було.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 93 731, 95 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 103, 86 грн. –

інфляційних збитків, 1 217, 76 грн. – три відсотки річних, 5 650, 39 грн. – пеню у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 7.3. Договору, у випадку прострочення сплати відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з розрахунком позивача сума пені складає 5 650, 39 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду надано не було. Розрахунок пені відповідає умовам Договору та вимогам вищезазначеного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 5 650, 39 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, неможливість виконання боржником грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно з розрахунком позивача розмір збитків від інфляції становить – 103, 86 грн., 3% річних – 1 217, 76 грн.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 103, 86 грн. – збитків від інфляції та 1 217, 76 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Иммобилен» основного боргу за договором на постачання теплової енергії № 20 від 14.10.2010 р., а також пені, індексу інфляції та 3 % річних, судом задовольняється в повному обсязі.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Иммобилен» (01054, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 62; приміщення 39, ідентифікаційний код 36257254) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, буд. 68; ідентифікаційний код 33257089) 93 731 (дев’яносто три тисячі сімсот тридцять один) грн. 95 коп. основної заборгованості, 5 650 (п’ять тисяч шістсот п’ятдесят) грн. 39 коп. пені, 103 (сто три) грн. 86 коп. інфляційних витрат, 1 217 (одна тисяча двісті сімнадцять) грн. 76 коп. 3% річних та 2 014 (дві тисячі чотирнадцять) грн. 08 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 09.09.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева