Ухвала суду № 33339864, 05.09.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/9490/2012 Провадження № 22-ц/795/1982/2013 Головуючий у I інстанції: Рахманкулова І. П.Категорія: цивільна Доповідач: Харечко Л. К.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

05 вересня 2013 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Харечко Л.К.,

суддів: Зінченко С.П., Ішутко В.М.,

при секретарі - Шкарупі Ю.В,

за участю: представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 липня 2013 року у справі за заявою ОСОБА_4 про винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про зобов'язання здійснити перебудову самочинно збудованої прибудови-тамбуру,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 липня 2013 року відмовлено ОСОБА_4 в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про зобов'язання здійснити перебудову самочинно збудованої прибудови-тамбуру.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить вказану ухвалу скасувати та ухвалити по справі додаткове рішення в частині розподілу судових витрат, пов'язаних з проведенням судово-будівельної експертизи за висновком № 1863-1865/11-24 від 15.11.2011 року та відповідно додатково стягнути з співвідповідачів по 1 125,60 грн. у відшкодування понесених апелянтом судових витрат.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального законодавства не вирішено питання про стягнення з відповідачів понесених ОСОБА_4 судових витрат на оплату судової будівельно-технічної експертизи від 15.12.2011 року, яка призначалася судом до зміни позовних вимог. Також апелянт зазначає, що вказаний висновок експертизи є безпосереднім доказом по справі, без якого було б не можливо проведення іншої судової будівельно-технічної експертизи від 17.04.2013 року та повного і всебічного з'ясування обставин для обґрунтованого та законного ухвалення рішення по справі.

Вислухавши суддю-доповідача, осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.05.2013 року повністю вирішене питання щодо стягнення судових витрат, оскільки законних підстав для винесення додаткового рішення з приводу відшкодування заявнику витрат на судову експертизу від 15.12.2011 року, яка проводилася для з'ясування питань по первісно заявлених позивачем вимогах, висновки якої, після зміни позовних вимог, не входили до предмета доказування, не було.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. Суд під час ухвалення рішення у цивільній справі вирішує питання про розподіл судових витрат, про що зазначається в його резолютивній частині.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.05.2013 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про зобов'язання здійснити перебудову самочинно збудованої прибудови-тамбуру, задоволено. Усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_4 належними їй на праві власності 3/5 частинами домоволодіння по АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 здійснити за власний рахунок перебудову самочинно спорудженої прибудови - тамбуру по АДРЕСА_1 з метою приведення її у відповідність до будівельних норм, ліквідації явищ затікання у спосіб, зазначений у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3093/12-24 від 17 квітня 2013 року, складеного судовим експертом Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 по 1201 грн. 15 коп. (одній тисячі двісті одній гривні 15 коп.) з кожної у відшкодування понесених судових витрат.

Вказане рішення набрало законної сили 28.05.2013 року.

Зазначена справа розглядалася Деснянським районним судом м. Чернігова після скасування рішень Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.01.2012 року та апеляційного суду Чернігівської області від 15 березня 2012 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.08.2012 року, та передачею справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий судовий розгляд, суд касаційної інстанції у своїй ухвалі від 08.08.2012 року зазначив, що вирішуючи спір про усунення перешкоди позивачу у користуванні належними їй на праві власності 3/5 частинами домоволодіння, шляхом знесення самочинної прибудови (тамбуру), суд не дав належної оцінки обставинам справи про те, що позивач звернулася з позовом на підставі ч.4 ст. 376 ЦК України та ст. 291 ЦК України, при цьому посилаючись на здійснення відповідачами будівництва без належного дозволу та затвердженого проекту, з істотними порушеннями будівельних норм і правил, не роз'яснив позивачу можливості уточнення заявлених у справі позовних вимог.

При новому розгляді справи в судовому засіданні позивач подала заяву про уточнення позовних вимог (а.с.206), в якій просила зобов'язати відповідачів здійснити за власний рахунок перебудову самочинно спорудженої прибудови по АДРЕСА_1 у відповідності до норм і правил, визначених державними правилами і санітарними нормами з метою приведення її у відповідність до будівельних норм та усунення перешкод, що створюються ОСОБА_4 у обслуговуванні належних їй 3/5 частин будинку в даному домоволодінні.

Таким чином, після зміни позивачем вимог, стало необхідним вирішення питання можливості перебудови самочинно збудованого тамбуру, а тому судом першої інстанції ухвалою від 05.12.2012 року було призначено іншу судово будівельно-технічної експертизу, якою на вирішення експертів ставилися питання з приводу наявності порушень будівельних, санітарних, протипожежних та інших норм і правил, а також зміни окремих конструктивних елементів будинку, що впливає на їх міцність і безпечність, і можливість здійснення перебудови, а не знесення самочинного будівництва.

Позивачем позовні вимоги уточнювалися і після уточнення позовних вимог ставилося питання вже не про знесення, а про перебудову самочинно збудованого тамбуру - прибудови з метою приведення її у відповідність до будівельних норм, ліквідації явищ затікання і тому судом в основу рішення від 17.05.2013 року було покладено саме висновок судової будівельно-технічної експертизи №3093/12-24 від 17 квітня 2013 року, складений судовим експертом Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на основі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Висновок судової будівельно-технічної експертизи №1863-1865/1-24 від 15.12.2011 року судом не брався до уваги як доказ у справі у зв'язку тим, що позивачем було змінено позовні вимоги і предметом розгляду у суді було вже не знесення об'єкту самочинного будівництва, а його переобладнання, у зв'язку з чим судом було призначено експертизу для з'ясування технічної можливості такого переобладнання.

Таким чином судом першої інстанції вірно зроблений висновок про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення, оскільки після зміни позовних вимог позивач доводила технічну можливість переобладнання предмета самочинного будівництва, а тому судом за її клопотанням було 05.12.2012 року призначено судову будівельно-технічну експертизу і саме висновок судової будівельно-технічної експертизи №3093/12-24 від 17 квітня 2013 року було покладено в основу рішення суду, та стягнуто з відповідачів витрати за проведення цієї експертизи відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, що і було зроблено судом у відповідності до вимог процесуального законодавства.

За таких обставин, коли судом першої інстанції постановлено ухвалу з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Судді: