Постанова № 33337928, 22.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

22 серпня 2013 року 15:34 год. №826/9935/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Левченко І.В.,

представників: позивача - Каратаєвої Л.О., відповідача - Литвина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення №125000004/2013/110129/1 від 11.02.2013,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано відсутністю підстав для коригування відповідачем заявленої пози-вачем митної вартості товарів, невідповідністю оскаржуваних рішень вимогам ст.ст. 53, 54, 55, 58 МК і поданим до митного оформлення документам, які містили повну і достовірну інформацію, що підтверджує правильність заявленої позивачем митної вартості товарів за першим методом (за ціною договору). Щодо відсутності відомостей, на які посилається відповідач, то вказані витрати не включалися до вартості товарів, тому згідно з ч. 10 ст. 58 МК не потрібно було подавати додаткових документів.

Представник відповідача не визнав позов, надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що позивач не довів документально заявлену ним митну вартість товару, а документи містять певні неточності, зокрема відсутні дані щодо транспортування, навантаження/вивантаження та страхування оцінюваних товарів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі договору з Компанією "Zeppelin International AG" (Швейцарія) (Продавець) від 01.01.2012 №ZIAG-ZUK-2012 купівлі-продажу обладнання та відповідно до інвойсу від 11.02.2013 №204472/406, позивачем придбано товар (один б/у теле-скопічний навантажувач CATRPILLAR TH330B З КОВШОМ) вартістю 32403,62 дол. США.

Даний товар подано до митного оформлення згідно з ВМД №125130000/2013/206615 від 11.02.2013 та задекларовано його митну вартість відповідно до ст. 58 МК за першим ме-тодом (за ціною договору) у розмірі 259002,13 грн. (32403,62 дол. США).

На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору декларант подав до митного оформлення:

- декларацію митної вартості ДМВ-1 від 11.02.2013 №125130000/2013/206615;

- договір контракт від 01.01.2012 №ZIAG-ZUK-2012 купівлі-продажу обладнання;

- інвойс від 11.02.2013 №204472/406 з перекладом на суму 32403,62 дол. США;

- пакувальний лист від 11.02.2013 до інвойсу №204472/406 з перекладом;

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №177808 та ін.

Судом встановлено, що відповідачем додатково витребовувано: - прайс-лист виробни-ка; - ВМД країни відправлення; - висновок експертної організації щодо вартості товару; - до-говір з третіми особами, пов'язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; про що зроблено запис від 11.02.2013 на звороту першого аркушу ДМВ-1.

Також на звороті вказаного аркушу ДМВ-1 наявні записи представника декларанта від 11.02.2013 про ознайомлення та про те, що на даний час додаткових документів надати не може, з митною ціною згоден, копію рішення отримав з метою оформлення товару.

Судом встановлено, що відповідачем скориговано митну вартість товару та визначено її на рівні 40150 дол. США, про що прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2013 №125000004/2013/110129/1.

Як зазначено в гр. 33 цього рішення, його прийнято у зв'язку з ненаданням додаткових документів і невиконанням вимог ст. 58 МК. Митну вартість визначено за резервним методом з урахуванням інформації згідно з ВМД від 19.12.2012 №110040000/2/8445. Також зазначено про проведення консультацій.

Судом встановлено, що виходячи з визначеної відповідачем митної вартості товару позивач подав до митного оформлення нову ВМД від 12.02.2013 №125130000/2013/206693.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визна-чення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача про щодо визначення митної вартості товару, який імпортується на митну територію України.

Відповідно до ст. 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1); митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. 2).

Статтею 57 глави 9 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які вво-зяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну терито-рію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відпо-відно до норм цього Кодексу (ч. 3).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 МК.

Згідно з ч. 4 ст. 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Як визначено в ч. 5 ст. 58 МК ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюва-ного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транс-портування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповнова-жена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Перелік додаткових документів визначено в цій же ч. 3 ст. 53 МК.

Статтею 54 МК встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу (ч. 2).

Як визначено у ч. 3 ст. 54 МК за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з перелі-ком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вар-тості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визна-чення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачем надано відпо-відачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК. Подані документи, копії яких наявні у справі, чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, та підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, - 32403,62 дол. США, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК, а також підтверджують вартість транспортних витрат.

В ході розгляду справи відповідач не спростував перед судом дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей. Відпо-відач не спростував контрактну ціну оцінюваних товарів у розмірі 32403,62 дол. США, об'єк-тивну можливість і спроможність перевірити згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК вартість операції на підставі наданих позивачем документів, а відповідно й рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК.

Також відповідач не довів суду наявність передбачених ч. 3 чи ч. 4 ст. 53 МК підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а саме відповідач не підтердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позива-чем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтвер-джують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Запис у гр. 33 оскаржуваного рішення та заперечення відповідача щодо неподання до-даткових документів суд вважає необґрунтованими, оскільки в даному випадку їх відсут-ність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. При цьому неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 (№26347525 згідно Єдиного державного реєстру судових рішень), який в силу ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи.

Запис у гр. 33 оскаржуваного рішення і заперечення відповідача про те, що в пору-шення ч. 2 ст. 58 МК декларантом не було подано документів на підтвердження витрат на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування оцінюваних товарів, суд від-хиляє за необґрунтованістю.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 58 МК додаткові витрати (складові митної вартості) додаються до митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно з п. 2.1 Договору та товаросупровідних документів поставка товару здійснюва-лася на умовах СІР-Київ (Інкотермс-2000), відповідно до яких витрати на транспортування і страхування покладаються на продавця, а згідно з п. 4.3 Договору ціна на обладнання визна-чається за кожною окремою позицією в калькуляції та транспортному інвойсі на кожну одиницю. Як вірно зазначає позивач і підтверджується ДМВ-1 та доданими до митного офор-млення документами, декларант додаткових витрат на транспортування, навантаження/ви-вантаження чи страхування не ніс (не сплачував) і як складові митної вартості не зазначав, у зв'язку з чим та відповідно до ч. 10 ст. 58 МК позивач не зобов'язаний був надавати такі документи.

Посилання на п. 4.7 Договору суд не бере до уваги, оскільки за його змістом компенса-ція Покупцем Продавцеві витрат на перевезення Обладнання до митного кордону України здійснюється у разі виникнення таких при виконанні п. 2.3 Договору, який в свою чергу регулює доставку замовлення у разі затримки більш ніж на три (3) місяці та анулювання та-кого замовлення, що не стосується обставин даної справи.

Усні посилання представника відповідача на пов'язаність Продавця і Покупця, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до ч. 12 ст. 58 МК той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості опера-ції як неприйнятної.

Так, відповідно до ч. 12 ст. 58 МК у випадку пов'язаності продавця і покупця необхід-но розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідно-сини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів, а відповідно до ч. 13 ст. 58 МК за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у ч. 12 цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Частиною 14 ст. 58 МК визначено, що у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у ч. 12 цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

В даному випадку відповідач при здійсненні митного оформлення не посилався на пов'язаність сторін Договору, як на причину відмови в застосуванні першого методу визна-чення митної вартості товарів, не стверджував про її вплив на ціну оцінюваних товарів та не надавав декларанту письмового обґрунтування щодо впливу пов'язаності на ціну оцінюваних товарів, у зв'язку з чим формальне посилання представника відповідача на пов'язаність контрагентів не спростовує правильність визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом.

Також відповідач не довів суду обов'язкову в силу ч. 1 ст. 55 МК наявність перед-бачених ч. 6 ст. 54 МК випадків, за яких відповідач міг відмовити позивачу в митному офор-мленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Так, зокрема відповідач не надав до суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет доку-ментів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заяв-лена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Щодо посилань відповідача на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, то відповідних доказів суду не надано. Водночас лише сама по собі різниця між вар-тістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Інших переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що позивачем доведено достовірність і повнота заявленої до митного оформлення митної вартості товарів за першим методом (за ціною угоди), натомість заперечення відповідача, на якого КАС покладено обов'язок з доведення правомірності прийнятого рішення, не спростовують правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору і не дають підстав для висновку про заниження по-зивачем митної вартості товарів та неможливість митного органу здійснити митне оформ-лення товарів за першим методом згідно поданих до митного оформлення документів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність рішення Київ-ської регіональної митниці від 11.02.2013 №125000004/2013/110129/1 про коригування мит-ної вартості товарів, тому вимога про визнання його протиправним і скасування є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

З урахуванням встановлених судом обставин і наведених мотивів та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 94, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ".

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Київської обласної митниці від 11.02.2013 №125000004/2013/110129/1 про коригування митної вартості товарів.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" судовий збір у сумі 34,41 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Міндоходів.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко