Рішення № 33337770, 05.09.2013, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/3718/13-ц

Провадження № 2/500/2127/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі:головуючого судді - Баннікової Н.В.

при секретарі - Вєлєвій А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки з виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 р. позивач звернулась до суду із позовом, який згодом уточнила, та остаточно просила стягнути з відповідача заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 8 410,41 грн., середньомісячний заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 27 781,92 грн. та у зв'язку з виникненням боргів через несвоєчасну виплату належних їй грошових коштів у відшкодування моральної шкоди - суму в розмірі 5 000 грн. (а.с. 26-27).

У судовому засіданні позовні вимоги представник позивача підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні обставини справи визнала, позовні вимоги визнала частково, а саме, вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати в сумі 8 410,41 грн. та середнього заробітку за час затримки з виплати заробітної плати в розмірі 24 014,88 грн. - по 29.07.2013 р. - день судового засідання, призначеного судом, на який позивач не з'явився, у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди - просила відмовити через недоведеність вини з боку відповідача (а.с.18-19).

Заслухавши представника позивача, представників відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог частково на підставі наступного.

Виходячи з ч.1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За змістом ст. ст. 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як передбачено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»від 08 лютого 1995 року № 100 у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Згідно із ч.2,п.8 ч.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995р .нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, що передували звільненню, проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно копії трудової книжки серії АНI № 357600, працювала у Приватному Акціонерному Товаристві «Українське Дунайське пароплавство» (далі - ПрАТ «УДП»), починаючи з 13.03.2006 року по 14.12.2012 р., на різних посадах (а.с.7-9).

На підставі наказу ПрАТ «УДП» № 350 від 12.12.2012 року була звільнена з роботи з 14.12.2012 року, згідно ст. 38 КзпП України, за власним бажанням (а.с.9).

Станом на 18.07.2013 р., як вбачається з довідки РКО-№ 1148 від 18.07.2013 р., заборгованість з виплати заробітної плати ПрАТ «УДП» перед ОСОБА_1 складає 8 410,41 грн. (а.с. 17), сума якої підлягає стягненню з відповідача.

Середньоденна заробітна плата позивача без урахування утриманого податку на доходи фізичних осіб позивач склала 156,96грн. (а.с.31).

Погоджується суд з вимогами позивача і щодо стягнення середнього заробітку за час затримки з виплати заробітної плати в розмірі 27 781,92 грн. (156,96 грн. х 177 днів за період: з 14.12.2012 р. - по день прийняття рішення - 05.09.2013 р.). При цьому, відповідач має нарахувати і утримати із зазначеної суми прибутковій податок та інші обов'язкові платежі (п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

Проте, у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди суд має відмовити.

Відповідно до норм ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, доказів у підтвердження завдання моральної шкоди позивачу суду надано не було.

Судові витрати підлягаю стягненню з відповідача в розмірі 361,92 грн. на підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 88, 158, 197, 208, 209, 212 - 215, 218, 222 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки з виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (код по ЄДРПОУ: 01125821) на користь ОСОБА_1 (НОМЕР_1) заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 8 410,41 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 27 781,92 грн., а усього: 36 192,33 (тридцять шість тисяч сто дев'яносто дві гривні тридцять три копійки) грн. із подальшим вирахуванням сум податків із суми 27 781,92 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (код по ЄДРПОУ: 01125821) на користь держави судові витрати в розмірі 361,92 (триста шістдесят одна гривня дев'яносто дві копійки) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: (підпис) Баннікова Н.В.

З оригіналом згідно:

Суддя: Баннікова Н.В.