Постанова № 33336554, 05.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 вересня 2013 року 11:23 № 826/12847/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Дорошенко Р.В. (довіреність від 01.01.2013 р.)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазбуд»до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києвапро скасування вимоги № Ю-107 від 20.02.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Укргазбуд» з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва про скасування вимоги № Ю-107 від 20.02.2013 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.12.2008 року порушено провадження у справі № 49/18-б про банкрутство позивача. Оголошення про порушення справи про банкрутство розміщено в газеті «Голос України» від 14.02.2009 року.

Як зазначає позивач, відповідачем було подано до господарського суду кредиторські вимоги до позивача, а судом визнані такі вимоги та включені до реєстру кредиторів. Відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва від 17.01.2011 р. по справі № 49/18-б затверджено мирову угоду між боржником та кредиторами. Відповідно до умов вказаної мирової угоди УПФУ є кредитором другої черги із сумою вимог 1 158 327,96 грн.

Таким чином, як зазначає позивач, оскільки сума боргу 393 524,41 грн. виникла до порушення справи про банкрутство, то така сума являється частиною кредиторських вимог відповідача, що увійшла до зазначеної мирової угоди. При цьому, позивачем визнається, що сума, зазначена у спірній вимозі, є грошовими зобов'язаннями, виконання яких за мировою угодою прострочено.

Виходячи з положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, положень п. 1 ст. 14, п. 1 ст. 35, п. 1 ст. 4., позивач зазначає, що оскільки боржником та кредиторами укладено мирову угоду у справі про банкрутство, відповідно умови та порядок задоволення вимог кредиторів регулюються спеціальним законом з питань банкрутства. Умовами мирової угоди передбачено (п. 2.18), що ця мирова угода визнається також і мировою угодою у розумінні ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» для боржника та кредиторів, які є сторонами по справі № 49/18-б.

Отже, як вважає позивач, в разі невиконання боржником мирової угоди, кредитор має право звернутися у встановленому порядку до органів державної виконавчої служби. Таким чином, як надалі зазначає позивач, застосування відповідачем процедур стягнення кредиторських вимог, які не передбачені законом з питань банкрутства та мировою угодою, являється незаконним.

Відповідно, як вважає позивач, прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу щодо суми, що увійшла до кредиторських вимог в справі про банкрутство № 49/18-б, не відповідає вимогам вищезгаданого закону.

Відповідач, будучи повідомленим 19.08.2013 р. про розгляд справи, у судове засідання 05.09.2013 р. не з'явився, доказів поважності причин неприбуття не надав, як і завчасного повідомлення про наявність поважних причин неприбуття (ч. 4 ст. 40 КАС України). Враховуючи відсутність доказів поважності причин неприбуття у судове засідання та на підставі приписів ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи не відкладався та справу вирішено на підставі наявних доказів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.09.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

20 лютого 2013 року УПФУ у Солом'янському районі м. Києва на адресу Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд» сформовано Вимогу про сплату боргу № Ю-107.

Під час розгляду справи встановлено, що на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» найменування Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд» змінено на Публічне акціонерне товариство «Укргазбуд» (зміна типу акціонерного товариства на публічне).

Згідно із зазначеною вимогою, станом на 01.02.2013 р. заборгованість позивача зі сплати страхових внесків, штрафів (фінансових санкцій) становить 393 524,41 грн.

Вимога мотивована приписами ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2008 порушено провадження у справі № 49/18-б відносно АТФ «Укргазбуд» (14277604) за особливостями, передбаченими статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 62 416 431,93 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва від 17.01.2011 р. по справі № 49/18-б затверджено мирову угоду від 08.11.2010 р. по справі № 49/18-б про банкрутство АТФ «Укргазбуд».

В ухвалі зазначено, що позивач має кредиторські вимоги другої черги у розмірі 6 963 097,25 грн., які боржник зобов'язаний погасити протягом 1 (одного) року з моменту затвердження мирової угоди відповідно до п. 3.3. Мирової угоди (список кредиторів другої черги доданий згідно додатку до Мирової угоди).

Згідно з додатком до Мирової угоди сума боргу перед УПФУ складає 1 158 327,96 грн. (друга черга).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2011 було припинено провадження у справі № 49/18-б, у зв'язку із затвердженням мирової угоди, одночасно вказаною ухвалою припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

У той же час, як вбачається з постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 зазначена ухвала суду скасована, матеріали справи направлено до Господарського суду м. Києва для продовження розгляду.

Однак, згідно з постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2011 р. постанову суду апеляційної інстанції скасовано, ухвалу суду першої інстанції змінено, пункт 2. викладено у наступній редакції: « 2. Затвердити мирову угоду від 08.11.2010 р., укладену між боржником - акціонерним товариством фірмою «Укргазбуд» та комітетом кредиторів, у справі № 49/18-б.».

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній чи господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Під час розгляду справи з'ясовано та визнається позивачем, що визначена у вимозі сума зобов'язань є складовою зобов'язань, відносно яких затверджено мирову угоду.

При цьому, як вбачається з рішення ПФУ від 12.07.2013 р. № 18457/09-10 про результати розгляду скарги позивача, вимога, що оскаржується, сформована на підставі картки особового рахунку відповідно до якої станом на 01.02.2013 р. заборгованість товариства по сплаті страхових внесків до ПФУ складає 393 524,41 грн. Наведені відомості не спростовувались позивачем під час розгляду справи.

Під час розгляду справи також з'ясовано та визнається позивачем, що у частині грошових вимог, яка визначена спірним рішенням, мирова угода не виконана. При цьому, мирова угода не розірвана.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон про банкрутство в редакції до внесення змін згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, який набрав чинності 19.01.2013 р. та положення якого застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом) під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Частиною 2 цієї статті установлено, що мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Відповідно до ч. 3 ст. 37 цього ж Закону одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

Згідно ч. 8 ст. 39 Закону про банкрутство у випадку невиконання боржником умов мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

Пунктом 3.7. Мирової угоди зазначено, що зобов'язання по даній угоді повинні виконуватись належним чином і в установлений нею строк, одностороння зміна її положень не допускається.

Тобто, у цьому випадку кредитор повинен звернутися з вимогами до боржника у загальному порядку, що в даному випадку було правомірно вчинено відповідачем шляхом прийняття та направлення позивачу спірної вимоги, оскільки мирова угода, в частині грошових вимог, яка визначена спірним рішенням, не виконана позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд приходить до висновку, що приймаючи спірну вимогу відповідач діяв відповідно до наведених вище приписів законодавства, а отже підстав для скасування спірного рішення не має та у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» (код з ЄДР 14277604; адреса: 03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19 корп. 2.) про скасування вимоги № Ю-107 від 20.02.2013 року залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 09.09.2013 р.