Постанова № 33336389, 15.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 р. Справа № 2а-18090/09/0570

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду О.О. Галатіна, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод» до Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод» звернулось з позовом до Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання повністю недійсними податкових повідомлень – рішень № 0001421542/0-24908 від 25 вересня 2009 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 39 596 грн., № 0001431542/0-24911 від 25 вересня 2009 року про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 414 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Позивач не погоджується з висновками документальної невиїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2009 року, викладені в акті перевірки від 18.09.09 № 835/15-2-33467279. Позивач зазначає, що відповідно до п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередніх податкових періодах. Пунктом 1.8 Закону про ПДВ встановлено, що бюджетне відшкодування – це сума, яка підлягає поверненню платнику із бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених законом. Позивач зазначає, що у ході перевірки були надані всі необхідні документи які повністю підтверджують, що суми, заявлені до бюджетного відшкодування були в повному обсязі оплачені позивачем постачальникам товарів, робіт послуг.

В судове засідання сторони не прибули.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю на позовних вимогах наполягає.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.

В матеріалах справи також наявні заперечення на адміністративний позов, з яких вбачається, що відповідач не визнає позов. Відповідач в запереченнях зазначає, що діяв відповідно до вимог законодавства при прийнятті оспорюваних рішень. Крім того, зазначив, що позивачем при фактичній сплаті постачальникам суми ПДВ за червень 1 356 058 грн., підприємством заявлено суму бюджетного відшкодування 1 337 644 грн., таким чином вважається, що ЗАТ «КМЗ» добровільно відмовляється від отримання бюджетного відшкодування на суму заниження в розмірі 18 414 грн. та не може бути врахована при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Що стосується завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2009 року на суму 39 596 грн. відповідач посилається на те, що у поданій позивачем декларації з ПДВ за липень 2009 року згідно п.п. 7.7.2 «б» Закону України «Про податок на додану вартість» включено залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування за листопад 2008 р., у сумі 1054 грн., за грудень 2008 року у сумі 3 111 грн., за січень 2009 року у сумі 3601 грн., за лютий 2009 року у сумі 3 364 грн., за березень 2009 року у сумі 2935 грн. та за квітень 2009 року у сумі 33 297 грн. Наявність залишку від’ємного значення після бюджетного відшкодування за усі вказані періоди підтверджується несплаченим податковим кредитом станом на 01.06.2009 року. З них заявлено до бюджетного відшкодування згідно п.п. 7.7.2 «а» Закону України «Про податок на додану вартість» за листопад 2008 року – 104 грн. за грудень 2008 року - 3 111 грн. за січень 2009 року - 3601 грн. , за лютий 2009 року – 3 364 грн., за березень 2009 року - 2935 грн., за квітень 2009 року – 33 297 грн. про що свідчать платіжні доручення за червень 2009 року. В ході здійснення перевірки, перевіряючим підтверджується залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування за листопад 2008 року за грудень 2008 року, за січень 2009 року та знімається залишок від’ємного значення за лютий 2009 року у сумі 3 364 грн. за березень 2009 року у сумі 2 935 грн. та за квітень 2009 року у сумі 33 297 грн. з посиланням на той факт, що у раніше проведених перевірках залишок від’ємного значення за вказані періоди не було підтверджено. Посилаючись на вказані обставини, просять відмовити позивачу у позові повністю.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод» є юридичною особою, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО №291690. Позивач перебуває на обліку в Костянтинівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, як платник податків.

Відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по декларації за липень 2009 року. За наслідками перевірки було складено акт від 18.09.09 № 835/15-2-33467279.

У висновках акту перевірки вказано, що позивачем у порушення п.п.7.7.2 (а) п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ завищено суму бюджетного відшкодування по рядку 25.1 Декларації з ПДВ за липень 2009 року на суму 39 596 грн. та при фактичній сплаті постачальникам суми ПДВ з червень 1 356 058 грн., підприємством заявлено суму бюджетного відшкодування 1 337 644 грн.,, таким чином вважається, що ЗАТ «КМЗ» добровільно відмовляється від отримання бюджетного відшкодування на суму заниження в розмірі 18 414 грн. та не може бути врахована при розрахунку сум бюджетного відшкодування.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято № 0001421542/0 -24908 від 25 вересня 2009 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 39 596 грн., № 0001431542/0-24911 від 25.09.2009 року, про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 414 грн.

Вказані повідомлення рішення були оскаржені у порядку адміністративного оскарження до відповідача, та залишені без змін, у зв’язку з чим відповідачем було прийнято податкове повідомлення – рішення № 0001421542/1-285711 від 27 жовтня 2009 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 39 596 грн.,та податкове повідомлення – рішення № 0001431542/1-28573 від 27 жовтня 2009 року про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 414 грн.

Суд приходить до висновку про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0001421542/0 - 24908 від 25 вересня 2009 року та № 0001421542/1-285711 від 27 жовтня 2009 року, про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 39 596 грн., з огляду на такі обставини.

Позивачем до відповідача було подано податкову декларацію за липень 2009 року, у якій зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 1 384 056 грн. Відповідно до додатку 2 до податкової декларації, довідки щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 1 577 656 грн. Частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов’язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування складає 1 384 056 грн.,

Сума бюджетного відшкодування згідно розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2009 року становить 1 384 056,00 грн., яка складається з частин залишку від’ємного значення фактично сплаченої отримувачем товарів робіт (послуг) постачальникам таких товарів у попередніх податкових періодах та не погашена податковим зобов’язанням попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, в т.ч. за листопад 2008 року на суму 104 грн., грудень 2008 року на суму 3111,00 грн., січень 2009 року на суму 3601, 00 грн., лютий 2009року на суму 3364 грн., березень 2009 року на суму 2935, 00 грн. та квітень 2009 року на суму 33297 грн., червень 2009 року на суму 1 337 644 грн.

Пункт 1.8 статті 1 Закону про ПДВ передбачає, що бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення і сплати податку визначається статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, підпунктом 7.7 якої визначається порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Підпункт 7.7.1 передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.

Підпунктом 7.7.2 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно із Законом про ПДВ обов’язок щодо визначення об’єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку – продавця товару. Обов’язок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну в підтвердження сплати податку Законом покладений на платника податку – покупця.

Таким чином, наведеними законодавчими приписами не обмежено суму бюджетного відшкодування показниками податкової звітності певного податкового періоду.

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представників позивача та відповідача висновки акту перевірки та прийняті спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем з урахуванням висновків актів перевірок від 15.06.2009 року № 526/23-3-33467279 та від 17.07.2009 року № 645/15-2-33467279, від 13.08.2009 року № 735/15-2-33467279 про не підтвердження залишку від’ємного значення у минулих періодах.

На підставі висновків актів перевірки № 526/23-3-33467279 від 15.06.2009 року та № 645/15-2-33467279 від 17.07.2009 року, № 735/15-2-33467279 від 13.08.2009 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення, які були оскаржені позивачем у судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.01. 2010 року по справі № 2-а-17473/09/0570 скасовано податкове повідомлення-рішення Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції від 26.06.2009р. №0000282343/0-16857 (форма «В2»), яким податковим органом було підтверджено, що частина залишку від’ємного значення Декларації з ПДВ за березень 2009 року в сумі 7600,00 грн. є частиною заниженого бюджетного відшкодування по Декларації з ПДВ за квітень 2009 року – 75861,00 грн. Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2010 року набрала законної сили.

Крім того, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року по справі № 2а-18062/09/0570 скасовано податкове повідомлення-рішення Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції від 27 липня 2009 року № 0001031542/0-19155 (форма «В»), яким податковим органом було підтверджено, що частина залишку від’ємного значення Декларації з ПДВ за квітень 2009 року в сумі 8093,00 грн. є частиною заниженого бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за травень 2009 року – 41390,00 грн. Рішення набрало законної сили.

Крім того, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року по справі 2-а-18091/09/0570 була встановлена правомірність формування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2009 року та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції № 0001221542/1-243721 від 22 вересня 2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 15 693 грн. за червень 2009 року. Рішення набрало законної сили.

Отже зазначеними рішеннями судів встановлено, що позивачем дотримано порядок формування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2009 року.

Таким чином, на думку суду, розрахунки по спірному податковому повідомленню-рішенню про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є необґрунтованими, оскільки здійсненні без врахування сум зменшеного бюджетного відшкодування, які були визначені податковими повідомленнями-рішеннями, скасованими у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, у тому числі враховуючі обставини, встановлені у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року, постанові Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року та від 30 квітня 2013 року, суд вважає, що відповідачем в судовому засіданні не доведений факт правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0001421542/0 - 24908 від 25 вересня 2009 року.

Щодо податкового повідомлення – рішення від 25.09.09 року № 0001431542/0-24911 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 414 грн., суд зазначає наступне.

Збільшення суми бюджетного відшкодування було здійснене відповідачем у зв’язку з тим, що при фактичній сплаті постачальникам суми податку на додану вартість за червень 1356 058., позивачем заявлено суму бюджетного відшкодування 1 337 644 грн., різниця між цими сумами складає 18 414 грн., на цю суму позивачу було збільшено суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2009 року.

Спір виник, у зв’язку з різним застосуванням сторонами п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, позивач розраховував суму бюджетного відшкодування виходячи із сум сплаченого податку у попередніх періодах безпосередньо тим постачальникам робіт (послуг), на підставі яких формував податковий кредит у попередніх податкових періодах. А відповідач розраховує суму бюджетного відшкодування із фактичної сплати постачальникам суми податку на додану вартість, яка була заявлена у декларації за звітний період.

Аналіз вищезазначених норм свідчить, що для отримання бюджетного відшкодування необхідно сукупність підстав, до яких належать: наявність від’ємного значення звітного податкового періоду; зарахування від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг); здійснення зазначеної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді; включення залишку від’ємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податків може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Суд зазначає, що пославшись на пункт 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач не визначив жодного порушення, і не навів норми Закону, яка б доводила неправильність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування, адже наведене визначення передбачає не тільки надмірну сплату, але й встановлює правила визначення, а саме у випадках, встановлених цим Законом.

Крім того, одержання певної суми бюджетного відшкодування є правом, а не обов’язком платника, яке може бути реалізовано у будь-який час у межах строку, встановленого підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0001421542/0-24908 від 25 вересня 2009 року, № 0001431542/0-24911 від 25.09.2009 року.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні ” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Костянтинівський металургійний завод” підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Керуючись статтями 2, 17, 94, 158-163, 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод» до Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень – задовольнити.

Визнати недійсними податкове повідомлення-рішення Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції № 0001421542/0-24908 від 25 вересня 2009 року про зменшення Закритому акціонерному товариству «Костянтинівський металургійний завод» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 39 596 грн. та № 0001431542/0-24911 від 25 вересня 2009 року про збільшення Закритому акціонерному товариству «Костянтинівський металургійний завод» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 414 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті 15 серпня 2013 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя Галатіна О.О.