Рішення № 3333576, 30.03.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.03.09

Справа № 13/112-09.

за позовом : відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»до відповідача: Сумського державного науково-дослідного інституту

мінеральних добрив і пігментів

про стягнення 712850 грн. 14 коп.

Суддя Лиховид Б.І.

Представники:

Від позивача: Коробейник А.В., довіреність від 30.12.2008 року № 15-13290

від відповідача: Цвигуненко Д.Д., довіреність від 14.01.2009 року № 01-11

СУТЬ СПОРУ: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 712850 грн. 14 коп., в тому числі: 609009 грн. 86 коп. основного боргу, 54888 грн. 32 коп. пені, 42490 грн. 91 коп. інфляційних збитків, 6461 грн. 05 коп. річних.

30.03.2009 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву № 01-196 від 26.03.2009 року, в якому зазначає, що ним частково погашено заборгованість перед позивачем, а саме в сумі 15000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 138 від 11.03.2009 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи з наступного:

12.02.2007 року між позивачем – відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» та відповідачем – Сумським державним науково-дослідним інститутом мінеральних добрив і пігментів було укладено договір № 12/02-2007, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався передати, а відповідач прийняти та своєчасно оплатити на умовах договору продукцію.

Позивач виконав свої зобов’язання належним чином, а саме, за період з 26.08.2008 року по 07.11.2008 року поставив відповідачу товар на загальну суму 647999 грн. 76 коп., що підтверджується наступними документами: наказ накладна № 47241 від 26.06.2008 року, довіреність № 662922 від 26.06.2008 року, наказ-накладна № 47948 від 04.09.2008 року, довіреність № 186505 від 03.09.2008 року, наказ-накладна № 48570 від 07.11.2008 року, довіреність № 186532 від 06.11.2008 року (в справі).

Відповідно до п. 3.2 договору, відповідач зобов’язаний в 100% розмірі розрахуватись за отриманий товар протягом 30 днів з моменту поставки товару, датою поставки товару рахується дата штампу складу готової продукції в наказ-накладній на відпуск товару (п. 2.3 договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач частково виконав взяті на себе зобов’язання щодо оплати товару та, станом на 24.02.2009 року має заборгованість, яка складає 609009 грн. 86 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та умов договору, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків , передбачених законом.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, відповідно до платіжного доручення № 138 від 11.03.2009 року, відповідач частково розрахувався за отриманий товар в сумі 15000 грн. 00 коп.

Тому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 609009 грн. 86 коп. підлягають задоволенню в частині стягнення 594009 грн. 86 коп., в частині стягнення 15000 грн. 00 коп. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, позивачем була нарахована пеня в розмірі 54888 грн. 32 коп., яка заявлена в межах позовної давності, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 54888 грн. 32 коп. пені є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 42490 грн. 91 коп. інфляційних збитків та 6461 грн. 05 коп. – 3% річних, підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача, підлягають стягненню, пропорційно задоволеним вимогам, витрати по державному миту в сумі 6978 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115 грн. 52 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сумського державного науково-дослідного інституту мінеральних добрив і пігментів (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 14005076) на користь відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 05766356) 594009 грн. 86 коп. основного боргу, 54888 грн. 32 коп. пені, 42490 грн. 91 коп. інфляційних збитків, 6461 грн. 05 коп. 3% річних, 6978 грн. 50 коп. витрат по держмиту, 115 грн. 52 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД

Повний текст рішення підписано 02.04.2008 року.