Рішення № 33335659, 14.08.2013, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1083/13-ц

Провадження по справі № 2/129/286/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 року Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Кравця В.І.,

розглянувши без участі сторін в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

встановив:

05.04.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 63000 грн. та судових витрат, свої вимоги обґрунтовував тим, що боржник не виконує зобов'язання за письмовою розпискою від 01.03.2010 року про позику 18400 грн. на термін два місяці під 10% в місяць.

Після відкриття провадження у справі позивач ОСОБА_1 збільшив розмір своїх позовних вимог, просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 позику в сумі 18400 грн., відсотки за прострочення повернення позики в сумі 56120 грн., та судові витрати в сумі 786грн.64 коп.

Свої вимоги мотивував тим, що 01.03.2010 року він надав ОСОБА_2 позику в сумі 18400грн. під 10% в місяць, а останній письмово зобов'язався повернути кошти через два місяці, проте не виконав зобов'язання; відсотки за весь час прострочення повернення позики станом на 16.07.2013 року складають 56120 грн., з розрахунку 18400грн.:100%х10%х40,5 місяців; судові витрати в сумі 786грн.64 коп. складаються з витрат на виготовлення копій доказів, на проїзд і на отримання правової допомоги; позивач письмово просив розглянути справу без його участі, вимоги заяви задовольнити (а.с. 86).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, письмово просив розглянути справу у його відсутність, заперечував у задоволенні вимог позову, вказуючи що півтора року тому він повернув позивачу борг і відсотки за весь період, а позивач написав йому розписку про відсутність претензій і повернув оригінал його розписки, зазначені документи за перебігом часу він не зберіг.(а.с.61,62,72).

Відповідно до положень ч.2 ст.158, ч.2 ст.197 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності; у разі неявки осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання технічним засобом.

Дослідивши подані сторонами докази, суд вважає що позов підлягає задоволенню частково.

Встановлено, що 01.03.2010 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було укладено договір позики 18400грн. на два місяці під 10% в місяць, про що останній дав письмово розписку та зобов'язувався повернути борг через два місяці.(а.с.10).

Факт укладення договору позики та передача грошей за цим договором визнається сторонами.

Строк виконання договору настав 01.05.2010 року.

Відповідачем ОСОБА_3 не надано доказів, які підтверджують виконання договору позики.

Спірні правовідносини регулюються:

- ст. 1046 ЦК України, за змістом якої за договором позики одна сторона передає другій грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів; договір позики є укладеним з моменту передання грошей;

- ч.2 ст. 625 ЦК України, Відповідно до боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки встановлені обставини свідчать, що відповідачем за договором позики від 01.03.2013 року зобов'язання не виконано, то стягненню з відповідача підлягає борг в сумі 18400 грн., також підлягають стягненню відсотки за весь період прострочення повернення боргу з 01.05.2010 року за 40,5 місяців по 10 % щомісячно, відповідно до договору та зробленого позивачем розрахунку в межах заявленого позову в сумі 56120 грн..

Доводи відповідача про виконання зобов'язання за договором позики не підтверджені належними і допустимими доказами, тому не приймаються судом. Окрім того доводи відповідача про передачу йому розписки після виконання зобов'язання спростовуються наданим і оглянутим судом 15.07.1013 року оригіналом розписки, який зберігається в позивача.

З відповідача на користь позивача відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеному позову, що складаються з витрат необхідних для розгляду справи, пов'язаних з виготовленням копій документів, що подавались до суду в сумі 30 грн. та витрат пов'язаних з явкою до суду, а саме на проїзд до Гайсинського районного суду 13.05.2013 року і 15.07.2013 року в сумі 57 грн.84 коп. (14,46 грн. х 4 = 57,84грн.) (а.с.20,21,65,69.). Інші витрати позивача у зв'язку невиконанням договору і зверненням позивача з цього приводу до правоохоронних органів не пов'язані з розглядом цієї справи, тому не є судовими витратами і не підлягають відшкодуванню відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 18400 грн., відсотки у зв'язку з простроченням повернення боргу в сумі 56120 грн., судові витрати в сумі 87 грн.84 коп., в задоволенні інших вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 745 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з часу проголошення рішення(отримання його копії).

Суддя