Постанова № 33335575, 15.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року 16:17 810/3127/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Квадро» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Квадро» (далі-позивач, товариство) до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (далі-відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із застосуванням до нього штрафних (фінансових) санкцій за порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Позивач зазначає, що при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року він припустився методологічної помилки, яку в подальшому виправив, подавши уточнюючий розрахунок. Однак, ця помилка стосувалась заповнення рядків декларації і не призвела до заниження податкового зобов’язання, розмір якого в цих розрахунках не змінювався. Позивач самостійно сплатив визначену ним суму податкового зобов’язання в межах установленого законом строку, тому не повинен сплачувати штраф, який обчислюється у відсотках від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати). Таким чином, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом неправомірно і просить суд його скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Квадро» є юридичною особою. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість позивачу видано 21.11.2006.

У травні 2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17.05.2013 № 660/1502/34161974/70.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України та підпункту 4.6.8 пункту 4.6 розділу V та пункту 7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом від 25.11.2011 № 1492 Міністерства фінансів України, а саме в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ, при виправлені помилки, що містилась у податковій декларації, самостійно не нарахована та не сплачена до бюджету сума штрафну у розмірі 3 відсотка за березень 2013 року.

Так, перевіркою встановлено, що позивачем у декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року не заповнено р. 25.1 (сума податку на додану вартість, яка сплачується до загального фонду державного бюджету). Товариством подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому відображено р.25.1, але на порушення п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України та п.п. 4.6.8 п.4.6 розділу V та п. 7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом від 25.11.2011 № 1492 Міністерства фінансів України самостійно не нарахована сума штрафу у зв’язку з виправленням помилки, в розмірі 3 відсотків.

Позивачем подані письмові заперечення на акт перевірки, які податковим органом відхилено.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на підставі пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.2013 № 0000861502/722, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 17282,45 грн., з яких: 17282,45 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Судом встановлено, що позивач 22.04.2013 до податкового органу подав податкову декларацію з ПДВ за березень 2013 року, в якій позивач зазначив в р.18 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) суму 345649 грн., в р.25 (сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду) суму 345649 грн., в р.25.1 (сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету) суму 345649 грн. Цю декларацію прийнято податковим органом, що підтверджено квитанціями №1 та №2.

26 квітня 2013 року позивач до податкового органу подав уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість за березень 2013 рік, в якому позивач вказав наступні суми в р.18 – 345649 грн., в р.25 – 345649 грн. та в р.25.1 – 345649 грн. Уточнюючий розрахунок прийнято податковим органом, що підтверджено квитанціями №1 та №2 від 26.04.2013.

Судом досліджено декларацію з ПДВ за березень 2013 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ за березень 2013 року позивача, які надані податковим органом по суду. В декларації позивачем в р.18 зазначено суму 345649 грн., р.25 – 345649 грн., р.25.1 – будь-яка сума відсутня. В уточнюючому розрахунку позивачем зазначено наступні суми: в р.18 – 345649 грн., р.25 – 345649 грн., р.25.1 – 345649 грн.

Судом також досліджено декларацію, роздруковану з електронної форми звітності, в якій позивачем вказано суми в р.18 – 345649 грн., в р.25 – 345649 грн. та в р.25.1 будь-яка сума взагалі відсутня. Крім того, судом досліджено зворотній бік картки особового рахунку платника, з якого вбачається, що позивач станом на 26.04.2013 сума операції зазначена 340446,94 грн. та заборгованість 340446,94 грн.

Під час розгляду справи суд встановив, що з приводу обставин подання позивачем до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року та уточнюючого розрахунку спір між сторонами відсутній.

Однак, позивач наполягав на тому, що задекларував суму податкового зобов’язання, вказавши його суму в рядках 18 та 25 декларації, сплатив суму податку в повному обсязі в установлений законом строк. Помилка в декларації – не заповнення рядка 25.1 - має методологічний характер і не призвела до заниження податкового зобов’язання.

Представник податкового органу у судовому засіданні пояснив, що обробка декларацій здійснюється комп’ютерним способом, програма налаштована таким чином, що не заповнений рядок 25.1 декларації ототожнюється з недекларуванням податкового зобов’язання, не зважаючи на показники заповненого рядку 25, тому податковий орган оцінює цю обставину як заниження податкового зобов’язання, а позивач, подавши уточнюючий розрахунок, був зобов’язаний нарахувати і сплатити до бюджету штраф у розмірі трьох відсотків від суми заниження.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу положень пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Податкова декларація складається за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади та чинному на час її подання (п. 48.1 ст. 48 ПК України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено якщо платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку (пп. "а" п. 50.1 ст. 50 ПК України).

З аналізу положень статті 50.1 статті 50 Податкового кодексу України вбачається, що в разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації штраф у розмірі трьох відсотків нараховується на суму недоплати. Тобто, обов’язковою умовою для нарахування штрафу є наявність факту недоплати за відповідним податком.

Згідно з пунктом 120.1 статі 120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

З аналізу вказаної норми також убачається, що умовою для накладення штрафу є факт заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Як вже зазначалось, в цій справі спір виник з приводу оцінки показників податкової декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2013 року з точки зору висновку про те, чи можна вважати, що платник податків визначив (задекларував) самостійно суму податкового зобов’язання, заповнивши рядки 18 та 25 декларації, але не заповнивши рядок 25.1, а також чи має місце факт заниження податкового зобов’язання у такій ситуації.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за № 1490/20228 (далі – Порядок).

Згідно з підпунктом 4.6.8 пункту 4.6 розділу V Порядку в рядку 25 "Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та:" декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, та сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 25.1.

На підставі аналізу вказаної норми, а також назви рядку 25 декларації суд дійшов висновку, що платник податків не може вважатися таким, що не визначив податкове зобов’язання (занизив податкове зобов’язання), якщо він уніс до рядку 25 певний показник, що має позитивне значення.

Рядки 25.1 та 25.2 декларації є складовими рядка 25, в якому платник податків визначає розмір податкового зобов’язання. Вони мають допоміжне значення для цілей адміністрування податків. Виявлена суперечність у показниках податкової звітності утворює підстави для проведення перевірки платника податків згідно з положеннями статті 78 Податкового кодексу України і не може без перевірки призводити до висновку податкового органу про заниження податкового зобов’язання.

Суд, проаналізував показники податкової декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2013 року та уточнюючого розрахунку, дійшов висновку, що сума визначеного позивачем податкового зобов’язання є однаковою - 345649 грн., а уточнення пов’язується з виправленням методологічної помилки щодо заповнення рядків декларації.

Як з’ясувалось під час судового розгляду, наведена проблема має масовий характер, яка виникла в зв’язку з тим, що у квітні 2013 року змінилися форми податкової звітності і платники податків не встигли опанувати навички заповнення податкових декларацій.

Суд також встановив, що суму визначеного податкового зобов’язання платник податків сплатив самостійно в установлений законом строк.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факти заниження податкового зобов'язання (недоплати) внаслідок подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року та уточнюючого розрахунку відсутні, а тому застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) відбулось безпідставно.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000861502/722 від 04.06.2013, видане Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Квадро" судовий збір у сумі 172 (сто сімдесят дві) грн. 82 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 липня 2013 р.