Постанова № 33334910, 08.08.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

08 серпня 2013 року (16 год. 58 хв.) Справа № 808/6043/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання - Столяренко О.М.,

за участю представників:

позивача - Кондратєвої Н.А., Клочкова В.В.,

відповідача - Білого Д.В., Гревцевої О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у форма закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

04.07.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями у форма закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (далі - позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від №0000780024 від 05.06.2013 про нарахування податку на прибуток на суму 4359737 грн. та фінансових санкцій в сумі 873090 грн., всього - 5232827 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000790024 від 05.06.2013 про нарахування податку на додану вартість в сумі 4438775 грн. та фінансових санкцій в сумі 1329333,25 грн., всього - 5768108,25 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин за період з 01.01.2009 по 31.12.2012 з ТОВ «Техносистемс», ПП «Росбалт», ТОВ «НППСИИ Віком», ТОВ «Крініум», ТОВ «Маштехімпорт», ТОВ «Нікавтодизель-сервіс», ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «Хімтрейд», ТОВ «Форест-Трейд», ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», ТОВ «ТБ Логрус», ТОВ «БКС Інтернешнл ГМБХ», ТОВ «Укртехтранскомплект», ТОВ «Веста Дніпро», ТОВ ВКФ ААС «Дніпро», ТОВ «Слава», ТОВ «Ерікс», ПП «Еласт», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ТОВ Фірма «Модем ЛТД», ТОВ «Спецатомкомплект», ТОВ «Інтерсервіс-постач», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ПП «Тандем Профі Плюс», ПП «Ікс-Агро», ПП «Укрстальінвест», ТОВ «Виробнича фірма «МетПромТрест», ТОВ «СІЛА-ТОН», ТОВ «Енергетик-21», ТОВ «ВЕ Академія Гірничих наук України», ТОВ «СК-Запоріжбудсервіс», ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г», НВО «Електр» у формі ТОВ, ТОВ «Торговельний дім МТЗ», ТОВ «Медком-плюс», ТОВ «Інтенсивник плюс» за результатами якої складено акт від 20.05.2013 №236/24-0/00191218 (далі - Акт перевірки). В обґрунтування висновків Акту перевірки відповідач посилається на не підтвердження поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників, що свідчать про те, що правочини здійснені без мети настання реальних наслідків. На підставі Акту перевірки позивача відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.06.2013 №0000780024 та від 05.06.2013 №0000790024. Позивач вважає висновки відповідача, зроблені в Акті перевірки, щодо наявності з боку позивача порушень вимог податкового законодавства необґрунтованими та безпідставними. Надані позивачем до перевірки документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують реальність правочинів між позивачем та його контрагентами.

Ухвалою судді від 08.07.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 17.07.2013.

Ухвалою від 17.07.2013 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 30.07.2013.

Ухвалою від 30.07.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 30.07.2013.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 08.08.2013.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що перелічені в Акті перевірки правочини є реальними, не суперечать закону, є повністю виконаними і зафіксованими належними та правильно оформленими первинними документами. Показними податкового обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість, сформовані підприємством правильно та у відповідності до вимог законодавства. Також, зазначив, що договори поставки товарів не є договорами про перевезення вантажу, а тому складання ТТН у таких випадках не є обов'язковим. Первинні документи підтверджують факти здійснення поставок товару, рух і використання якого в господарські діяльності підтверджується іншими первинними документами. Зазначив, що за правильне оформлення ТТН несе відповідальність вантажовідправник. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Детальні пояснення щодо взаємовідносин з контрагентами містяться, в наявних в матеріалах справи, письмових поясненнях позивача.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що висновки, яких дійшов відповідач в Акті перевірки, свідчать про нереальність угод між позивачем та ТОВ «Техносистемс», ПП «Росбалт», ТОВ «НППСИИ Віком», ТОВ «Крініум», ТОВ «Маштехімпорт», ТОВ «Нікавтодизель-сервіс», ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «Хімтрейд», ТОВ «Форест-Трейд», ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», ТОВ «ТБ Логрус», ТОВ «БКС Інтернешнл ГМБХ», ТОВ «Укртехтранскомплект», ТОВ «Веста Дніпро», ТОВ ВКФ ААС «Дніпро», ТОВ «Слава», ТОВ «Ерікс», ПП «Еласт», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ТОВ Фірма «Модем ЛТД», ТОВ «Спецатомкомплект», ТОВ «Інтерсервіс-постач», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ПП «Тандем Профі Плюс», ПП «Ікс-Агро», ПП «Укрстальінвест», ТОВ «Виробнича фірма «МетПромТрест», ТОВ «СІЛА-ТОН», ТОВ «Енергетик-21», ТОВ «ВЕ Академія Гірничих наук України», ТОВ «СК-Запоріжбудсервіс», ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г», НВО «Електр» у формі ТОВ, ТОВ «Торговельний дім МТЗ», ТОВ «Медком-плюс», ТОВ «Інтенсивник плюс». В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників, не надано документів, які підтверджують факт перевезення товару, а саме: подорожні листи, талони замовника, товарно-транспортні накладні, договір на перевезення матеріалів та інше. Зазначає, що по зазначеним контрагентам позивача було встановлено: відсутність найманих працівників; залишків ТМЦ; не відповідність відомостей в ТТН з відомостями видаткових накладних; відсутність можливостей до вчинення господарської діяльності через відсутність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів; не підтвердження поставок товарів (послуг); не встановлення місця знаходження підприємства та ін. Тому, вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення правомірними, через що просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Детальне обґрунтування висновків Акту перевірки по правовідносинам з кожним контрагентом позивача викладена в запереченнях на адміністративний позов.

У судовому засіданні 08.08.2013 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень від 12.04.2013 №0196, №0197, №0198 та наказу відповідача від 12.04.2013 №201 в період з 15.04.2013 по 20.05.2013 відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин за період з 01.01.2009 по 31.12.2012 з зазначеними вище контрагентами позивача.

За наслідками цієї перевірки 20.05.2013 був складений Акт перевірки, відповідно до якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем:

1. п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон №334), п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період з 01.01.2009 по 31.12.2009 у сумі 124135,00 грн.; за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 встановлено його заниження всього у сумі 4359737,00 грн., у тому числі по періодам: за 1 квартал 2010 в сумі 11081,00 грн., за півріччя 2010 в сумі 25260,00 грн., за 3 квартали 2010 в сумі 37890,00 грн., за 2010 рік в сумі 132957,00 грн., за 1 квартал 2011 в сумі 1785183,00 грн., за 2 квартал 2011 в сумі 293477,00 грн., за 2-3 квартали 2011 в сумі 71264,00 грн., за 2-4 квартали 2011 в сумі 360041,00 грн., за 1 квартал 2012 в сумі 587095,00 грн., за півріччя 2012 в сумі 688817,00 грн., за 3 квартали 2012 в сумі 360829,00 грн., за 2012 рік в сумі 5843,00 грн.;

2. п. 1.7 ст.1, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон №168), п. 8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 №244, зареєстрованого в Мінюсті України 18.07.2005 за №770/11050 (далі - Порядок №770/11050), п. 5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 у редакції наказу від 15.06.2005 №213, зареєстрованого в Мінюсті України 30.06.2005 за №702/10982 (далі - Порядок №702/10982), порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, п. 10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1002, зареєстрованого в Мінюсті України 29.12.2010 за №1402/18697 (далі - Порядок №1402/18697), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4540903,00 грн., у тому числі по періодах: лютий 2009 - 1479,00 грн., березень 2009 - 42234,00 грн., квітень 2009 - 5314,00 грн., травень 2009 - 5316,00 грн., липень 2009 - 2878,00 грн., вересень 2009 - 1063,00 грн., жовтень 2009 - 19385,00 грн., листопад 2009 - 13844,00 грн., грудень 2009 - 7794,00 грн., лютий 2010 - 2821,00 грн., березень 2010 - 6044,00 грн., квітень 2010 - 5590,00 грн., травень 2010 - 8478,00 грн., червень 2010 - 5400,00 грн., липень 2010 - 24970,00 грн., серпень 2010 - 12116,00 грн., вересень 2010 - 23666,00 грн., жовтень 2010 - 3986,00 грн., листопад 2010 - 30953,00 грн., грудень 2010 - 80054,00 грн., січень 2011 - 17322,00 грн., лютий 2011 - 3012,00 грн., березень 2011 - 1636701,00 грн., квітень 2011 - 7662,00 грн., травень 2011 - 3010,00 грн., червень 2011 - 11775,00 грн., липень 2011 - 36849,00 грн., серпень 2011 - 40882,00 грн., вересень 2011 - 41942,00 грн., жовтень 2011 - 113660,00 грн., листопад 2011 - 97745,00 грн., грудень 2011 - 130580,00 грн., січень 2012 - 188156,00 грн., лютий 2012 - 326737,00 грн., березень 2012 - 323011,00 грн., квітень 2012 - 344839,00 грн., травень 2012 - 300172,00 грн., червень 2012 - 235623,00 грн., липень 2012 - 1169,00 грн., серпень 2012 - 288705,00 грн., вересень 2012 - 86521,00 грн., жовтень 2012 - 1445,00 грн.

Не погодившись із висновками Акту перевірки 23.05.2013 позивачем були подані заперечення на по Акту перевірки, які не були враховані відповідачем.

На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення: від 05.06.2013 №0000780024, за яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 4359737 грн. та фінансових санкцій в сумі 873090 грн., всього - 5232827 грн.; від 05.06.2013 №0000790024, за яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4438775 грн. та фінансових санкцій в сумі 1329333,25 грн., всього - 5768108,25 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акту перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

Відповідач в Акті перевірки позивача посилається на недотримання позивачем вимог

п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144 ПК України, п. 1.7 ст.1, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 ст. 7 Закону №168, п. 8 Порядку №770/11050, п. 5.7 Порядку №702/10982, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, п. 10.1 Порядку №1402/18697.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 5.2.1 суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334 визначено, що виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

Згідно п. 144.1 ст. 144 ПК України амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів;

витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу;

сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу;

вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів;

вартість основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов'язань за гарантією Кабінетом Міністрів України;

вартість безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств;

вартість основних засобів, визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності".

За приписами п. 1.7 ст.1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 7 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами;

касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пп. 7.7.1 ст. 7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно п. 8 Порядку №770/11050 у розділі I реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону. Такими іншими подібними документами є:

належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника - при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками в межах граничної суми, установленої Національним банком України для готівкових розрахунків;

транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, у яких форма встановлена міжнародними стандартами;

касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість);

товарні чеки або інші розрахункові документи, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання товарів (послуг), копії яких додаються до заяви зі скаргою на постачальника цих товарів (послуг), що додається отримувачем товарів (послуг) до податкової декларації за звітний податковий період, - у разі відмови з боку постачальника цих товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення.

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної) є документом, який дає право (підставу) покупцю вносити зміни до раніше включених в обсяг податкового кредиту, одержаного на підставі податкових накладних, будь-яких витрат на сплату податку.

Згідно приписів п. 5.7 Порядку №702/10982 до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

Відповідно до положень пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України , платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п. 10.1 Порядку №1402/18697 облік виданих податкових накладних проводиться у день виникнення податкових зобов'язань відповідно до вимог пункту 7.3 статті 7 Закону.

Судом встановлено, що позивачем за період з 01.01.2010 по 31.012.2012 задекларовано податок на прибуток у сумі 32934193,00 грн. Також, за даний період позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2892740,00 грн. по операціях ТОВ «Техносистемс», ПП «Росбалт», ТОВ «НППСИИ Віком», ТОВ «Крініум», ТОВ «Маштехімпорт», ТОВ «Нікавтодизель-сервіс», ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «Хімтрейд», ТОВ «Форест-Трейд», ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», ТОВ «ТБ Логрус», ТОВ «БКС Інтернешнл ГМБХ», ТОВ «Укртехтранскомплект», ТОВ «Веста Дніпро», ТОВ ВКФ ААС «Дніпро», ТОВ «Слава», ТОВ «Ерікс», ПП «Еласт», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ТОВ Фірма «Модем ЛТД», ТОВ «Спецатомкомплект», ТОВ «Інтерсервіс-постач», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ПП «Тандем Профі Плюс», ПП «Ікс-Агро», ПП «Укрстальінвест», ТОВ «Виробнича фірма «МетПромТрест», ТОВ «СІЛА-ТОН», ТОВ «Енергетик-21», ТОВ «ВЕ Академія Гірничих наук України», ТОВ «СК-Запоріжбудсервіс», ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г», НВО «Електр» у формі ТОВ, ТОВ «Торговельний дім МТЗ», ТОВ «Медком-плюс», ТОВ «Інтенсивник плюс».

Позивач мав господарські правовідносини з ПП «Росбалт» по придбанню товарів без укладення договору.

ПП «Росбалт» поставляло на склад позивача товар, про що виписувало позивачу рахунки-фактури від 14.05.2010 №Р-00000277, від 12.07.2010 №Р-00000622, від 13.09.2010 №Р-00001014 на загальну суму 127812,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 21302,00 грн.

За наслідками виконання поставки товару ПП «Росбалт» видавались позивачу податкові накладні від 17.05.2010 №288, від 14.07.2010 №648, від 14.09.2010 №993 на загальну суму 127812,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 21302,00 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ПП «Росбалт», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 106510,00 грн.

Розрахунки із ПП «Росбалт» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Росбалт».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

Позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Крініум» по придбанню товарів без укладення договору.

ТОВ «Крініум» поставляло на склад позивача товар, про що виписувало позивачу рахунки від 10.11.2010 №7898, від 08.09.2010 №6280, від 29.11.2010 №8376, від 10.11.2010 №7898, від 10.12.2010 №8705, від 15.12.2010 №8828 на загальну суму 15222,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2537,00 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «Крініум» видавались позивачу податкові накладні від 27.09.2010 №6774, від 17.11.2010 №8073, від 29.11.2010 №8376, від 19.11.2010 №8123, від 14.12.2010 №8803, від 20.12.2010 №8954 на загальну суму 15222,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2537,00 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ТОВ «Крініум», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 12685,00 грн.

Розрахунки із ТОВ «Крініум» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Крініум».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

Позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Маштехімпорт» по придбанню товарів без укладення договору.

ТОВ «Маштехімпорт» поставляло на склад позивача товар, про що виписувало позивачу рахунки-фактури від 29.10.2010 №СФ-0001312, від 29.12.2010 №СФ-0001464, від 29.12.2010 №СФ-000148, від 29.12.2010 №СФ-0001360 на загальну суму 117567,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 19594,60 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «Маштехімпорт» видавались позивачу податкові накладні від 08.12.2010 №1572, від 29.12.2010 №1650, від 29.12.2010 №1651, від 29.12.2010 №1649 на загальну суму 117567,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 19594,60 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ТОВ «Маштехімпорт», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 97973,00 грн.

Розрахунки із ТОВ «Маштехімпорт» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Маштехімпорт».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

01.12.2010 між позивачем та ТОВ «Нікавтодизель-сервіс» був укладений договір №12, за умовами якого ТОВ «Нікавтодизель-сервіс» зобов'язалось виготовити та поставити позивачу продукцію, згідно із специфікаціями, а позивач прийняти та оплатити товар.

На виконання договору ТОВ «Нікавтодизель-сервіс» поставляло на склад позивача товар, про що виписувало позивачу рахунки-фактури від 23.09.2011 №СФ-000093, від 26.09.2011 №СФ-000092, від 27.09.2011 №СФ-000097, від 12.10.2011 №СФ-000098 на загальну суму 444131,04 грн., у тому числі ПДВ у сумі 74021,84 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «Нікавтодизель-сервіс» видавались позивачу податкові накладні від 25.10.2011 №4, від 25.10.2011 №3, від 25.10.2011 №2, від 25.10.2011 №1 на загальну суму 444131,04 грн., у тому числі ПДВ у сумі 74021,84 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ТОВ «Нікавтодизель-сервіс», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 370109,20 грн.

Розрахунки із ТОВ «Нікавтодизель-сервіс» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Нікавтодизель-сервіс».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

06.06.2011 між позивачем та ТОВ «БК «Паллада» був укладений договір №06061, за умовами якого ТОВ «БК «Паллада» зобов'язалось поставити позивачу продукцію виробничого характеру, згідно специфікацій, а позивач прийняти та оплатити продукцію.

На виконання договору ТОВ «БК «Паллада» поставляло на склад позивача продукцію, про що виписувало позивачу рахунки-фактури від 06.06.2011 №П-06064, від 06.06.2011 №П-06066, від 03.06.2011 №П-06062, від 06.06.2011 №06063, від 01.07.2011 №П-07012, від 01.07.2011 №П-07013, від 07.07.2011 №П-07071, від 07.07.2011 №П-07072, від 07.07.2011 №П-07074, від 07.07.2011 №П-07073, від 08.08.2011 №П-08086, від 08.08.2011 №П-08082, від 08.08.2011 №П-08081, від 08.08.2011 №П-08085, від 08.08.2011 №П-08083, від 08.08.2011 №П-08084, від 15.08.2011 №П-08151, від 19.09.2011 №П-09195, від 05.09.2011 №П-09052, від 05.09.2011 №П-09051, від 19.09.2011 №П-09193, від 19.09.2011 №П-09192, від 19.09.2011 №П-09191 на загальну суму 723904,33 грн., у тому числі ПДВ у сумі 120056,73 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «БК «Паллада» видавались позивачу податкові накладні від 06.06.2011 №26, від 06.06.2011 №27, від 06.06.2011 №28, від 06.06.2011 №29, від 07.07.2011 №37, від 07.07.2011 №39, від 07.07.2011 №40, від 07.07.2011 №41, від 07.07.2011 №33, від 07.07.2011 №38, від 08.08.2011 №44, від 08.08.2011 №45, від 08.08.2011 №46, від 08.08.2011 №47, від 08.08.2011 №48, від 08.08.2011 №49, від 15.08.2011 №86, від 19.09.2011 №74, від 19.09.2011 №76, від 19.09.2011 №75, від 19.09.2011 №77, від 19.09.2011 №78, від 19.09.2011 №79 на загальну суму 723904,33 грн., у тому числі ПДВ у сумі 120056,73 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ТОВ «БК «Паллада», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 603847,60 грн.

Розрахунки із ТОВ «БК «Паллада» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «БК «Паллада».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

01.04.2011 між позивачем та ТОВ «Хімтрейд» був укладений договір поставки №51, за умовами якого ТОВ «Хімтрейд» зобов'язалось поставити позивачу клей, інше, згідно із специфікаціями, а позивач прийняти та оплатити товар.

На виконання договору ТОВ «Хімтрейд» поставляло на склад позивача товар, про що виписувало позивачу рахунки-фактури від 20.04.2011 №043-за, від 15.08.2011 №0101-за, від 19.09.2011 №0113-за, від 20.10.2011 №0127-за, від 24.11.2011 №0147-за, від 08.12.2011 №0156-за на загальну суму 74832,42 грн., у тому числі ПДВ у сумі 12472,06 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «Хімтрейд» видавались позивачу податкові накладні від 20.04.2011 №162, від 27.07.2011 №230, від 15.08.2011 №141, від 19.09.2011 №194, від 20.10.2011 №191, від 24.11.2011 №262, від 08.12.2011 №82 на загальну суму 74832,42 грн., у тому числі ПДВ у сумі 12472,06 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ТОВ «Хімтрейд», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 62360,36 грн.

Розрахунки із ТОВ «Хімтрейд» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Хімтрейд».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

06.06.2011 між позивачем та ТОВ «Форест-Трейд» був укладений договір №06061, за умовами якого ТОВ «Форест-Трейд» зобов'язалось поставити позивачу електроматеріали різні, згідно специфікацій, а позивач прийняти та оплатити продукцію.

На виконання договору ТОВ «Форест-Трейд» поставляло на склад позивача продукцію, про що виписувало позивачу рахунки-фактури від 19.01.2010 №10, від 20.01.2010 №12, від 01.02.2010 №14, від 22.02.2010 №58, від 01.03.2010 №54, від 27.05.2010 №8, від 03.06.2010 №115, від 10.06.2010 №117, від 03.08.2010 №168, від 06.08.2010 №175, від 17.08.2010 №178, від 14.10.2010 №206, від 19.10.2010 №208, від 15.12.2010 №244, від 20.12.2010 №252, від 11.01.2011 №7, від 14.03.2011 №34, від 11.03.2011 №32, від 29.03.2011 №48, від 23.05.2011 №77, від 30.05.2011 №84, від 11.07.2011 №125, від 14.07.2011 №124, від 14.09.2011 №165, від 05.09.2011 №155, від 21.09.2011 №174 на загальну суму 130112,22 грн., у тому числі ПДВ у сумі 21685,37 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «Форест-Трейд» видавались позивачу податкові накладні від 28.10.2010 №1075, від 05.02.2010 №1092, від 12.02.2010 №1109, від 24ю02.2010 №1137, від05.03.2010 №1153, від 27.05.2010 №1356, від 08.06.2010 №1384, від 15.06.2010 №1405, від 09.08.2010 №1550, від 13.08.2010 №1557, від 18.08.2010 №1561, від 15.10.2010 №1647, від 22.10.2010 №1657, від 16.12.2010 №1780, від 21.12.2010 №1793, від 13.01.2011 №1833, від 16.03.2011 №53, від 05.04.2011 №8, від 24.05.2011 №33, від 19.07.2011 №46, від 19.07.2011 №47, від 12.09.2011 №38, від 19.09.2011 №51, від 06.10.2011 №20 на загальну суму 130112,22 грн., у тому числі ПДВ у сумі 21685,37 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ТОВ «Форест-Трейд», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 108426,85 грн.

Розрахунки із ТОВ «Форест-Трейд» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Форест-Трейд».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

04.02.2011 між позивачем та ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс» був укладений договір №4-02/7, за умовами якого ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс» зобов'язалось поставити позивачу запорну арматуру різну, прилади, згідно специфікації, а позивач прийняти та оплатити товар.

На виконання договору ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс» поставляло на склад позивача продукцію, про що виписувало позивачу рахунки-фактури від 09.03.2010 №68, від 22.02.2010 №57, від 09.03.2010 №67, від 22.03.2010 №77, від 03.06.2010 №101, від 16.06.2010 №103, від 01.06.2010 №97, від 19.05.2010 №89, від 04.08.2010 №147, від 21.09.2010 №210, від 21.09.2010 №211, від 04.08.2010 №148, від 11.10.2010 №225, від 11.10.2010 №224, від 01.11.2010 №238, від 11.11.2010 №247, від 01.12.2010 №254, від 01.12.2010, від 20.12.2010 №269, від 11.01.2011 №7, від 28.01.2011 №15, від 26.01.2011 №14, від 25.01.2011 №12, від 08.02.2011 №21, від 14.02.2011 №24, від 14.03.2011 №27, від 12.04.2011 №37, від 26.04.2011 №47, від 25.07.2011 №77, від 14.07.2011 №71, від 14.07.2011 №70, від 14.09.2011 №97, від 31.02.2012 №12 на загальну суму 290998,80 грн., у тому числі ПДВ у сумі 48499,80 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс» видавались позивачу податкові накладні від 12.03.2010 №1203/1, від 12.03.2010 №1203/2, від 15.03.2010 №1503/1, від 19.03.2010 №1903/1, від 14.04.2010 №1404/1, від 14.04.2010 №1404/2, від 04.06.2010 №0406/2, від 08.06.2010 №0806/1, від 10.06.23010 №1006/1, від 16.06.2010 №1606/2, від 09.08.2010 №0908/2, від 09.08.2010 №0908/3, від 22.09.2010 №22093, від 22.09.2010 №22094, від 12.10.2010 №12101, від 15.10.2010 №15105, від 03.11.2010 №03115, від 11.11.2010 №11112, від 03.12.2010 №03125, від 03.12.2010 №03126, від 21.12.2010 №21124, від 13.01.2011 №13016, від 28.01.2011 №28015, від 28.01.2011 №28016, від 01.02.2011 №1, від 16.02.2011 №45, від 21.02.2011 №56, від 16.03.2011 №37, від 14.04.2011 №22, від 27.04.2011 №50, від 19.07.2011 №36, від 19.07.2011 №37, від 28.07.2011 №62, від 19.09.2011 №47, від 28.02.2012 №109 на загальну суму 290998,80 грн., у тому числі ПДВ у сумі 48499,80 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 242499,00 грн.

Розрахунки із ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

24.01.2011 між позивачем ТОВ «ТБ Логрус» був укладений договір №М-5, за умовами якого ТОВ «ТБ Логрус» зобов'язалось поставити та передати у власність позивачу мазут топочний М-100, згідно із специфікаціями, а позивач прийняти та оплатити товар.

На виконання договору ТОВ «ТБ Логрус» поставляло на склад позивача товар, про що виписувало позивачу рахунки-фактури від 01.02.2011 №ЛН-16, 02.02.2011 №ЛН-20, 03.02.2011 №ЛН-21, 03.02.2011 №ЛН-23, 04.02.2011 №ЛН-25, 05.02.2011 №ЛН-26, 06.02.2011 №ЛН-27, 08.02.2011 №ЛН-32, 09.02.2011 №ЛН-35, 09.02.2011 №ЛН-36, 10.02.2011 №ЛН-37, 12.02.2011 №ЛН-40, 13.02.2011 №ЛН-41, 14.02.2011 №ЛН-42, 15.02.2011 №ЛН-44, 16.02.2011 №ЛН-45, 17.02.2011 №ЛН-47, 18.02.2011 №ЛН-48, 19.02.2011 №ЛН-49, 20.02.2011 №ЛН-50, 22.02.2011 №ЛН-53, 23.02.2011 №ЛН-54, 24.02.2011 №ЛН-55, 25.02.2011 №ЛН-57, 26.02.2011 №ЛН-58, 27.02.2011 №ЛН-59, 28.02.2011 №ЛН-62 на загальну суму 9527980,93 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1587996,83 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «ТБ Логрус» видавались позивачу податкові накладні від 01.02.2011 №17/1, від 02.02.2011 №21/1, від 03.02.2011 №22/1, від 03.02.2011 №23/1, від 04.02.2011 №24/1, від 05.02.2011 №25/1, від 06.02.2011 №26/1, від 08.02.2011 №31/1, від 09.02.2011 №34/1, від 09.02.2011 №35/1, від 10.02.2011 №36/1, від 12.02.2011 №39/1, від 13.02.2011 №40/1, від 14.02.2011 №41/1, від 15.02.2011 №43/1, від 16.02.2011 №44/1, від 17.02.2011 №46/1, від 18.02.2011 №47/1, від 19.02.2011 №48/1, від 20.02.2011 №49/1, від 22.02.2011 №52/1, від 23.02.2011 №53/1, від 24.02.2011 №54/1, від 25.02.2011 №56/1, від 26.02.2011 №57/1, від 27.02.2011 №58/1, 28.02.2011 №61/1 на загальну суму 9527980,93 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1587996,83 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ТОВ «ТБ Логрус», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 7939984,10 грн.

Розрахунки із ТОВ «ТБ Логрус» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «ТБ Логрус».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

Позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Укртехтранскомплект» по придбанню товарів без укладення договору.

ТОВ «Укртехтранскомплект» поставляло на склад позивача товар, про що виписувало позивачу рахунки-фактури від 13.04.2010 №СФ-0000022, від 08.07.2010 №СФ-000000062, від 11.10.2010 №СФ-101128, від 02.11.2010 №СФ-101130 на загальну суму 64380,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 10730,00 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «Укртехтранскомплект» видавались позивачу податкові накладні від 13.04.2010 №12, від 08.07.2010 №62, від 11.10.2010 №113, від 02.11.2010 №118, на загальну суму 64380,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 10730,00 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ТОВ «Укртехтранскомплект», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 63307,00 грн.

Розрахунки із ТОВ «Укртехтранскомплект» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Укртехтранскомплект».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

05.01.2011 між позивачем та ТОВ «Веста Дніпро» був укладений договір №501/8, за умовами якого ТОВ «Веста Дніпро» зобов'язалось поставити позивачу продукцію, згідно заявки, а позивач прийняти та оплатити товар.

На виконання ТОВ «Веста Дніпро» поставило на склад позивача продукцію, про що виписало позивачу рахунок від 10.03.2011 №10036 на суму 35220,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 5870,00 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «Веста Дніпро» видав позивачу податкову накладну від 17.03.2011 №17031 на суму 35220,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 5870,00 грн. та видаткову накладну на зазначену суму.

Згідно прибуткового ордеру від 24.03.2011 №368, що наявний в матеріалах справи, ТОВ «Веста Дніпро», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у розмірі 29350,00 грн.

Розрахунки із ТОВ «Веста Дніпро» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Веста Дніпро».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 17.03.2011 №00297.

20.01.2012 між позивачем та ТОВ ВКФ ААС «Дніпро» був укладений договір №04/12, за умовами якого ТОВ ВКФ ААС «Дніпро» зобов'язалось передати у власність позивачу продукцію, згідно специфікацій, а позивач прийняти та оплатити продукцію.

На виконання договору ТОВ ВКФ ААС «Дніпро» поставляло на склад позивача продукцію, про що виписувало позивачу рахунки-фактури від 27.05.2012 №177, від 11.05.2012 №150, від 11.05.2012 №151, від 28.05.2012 №179, від 28.05.2012 №178 на загальну суму 397092,63 грн., у тому числі ПДВ у сумі 66182,11 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ ВКФ ААС «Дніпро» видавались позивачу податкові накладні від 24.05.2012 №24, від 28.05.2012 №25, від 28.05.2012 №26, на загальну суму 397092,63 грн., у тому числі ПДВ у сумі 66182,11 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ТОВ ВКФ ААС «Дніпро», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 330910,52 грн.

Розрахунки із ТОВ ВКФ ААС «Дніпро» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ ВКФ ААС «Дніпро».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

17.04.2012 між позивачем та ТОВ «Ерікс» був укладений договір поставки №11-12, за умовами якого ТОВ «Ерікс» зобов'язалось поставити позивачу Дробарку СМ-16-Д в зборі, а позивач прийняти та оплатити товар.

На виконання договору ТОВ «Ерікс» поставляло на склад позивача товар, про що виписало позивачу рахунок-фактуру від 17.04.2012 №СФ-0000061 на суму 1402500,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 233750,00 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «Ерікс» видавалась позивачу податкова накладна від 17.04.2012 №5 на суму 1402500,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 233750,00 грн. та видаткову накладну на зазначену суму.

Згідно прибуткового ордеру, що наявний в матеріалах справи, ТОВ «Ерікс», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у розмірі 1168750,00 грн.

Розрахунки із ТОВ «Ерікс» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Ерікс».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

11.01.2012 між позивачем та ТОВ «Ерікс» був укладений договір поставки №06-01, за умовами якого ТОВ «Ерікс» зобов'язалось передавати у власність позивачу гірничо-шахтне обладнання та запасні частини до нього, згідно із специфікаціями, а позивач приймати та оплачувати товар.

На виконання договору ТОВ «Ерікс» поставляло на склад позивача товар, про що виписувало позивачу рахунки від 09.02.2012 №СФ-0000015, від 09.02.2012 №СФ-0000014, від 14.02.2012 №СФ-0000018, від 17.02.2012 №СФ-0000021, від 16.02.2012 №СФ-0000019, від 24.02.2012 №СФ-0000026, від 24.02.2012 №СФ-0000025, від 29.02.2012 №СФ-0000029, від 16.02.2012 №СФ-0000020, від 28.02.2012 №СФ-0000028, від 05.03.2012 №СФ-0000030, від 15.03.2012 №СФ-0000034, від 15.03.2012 №СФ-0000035, від 27.03.2012 №СФ-0000043, від 22.03.2012 №СФ-0000040, від 27.03.2012 №СФ-0000042, від 02.04.2012 №СФ-0000047, від 06.04.2012 №СФ-0000051, від 17.04.2012 №СФ-0000057, від 17.04.2012 №СФ-0000058, від 17.04.2012 №СФ-0000059, від 29.03.2012 №СФ-0000049, від 17.04.2012 №СФ-0000060, від 06.03.2012 №СФ-0000031, від 25.04.2012 №СФ-0000064, від 06.04.2012 №СФ-0000053, від 27.04.2012 №СФ-0000068, від 20.03.2012 №СФ-0000038 на загальну суму 7531190,80 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1221865,12 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «Ерікс» видавались позивачу податкові накладні від 09.02.2012 №3, від 09.02.2012 №2, від 14.02.2012 №7, від 17.02.2012 №9, від 17.02.2012 №8, від 24.02.2012 №14, від 24.02.2012 №13, від 29.02.2012 №17, від 01.03.2012 №1, від 05.03.2012 №2, від 07.03.2012 №12, від 15.03.2012 №6, від 15.03.2012 №5, від 21.02.2012 №12, від 21.02.2012 №11, від 27.03.2012 №15, від 29.03.2012 №17, від 29.03.2012 №14, від 04.04.2012 №1, від 06.04.2012 №4, від 10.04.2012 №7, від 10.04.2012 №6, від 27.04.2012 №16, від 27.04.2012 №17, від 17.04.2012 №8, від 18.04.2012 №12, від 18.04.2012 №11, від 18.04.2012 №10, від 18.04.2012 №9, від на загальну суму 7531190,80 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1221865,12 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ТОВ «Ерікс», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 6309325,68 грн.

Розрахунки із ТОВ «Ерікс» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Ерікс».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

07.10.2011 між позивачем та ТОВ «Ерікс» був укладений договір №73/1, за умовами якого ТОВ «Ерікс» зобов'язалось поставити позивачу гірничо-шахтне обладнання та запасні частини, згідно із специфікаціями, а позивач прийняти та оплатити товар.

На виконання договору ТОВ «Ерікс» поставляло на склад позивача товар, про що виписувало позивачу рахунки від 24.10.2011 №82, від 09.11.2011 №90, від 09.11.2011 №89, від 16.11.2011 №93, від 16.11.2011 №92, від 16.11.2011 №94, від 23.11.2011 №СФ-0000102, від 23.11.2011 №СФ-0000101 від 23.11.2011 №СФ-0000099 від 28.11.2011 №СФ-0000103 від 01.12.2011 №СФ-0000107 від 08.12.2011 №СФ-0000110 від 05.12.2011 №СФ-0000109 від 16.12.2011 №СФ-0000113 від 16.12.2011 №СФ-0000112 від 20.12.2011 №СФ-0000115 від 28.12.2011 №СФ-0000118 від 28.12.2011 №СФ-0000117 від 18.01.2012 №СФ-0000007 від 24.01.2012 №СФ-0000010 на загальну суму 2568320,84 грн., у тому числі ПДВ у сумі 428053,14 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «Ерікс» видавались позивачу податкові накладні від 24.10.2011 №7, від 09.11.2011 №6, від 09.11.2011 №5, від 16.11.2011 №2, від 16.11.2011 №9, від 16.11.2011 №8, від 23.11.2011 №16, від 30.11.2011 №18, від 01.12.2011 №2, від 05.12.2011 №4, від 08.12.2011 №5, 16.12.2011 №7, від 16.12.2011 №8, від 23.12.2011 №11, від 23.11.2011 №14, від 23.11.2011 №17, від 28.12.2011 №12, від 28.12.2011 №13, від 18.01.2012 №7, від 24.01.2012 №10 на загальну суму 2568320,84 грн., у тому числі ПДВ у сумі 428053,14 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ТОВ «Ерікс», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 2140267,70 грн.

Розрахунки із ТОВ «Ерікс» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Ерікс».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

19.12.2011 між позивачем та ПП «Еласт» був укладений договір №ДГ-1207-1, за умовами якого ПП «Еласт» зобов'язалось виготовити та поставити позивачу продукцію, згідно із специфікаціями, а позивач прийняти та оплатити продукцію.

На виконання договору ПП «Еласт» поставляло на склад позивача товар, про що виписувало позивачу рахунки-фактури від 14.02.2012 №СФ-0000003, від 07.03.2012 №СФ-0000004, від 05.04.2012 №СФ-0000005, від 12.04.20102 №СФ-0000007, від 07.05.2012 №СФ-0000008, від 06.06.2012 №СФ-0000011, від 05.07.2012 №СФ-0000012, від 06.08.2012 №СФ-0000016, від 25.09.2012 №СФ-0000018, від 24.10.2012 №СФ-0000020 на загальну суму 86750,48 грн., у тому числі ПДВ у сумі 14458,40 грн.

За наслідками виконання поставки товару ПП «Еласт» видавались позивачу податкові накладні від 20.02.2012 №3, від 21.03.2012 №4, від 13.04.2012 №7, від 10.04.2010 №6, від 11.05.2012 №8, від 19.06.2012 №10, від 12.07.2012 №13, від 17.08.2012 №15, від 25.09.2012 №18, від 24.10.2012 №20 на загальну суму 86750,48 грн., у тому числі ПДВ у сумі 14458,40 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ПП «Еласт», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 72292,08 грн.

Розрахунки із ПП «Еласт» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Еласт».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

Позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Запоріжспецкомплект» по придбанню товарів без укладення договору.

ТОВ «Запоріжспецкомплект» поставляло на склад позивача товар, про що виписувало позивачу рахунки-фактури від 08.07.2010 №СФ-0807-01, від 07.09.2010 №СФ-0709-01, від 10.12.2010 №СФ-1012-01 на загальну суму 267307,20 грн., у тому числі ПДВ у сумі 44551,20 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «Запоріжспецкомплект» видавались позивачу податкові накладні від 08.07.2010 №080702, від 07.09.2010 №070901, від 23.12.2010 №231201, на загальну суму 267307,20 грн., у тому числі ПДВ у сумі 44551,20 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ТОВ «Запоріжспецкомплект», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 222756,00 грн.

Розрахунки із ТОВ «Запоріжспецкомплект» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Запоріжспецкомплект».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

27.10.2010 між позивачем та ТОВ «Інтерсервіс-постач» був укладений договір купівлі-продажу №9, за умовами якого ТОВ «Інтерсервіс-постач» зобов'язалось поставити позивачу запасні частини, деталі обладнання, приладдя окремими партіями, згідно специфікацій, а позивач прийняти та оплатити товар.

На виконання договору ТОВ «Інтерсервіс-постач» поставляло на склад позивача товар, про що виписувало позивачу рахунки від 14.12.2010 №1176, від 06.12.2010 №32, від 09.02.2011 №62, від 09.02.2011 №50 на загальну суму 120132,72 грн., у тому числі ПДВ у сумі 20022,13 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «Інтерсервіс-постач» видавались позивачу податкові накладні від 14.12.2010 №1073, від 14.12.2010 №1176, від 09.02.2011 №196, від 09.02.2011 №197 на загальну суму 120132,72 грн., у тому числі ПДВ у сумі 20022,13 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ТОВ «Інтерсервіс-постач», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 100110,59 грн.

Розрахунки із ТОВ «Інтерсервіс-постач» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Інтерсервіс-постач».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

04.10.2010 між позивачем та ПП «ВКФ «Укрпромснаб» був укладений договір №96, за умовами якого ПП «ВКФ «Укрпромснаб» зобов'язалось передати у власність позивачу запасні частини, а позивач прийняти та оплатити товар.

На виконання договору ПП «ВКФ «Укрпромснаб» поставляло на склад позивача продукцію, про що виписувало позивачу рахунки від 01.12.2010 №01121016, від 06.12.2010 №06121005, рахунки-фактури від 04.03.2011 №40311021, від 03.03.2011 №30311007, на загальну суму 466401,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 77733,60 грн.

За наслідками виконання поставки товару ПП «ВКФ «Укрпромснаб» видавались позивачу податкові накладні від 14.12.2010 №14121001, від 14.12.2010 №14121002, від 11.03.2011 №300, від 11.03.2011 №301 на загальну суму 466401,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 77733,60 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ПП «ВКФ «Укрпромснаб», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 388668,00 грн.

Розрахунки із ПП «ВКФ «Укрпромснаб» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «ВКФ «Укрпромснаб».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями від 16.12.2010 №014105, №014106, від 14.03.2011 №002677.

18.01.2011 між позивачем та ПП «Ікс-Агро» був укладений договір поставки (довготривалий) №01/2011, за умовами якого ПП «Ікс-Агро» зобов'язалось поставляти та передавати позивачу конвеєрні ролики, згідно із специфікаціями, а позивач прийняти та оплатити продукцію.

На виконання договору ПП «Ікс-Агро» поставляло на склад позивача товар, про що виписувало позивачу рахунки-фактури від 30.05.2011 №0-00000024, від 12.12.2011 №0-00000051 на загальну суму 76908,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 12818,00 грн.

За наслідками виконання поставки товару ПП «Ікс-Агро» видавались позивачу податкові накладні від 29.12.2011 №4, від 22.06.2011 №5 на загальну суму 76908,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 12818,00 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ПП «Ікс-Агро», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 64090,00 грн.

Розрахунки із ПП «Ікс-Агро» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Ікс-Агро».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

12.11.2010 між позивачем та ТОВ «Виробнича фірма «МетПромТрест» був укладений договір №011/10, за умовами якого ТОВ «Виробнича фірма «МетПромТрест» зобов'язалось виготовлювати та передавати позивачу запасні частини, матеріали та обладнання, згідно із специфікаціями, а позивач прийняти та оплатити товар.

На виконання договору ТОВ «Виробнича фірма «МетПромТрест» поставляло на склад позивача товар, про що виписувало позивачу рахунки-фактури від 21.09.2011 №СФ-0000072, від 18.05.2012 №СФ-0000038 на загальну суму 191454,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 31909,00 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «Виробнича фірма «МетПромТрест» видавались позивачу податкові накладні від 17.08.2012 №8, від 21.09.2011 №8, від 28.05.2012 №13 на загальну суму 191454,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 31909,00 грн. та видаткові накладні на зазначену суму.

Згідно прибуткових ордерів, що наявні в матеріалах справи, ТОВ «Виробнича фірма «МетПромТрест», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у загальному розмірі 159545,00 грн.

Розрахунки із ТОВ «Виробнича фірма «МетПромТрест» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Виробнича фірма «МетПромТрест».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

26.01.2010 між позивачем та ТОВ «ВЕ Академія Гірничих наук України» був укладений договір на створення та передачу науково-технічної продукції №20/33, за умовами якого ТОВ «ВЕ Академія Гірничих наук України» зобов'язалось виконати геолого-економічну переоцінку Південно-Білозірського родовища багатих залізних руд, відповідно до техніко-економічного завдання.

За наслідками виконання зазначених робіт між позивачем та ТОВ «ВЕ Академія Гірничих наук України» 19.11.2011 було підписано акт здачі-приймання технічної продукції.

У зв'язку із виконанням зазначених робіт ТОВ «ВЕ Академія Гірничих наук України» була виписана податкова накладна від 19.12.2011 №35 на суму 36000,00 грн., в тому числі ПДВ 6000,00 грн.

ТОВ «ВЕ Академія Гірничих наук України» виписало позивачу рахунок від 19.12.2011 №35 на суму 36000,00 грн., в тому числі ПДВ 6000,00 грн.

Розрахунки із ТОВ «ВЕ Академія Гірничих наук України» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «ВЕ Академія Гірничих наук України».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 28.12.2011 №014502.

24.10.2011 між позивачем та ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» був укладений договір підряда №20/948, за умовами якого ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» зобов'язалось виконати реконструкцію ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», відповідно до кошторисної документації та в обумовлений договором строк.

За наслідками виконання зазначених робіт між позивачем та ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» було підписано акт здачі-прийомки виконаних будівельних робіт №1 за липень 2012 на суму 1205955,55 грн.

У зв'язку із виконанням зазначених робіт ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» була виписана податкова накладна від 31.07.2012 №5 на суму 1205955,55 грн., в тому числі ПДВ 200992,59 грн.

На загальну суму 1205955,55 грн., в тому числі ПДВ 200992,59 грн. ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» виписало позивачу рахунок від 31.07.2012 №32.

Розрахунки із ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

10.04.2012 між позивачем та ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» був укладений договір підряда №20/488, за умовами якого ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» зобов'язалось надати послуги з перевезення щебня кварцито-сланцевого, відповідно до кошторисної документації та в обумовлений договором строк.

За наслідками виконання зазначених робіт між позивачем та ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» було підписано акт прийомки виконаних будівельних робіт №1 за квітень 2012 на суму 156188,40 грн.

У зв'язку із виконанням зазначених робіт ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» була виписана податкова накладна від 30.04.2012 №3 на суму 156188,40 грн., в тому числі ПДВ 26031,40 грн.

На загальну суму 156188,40 грн., в тому числі ПДВ 26031,40 грн. ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» виписало позивачу рахунок від 27.04.2012 №5.

Розрахунки із ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

21.03.2011 між позивачем та ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» був укладений договір підряда №20/353, за умовами якого ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» зобов'язалось виконати роботи з поточного ремонту Проїздів і майданчиків інв.. №02440, відповідно до кошторисної документації та в обумовлений договором строк.

За наслідками виконання зазначених робіт між позивачем та ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» було підписано акт прийомки виконаних будівельних робіт за квітень 2012 на суму 138425,27 грн., акт прийомки виконаних будівельних робіт за травень 2012 на суму 149152,46 грн., акт прийомки виконаних будівельних робіт за травень 2012 на суму 31327,39 грн., акт прийомки виконаних будівельних робіт за травень 2012 на суму 21874,44 грн., акт прийомки виконаних будівельних робіт за травень 2012 на суму 10946,70 грн.

У зв'язку із виконанням зазначених робіт ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» були виписані податкові накладні від 30.04.2012 №4 на загальну суму 55158,14 грн., в тому числі ПДВ 9193,02 грн., від 30.05.2012 №2 на загальну суму 56249,11 грн., в тому числі ПДВ 9374,85 грн., від 30.05.2012 №1 на загальну суму 32821,11 грн., в тому числі ПДВ 5470,19 грн.

ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» виписало позивачу рахунки від 30.04.2012 №6 на суму 55158,14 грн., в тому числі ПДВ 9193,02 грн., від 30.05.2012 №9 на суму 56249,11 грн., в тому числі ПДВ 9374,85 грн., від 30.05.2012 №10 на суму 32821,14 грн., в тому числі ПДВ 5470,19 грн.

Розрахунки із ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

11.07.2012 між позивачем та ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» був укладений договір підряда №20/820, за умовами якого ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» зобов'язалось виконати роботи з поточного ремонту верхнього покриття доріг на об'єктах ЗАТ ЗЗРК, відповідно до кошторисної документації та в обумовлений договором строк.

За наслідками виконання зазначених робіт між позивачем та ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» було підписано акт прийомки виконаних будівельних робіт за липень 2012 на суму 349038,84 грн. та акт прийомки виконаних будівельних робіт за липень 2012 на суму 75822,00 грн.

У зв'язку із виконанням зазначених робіт ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» була виписана податкова накладна від 31.07.2012 №3 на суму 349038,84 грн., в тому числі ПДВ 58173,14 грн. та від 31.07.2012 №1 на суму 75822,00 грн., в тому числі ПДВ 12637,00 грн.

ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» виписало позивачу рахунок від 31.07.2012 №30 на суму 349038,84 грн., в тому числі ПДВ 58173,14 грн. та від 31.07.2012 №28 на суму 75822,00 грн., в тому числі ПДВ 12637,00 грн.

Розрахунки із ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

23.04.2012 між позивачем та ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» був укладений договір підряда №20/538, за умовами якого ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» зобов'язалось виконати роботи по розробці суглинку в районі відвалу гірничих порід, відповідно до кошторисної документації та в обумовлений договором строк.

За наслідками виконання зазначених робіт між позивачем та ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» було підписано акт прийомки виконаних будівельних робіт за травень 2012 на суму 521037,38 грн.

У зв'язку із виконанням зазначених робіт ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» була виписана податкова накладна від 30.05.2012 №3 на суму 521037,38 грн., в тому числі ПДВ 86839,56 грн.

На загальну суму 521037,38 грн., в тому числі ПДВ 86839,56 грн. ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» виписало позивачу рахунок від 30.05.2012 №11.

Розрахунки із ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

24.04.2012 між позивачем та ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» був укладений договір підряда №20/540, за умовами якого ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» зобов'язалось виконати роботи з поточного ремонту верхнього покриття ділянок території проммайданчика ЗАТ ЗЗРК та профілакторію «Горняк», відповідно до кошторисної документації та в обумовлений договором строк.

За наслідками виконання зазначених робіт між позивачем та ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» було підписано акт прийомки виконаних будівельних робіт за липень 2012 на суму 91227,96 грн.

У зв'язку із виконанням зазначених робіт ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» була виписана податкова накладна від 31.07.2012 №2 на суму 91227,96 грн., в тому числі ПДВ 15204,66 грн.

На загальну суму 91227,96 грн., в тому числі ПДВ 15204,66 грн. ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» виписало позивачу рахунок від 31.07.2012 №29.

Розрахунки із ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

04.01.2011 між позивачем та ТОВ «Інтенсивник плюс» був укладений договір №4-02/7, за умовами якого ТОВ «Інтенсивник плюс» зобов'язалось поставити позивачу товар, згідно специфікації, а позивач прийняти та оплатити товар.

На виконання договору ТОВ «Інтенсивник плюс» поставило на склад позивача продукцію, про що виписало позивачу рахунок від 11.01.2011 №0111-1 на суму 66000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 11000,00 грн.

За наслідками виконання поставки товару ТОВ «Інтенсивник плюс» видав позивачу податкову накладну від 11.01.2011 №1 на суму 66000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 11000,00 грн. та видаткову накладну на зазначену суму.

Згідно прибуткового ордеру №1552 від 11.01.2011, що наявний в матеріалах справи, ТОВ «Інтенсивник плюс», на підставі оплати за поставлену продукцію, прийняло від позивача суму у розмірі 55000,00 грн.

Розрахунки із ТОВ «Інтенсивник плюс» за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Інтенсивник плюс».

Факт повної сплати позивачем зобов'язань за зазначеним договором, підтверджується документом системи «Клієнт-Банк», що наявний в матеріалах справи.

Копії всіх вищевказаних документів наявні в матеріалах справи. Твердження відповідача про відсутність у позивача певних документів, а відтак про відсутність документального підтвердження певних господарських операцій позивача спростовується наявними в матеріалах справи копіями документів.

Суд зазначає, що з первинних документів, наявних в матеріалах справи вбачається, що переважна більшість господарських операцій стосується поставок товарів, необхідних у виробництві, тобто безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю позивача.

Як вбачається з Акту перевірки відповідачем в ході перевірки позивача по взаємовідносинам з ТОВ «НППСИИ Віком», ТОВ «БКС Інтернешнл ГМБХ», ТОВ «Слава», ТОВ Фірма «Модем ЛТД», ПП «Тандем Профі Плюс», ТОВ «Енергетик-21», ТОВ «СК-Запоріжбудсервіс», НВО «Електр» у формі ТОВ, ТОВ «Торговельний дім МТЗ», ТОВ «Медком-плюс» порушень не встановлено, до перевірки надано всі документи, що підтверджують постачання товару.

Крім того, суд зазначає, що, як встановлено під час судового розгляду, прийняті податкові повідомлення-рішення не визначають грошові зобов'язання за порушення, що були виявлені по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Техносистемс», ТОВ «Спецатомкомплект», ПП «Укрстальінвест» та ТОВ «СІЛА-ТОН».

Відповідач стверджує, що підтвердити факт реальності операцій поставки між позивачем та ТОВ «Техносистемс», ПП «Росбалт», ТОВ «НППСИИ Віком», ТОВ «Крініум», ТОВ «Маштехімпорт», ТОВ «Нікавтодизель-сервіс», ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «Хімтрейд», ТОВ «Форест-Трейд», ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», ТОВ «ТБ Логрус», ТОВ «БКС Інтернешнл ГМБХ», ТОВ «Укртехтранскомплект», ТОВ «Веста Дніпро», ТОВ ВКФ ААС «Дніпро», ТОВ «Слава», ТОВ «Ерікс», ПП «Еласт», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ТОВ Фірма «Модем ЛТД», ТОВ «Спецатомкомплект», ТОВ «Інтерсервіс-постач», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ПП «Тандем Профі Плюс», ПП «Ікс-Агро», ПП «Укрстальінвест», ТОВ «Виробнича фірма «МетПромТрест», ТОВ «СІЛА-ТОН», ТОВ «Енергетик-21», ТОВ «ВЕ Академія Гірничих наук України», ТОВ «СК-Запоріжбудсервіс», ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г», НВО «Електр» у формі ТОВ, ТОВ «Торговельний дім МТЗ», ТОВ «Медком-плюс», ТОВ «Інтенсивник плюс» не має можливості, оскільки до перевірки не надано товарно-транспортних накладних, а ті товарно-транспортні накладні, що надані оформлені не правильно.

В обґрунтування твердження про необхідність документального оформлення факту транспортування товару від ТОВ «Техносистемс», ПП «Росбалт», ТОВ «НППСИИ Віком», ТОВ «Крініум», ТОВ «Маштехімпорт», ТОВ «Нікавтодизель-сервіс», ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «Хімтрейд», ТОВ «Форест-Трейд», ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», ТОВ «ТБ Логрус», ТОВ «БКС Інтернешнл ГМБХ», ТОВ «Укртехтранскомплект», ТОВ «Веста Дніпро», ТОВ ВКФ ААС «Дніпро», ТОВ «Слава», ТОВ «Ерікс», ПП «Еласт», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ТОВ Фірма «Модем ЛТД», ТОВ «Спецатомкомплект», ТОВ «Інтерсервіс-постач», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ПП «Тандем Профі Плюс», ПП «Ікс-Агро», ПП «Укрстальінвест», ТОВ «Виробнича фірма «МетПромТрест», ТОВ «СІЛА-ТОН», ТОВ «Енергетик-21», ТОВ «ВЕ Академія Гірничих наук України», ТОВ «СК-Запоріжбудсервіс», ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г», НВО «Електр» у формі ТОВ, ТОВ «Торговельний дім МТЗ», ТОВ «Медком-плюс», ТОВ «Інтенсивник плюс» до позивача відповідач посилається на вимоги Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568.

Згідно із преамбулою зазначених Правил, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Відтак, ці Правила регламентують взаємовідносини між перевізниками з одного боку та вантажовідправниками і вантажоодержувачами з іншого боку, і не підлягають обов'язковому застосуванню в разі транспортування вантажу транспортом постачальника або покупця товару.

З наведених підстав, суд вважає безпідставним посилання відповідача на вимоги Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, оскільки регламентовані ними відносини різняться із відносинами, які склалися між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Техносистемс», ПП «Росбалт», ТОВ «НППСИИ Віком», ТОВ «Крініум», ТОВ «Маштехімпорт», ТОВ «Нікавтодизель-сервіс», ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «Хімтрейд», ТОВ «Форест-Трейд», ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», ТОВ «ТБ Логрус», ТОВ «БКС Інтернешнл ГМБХ», ТОВ «Укртехтранскомплект», ТОВ «Веста Дніпро», ТОВ ВКФ ААС «Дніпро», ТОВ «Слава», ТОВ «Ерікс», ПП «Еласт», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ТОВ Фірма «Модем ЛТД», ТОВ «Спецатомкомплект», ТОВ «Інтерсервіс-постач», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ПП «Тандем Профі Плюс», ПП «Ікс-Агро», ПП «Укрстальінвест», ТОВ «Виробнича фірма «МетПромТрест», ТОВ «СІЛА-ТОН», ТОВ «Енергетик-21», ТОВ «ВЕ Академія Гірничих наук України», ТОВ «СК-Запоріжбудсервіс», ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г», НВО «Електр» у формі ТОВ, ТОВ «Торговельний дім МТЗ», ТОВ «Медком-плюс», ТОВ «Інтенсивник плюс».

Судом встановлено, що з метою отримання товарів від контрагентів позивач виписував довіреності на ім'я своїх працівників. Зазначений факт підтверджується, наявними в матеріалах справи, копіями журналу видачі довіреностей.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні всі первинні документи, що підтверджують реальність операцій поставки товарів від контрагентів позивачу, а саме: прибуткові ордери, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, платіжні доручення.

Крім того, на підтвердження товарності господарських операцій позивача з контрагентами, до матеріалів справи було надано накопичувальні відомості по руху матеріальних ресурсів по витратам, накладні на внутрішні переміщення товарно-матеріальних цінностей, що підтверджує використання товарно-матеріальних цінностей в виробничих цілях.

Посилання відповідача на відсутність у позивача сертифікатів відповідності за придбаний у ТОВ «ТБ Логрус» мазут спростовуються тим, що позивач згідно свідоцтв про атестацію №СЄ05-12 та №СГ-0309 атестований на проведення вимірювань, результати яких використовуються під час контролю безпеки умов праці, стану навколишнього природного середовища та показників якості технічних олив та мазуту у санітарно-технічній лабораторії, яка атестована. Отже, позивачу непотрібно отримувати сертифікати відповідності, оскільки позивач є підприємством, яке здійснює оцінку показників якості мазуту.

Крім того, наявність чи відсутність у позивача сертифікатів відповідності ніяким чином не може свідчити про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТБ Логрус».

Також суд зазначає, що позивач у судовому засіданні 08.08.2013 надав письмові пояснення, в яких була детально висвітлена процедура транспортування, відвантаження та отримання вантажів по операціях з контрагентами позивача. В зазначених поясненнях, позивач, також розписав правовідносини за договорами підряду, укладеними з ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г», по періодах вказав кількість робітників, що залучалися для виконання робіт на об'єктах та зазначив кошторисну трудоємність по роботам за договорами підряду.

В обґрунтування висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач посилається на акти перевірок: від 22.08.2012 №2371/22-5/35986121 ТОВ «Форест-Трейд», від 21.02.2011 №105/23-10/35370742 ТОВ «Техносистемс», від 12.07.2012 №58/22-11/36803660 ПП «Росбалт», від 04.05.2011 №945/236/36960706 ТОВ «Крінум», від 17.03.2011 №1040/23-5 ТОВ «Маштехімпорт», від 25.09.2012 №634/22-200/31882816 ТОВ «Нікавтодизель-сервіс», від 03.09.2012 №838/2211/34830179 ТОВ «БК «Паллада», від 17.10.2012 №2431/22-1045/31235974 ТОВ «Хімтрейд», від 22.08.2012 №2372/22-5/36641718 ТОВ «Ремелектросервіс», від 09.09.2011 №452/08-5/37088709 ТОВ «ТД «Логрус», від 16.08.2011 №184/23-2/36878757 ТОВ «Укртехтранскомплект», від 03.06.2011 №790/233/36366187 ТОВ «Веста-Дніпро», від 30.11.2012 №4885/22-1/33667995 ТОВ ВКФ ААС «Дніпро», від 10.08.2012 №786/22-104/37997840 ТОВ «Детальсервіс», від 12.03.2013 №840 ПП «Еласт», від 03.03.2011 №34/23-509/32977163 ТОВ «Спецатомкомплект», від 18.03.2011 №785/23-307/37276482 ТОВ «Інтерсервіс-постач», від 04.03.2011 №73/23-34202109 ПП «ВКФ «Укрпромснаб», від 20.03.2013 №377/22-15/33004473 та від 15.11.2012 №2913/22-15/33004473 ПП «Ікс-Агро», від 22.03.2013 №1810/22-710/33613426 ТОВ «Виробнича фірма «МетПромТрест», від 20.11.2012 №1937/2221/34067068 ТОВ «СІЛА-ТОН», від 30.01.2012 №80/23-253/36140925 ПП «Укрстальінвест», від 02.01.2013 №1/222/33874372 ТОВ «ВЕ Академія Гірничих наук України», від 26.12.2012 №2934 ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г», від 05.04.2013 №586/2214/34155536 ТОВ «Запоріжспецкомплект», від 01.02.2013 №16/222/21881006 ТОВ «Ерікс», від 07.06.2011 №811/233-36494813 ТОВ «Інтенсивник плюс», якими встановлені порушення податкового та цивільного законодавства, серед інших, що правочини з покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, не підтверджено наявність поставок товарів покупцям.

Посилання відповідача на показання свідків, по кримінальним справам відносно керівників контрагентів, суд не приймає як доказ нереальності правочинів позивача із контрагентами, оскільки ці показання необхідно оцінювати у сукупності із доведеним правопорушенням, а саме фіктивним підприємництвом.

Також, суд зазначає, що перерахування коштів легально діючими підприємствами на рахунок фіктивних підприємств, не робить ці кошти отриманими завідомо злочинним шляхом, оскільки вони вважаються отриманими під час легальної господарської та підприємницької діяльності, поки не доведено протилежне. На даний час не має будь-якого судового рішення, що надавало би оцінку взаємовідносин позивача з його контрагентами.

Висновки Акту перевірки щодо неправомірності операцій із контрагентами позивача ґрунтуються на тому, що контрагенти позивача відсутні за місцезнаходженням, мають невеликий штат працюючих осіб, відсутня інформація про наявність у цих суб'єктів основних засобів, транспорту та необхідного устаткування і т.д.

Крім того, у зазначеному Акті зроблено висновок, із посиланням на ст. 203, ст. 215, ст. 216 ЦК України, про нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами, зазначеними в Акті перевірки.

Щодо посилання відповідача на нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами суд зазначає наступне.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені без повного та всебічного дослідження наявної інформації.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів наявності фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного заволодіння ним, внаслідок укладання та виконання позивачем та його контрагентами правочинів.

Суд зазначає, що на даний час у суду відсутні відомості щодо наявності судових рішень, які б спростовували факт реальності виконання договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди між позивачем та його контрагентами порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - що є лише припущенням.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Також, суд зазначає, що у разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено. Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Отже, висновок відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів зроблений з огляду на діяльність його контрагентів є безпідставним та не обґрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон України №996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закон України №996-ХІV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

У позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт виконання умов договорів.

Відповідно по п.п. 1.2. п. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення) господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Підпунктами 2.1., 2.2., 2.4, 2.16 п. 2 Положення передбачено наступне:

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Суд зазначає, що пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу податкового кредиту та валових витрат відповідних сум по операціям з ТОВ «Техносистемс», ПП «Росбалт», ТОВ «НППСИИ Віком», ТОВ «Крініум», ТОВ «Маштехімпорт», ТОВ «Нікавтодизель-сервіс», ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «Хімтрейд», ТОВ «Форест-Трейд», ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», ТОВ «ТБ Логрус», ТОВ «БКС Інтернешнл ГМБХ», ТОВ «Укртехтранскомплект», ТОВ «Веста Дніпро», ТОВ ВКФ ААС «Дніпро», ТОВ «Слава», ТОВ «Ерікс», ПП «Еласт», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ТОВ Фірма «Модем ЛТД», ТОВ «Спецатомкомплект», ТОВ «Інтерсервіс-постач», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ПП «Тандем Профі Плюс», ПП «Ікс-Агро», ПП «Укрстальінвест», ТОВ «Виробнича фірма «МетПромТрест», ТОВ «СІЛА-ТОН», ТОВ «Енергетик-21», ТОВ «ВЕ Академія Гірничих наук України», ТОВ «СК-Запоріжбудсервіс», ТОВ ВКФ «Дорбуд-Г», НВО «Електр» у формі ТОВ, ТОВ «Торговельний дім МТЗ», ТОВ «Медком-плюс», ТОВ «Інтенсивник плюс».

З наведених вище підстав суд доходить висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 05.06.2013 №0000780024 та №0000790024, а відтак про необхідність їх скасування, через що визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Платіжним дорученням від 01.07.2013 №006261 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2294,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, то з Державного бюджету України на користь позивача мають бути стягнуті понесені ним судові витрати у розмірі 2294,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями у форма закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби від 05.06.2013 №0000780024, яким Підприємству з іноземними інвестиціями у форма закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 5232827,00 грн., з яких за основним платежем 4359737,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 873090,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби від 05.06.2013 №0000790024, яким Підприємству з іноземними інвестиціями у форма закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5768108,25 грн., з яких за основним платежем 4438775,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1329333,25 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у форма закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191218, зареєстроване: 71674, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км) судовий збір у сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль