Вирок № 33332110, 05.09.2013, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 1411/3214/12

Провадження № 1/477/22/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Саукової А.А.,

при секретарі - Капацині Т.О.,

за участю прокурора - Золотарьова В.М., Шкарлет І.Б.,

потерпілого - ОСОБА_1,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2,

захисників підсудних - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Велика Лепетиха Херсонської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 24.02.1999р. - Великолепетихським районним судом Херсонської області за ч.2 ст. 140 КК України ( 1960р.) на 1 рік позбавлення волі, звільнився 14.05.1999р. за постановою Голопристанського районного суду на підставі ст.. 4 Закону України «Про амністію від 16.07.1999р.; 2) 04.07.2000р. - Великолепетихським районним судом Херсонської області за ч.3 ст. 186, 43 КК України - на 1 рік 3 місяці позбавлення волі, звільнений 23.06.2001року за відбуттям строку покарання; 3) 02.09.2004 року - Великолепетихським районним судом Херсонської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 05.09.2006 року на підставі ст.. 82 КК України ( 1960р.) не відбута частина покарання 11 місяців 19 днів замінена на обмеження волі; 4)16.04.2008р. - Великолепетихським районним судом Херсонської області, за ч.1 ст. 162, ст. 395 КК України на 1 рік 3 місяці обмеження волі; 5) 23.07.2009р. - Великолепетихським районним судом за ст. 395 КК України, з застосуванням ст. 71 КК України - на 2 місяці арешту, звільнився 23.09.2009 року за відбуттям строку покарання; 6) 23.02.2010р. - Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнився 01.12.2011 року за відбуттям строку покарання,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 355 КК України,

та

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, без визначеного місця проживання, раніше судимий: 1) 20.06.1996 року - Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 206 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 25.05.1999 року за відбуттям строку покарання; 2) 26.06.2000р. - Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 142, ч.2 ст. 141, ч. 3 ст. 192, з застосуванням ст. 42 КК України, на 6 років позбавлення волі. Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 03.11.2005 року на підставі ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково, не відбута частина покарання - 4 місяці 18 днів; 3) 15.06.2009 року - Ленінським районним судом м. Миколаєва, за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнився умовно-достроково за постановою Суворовського районного суду м. Херсона на 1 рік 2 місяці 5 днів; 4) 13.06.2013 року - Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186 КК України, з застосуванням ст. 71 КК України, на 4 роки 1 місяць позбавлення волі,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 355 КК України

В С Т А Н О В И В:

24.06.2012 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, вживали алкогольні напої, після чого, приблизно о 23.30 год. ОСОБА_6 пішов до магазину придбати ще алкогольних напоїв. Дорогою його наздогнав ОСОБА_5, який запропонував піти до приватного підприємця ОСОБА_1, в якого він раніше працював, з метою витребування грошей, які останній винен був йому сплатити як заробітну плату, на що ОСОБА_6 надав свою згоду.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на примушування ОСОБА_1 до виконання цивільно-правових обов'язків з виплати ОСОБА_5 грошей в якості плати за роботу, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом вільного доступу, через відкриті ворота зайшли на територію ПП «ОСОБА_1», розташованого по вул. Леніна, 1 «А» в с. Калинівка Жовтневого району Миколаївської області, де також шляхом вільного доступу, через відкриті двері зайшли до приміщення будинку, в якому в цей час спав ОСОБА_1 Підійшовши до потерпілого, ОСОБА_6, заздалегідь закривши своє обличчя футболкою, в яку він був одягнений, сів на нього зверху та почав душити. Коли ОСОБА_1 від застосованого відносно нього насильства прокинувся, ОСОБА_5 схопив його за ноги, позбавивши можливості піднятись, а ОСОБА_6 в цей час став наносити удари та висловлювати вимогу віддати гроші. ОСОБА_1 сказав, що гроші знаходяться в автомобілі та дав ОСОБА_5 ключі. Узявши ключі, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пішли до автомашини, ОСОБА_1 йшов за ними. При виході з будинку ОСОБА_1 узяв мисливську рушницю ІЖ -12 НОМЕР_1, зареєстровану на його ім'я, яка була без набоїв, звернувся до ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з вимогою припинити протиправні дії, але останні відібрали у нього рушницю, при цьому нанесли йому декілька ударів в різні частини тіла.

Після чого ОСОБА_1 забіг до виробничого приміщення, в якому знаходились працівники: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та попросив їх викликати працівників міліції.

В цей час ОСОБА_6 та ОСОБА_5, заволодівши рушницею потерпілого, та не бажаючи припиняти протиправні дії, з метою подальшого спонукання останнього до виплати грошей, зайшли до приміщення інкубаційного цеху, де ОСОБА_6, наздогнавши потерпілого, обхопив його ззаду руками за тулуб, позбавивши можливості чинити опір, а ОСОБА_5 став наносити останньому прикладом рушниці удари в область голови. Вирвавшись від нападаючих, ОСОБА_1 взяв зареєстрований на його ім'я пістолет ПМ РФ калібру 9 мм. НОМЕР_2, з яким повернувся до приміщення цеху, в якому в цей час знаходився ОСОБА_6 з рушницею в руках. ОСОБА_1, попередивши ОСОБА_6 про застосування ним зброї, висунув вимогу покинути приміщення, після чого, розуміючи, що ОСОБА_9 не бажає припиняти напад, здійснив попереджувальний постріл в повітря та декілька пострілів у бік ОСОБА_9, після чого останній, кинувши рушницю, з місця події зник.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 1787/1290-12 від 31.08.2012 року у потерпілого виявлено тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку, ран на голові, на лобі зліва, крововиливів та саден на ліктьовій поверхні правого передпліччя, з захопленням променезап'ясткового суглобу та кисті, садни на боковій поверхні грудної клітини справа, з переходом на бокову поверхню животу, крововиливів на боковій поверхні живота справа та в області гребню правої підвздошної кістки. Тілесні ушкодження у виді рани на голові та на лобі зліва, а також струс головного мозку за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Інші тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Згідно показань підсудного ОСОБА_5 в судовому засіданні та під час досудового слідства, досліджених в судовому засіданні ( т.2 а.с. 35-37), він вину у вчиненому визнав частково та пояснив, що з березня 2012 року працював за домовленістю у ОСОБА_1 Приблизно через місяць ОСОБА_1 його звільнив, не заплативши йому гроші. За домовленістю, ОСОБА_1 повинен був йому платити 100грн. за кожний день роботи. Скільки днів він працював, він не пам'ятає, але за його підрахунками, ОСОБА_1 був винен йому 700грн. На неодноразові звернення про виплату грошей ОСОБА_1 йому відмовляв, пояснюючи, що з його вини він витратився на ремонт трактора. Вони з дружиною написали заяву до податкової інспекції, в результаті чого проводилась перевірка дотримання трудового законодавства ОСОБА_1

24.06.2012 року вони разом з ОСОБА_6 вживали алкогольні напої за місцем проживання. Приблизно о 23.00 год. ОСОБА_6 пішов до магазину, щоб ще купити пиво. Він наздогнав ОСОБА_6 та запропонував йому піти до ОСОБА_1 забрати в нього гроші, оскільки він був винен також і дружині ОСОБА_6, на що останній погодився.

Через відкриті ворота та двері вони зайшли до будинку, де в кімнаті побачили потерпілого, який спав, та почали його будити. При цьому ОСОБА_6, закривши обличчя майкою, сів біля потерпілого та став його трясти в районі грудної клітини, а він смикав потерпілого за ноги. Коли потерпілий прокинувся, він сказав, щоб останній віддав йому гроші. ОСОБА_1 відповів, що гроші знаходяться в автомашині та дав йому ключі, після чого він пішов до ангару, оскільки на стоянці машини не було, а коли повернувся, біля будинку нікого не було. Він викинув ключі та втік. Коли він був надворі, він бачив в руках у ОСОБА_1 рушницю, що відбувалось далі, не знає, оскільки пішов шукати машину, чув сварку між потерпілим та ОСОБА_6 Коли він знаходився біля входу до приміщення цеху, то побачив, як ОСОБА_6 тримає рушницю в руках, направляючи її в бік потерпілого, а також чув постріли, коли уходив з території підприємства. Не виключає можливого конфлікту після виходу з потерпілим з будинку та в приміщенні цеху, але обставини не пам'ятає. Зі слів ОСОБА_6 наступного дня дізнався, що він вирвав рушницю у потерпілого та сам був поранений, бачив у нього тілесні ушкодження: у нього зі спини витягли гумову кулю та були пошкодження ще в трьох місцях. Зазначає, що його дії викликані неправомірною поведінкою потерпілого та бажанням захистити свої права.

Згідно показань підсудного ОСОБА_6 в судовому засіданні та під час досудового слідства, досліджених в судовому засіданні ( т.2 а.с. 45-48), він вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що проживав разом з ОСОБА_10, а з її матір'ю - ОСОБА_11 проживав ОСОБА_5 Зі слів ОСОБА_5 та ОСОБА_10 знав, що ОСОБА_1, у якого вони працювали, не заплатив їм гроші. 24.06.2012року, приблизно о 23.00 год. вони разом з ОСОБА_5 вживали спиртні напої. ОСОБА_5 запропонував йому піти до ОСОБА_1 спробувати забрати гроші, на що він погодився. Через відкриті ворота та двері вони зайшли до будинку, де спав потерпілий. Він, сів на ліжко та штовхнув потерпілого рукою в плече. Що в цей час робив ОСОБА_5, він не бачив, оскільки сидів до нього спиною. Коли потерпілий прокинувся, ОСОБА_5 спитав у нього, де його гроші. ОСОБА_1 відповів, що гроші в автомашині та дав ключі. ОСОБА_5 взяв ключі та пішов на вулицю. Вони з потерпілим пішли за ним. На вулиці він побачив у потерпілого в руках рушницю. Між ними почалась бійка, в результаті якої він відібрав рушницю у потерпілого. Під час бійки потерпілий наніс йому декілька ударів, він також наносив удари потерпілому. Допускає, що ОСОБА_5 також бився з потерпілим. Наступного ранку він помітив, що у ОСОБА_5 розбита голова. Коли він відібрав рушницю, потерпілий побіг до цеху, він з рушницею пішов за ним. В приміщенні цеху він побачив ОСОБА_1 та ще двох працівниць. Надалі до цеху зайшов ОСОБА_5, якому він передав рушницю, та між ними і потерпілим знову почалась бійка, під час якої він обхопив потерпілого руками за тулуб, а ОСОБА_5 наніс останньому декілька ударів в область голови. Однак потерпілому вдалось вирватись та вибігти з цеху. Також покинув приміщення цеху і ОСОБА_5 Коли він, тримаючи в руках рушницю, хотів вийти з цеху, на порозі з'явився потерпілий з пістолетом в руках та почав стріляти в нього. Після цього він кинув рушницю та вибіг з цеху, загубивши при цьому футболку та капці. Вдома його співмешканка витягла зі спини одну гумову кулю.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що займається підприємницькою діяльністю - вирощування та продаж птиці. Навесні 2012р. ОСОБА_5 почав працювати в належному йому ПП «ОСОБА_1» різноробочим, пропрацював приблизно півтора місяці та був звільнений, оскільки за цей час проявив себе з негативної сторони. За усною домовленістю між ним та ОСОБА_5 заробітна плата мала становити 100грн. на добу. Після звільнення він повністю з ОСОБА_5 за відпрацьований час не розрахувався.

24 червня 2012 року він знаходився на території господарства на чергуванні. Біля 23.00 год. він перебував у будинку, який розташований на території господарства, дивився телевізор та заснув. Прокинувся від того, що якийсь чоловік, як йому стало пізніше відомо - ОСОБА_6, обличчя якого знизу було закрите футболкою, душив його, схопивши за шию, а ОСОБА_5 тримав його за ноги. Коли він прокинувся, ОСОБА_5 продовжуючи утримувати його за ноги, наносив йому удари в область живота, а ОСОБА_6, однією рукою утримуючи його за шию, іншою став наносити йому удари по обличчю, розсік йому губу, при цьому вимагав віддати гроші. Зрозумівши, що йому загрожує небезпека, та впізнавши ОСОБА_5, він сказав, що гроші знаходяться в автомобілі, від якого він надасть їм ключі, та попросив надати можливість одягтись. Після чого він віддав ключі від автомобілю ОСОБА_5, сказав, де стоїть автомобіль, встиг надіти брюки та вони пішли на вулицю. Першим з будинку вийшов ОСОБА_6, за ним - ОСОБА_5, потім йшов він. Виходячи з будинку, він взяв рушницю, яка стояла біля виходу та була не заряджена, оскільки набої зберігались окремо в сейфі. Вийшовши на вулицю, він попередив ОСОБА_5 та ОСОБА_6, щоб вони припинили свої дії, та намагався вдарити ОСОБА_5, а також ОСОБА_6, зірвавши з нього футболку. В цей час на нього накинули плащ та відібрали рушницю. Чи били його в цей момент, він не пам'ятає, оскільки він почав задихатись. Вирвавшись від ОСОБА_12, він забіг до приміщення цеху, де в цей час перебували працівниці підприємства: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, і сказав їм, щоб вони викликали міліцію, оскільки на них здійснено напад. В цей час в приміщенні цеху з'явились ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які, ймовірніше, зайшли з іншого входу, при цьому рушниця була в руках у ОСОБА_5 Коли він забіг за шафу, ОСОБА_6, обхопив його ззаду руками, притиснувши його руки до тулуба та обмеживши таким чином здатність чинити опір, нахилив його головою вниз, а ОСОБА_5, знаходячись попереду нього, став наносити йому удари рушницею: спочатку дульною частиною, але йому було незручно, оскільки заважала шафа, і удари приходились йому по рукам, а потім він став наносити удари прикладом рушниці в область голови. Вирвавшись від ОСОБА_6, він побіг до будинку, де з сейфу взяв належний йому пістолет ПМ РФ калібру 9 мм. та повернувся до цеху. В цеху він побачив ОСОБА_6, який стояв з рушницею в руках, ОСОБА_5 в приміщенні цеху вже не було. Зробивши попереджувальний постріл, він сказав ОСОБА_6, щоб той ішов, інакше він буде стріляти. Побачивши, що ОСОБА_6 не відреагував на його вимогу, він почав стріляти в його сторону, призвівши три постріли. Чи попав він в ОСОБА_6, не знає, оскільки кров йому заливала обличчя. Після зазначених подій він проходив лікування з 9 по 20 липня 2012 року.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що працює в ПП «ОСОБА_1», власником якого є ОСОБА_1 24.06.2012 року вона та ОСОБА_8 знаходились на підприємстві. Приблизно о 23.30год. до цеху забіг ОСОБА_1, в одних брюках, босий, обличчя було в крові. Вони вибігли до закладного цеху, який знаходився поряд, і там в дверях вона побачила двох осіб, одним з яких був ОСОБА_5, одягнений в шорти - «бриджи» та в капцях, в яких ходив на роботі, коли працював в цьому ж ПП «ОСОБА_1», в руках у нього була рушниця, яку він наставив у їх бік. У іншого чоловіка обличчя було закрито футболкою знизу до очей. Крикнувши ОСОБА_8, щоб вона тікала, сама побігла до приміщення складу, де стала викликати міліцію. В цей час вона чула в приміщенні цеху шум, удари, нецензурну лайку, крики та голоси, в тому числі як ОСОБА_5 кричав ОСОБА_1: «Лежати!», кричали за якісь гроші. Потім вона почула, як ОСОБА_1 сказав хлопцям уходити, інакше він буде стріляти по ногам, та почула постріли. Коли все затихло, вона вийшла до приміщення цеху, де побачила ОСОБА_1 з пістолетом в руках, він тримався за колонну та втрачав свідомість. Вони з ОСОБА_8 викликали міліцію та бригаду «Швидкої допомоги» та почали надавати допомогу ОСОБА_1, оскільки він був весь у крові, на голові вона помітила дві рублені рани, на тілі та на руках були синці та полоси. Зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що його били прикладом рушниці по голові. В цеху була рушниця, приклад якої був у крові, та коли вони з ОСОБА_8 прибирали приміщення, оскільки на підлозі та на стінах також була кров, то за закладними машинами вони знайшли ключі. Як вони дізнались від доньки ОСОБА_1, це ключі від його автомобіля.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що працює в ПП «ОСОБА_1», власником якого є ОСОБА_1 24.06.2012 р. вона з ОСОБА_7 знаходились на підприємстві. Приблизно о 23.30 до них забіг ОСОБА_1, в одних брюках, босий, на обличчі була кров. ОСОБА_7 їй крикнула: «Тікай». Побачивши, що за ОСОБА_1 біжить ОСОБА_5, якого вона знала, оскільки він раніше працював на цьому ж підприємстві, в руках у якого була рушниця, вона вибігла на вулицю та стала дзвонити доньці ОСОБА_1 В цей час чула в приміщенні цеху шум, крики, в тому числі і голос ОСОБА_5, вимагання грошей та постріли. Коли вона була в цеху, то, окрім ОСОБА_5, який біг за ОСОБА_1, вона бачила ще якогось чоловіка. Після того, як вона повернулась до цеху, побачила там ОСОБА_1, в якого обличчя та голова були в крові, на голові рана, на обличчі, в області рук та грудей - синці. Коли вони з ОСОБА_7 прибирали в цеху, то знайшли ключі, які вона раніше бачила у ОСОБА_1, це були ключі від його автомашини.

Окрім показань потерпілого та свідків, провина підсудних підтверджується також дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

даними протоколу огляду місця події від 25.06.2012 року, згідно якого оглянута територія ПП «ОСОБА_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_3. Під час огляду вилучено патрони, змиви з підлоги, сліди папілярних узорів, пістолет ПМ-РФ калібру 9мм., гільза, мисливська рушниця ІЖ-12, з фото таблицею до протоколу ( т. 1 а.с.11-30);

копією дозволу на право зберігання мисливської гладкоствольної зброї ІЖ - 12 на ім'я ОСОБА_1, дійсного до 2015 р. ( т.1 а.с. 33), ;

копією дозволу на право зберігання та носіння спеціального пристрою вітчизняного виробництва ПМ РФ калібру « 9» на ім'я ОСОБА_1 ( т.1 а.с.34);

копіями свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та свідоцтва про сплату єдиного податку ( т.1 а.с. 35, 36);

даними протоколу очної ставки від 17 липня 2012 року за участю потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_5, під час якої потерпілий давав показання, аналогічні показанням, наданим ним в судовому засіданні, а ОСОБА_5 стверджував, що в приміщення цеху не заходив, ОСОБА_1 удари не наносив. ( т.1 а.с. 85-86);

даними протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_5, під час якої свідок надала пояснення, аналогічні поясненням, наданим нею в судовому засіданні, а ОСОБА_5 пояснив, що дійсно, підходив до цеху, де бачив ОСОБА_6 та потерпілого з рушницею. ( т.1 а.с. 87-88);

даними протоколів виїмки та огляду від 18.07.2012 року, згідно яких вилучена та оглянута мисливська гладкоствольна рушниця ІЖ-12, калібру 12, яка постановою від 28.08.2012 року визнана речовим доказом та передана під розписку потерпілому ОСОБА_1 ( т.1 а.с. 91-93, 105,106);

висновком експерта № 1079 від 28.08.2012р., згідно якого рушниця моделі «ІЖ-12», 12-го калібру, серії НОМЕР_1, виробництва Іжевського механічного заводу, є вогнепальною зброєю, придатна до стрільби та виготовлена промисловим способом ( т.1 а.с. 100-102);

даними протоколів виїмки та огляду спеціального пристрою вітчизняного виробництва ПМ РФ калібру 9 мм. НОМЕР_2 від 18.07.2012 р., який визнаний речовим доказом та передано на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_1 ( т.1 а.с. 109-110, 124,125);

висновком експерта № 1080 від 20.08.2012р., відповідно якого наданий на експертизу пістолет «ПМ-РФ» серії «ВІ\ПР» № 017991/6308, є сертифікованим пристроєм вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених еластичними снарядами травматичної (несмертельної дії) і до категорії вогнепальної зброї не відноситься, придатний для стрільби ( т.1 а.с. 117-121);

даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 18.07.2012 року, згідно якого під час проведення слідчої дії обвинувачений ОСОБА_5 в присутності понятих на місці показав та пояснив, як в ніч з 24.06.2012р. на 25.06.2012 р вони з ОСОБА_13, який закрив обличчя футболкою, прийшли до потерпілого ОСОБА_1 з метою отримання грошей. При цьому ОСОБА_6 схопив останнього за шию, отримавши ключі від машини, вони всі вийшли на вулицю, при цьому ОСОБА_1 взяв рушницю. Згодом він пішов до цеху, в приміщенні якого побачив ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з рушницею, після чого з місця події зник ( т.1 а.с. 126-131)

даними протоколу відтворення обставин та обстановки події від 18.07.2012 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 в присутності понятих на місці показав та пояснив про обставини вчинення на нього нападу з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( т.1 а.с. 132-140);

листом територіальної державної інспекції з питань праці в Миколаївській області від 20.07.2012 р., відповідно якого за результатами перевірки додержання законодавства про працю приватним підприємцем ОСОБА_1 внесено припис щодо забезпечення виплати заробітної плати та оформлення відносин між останнім та ОСОБА_10 і ОСОБА_5 ( т.1 а.с. 182);

копією припису територіальної державної інспекції з питань праці в Миколаївській області від 12.07.2012р., копією відповіді ОСОБА_1 на припис та копією постанови Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 серпня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 41 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 510грн. ( т.1 а.с. 185-187, 191);

даними протоколів виїмки та огляду від 08.08.2012 року, згідно яких вилучено та оглянуто гумову кулю, вилучену з тіла ОСОБА_6, яку постановою від 09.08.2012 року визнано речовим доказом та передано до камери зберігання речових доказів Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області (т. 1 а.с. 193, 194-195, 196, 197);

даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 08.08.2012 р., відповідно якого ОСОБА_6 в присутності понятих на місці показав та пояснив про обставини вчиненого, при цьому підтвердив, що ключі від автомобілю ОСОБА_1 передав ОСОБА_5, і що він після того, як відібрав рушницю у потерпілого, зайшов до приміщення цеху, де були ще дві жінки, там же потерпілий стріляв з пістолета і він, коли тікав, загубив свої капці та футболку, яка злетіла в нього з голови ( т.1 а.с. 198-203);

протоколом огляду предметів від 08.08.2012р., з фото таблицею, згідно якого оглянуті футболка та капці, які постановою від 09.08.2012 року визнані речовими доказами та передані до камери зберігання речових доказів Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області ( т.1 а.с. 206-209);

даними протоколу очної ставки від 09.08.2012 р. між потерпілим та підозрюваним ОСОБА_6, під час якої потерпілий надав пояснення, аналогічні поясненням, наданим в судовому засіданні, а ОСОБА_6 підтвердив частково пояснення потерпілого, пояснивши, що не заперечує, що обставини події могли бути саме такими, як розповідає потерпілий, оскільки події в цеху пам'ятає погано через алкогольне сп'яніння та отримання удару в область голови, коли відбирав рушницю у потерпілого ( т.1 а.с. 211-214);

даними протоколу очної ставки від 09.08.2012р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, під час якої ОСОБА_6 підтвердив, що 24.06.2012р. вони з ОСОБА_5 прийшли до ОСОБА_1, в якого стали вимагати повернути гроші. Після того, як ОСОБА_1 віддав ключі від автомобіля ОСОБА_5, вони всі вийшли на вулицю, при цьому потерпілий взяв рушницю, через що між ним та потерпілим виник конфлікт, під час якого вони наносили один одному удари. Після того, як він відібрав рушницю у потерпілого, він зайшов до приміщення цеху, де знаходились дві жінки, там же потерпілий стріляв у нього, після чого він вибіг з цеху, кинувши рушницю та загубивши капці та футболку, також зазначив, що, дійсно, в приміщенні цеху також була бійка, під час якої він тримав потерпілого, а ОСОБА_5 наносив останньому удари рушницею. Під час очної ставки ОСОБА_5 підтвердив повністю пояснення ОСОБА_6 та додатково пояснив, що після того, як взяв ключі у потерпілого, подальші події пам'ятає погано через алкогольне сп'яніння ( т.1 а.с.215-218);

протоколом огляду предмета від 17.08.2012р., згідно якого об'єктом огляду є прозорий пакет з біркою, на якій зазначено: «змив речовини бурого кольору, вилучена з підлоги за фактом розбійного нападу на ОСОБА_1, який, згідно постанови від 17.08.2012 року визнаний речовим доказом по справі та переданий до камери зберігання речових доказів Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області ( т.1 а.с. 235-237);

висновком експерта № 1787/1290-12 від 31.08.2012 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку, ран на голові, на лобі зліва, крововиливів та саден на ліктьовій поверхні правого передпліччя, з захопленням променезап'ясткового суглобу та кисті, садни на боковій поверхні грудної клітини справа, з переходом на бокову поверхню животу, крововиливів на боковій поверхні живота справа та в області гребню правої підвздошної кістки. Тілесні ушкодження у виді рани на голові та на лобі зліва, а також струс головного мозку за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Інші тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Наявні тілесні ушкодження утворились від дії не менш, ніж п'яти впливів тупих твердих предметів. Послідовність утворення тілесних ушкоджень встановити не видається за можливе, найбільш вірогідне розташування потерпілого та того, хто наносив удари обличчям до обличчя. Утворення тілесних ушкоджень в області обличчя та голови могло бути при ударах прикладом та дульною частиною рушниці ( т.1 а.с.242-244);

постановою від 21.08.2012р. про визнання речовим доказом по справі ключів від автомобілю та передачу їх на зберігання потерпілому під розписку ( т.2 а.с. 1,2);

висновком експерта № 389 від 14.09.2012р., згідно якого у ОСОБА_6 виявлені ушкодження у виді рубців ран в області голови та тулуба, які могли утворитись від дії травматичної зброї, можливо, в строк та при обставинах, зазначених в постанові ( т.2 а.с. 8-9);

повідомленням Миколаївської міської лікарні № 4 від 20.08.2012р. про вартість лікування ОСОБА_1 в період з 09.07.2012р. по 30.07.2012р. в сумі 4300,80грн. ( т.2 а.с. 26).

Аналізуючи досліджені докази в сукупності, суд доходить висновку про доведеність вини підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у примушуванні до виконання цивільно-правових зобов'язань, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та кваліфікує їх дії за ч.3 ст. 355 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_5, суд приймає до уваги, що ним вчинено тяжкий злочин, дані про особу підсудного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується негативно, до затримання ніде не працював, хворіє на туберкульоз, вину визнав частково.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_6, суд приймає до уваги, що ним вчинено тяжкий злочин, дані про особу підсудного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, злочин вчинив в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, за місцем проживання характеризується негативно, до затримання ніде не працював, вину визнав повністю.

Обставин, які пом'якшують покарання підсудних, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання підсудних, судом не встановлено.

З урахуванням тяжкості вчиненого злочину та обставин вчинення злочину, даних про особу підсудних, суд вважає необхідним призначити їм покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства, та вважає, що саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення підсудних.

Оскільки даний злочин підсудним ОСОБА_6 вчинений водночас до постановлення вироку Корабельним районним судом м. Миколаєва від 13.06.2013 року та під час умовно - дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Ленінського районного суду Миколаївської області від 15.06.2009 року, яким він засуджений за ст. 186 ч.2 КК України до 4-х років позбавлення волі, суд вважає, що є підстави для застосування положень ч.4 ст. 70 КК України та ст. 71 КК України. При цьому, визначаючи покарання на підставі ч.4 ст. 70 КК України, суд виходить з покарання, призначеного вироком Корабельного районного суду від 13.06.2013 року саме за ст. 186 ч.2 КК України, не враховуючи остаточне покарання за цим вироком, призначене з застосуванням ст. 71 КК України.

Відповідно ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Оскільки жодних виключень застосування зазначеної норми Кримінальний кодекс України не містить, а даний злочин підсудним ОСОБА_6 вчинено в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, суд вважає за необхідне, на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду Миколаївської області від 15.06.2009 року.

На підставі ст. 93-1 КПК України ( 1960р.) з підсудних підлягає стягненню вартість понесених витрат закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого в сумі 4300грн. 80коп.

На підставі ст. 93 КПК України (1960р.) з підсудних підлягає стягненню витрати на проведення судово-балістичних та судово-дактилоскопічної експертиз в сумі 1176 (одна тисяча сто сімдесят шість) грн.

На підставі ст. 81 КПК України (1960р) речові докази по справі: капці та футболка, які передані на зберігання до камери речових доказів Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області - повернути ОСОБА_6, а при не витребуванні - знищити; ключі від автомобіля «Хюндай Елантра», гладкоствольну рушницю ІЖ-12, калібру 12 мм. НОМЕР_1, пістолет ПМ РФ НОМЕР_2, передані потерпілому ОСОБА_1 під розписку, залишити йому як власнику; гумову кулю та змиви речовини бурого кольору, передані до камери зберігання речових доказів Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області - знищити.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (1960р.),

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 355 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 355 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців. На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст. 355 КК України за даним вироком та ч.2 ст. 186 КК України за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2013 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_6 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.06.2009р. і остаточно призначити ОСОБА_6 до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання - з 28 лютого 2013 року.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання - з 12 березня 2013 року.

Стягнути з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь фінансового відділу адміністрації Заводського району м. Миколаєва ( р/р 35425004000958 МФО 826013 УДКСУ Миколаївської області Код ОКПО 01998408 витрати на лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 4300 ( чотири тисячі триста) грн. 80 коп.

Стягнути в солідарному порядку з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 витрати за проведення судово-балістичних та судово-дактилоскопічної експертиз в сумі 1176 (одна тисяча сто сімдесят шість) грн., яку перерахувати на реєстраційний рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області № 31251272210005, відкритий в ГУДК у Миколаївській області МФО 826013, код ЗКПО 25574110.

Речові докази по справі: капці та футболка, які передані на зберігання до камери речових доказів Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області - повернути засудженому ОСОБА_6, як власнику, а при не витребуванні - знищити; ключі від автомобіля «Хюндай Елантра», гладкоствольну рушницю ІЖ-12, калібру 12 мм. НОМЕР_1, пістолет ПМ РФ НОМЕР_2, передані потерпілому ОСОБА_1 під розписку, залишити йому як власнику; гумову кулю та змиви речовини бурого кольору, передані до камери зберігання речових доказів Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області - знищити.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до вступу вироку в закону силу залишити - тримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом 15-ти днів з моменту його проголошення, а засудженим, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя А.А. Саукова