Ухвала суду № 33331429, 27.08.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1446/13-а

27.08.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 19.03.13 у справі № 801/1446/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МУ-7-Сервіс" (будівля молочної кухні, 3,Щолкіне,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98213)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби (вул. Дзержинського, 7,Леніне,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98200)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.12р. №0000752301 та №0000762301,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МУ-7-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.12р. №0000752301 та №0000762301 - задоволені: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби від 22.11.12р., прийняті відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "МУ-7-Сервіс": №0000752301, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 249609,98грн. (за основним платежем - 200133,95грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 49476,03грн.); №0000762301, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 190495,07грн. (за основним платежем - 152396,05грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 38099,02грн.). Стягнуто судовий збір в розмірі 2146,00 грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МУ-7-Сервіс".

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.13 та прийняти нове рішення

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 27.08.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "МУ-7-Сервіс" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаєморозрахункам з ТОВ БВП «Строітель плюс» (код ЄДРПОУ 31263808), ПП «Візіт Торг» (код ЄДРПОУ 37081939), ТОВ «Кримбудіндустрія» (код ЄДРПОУ 32100553), ПП «Пан Буд» ( код ЄДРПОУ 37081614), ПП «Команд» (код ЄДРПОУ 37081765), Фірма «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ 31095815), за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 15.11.2012 №841/22/25146472 (далі-Акт) (а.с.41-130).

На підставі зазначеного Акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.11.12р. №0000752301, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 249609,98грн. та №0000762301, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 190495,07грн. (а.с.35,36).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при проведені перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, відповідач дійшов неправильних, необґрунтованих та недостовірних висновків щодо донарахування податкового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що позивачем у грудні 2010р. було придбано у ПП «Пан Буд» будівельні матеріали на загальну суму 274495,91 грн.

Передача товару за вищенаведеною угодою підтверджується: видатковою накладною №858 від 13.12.2010р. на суму 15485,76 грн. та податковою накладною №858 від 13.12.2010р. на суму 15485,76 грн., у т.ч. ПДВ 2580,96 грн.; видатковою накладною №861 від 14.12.2010р. на суму 39713,42 грн. та податковою накладною №861 від 14.12.2010р. на суму 39713,42 грн., у т.ч. ПДВ 6618,90 грн.; видатковою накладною №864 від 16.12.2010р. на суму 62064,08 грн. та податковою накладною №864 від 16.12.2010р. на суму 62064,08 грн., у т.ч. ПДВ 10344,01 грн.; видатковою накладною №898 від 24.12.2010р. на суму 157232,64 грн. та податковою накладною №898 від 24.12.2010р. на суму 157232,64 грн., у т.ч. ПДВ 26205,44 грн., усього на загальну суму 274495,91 грн. (а.с.150-161 т.1).

Сплата за отриманий товар здійснена позивачем платіжними дорученнями від 06.01.2011р., № 7, 8,9,10 та від 12.01.2011р. № 13 на загальну суму 274495,91 в т.ч. ПДВ -5749,31 грн., про що зазначено у Акті (арк. акту 9), що також підтверджується банківськими виписками.

Позивачем, на підставі договору купівлі-продажу №192 від 30.10.2011р. та за усною угодою було придбано у ПП «Візіт Торг» будівельні матеріали на загальну суму 154094,90 грн., що підтверджується: видатковою накладною №1041 від 31.10.11р. на суму 6012,20 грн. та податковою накладною №1041 від 31.10.11р на суму 6012,20грн у т.ч. ПДВ 1002,03 грн.; видатковою накладною №1042 від 31.10.11р. на суму 5622,00 грн. та податковою накладною №1042 від 31.10.11р. на суму 5622,00грн у т.ч. ПДВ 937,00 грн.; видатковою накладною №217 від 15.12.10р. на суму 37874,24 грн. та податковою накладною №217 від 15.12.10р. на суму 37874,24грн. у т.ч. ПДВ 6312,37видаткова накладна №260 від 06.12.10р. на суму 54861,82грн. та податковою накладною №260 від 06.12.10р на суму 54861,82грн у т.ч. ПДВ 9143,64 грн.; видатковою накладною №229 від 02.12.10р. на суму 49724,64 грн. та податковою накладною №229 від 02.12.10р на суму 49724,64 грн. у т.ч. ПДВ 8287,44 грн., усього на загальну суму 154094,90 грн. (а.с.135-149 т.1)

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що за отриманий товар сплачено в повному обсязі грошові кошти. Так, сплата підтверджується платіжними дорученнями від 06.01.11р. №11 та №10, від 12.01.11р. №15 та №16, від 01.11.11р. №378 на загальну суму 154094,90 грн., в т.ч. ПДВ 25682,47 грн. (арк. акту 15), та банківськими виписками.

Судом встановлено, що позивачем у ПП «Команд» було придбано будівельні матеріали на загальну суму 229589,32 грн., що підтверджується: видатковою накладною №1949 від 20.12.10р на суму 21146,64грн. та податковою накладною № 1949 від 20.12.10р. на суму 21146,64грн. у т.ч. ПДВ 3524,44 грн.; видатковою накладною №1827 22.11.10р. на суму 20396,82грн. та податковою накладною № 1827 від 22.11.10р. на суму 20396,82грн. у .т.ч. ПДВ 3399,47 грн.; видатковою накладною №1047 від 09.11.10р. на суму 28213,26 грн. та податковою накладною № 1047 від 09.11.10р. на суму 28213,26 грн. у т.ч ПДВ 4702,21 грн.; видатковою накладною №885 від 29.10.10р. на суму 8377,20 грн. та податковою накладною №885 від 29.10.10р на суму 8377,20грн. у т.ч ПДВ 1396,20 грн.; видатковою накладною №863 від 13.10.10р. на суму 7862,98 грн., та податковою накладною № 863 від 13.10.10р. на суму 7862,98 грн. у т.ч ПДВ 1310,50 грн.; видатковою накладною №1278 від 01.10.10р. на суму 25805,15 грн. та податковою накладною № 1278 від 01.10.10р. на суму 25805,15 грн. у т.ч ПДВ 4300,86 грн.; видатковою накладною №729 від 21.09.10р. на суму 26721,22 грн. та податковою накладною № 729 від 21.09.10р. на суму 26721,22 грн. у т.ч ПДВ 4453,54 грн.; видатковою накладною №728 від 13.09.10р. на суму 19347,72 грн., податковою накладною №728 від 13.09.10р. на суму 19347,72 грн., у т.ч ПДВ 3224,62 грн.; видатковою накладною №736 від 01.09.10р. на суму 2637,13 грн., податковою накладною № б/н від 01.09.10р на суму 2637,13 грн., у .т.ч ПДВ 439,52 грн.; видатковою накладною №233 від 03.08.10р. на суму 10689,72 грн., податковою накладною № 233 від 03.08.10р. на суму 10689,72 грн., у .т.ч ПДВ 1781,62 грн.; видатковою накладною №95 від 20.07.10р. на суму 14141,28 грн., податковою накладною №95 від 20.07.10р. на суму 14141,28 грн., у т.ч ПДВ 2356,88 грн.; видатковою накладною №65 від 05.07.10р. на суму 20880,00 грн., податковою накладною № 65 від 05.07.10р. на суму 20880,00 грн., у т.ч ПДВ 3480,00 грн.; видатковою накладною №25 від 20.06.10р. на суму 23370,02 грн., податковою накладною № 25 від 20.06.10р. на суму 23370,02 грн., у т.ч. ПДВ 3895,00 грн. (а.с.218-254 т.2).

Отриманий товар сплачено платіжними дорученнями від 07.07.10р. № 644, 23.07.10р. № 693, 694, 16.08.10р. № 709, 11.10.10р. № 785, 20.10.10р. № 804, 4.11.10р. № 863, 22.11.10р. № 871, 07.12.10р. № 911, 20.12.10р. № 957 на загальну суму 229589,32 грн. (арк. Акту 20). До матеріалів справи долучено банківські виписки, які підтверджують оплату вищевказаної суми.

Підтвердженням того, що усі будівельні матеріали, які було придбано у ПП «Візіт Торг»», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», було використано позивачем у господарській діяльності є акти списання на об'єкти ремонтних робіт по договорам підряду з замовниками (а.с. 159-217 т.3).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до складу валових витрат віднесено витрати, а до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Фірмою «Капітель плюс» на підставі наступних договорів: № 68-ПД/10/747 від 23.09.2010, №18-ПД/10/186 від 05.03.2010, №17-ПД/10/187 від 01.03.2010, №75-СТ/09/823 від 22.12.2009 , №70-СТ/09/792 від 04.12.2009, №71-СТ/09/791 від 09.12.2009, №708 від 01.10.2009 , №57-ПД/09/610 від 14.09.2009, №53-ПН/09/533 від 08.08.2009, №54-ПД/09/534 від 19.08.2009, №50-ПД/09/461 від 08.07.2009, №48-ПД/09/423 від 15.06.2009, №36-ПД/09/306 від 12.05.2009, №37-ПН/09/307 від 19.05.2009, №42-ПД/09/340 від 20.05.2009, №28-ПН/09/184 від 15.04.2009, №35-ПН/09/257 від 14.04.2009, №29-ПН/09/200 від 06.04.2009, №30-ПН/09/201 від 07.04.2009, №27-ПН/09/183 від 16.03.2009; №19-ПД/09/177 від 03.02.2009, №18-ПД/09/76 від 02.02.2009, №20-ПД/09 від 04.02.2009, №13-ПД/09/42 від 15.01.2009, №12-ПН/09/41 від 12.01.2009.

Фактично придбані у ТОВ БВП «Строитель плюс» транспортні послуги використовувалися для виконання будівельних, пусконалагоджувальних, монтажних робіт в червні, жовтні 2009 року, серпні-грудні 2010 року за відповідними договорами з замовниками на підставі первинних документів - актів виконаних робіт, в яких зазначено використання автотранспорту - «Вартість експлуатації машин».

Окрім того, між позивачем та ТОВ «Кримбудіндустрія» укладено договір № 287 на підготовку кадрів по атестації зварників, де вартість послуг складає 1000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 166,67 грн. На виконання цього договору надано податкову накладну № 774 від 02.12.2010р. на суму 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн. та акт виконаних робіт б/№ від 30.11.2010р. Вартість послуг сплачена в повному обсязі 02.12.2010р., що підтверджується банківськими виписками (а.с.131-134т.1).

Фактично ТОВ «Кримстройіндустрія» здійснено атестацію зварників підприємства, які є в штаті ТОВ «МУ-7 сервіс» згідно штатного розпису, наказу про прийняття на роботу № 4/к від 08.01.2004р., а також на підставі договору підряду на виконання ремонту від 01.11.2010р. (а.с.156-158 т.3).

Відповідно до вимог п.п. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи, містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Стосовно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Що стосується висновків податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість у розмірі 152396,05грн. та завищення валових витрат підприємства на суму 1101087,43грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 200133,95грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 138.1.1 ст. 138 ПКУ, передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції між позивачем та ТОВ БВП «Строітель плюс», ПП «Візіт Торг»», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», Фірма «Капітель Плюс» були товарними, реальними та підтверджені наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, отже, висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток підприємств за спірний період є помилковими.

В силу вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4.5 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту с суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити реквізити, що наведені у цій статті, зазначені окремими рядками.

Як зазначено у п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні норми викладені у Податковому кодексі України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові накладні, виписані ТОВ БВП «Строітель плюс», ПП «Візіт Торг»», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», Фірма «Капітель Плюс» відповідають вимогам ч.2 п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідачем не надано доказів не отримання позивачем товарів (послуг) від зазначених вище контрагентів, не проведення платежів з ними (в тому числі оплату ПДВ), не використання товарів (послуг) в господарській діяльності платника податків.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.13 у справі № 801/1446/13-а залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.13 у справі № 801/1446/13-азалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко