Рішення № 33330998, 04.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2013 р.Справа № 922/2956/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом КП "Міський інформаційний центр", м. Харків до ТОВ Рекламна агенція "Перша столиця", смт. Високий про стягнення 27039,85 грн. та зобов'язання вчинити дії за участю представників сторін:

позивача - Молочко Н.Г., довіреність № 613 від 01.03.2013 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, КП "Міський інформаційний центр", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція "Перша столиця", смт. Високий, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у загальній сумі 27039,85 грн., що складаються з сум: заборгованість за щомісячне користування місцями за договором № 8877 від 26.12.2012 року у розмірі 9029,79 грн.; пені за прострочення платежів за договором № 8877 від 26.12.2012 року у розмірі 299,71 грн.; витрат за проведення демонтажу спеціальних конструкцій за договором № 8877 від 26.12.2012 року у розмірі 7506,01 грн.; витрат за зберігання демонтованих спеціальних конструкцій у розмірі 1437,59 грн., неустойки за прострочення повернення місць за договором № 8877 від 26.12.2012 року за період з 08.07.2013 р. по 15.07.2013 р. у розмірі 1632,96 грн.; неустойки за розміщення спеціальних конструкцій на місцях без отримання дозволу за договором № 8877 від 26.12.2012 року у розмірі 7133,79 грн. Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача повернути позивачеві на підставі акту прийому-передачі місця, що знаходяться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, пр. Московський, 210; м. Харків, пр. Московський - пр. П'ятдесятиріччя СРСР, привівши ці місця в належний стан відповідно до п. 5.3. договору № 8877 від 26.12.2012 року. Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір, сплачений за подачу позову до суду, в розмірі 2867,50 грн.

Позовні вимоги позивач мотивує порушенням відповідачем своїх зобов'язань по договору № 8877 від 26.12.2012 року про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 липня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2956/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 31 липня 2013 року.

В призначене судове засідання позивач з'явився, проте витребуваних ухвалою господарського суду Харківської області від 17 липня 2013 року про порушення провадження у справі документів не надав.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, витребуваних судом документів не надав, причин неявки суду не повідомив. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача про день та час розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 липня 2013 року було відкладено розляд справи на 04 вересня 2013 року.

01 серпня 2013 року до матеріалів справи було повернуто ухвалу суду від 17 липня 2013 року, яка направлячлась відповідачу, із відміткою поштової установи "за спливом строку", яка долучена судпс до матеріалів справи.

До матеріалів справи 05 серпня 2013 року від позивача в порядку ст. 22 ГПК України, через канцелярію суду (вх. № 28335) надійшла копія витягу про включення відповідача до реєстру, яка залучена судом до матеріалів справи.

В засідання суду 04 вересня 2013 року з'явився представник позивача, заявлений позов підтримує і просить суд його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 04 вересня 2013 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою суду, яка направлена на адресу, по якій відповідач зареєстрований та яка підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Враховуючи те, що норми ст. 38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами і документами справи на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

20 грудня 2012 року відповідач встановив спеціальну конструкцію - щит стаціонарний (6,00х3,00х1) на місці, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, пр. Московський - пр. П'ятдесятиріччя СРСР, що підтверджується актом встановлення спеціальної конструкції від 26.12.2012 р., який підписано та скріплено печатками зі сторони позивача та відповідача.

20 грудня 2012 року відповідач встановив спеціальну конструкцію - щит стаціонарний (6,00х3,00х1) на місці, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, пр. Московський, 210, що підтверджується актом встановлення спеціальної конструкції від 26.12.2012р., який підписано та скріплено печатками зі сторони позивача та відповідача.

В подальшому, 26 грудня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 8877 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Відповідно до договору та акту прийому-передачі від 26 грудня 2012 року до договору позивач надав в користування відповідачу місця, що знаходяться у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій - щит стаціонарний (6,00х3,00х1) за адресою: м. Харків, пр. Московський 210; щит стаціонарний (6,00х3,00х1) за адресою: м. Харків, пр. Московський - пр. П'ятдесятиріччя СРСР строком з 26 грудня 2012 р. по 30 червня 2013 р. (п. 1.4 договору).

На підставі довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету від 26.12.2012 р. відповідачу було встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції: щит стаціонарний (6,00х3,00х1) за адресою: м. Харків, пр. Московський - пр. П'ятдесятиріччя СРСР на три місяці до отримання дозволу на її розміщення.

На підставі довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету від 26.12.2012 р. відповідачу було встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції: щит стаціонарний (6,00х3,00х1) за адресою: м. Харків, пр. Московський, 210 на три місяці до отримання дозволу на її розміщення.

Згідно до умов договору № 8877 від 26.12.2012 р., а саме: п.п. 3.4.6, 4.1, 4.5 договору та додатку № 1 до договору № 8877 від 26.12.2012 р. відповідач зобов'язувався кожний місяць здійснювати оплату за користування наданим йому місцем авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, у розмірі - 2916 грн. 00 коп. з врахуванням 20 % ПДВ.

У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати за надані у користування місця, у відповідача виникла заборгованість у сумі 9029,79 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач прийняті на себе зобов'язання згідно договору № 8877 від 26.12.2012 р. виконав належним чином, але відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, зазначено стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для визнання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором № 8877 від 26.12.2012 року про надання в користування місць, що знаходяться у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за щомісячне користування місцями за договором № 8877 від 26.12.2012 року у розмірі 9029,79 грн., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно до п. 6.1 договору сторонами встановлено відповідальність за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, передбачених розділом 4 цього договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого (або не повністю сплаченого) платежу за кожен день прострочення.

За прострочення внесення платежів по договору позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну та неповну сплату платежів за договором № 8877 від 26.12.2012 р. у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка за період з 26.02.2013 р. по 15.07.2013 р. склала 299 грн. 71 коп.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 ст. 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 6.6 договору сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, не припиняється.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня у сумі 299,71 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до п.п. 8.16 п. 8.1. договору № 8877 від 26.12.2012 р.: „Цей договір припиняє свою дію, по закінченню строку дії договору".

Таким чином, станом на 30.06.2013 року договір № 8877 від 26.12.2012 р. вважається таким, що припинив свою дію.

Відповідно до п. 5.1. договору № 8877 від 26.12.2012 р., протягом семи календарних днів після припинення дії договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1, 8.3 договору, або з дати виключення місць з Переліку місць, які надаються "користувачу" для розташування спеціальних конструкцій та розміру плати за їх користування (додаток № 1), "користувач" зобов'язаний звільнити надані в користування місця і передати їх "КП". Повернення місць, наданих в користування, здійснюється "користувачем" на підставі актів прийому-передачі, які складаються "користувачем" та підписуються уповноваженими представниками "КП" та "користувача".

Відповідно до п. 5.2 договору № 8877 від 26.12.2012 р., місця вважаються фактично повернутими "КП" з моменту підписання актів прийому-передачі. Акт прийому-передачі місця підписується "КП" після надання "користувачем" фото місця демонтованої спеціальної конструкції, а у разі неможливості визначення стану місця по наданим фотознімкам, після виїзду представника "КП" на місце розташування спеціальної конструкції. У випадку неналежного стану місця розташування спеціальної конструкції (засмічення території, пошкодження місць, наявності фундаменту конструкції тощо) акт прийому-передачі місця з боку "КП" не підписується, а складається акт огляду місця з зазначенням виявлених порушень.

Повторний виїзд представника "КП" на місце розташування спеціальної конструкції здійснюється після усунення порушень, що зазначені в акті огляду місця, за рахунок "користувача".

Відповідно до п. 5.3 договору № 8877 від 26.12.2012 р., місця, надані в користування "користувачу" за цим договором, повинні бути повернуті "КП" у належному стані (демонтована спеціальна конструкція та її частини (фундаменти, елементи кріплень, тощо), відновлена тротуарна плитка, асфальтне або трав'яне покриття, вивезене сміття та інше).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 6.6 договору сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, не припиняється.

У відповідності до п. 6.2 договору № 8877 від 26.12.2012 р. сторонами встановлено, що у разі прострочення повернення місць, наданих у користування, "користувач" сплачує "КП" неустойку, яка складає 7% від розміру плати за користування неповернутим місцем, встановленої додатком № 1 цього договору (з ПДВ), за кожний день затримки повернення вказаного місця.

Отже, відповідно до умов договору, відповідач повинен був станом на 07.07.2013 року повернути місця позивачеві на підставі акту прийому-передачі.

У зв'язку з тим, що відповідач порушив умови договору, а саме, не повернув місця на підставі акту прийому-передачі, то позивач нарахував неустойку за прострочення повернення місць за період з 08.07.2013 року по 15.07.2013 року у розмірі 1632,96 грн.

Відповідно до ст. ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Враховуючи, що відповідач не повернув позивачеві надані йому в користування місця у встановлений п. 5.1 договору строк, внаслідок чого, позивачем обґрунтовано нараховано неустойку за прострочення повернення місць за період з 08.07.2013 р. по 15.07.2013 р. у розмірі 1632,96 грн.

Крім того, згідно підпункту 3.4.2 п. 3.4 договору відповідач зобов'язувався не розміщувати спеціальні конструкції на місцях, переданих у користування за цим договором, до отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у встановленому порядку.

Згідно п. 6.3 договору відповідач, у разі порушення зобов'язань, передбачених підпунктом 3.4.2 п. 3.4 розділу 3 договору, сплачує позивачу неустойку у розмірі плати за користування місцями, встановленої додатком №1 цього договору, пропорційно часу розміщення спеціальних конструкцій з порушенням зобов'язань.

Спеціальні конструкції відповідачем було встановлено на місцях, переданих в користування, ще 20 грудня 2012 року, що підтверджується пунктом 4.4. договору та актами встановлення спеціальної конструкції для розміщення зовнішньої реклами від 26.12.2012 р., які підписано та скріплено печатками зі сторони позивача та відповідача, а дозвіл на розміщення зовнішньої реклами відповідач отримав лише 26 лютого 2013 р. на розміщення спеціальної конструкції-щит стаціонарний (6,00х3,00х1) за адресою: м. Харків, пр. Московський-пр. П'ятдесятиріччя СРСР, та 20 березня 2013 року на розміщення спеціальної конструкції-щит стаціонарний (6,00х3,00х1) за адресою: м. Харків, пр. Московський, 210.

Таким чином, відповідач порушив вимоги п.п. 3.4.2 п. 3.4 договору щодо не розміщення спеціальних конструкцій на місцях, переданих у користування, до отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у встановленому порядку.

У відповідності до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Враховуючи, що відповідач порушив вимоги п.п. 3.4.2. п. 3.4. договору щодо нерозміщення спеціальних конструкцій на місцях, переданих у користування, до отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у встановленому порядку, внаслідок чого, позивачем обґрунтовано нараховано неустойку за розміщення спеціальних конструкцій на місцях без отримання дозволу за період з 26.12.2012 року по 25.02.2013 р. (розміщення спеціальної конструкції - щит стаціонарний (6,00х3,00х1) за адресою: м. Харків, пр. Московський - пр. П'ятдесятиріччя СРСР) та за період з 26.12.2012 р. по 19.03.2013 р. (розміщення спеціальної конструкції - щит стаціонарний (6,00х3,00х1) за адресою: м. Харків, пр. Московський, 210) у розмірі - 7133,79 грн.

30.04.2013 року представник відповідача отримав претензію (вих. № 1333 від 25.04.2013 р.) з вимогою погасити неустойку за розміщення спеціальних конструкцій на місцях без дозволу. Але відповідач на дану претензію не прореагував, ніяких дій не вчинив.

До того ж, підпунктом "а" пункту 3.1.1 договору передбачено, що у разі несплати, несвоєчасної або неповної сплати платежів, передбачених розділом 4 цього договору, позивач має право здійснити роботи з демонтажу спеціальних конструкцій, що розташовані на займаних відповідачем місцях з наступною оплатою відповідачем цих оплат в розмірі фактичних витрат позивача, пов'язаних з вимушеним проведенням робіт з демонтажу і зберіганням спеціальних конструкцій.

Відповідно до підпункту "в" п. 4.1 "Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними" (додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011 р. № 444 "Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними"), демонтаж спеціальних конструкцій проводиться у випадках: порушення зобов'язань, визначених договором про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Відповідно до пункту 4.3 "Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними" (додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011 р. № 444 "Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними"), у разі порушення зобов'язань, визначених договором про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій власнику спеціальної конструкції направляється повідомлення з вимогою усунути виявлені порушення за зобов'язаннями, визначеними договором, та усунення їх наслідків.

Відповідно до п. 4.10 "Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними" (додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011 р. № 444 "Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними"), у разі невиконання вимог, зазначених у повідомленні, власник (балансоутримувач) місця або особа, уповноважена на надання місць в користування, наказом по підприємству проводить демонтаж спеціальної конструкції.

Відповідно до п. 4.16 "Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними" (додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011 р. № 444 "Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними"), після проведення демонтажу підприємство, що проводило демонтаж, складає калькуляцію витрат, пов'язаних з демонтажем спеціальної конструкції.

Відповідно до п. 4.17 "Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними" (додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011 р. № 444 "Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними"), власник спеціальної конструкції зобов'язаний компенсувати витрати, пов'язані з демонтажем та зберіганням спеціальної конструкції у встановленому порядку.

30.05.2013 року на адресу відповідача було направлено повідомлення за вих. вих. № 1709 з вимогою погасити загальну заборгованість, що виникла за спірним договором, та попередженням про те, що у разі невиконання вимог даного повідомлення спеціальні конструкції будуть демонтовані позивачем з подальшим покладенням на відповідача витрат, пов'язаних з демонтажем спеціальних конструкцій та їх зберіганням.

05.06.2013 року відповідач отримав дане повідомлення, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, але на дане повідомлення відповідач ніяк не прореагував, відповідно, ніяких дій не вчинив.

Таким чином, відповідно до "Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними" (додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011 р. № 444 "Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними") та на підставі наказу начальника департаменту зовнішньої реклами КП „МІЦ" від 17.06.2012 року № 28-АХ-Д, позивач 18 червня 2013 року здійснив демонтаж спеціальних конструкцій: щит стаціонарний (6,00х3,00х1) за адресою: м. Харків, пр. Московський, 210 та щит стаціонарний (6,00х3,00х1) за адресою: м. Харків, пр. Московський-пр. П'ятдесятиріччя СРСР, у зв'язку з чим, позивач поніс збитки у розмірі 7506,01 грн.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими Законами та договорами.

Витрати в сумі 7506,01 грн., які позивач поніс за демонтаж спеціальних конструкцій, підтверджуються розрахунком витрат на проведення демонтажу спеціальної конструкції, актами проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 18.06.2013 року, рахунком-фактурою №СФД-000144 від 19.06.2013р., калькуляцією витрат надання послуг та виконання робіт, розрахунком витрат та іншими документами, які є в матеріалах справи, а тому вимога позивача щодо стягнення витрат за проведення демонтажу спеціальної конструкції у розмірі 7506,01 грн. є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та такою, що підлягає задоволенню.

До того ж, підпунктом "б" пункту 3.1.1 договору передбачено, що у разі невиконання "користувачем" вимог "КП" щодо звільнення місць, у випадках, передбачених цим договором, позивач має право здійснити роботи з демонтажу спеціальних конструкцій, що розташовані на займаних відповідачем місцях з наступною оплатою відповідачем цих оплат в розмірі фактичних витрат позивача, пов'язаних з вимушеним проведенням робіт з демонтажу і зберіганням спеціальних конструкцій.

Також, відповідно до 5.6 "Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними" (додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011 р. № 444 "Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними"), демонтовані спеціальні конструкції зберігаються у спеціально відведених для цього місцях (сховищах, складах тощо).

Відповідно до п. 5.8 "Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними" (додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011 р. № 444 "Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними"), власник спеціальної конструкції або його представник має право на повернення демонтованої спеціальної конструкції на підставі: документа про відшкодування вимушених витрат, пов'язаних з демонтажем спеціальної конструкції та її зберіганням; заяви про повернення демонтованої спеціальної конструкції; документа, що підтверджує право особи на одержання демонтованої спеціальної конструкції; документ, що підтверджує право власності (інше майнове право) на конкретну демонтовану спеціальну конструкції (на вимогу уповноваженої особи).

Після проведення демонтажу спеціальні конструкції зберігаються позивачем у відведеному місці, внаслідок чого, він поніс витрати за зберігання демонтованих спеціальних конструкцій.

Витрати в сумі 1437,59 грн., які позивач поніс за зберігання демонтованих спеціальних конструкцій, підтверджуються рахунком-фактурою № СФХ-000140 від 12.07.2013 р., калькуляцією витрат послуг зберігання демонтованих рекламних конструкцій, а тому, вимога позивача щодо стягнення витрат за зберігання демонтованої спеціальної конструкції у розмірі 1437,59 грн. є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та такою, що підлягає задоволенню.

Також, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про те, що він повернув позивачеві місця в установленому договором порядку, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині повернення місць на підставі акту прийому-передачі підлягають задоволенню.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що спір по даній справі виник з вини відповідача, суд відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція "Перша столиця", 62460, Харківська обл., Харківський р-н. смт. Високий, вул. Ощепкова, 52 (в тому числі з р/р № 26000035968600 в АТ "УкрСібБанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 31693955) на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", 61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618 (р/р 2600030114375 в АТ "Банк Золоті Ворота", м. Харків, МФО 351931, код 32135675) заборгованість за щомісячне користування місцями за договором № 8877 від 26.12.2012 року у розмірі 9029,79 грн.; пеню за прострочення платежів за договором № 8877 від 26.12.2012 року у розмірі 299,71 грн.; неустойку за прострочення повернення місць за договором № 8877 від 26.12.2012 р. за період з 08.07.2013 р. по 15.07.2013 р. у розмірі 1632,96 грн.; неустойку за розміщення спеціальних конструкцій на місцях без отримання дозволу за договором № 8877 від 26.12.2012 р. у розмірі 7133,79 грн.; витрати за проведення демонтажу спеціальних конструкцій за договором № 8877 від 26.12.2012 р. у розмірі 7506,01 грн.; витрати за зберігання демонтованих спеціальних конструкцій у розмірі 1437,59 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2867,50 грн.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Рекламна агенція "Перша столиця", 62460, Харківська обл., Харківський р-н. смт. Високий, вул. Ощепкова, 52 (в тому числі з р/р № 26000035968600 в АТ "УкрСібБанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 31693955) повернути Комунальному підприємству "Міський інформаційний центр", 61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618 (р/р 2600030114375 в АТ "Банк Золоті Ворота", м. Харків, МФО 351931, код 32135675) на підставі акту прийому-передачі місця, що знаходяться у комунальній власності, за адресами: м. Харків, пр. Московський, 210; м. Харків, пр. Московський-пр. П'ятдесятиріччя СРСР, привівши ці місця в належний стан відповідно до п. 5.3 договору № 8877 від 26.12.2012 р.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.09.2013 р.

Суддя Калініченко Н.В.

справа № 922/2956/13