Рішення № 33330911, 22.08.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 р. Справа № 923/923/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАС-Селфмейдмен і компанія", м.Херсон

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", м.Київ в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", м.Херсон

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крес Автогруп", м.Херсон

про визнання недійсними договорів

за участю:

представників сторін:

від позивача - Спогіс А.В., юрисконсульт, дов. №04-12/181-13 від 08.01.2013р.

від відповідача 1 - Сергєєва С.В., гол. юрисконсульт, дов. №51 від 16.04.2013р.

від відповідача 2 - не прибув

Сутність спору: Позивач (ТОВ "ХАС-Селфмейдмен і компанія", м.Херсон, код ЄДРПОУ 30245987) звернувся з позовом, в якому просить суд визнати недійсними укладені між відповідачами кредитні договори №04/86-Т-05 від 12.10.2005р. та №41/21/08-КЛТ від 29.10.2008р., а також визнати недійсними укладені між позивачем та ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії ПАТ "Кредитпромбанк" іпотечні договори від 29.10.2008р.: №13/21/101/08-КЛТ; №13/21/102/08-КЛТ; №13/21/103/08-КЛТ.

Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на території України є гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадку і порядку, встановлених законом.

Режим здійснення валютних операцій на території України і функції банків щодо вчинення валютних операцій врегульовано Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Використання банками іноземної валюти на території України як засобу платежу можливе за наявності індивідуальної ліцензії, видача якої передбачена ч.4 ст.5 вищеназваного Декрету.

Поряд з цим, надаючи кредит в іноземній валюті, відповідач - ХФ ПАТ "Кредитпромбанк" на момент укладення договору №04/86-Т-05 від 12.10.2005р. не мав видану НБУ індивідуальну ліцензію на використання іноземної валюти за вказаним договором.

Відтак, цей договір укладено з порушенням припису ч.1 ст.203 ЦК України і на підставі ч.1 ст.215 Кодексу цей договір має бути визнаний недійсним.

Враховуючи, що кредитний договір №41/21/08-КЛТ від 29.10.2008р. пов'язаний з кредитним договором №04/86-Т-05 від1 2.10.2005р., оскільки отримання грошових коштів в сумі 21400000грн. було спрямовано відповідно до його умов на погашення одержаного за договором №04/86-Т-05 валютного кредиту, договір №41/21/08-КЛТ також укладений з порушенням припису ч.1 ст.203 ЦК України і має бути визнаний недійсним.

Зважаючи на те, що кредитні договори є недійсними, позивач також вважає недійсними укладені з метою їх забезпечення іпотечні договори.

Відповідач - ТОВ "Крес Автогруп", належним чином повідомлений про дату і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням Укрпошти форми 119 про одержання ним 17.07.2013р. ухвали про призначення розгляду справи, письмовий відзив та витребувані судом матеріали не надав, явку представника не забезпечив, причини неявки не повідомив.

Сторони не заперечують щодо розгляду справи без участі представника ТОВ "Крес Автогруп".

Відповідач - ПАТ "Кредитпромбанк" позов не визнає, зважаючи на його безпідставність та необгрунтованість.

Звертає увагу на невідповідність викладених позивачем обставин фактичним, оскільки на підставі кредитного договору №04/86-Т-05 кредитні кошти надавалися, поряд з іноземною валютою, також і у гривнях.

На підставі кредитного договору №04.1/36/06-КЛТ від 30.06.2006р. кредитні кошти надавалися не для погашення валютного кредиту, а для поповнення обігових коштів, оплати за автомобілі та автобуси.

Згідно з пунктом 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, таке використання дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.

Надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

Звертає увагу на те, що викладене знайшло своє підтвердження у судовій практиці вищих судів, у тому числі і в рішенні Верховного Суду України від 01.12.2010р. по аналогічній справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

12 жовтня 2005р. між ВАТ "Кредитпромбанк" (правонаступник ПАТ "Кредитпромбанк") та ТОВ "Підприємство "Автопром" (правонаступник ТОВ "Крес Автогруп") був укладений кредитний договір №04/86-Т-05, на підставі якого банк зобов'язався надавати позичальнику кредитні кошти траншами в сумі 6 500 000 євро, з частковою конвертацією у національну валюту України, а позичальник - сплачувати кредитні кошти та проценти у сумах та строки, встановлені умовами договору. На підставі додаткової угоди від 10.10.2008р. №89 до кредитного договору №04/86-Т-05 визначено дату кінцевого повернення кредиту до 29.10.2008р.

29 жовтня 2008р. між відповідачами був укладений кредитний договір №41/21/08-КЛТ, на підставі якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти траншами в національній валюті України або в іноземній валюті з можливістю часткової конвертації в іноземну валюту, в межах загальної суми еквівалентної 21 400 000 грн. за офіційним курсом НБУ на дату укладення кожної додаткової угоди із строком повернення до 28.10.2009р.

У пункті 2.2 зазначеного договору сторони передбачили, що кредитні кошти надаються з цільовим призначенням: поповнення обігових коштів, оплата за автомобілі та автобуси.

Відповідно до кредитного договору №04/86-Т-05 від 12.10.2005р. відповдіачем-2 одержано кредитні кошти в сумі 3 854 112 євро, що еквівалентно 23 605 032 грн. 81коп.; за кредитним договором №41/21/08-КЛТ від 29.10.2008р. - 21 400 000 грн.

Зазначені факти встановлені рішенням господарського суду Херсонської області при вирішенні спору між відповідачами від 13.06.2013р. по справі №923/570/13 і на підставі ч.2 ст.35 ГПК України знову не доводяться при вирішення даної справи.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань за кредитним договором №41/21/08-КЛТ від 29.10.2008р. між позивачем та відповдіачем-2 укладені іпотечні договори від 29.10.2008р.: №13/21/101/08-КЛТ; №13/21/102/08-КЛТ; №13/21/103/08-КЛТ, на підставі яких в іпотеку банку були передані об'єкти нерухомості.

За наявності обставин, викладених у описовій частині рішення, позивач просить суд визнати вищеперелічені кредитні договори та договори іпотеки недійсними.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд відмовляє в задоволенні позову як безпідставного, такого, що грунтується на невірному тлумаченні чинного законодавства, спростовується фактичними обставинами справи та наданими належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст.203 цього Кодексу.

Як зазначає позивач, оспорювані ним правочини вчинені з порушенням ч.1 ст.203 ЦК України, яка передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як на думку позивача, в порушення ч.1 ст.227 ЦК України кредитні договори банком вчинено без індивідуальної ліцензії НБУ на використання іноземної валюти при здійсненні платежів. Крім того, кредитні кошти по кредитному договору №41/21/08-КЛТ від 29.10.2008р. видано для погашення суми неповернутого кредиту, виданого на підставі договору №04/86-Т-05.

Твердження позивача щодо видачі кредитних коштів за одним кредитним договором для погашення неповернутого кредиту за іншим повністю спростовуються наданими у справу належними та допустимими доказами у розумінні приписів ст.ст.32-34 ГПК України.

З наданої у справу копії кредитного договору №41/21/08-КЛТ від 29.10.2008р., зокрема його пункту 2.2 встановлено, що кредитні кошти надаються для поповнення обігових коштів, оплати за автомобілі, автобуси, що повністю спростовує твердження позивача про надання кредиту для погашення іншого.

Щодо відсутності індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій, господарський суд зазначає наступне.

На час укладення спірних кредитних договорів банк мав:

- письмові дозволи Національного банку України № 174-2 від 11.09.2003р., № 174-3 від 23.09.2009р., на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 ч. 2 та ч. 4 ст.47 Закону України "Про банки та банківську діяльність", згідно з додатками до цих дозволів, зокрема, на право здійснення операцій з валютними цінностями, копії яких надано в матеріали справи.

Відповідно до вказаних ліцензії та дозволів ВАТ "Кредитпромбанк" надано право на такі операції з валютними цінностями, як залучення та розміщення іноземної валюти на ринку України, міжнародних ринках. Згідно приписів ст.192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Згідно із ч.1 та ч.2 ст.198 Господарського кодексу України платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. При цьому, грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях, але грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Відповідно до п.п. "в", "г" ч. 4 ст. 5 вказаного Декрету індивідуальної ліцензії потребують операції щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, а також операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Чинним на час укладення спірних кредитних договорів, як і чинним за станом на теперішній час законодавством не передбачено розмірів сум валютних кредитів, надання й отримання яких резидентами у валюті потребує індивідуальної ліцензії.

Таким чином, для видачі кредиту у валюті у будь-якій сумі, банк повинен мати правосуб'єктність, обсяг якої підтверджується ліцензією на право здійснення валютних операцій. Відповідні повноваження на час укладення спірних кредитних договорів мало ВАТ "Кредитпромбанк" та має на теперішній час відповідач, ПАТ "Кредитпромбанк", що слідує із залучених до матеріалів справи доказів.

Зважаючи на викладене, ВАТ "Кредитпромбанк" на підставі банківської ліцензії на право здійснення банківських операцій, а також дозволів Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями, мав право надавати кредити в іноземній валюті, шляхом укладення відповідних кредитних договорів.

Таким чином, оспорювані позивачем кредитні договори укладено з дотриманням приписів чинного законодавства, правові підстави для визнання їх недійсними відсутні.

За відсутності підстав для визнання недійсними кредитних договорів, відсутні підстави для визнання недійсними укладених в забезпечення кредитних зобов'язань договорів іпотеки.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 06.09.2013р.

Суддя Н.О. Задорожна