Рішення № 33330825, 03.09.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2013 р. Справа № 914/1895/13

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів: Бортник О.Ю. - головуюча, Манюка П.Т. та Фартушка Т.Б. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД», м. Київ,

до відповідача Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми (надалі - ПрТПМПФ) "Едельвейс", м. Рава-Руська,

про стягнення 811946,5 грн.

За участю представників:

від позивача - не з"явився,

від відповідача - не з»явився,

Суть спору: Спільне українсько-естонське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД», м. Київ, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ПрТПМПФ "Едельвейс", м. Рава-Руська, 701548,42 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 110398,08 грн. процентів за користування грошовими коштами. Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем вимог Договору поставки № 5118 від 01 січня 2011 р. з Додатковою угодою № 1 від 01.08.2011 р. та Додатковою угодою про погашення заборгованості від 29 жовтня 2012 р., а також порушенням вимог ст.ст.526, 536, 610, 623, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 218, 230, 231 ГК України.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.07.2013 р. повідомила, що ПрТПМПФ "Едельвейс" надіслано позивачу заяву № 515/1 від 25.06.2013 р. про припинення зобов»язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги на суму 579539,5 грн., яка виникла у нього до відповідача на підставі Договору № 146 від 23.05.2013 р.

Представники позивача у судових засіданнях 11.07.2013 р. та 27.08.2013 р. позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на те, що Додатковою угодою № 1 до Договору № 146 передбачено, що при зарахуванні зустрічних однорідних вимог Сторонами підписується відповідний акт, а такого позивачем не підписано.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду. У судових засіданнях за клопотаннями представників сторін оголошувались перерви. Ухвалою суду від 11.07.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи № 914/1895/13. Розпорядженням керівника апарату суду № 521 від 11.07.2013 р. призначено автоматичний розподіл членів колегії суддів у справі, внаслідок якого членами колегії визначено суддів Іванчук С.В. та Фартушка Т.Б. В зв"язку з відпусткою судді Іванчук С.В. розпорядженням заступника керівника апарату суду № 682 від 27.08.2013 р. призначено повторний розподіл члена колегії суддів. Внаслідок цього розподілу замість судді Іванчук С.В. членом колегії з розгляду справи № 914/1895/13 визначено суддю Манюка П.Т.

Дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 629, ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов"язання не допускається. Договір є обов"язковим до виконання сторонами. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Між сторонами у справі 1 січня 2011 р. укладено Договір поставки № 5118 з урахуванням положень, закріплених у протоколі розбіжностей. У подальшому сторонами укладено Додаткову угоду № 1 від 01.08.2011 р. та Додаткову угоду від 29 жовтня 2012 р. до цього договору. На підставі вищезгаданого Договору поставки, по довіреностях № Л-1 від 02 січня 2013 р. та № Л-92 від 01 лютого 2013 р., по наявних у матеріалах справи видаткових накладних позивач з 16.01.2013 р. по 19.02.2013 р. поставив відповідачу медикаменти на суму 701862,54 грн. Позивач стверджує у позовній заяві, що з вказаної суми на дату його звернення з позовом до суду відповідачем не оплачено продукції на суму 701548,42 грн. та просить стягнути цю заборгованість з відповідача на свою користь. Враховуючи, що господарський суд при вирішенні справи не вправі виходити за межі позовних вимог, суд розглядає спір у справі, виходячи з заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості. Судом встановлено, що за отриману продукцію у строки, які відповідно до вимог п. 6.2. договору вказані у видаткових накладних, відповідач не розрахувався. Проте відповідачем по накладних на повернення товару № Л802345 та № Л802121 від 24.04.13 р. повернено позивачу отриманий товар на суму 8173,06 грн. Вказане позивачем не враховано при поданні позову та помилково не виключено із 701548,42 грн. загальної заборгованості за поставлені товари. З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення вищезгаданих 8173,06 грн. заборгованості задоволенню не підлягають. Відповідачем також повернено позивачу після порушення провадження у справі по накладній на повернення № Л806698 від 03.06.2013 р. медикаменти на суму 183,39 грн. Вказані медикаменти прийняті відповідачем без зауважень та застережень. Відтак, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 183,39 грн. заборгованості підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Правильність висновків суду в цій частині позовних вимог опосередковано підтверджуються підписаним сторонами Актом звірки розрахунків, згідно з яким станом на 18.06.2013 р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 693191,97 грн. (701548,42 грн. - 8173,06 грн. - 183,39 грн. = 693191,97 грн.).

Однак, на підставі п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України також підлягає припиненню провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 579539,5 грн. заборгованості на підставі ст. 601 ЦК України, в зв»язку з припиненням зобов»язання зарахуванням. Відповідачем надіслано на адресу позивача заяву № 515/1 від 25.06.2013 р. про припинення зобов»язання за договором № 5118 від 01.01.2011 р. зарахуванням зустрічної однорідної вимоги відповідача до позивача на суму 579539,5 грн., яка виникла на підставі Договору № 146 від 23.05.2013 р. Вказану заяву отримано уповноваженим представником позивача Сенишин Т.М. у судовому засіданні 11.07.2013 р. Факт отримання заяви поштою підтверджено позивачем у поясненнях № 922-юр від 23.08.2013 р. Судом встановлено, що на підставі Договору № 146 від 23 травня 2013 р. з додатковою угодою до нього № 1 від 28 травня 2013 р., по довіреностях № 4108 від 04.06.2013 р., № 4499 від 18.06.2013 р. та накладних № Л806886, № Л806887, № 806822, Л806821, Л806818, № Л806816, № Л806817, № Л808343, Л808339, Л808189, № Л808340, № Л808341, № Л808338, № Л808346, № Л808348, № Л808344, № Л808342 позивач отримав від відповідача фіточаї та засоби санітарії і гігієни загальною вартістю 579539,5 грн. Згідно з умовами договору та строками оплати, вказаними у вище перелічених накладних на поставку продукції, позивач зобов»язувався оплатити поставлену йому відповідачем продукцію до 11.06.2013 р. та 24.06.2013 р. Докази виконання позивачем умов договору № 146 в частині дотримання вимог п. 3.5. Договору і оплати поставленої йому відповідачем продукції у матеріалах справи відсутні й позивачем суду не подані. Згідно з ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Посилання представника відповідача на те, що згідно з п. 2 Додаткової угоди № 1 до договору № 146 зарахування зустрічних однорідних вимог по цьому договору відбувається за умови підписання сторонами відповідного акту, який станом на дату вирішення справи позивачем не підписано, а відтак, зарахування зустрічних вимог не відбулось, необгрунтовані. Вказані посилання спростовуються нормами ч. 3 ст. 203 ГК України, ч. 2 ст. 601 ЦК України та змістом п. 2 Додаткової угоди № 1. У цьому пункті додаткової угоди сторони погодили умови, за наявності яких здійснюється зарахування зустрічних однорідних вимог, а також встановили, що після згаданого зарахування зустрічних однорідних вимог про його проведення сторонами підписується відповідний акт. Згідно з ч. 3 ст. 203 ГК України, ч. 2 ст. 601 ЦК України для зарахування достатньо заяви однієї сторони, згода іншої сторони договору на зарахування однорідних зустрічних вимог не вимагається. Такий висновок суду відповідає висновкам Вищого господарського суду України, викладеним у постанові від 04.12.2007 р. № 15/14-07-122 та у п. 31 Інформаційного листа від 07.04.2008 р. N 01-8/211. Враховуючи, що зустрічна заборгованість позивача перед відповідачем виникла після звернення позивача з позовом до суду тоді ж надіслана заява про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем позивачу, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 579539,5 грн. заборгованості підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 113652,47 грн. заборгованості.

Позовні вимоги в частині стягнення 110398,08 грн. процентів за користування чужими коштами передчасні, оскільки станом на дату звернення позивача до суду з такою позовною вимогою та на день розгляду її судом ще не настав строк сплати цих процентів, встановлений сторонами у Додатковій угоді від 29 жовтня 2012 р. до Договору № 5118 (строк погашення основного боргу за графіком оплат закінчується 11.10.2013 р.).

Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, додатково на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру позовних вимог, провадження щодо яких припинено, оскільки спір у справі щодо них виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 80, 82, 83, 84, 85, 116, 121 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма "Едельвейс" (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, 5, ЄДРПОУ 13808034) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, код ЄДРПОУ 21642228) 113652,47 грн. заборгованості та 13867,51 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 579722,89 грн. заборгованості припинити.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя Бортник О.Ю.,

Суддя Манюк П.Т.,

Суддя Фартушок Т.Б.