Рішення № 33330822, 02.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2013 р. Справа № 911/3069/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна-Веста»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»

про стягнення 152770,44 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дюна-Веста» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С» (далі - відповідач) про стягнення 152770,44 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 17.06.2011 р. між ТОВ «Гарт-С», ТОВ «Дюна-Веста» та ТОВ «Торговельний дім «Дюна-Центр» угоди про заміну сторони в договорі поставки № 1/11/2 від 01.11.2010 р., відповідно до якої до ТОВ «Дюна-Веста» перейшло право вимоги до ТОВ «Гарт-С» щодо сплати боргу в сумі 152770,44 грн., який виник в результаті неналежного виконання останнім умов договору поставки № 1/11/2 від 01.11.2010 р., укладеного між ТОВ «Гарт-С» та ТОВ «Торговельний Дім «Дюна-Центр», у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 152770,44 грн. основного боргу, а також судові витрати покласти на відповідача.

Розгляд справи відкладався.

19.08.2013 р. до господарського суду Київської області від ТОВ «Дюна-Веста» надійшли пояснення № 333/01 від 14.08.2013 р., відповідно до яких позивач просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Торговельний дім «Дюна-Центр».

Зазначене клопотання залишено судом без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Оскільки рішення суду у даній справі прямо не зачіпатиме права та законні інтереси ТОВ «Торговельний дім «Дюна-Центр» та не впливатиме на її права й обов'язки щодо будь-якої із сторін справи, зазначене клопотання ТОВ «Дюна-Веста» задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просив суд розглядати справу за відсутності представника ТОВ «Дюна-Веста».

Позивач у судові засідання 19.08.2013 р. та 02.09.2013 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач у судові засідання 19.08.2013 р. та 02.09.2013 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.11.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Дюна-Центр» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарт-С» (покупець) було укладено договір поставки № 1/11/2, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується в обумовлені договором строки передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його.

Згідно з п. 6.1 договору сторони дійшли згоди, що оплата товару за цим договором здійснюється шляхом розстрочення платежу в наступному порядку: оплата за поставлений товар здійснюється кожні 7 календарних днів від факту реалізації товару.

ТОВ «Торговельний дім «Дюна-Центр» було поставлено ТОВ «Гарт-С» на виконання умов договору поставки № 1/11/2 від 01.11.2010 р. товар на загальну суму 152770,44 грн., що підтверджується видатковими накладними, у тому числі - № 1971 від 04.11.2010 р. на суму 10266,89 грн., № 2139 від 22.11.2010 р. на суму 9797,65 грн., № 2138 від 22.11.2010 р. на суму 5649,85 грн., № 2127 від 23.11.2010 р. на суму 8566,37 грн., № 2170 від 25.11.2010 р. на суму 9503,53 грн., № 2169 від 25.11.2010 р. на суму 9034,03 грн., № 2201 від 29.11.2010 р. на суму 6858,89 грн., № 2200 від 29.11.2010 р. на суму 9595,61 грн., № 2198 від 29.11.2010 р. на суму 8643,32 грн., № 2197 від 29.11.2010 р. на суму 9803,11 грн., № 2195 від 29.11.2010 р. на суму 10440,48 грн., № 2194 від 29.11.2010 р. на суму 9963,82 грн., № 2192 від 29.11.2010 р. на суму 9207,79 грн., № 2294 від 07.12.2010 р. на суму 1476,08 грн., № 2292 від 07.12.2010 р. на суму 1782,24 грн., № 2423 від 23.12.2010 р. на суму 2631,91 грн., № 15 від 21.01.2011 р. на суму 3249,73 грн., № 34 від 25.01.2011 р. на суму 2122,22 грн., № 35 від 25.01.2011 р. на суму 3404,89 грн., № 38 від 25.01.2011 р. на суму 2171,78 грн., № 157 від 17.02.2011 р. на суму 3484,14 грн. (копії долучено до матеріалів справи).

ТОВ «Гарт-С» з ТОВ «Торговельний дім «Дюна-Центр» за отриманий товар на підставі договору поставки № 1/11/2 від 01.11.2010 р. не розрахувалось.

17.06.2011 р. між ТОВ «Гарт-С» (сторона-1), ТОВ «Торговельний дім «Дюна-Центр» (сторона-2) та ТОВ «Дюна-Веста» (сторона-3) було укладено угоду про заміну сторони в договорі поставки № 1/11/2 від 01.11.2010 р., відповідно до п. 1.1 якої за умовами даної угоди сторона-2 передає, а сторона-3 приймає усі права та обов'язки, покладені за договором поставки № 1/11/2 від 01.11.2010 р. на сторону-2, в тому числі вимогу зі сплати боргу стороною-1 в розмірі 152770,44 грн., що виник на момент підписання даної угоди, а сторона-1, в свою чергу, не заперечує проти переходу інших прав та обов'язків від сторони-2 до сторони-3, що розуміється як згода сторони-1.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, ТОВ «Дюна-Веста» було направлено на адресу ТОВ «Гарт-С» претензію № 157/01 від 29.04.2013 р., відповідно до якої позивач просив відповідача провести повний розрахунок перед позивачем в сумі 152770,44 грн. за отриманий товар на підставі договору поставки № 1/11/2 від 01.11.2010 р. та у відповідності з угодою б/н від 17.06.2011 р.

ТОВ «Гарт-С» було отримано претензію 29.05.2013 р., що підтверджується підписом представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 8010001591937.

Оскільки відповідач не перерахував позивачеві 152770,44 грн., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Слід зазначити, що у відповідності з ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто в разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.

При цьому заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву на позов, контррозрахунку або доказів погашення заборгованості суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла за угодою від 17.06.2011 р. про заміну сторони, яка укладена на підставі договору поставки № 1/11/2 від 01.11.2010 р., вимога позивача про стягнення 152770,44 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна-Веста» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С» (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 64, кв. 120, код 24654657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна-Веста» (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 67, код 32285581) - 152770 (сто п'ятдесят дві тисячі сімсот сімдесят) грн. 44 коп. основного боргу, 3055 (три тисячі п'ятдесят п'ять) грн. 40 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 06.09.2013 р.

Суддя Бабкіна В.М.