Рішення № 33330749, 29.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/64/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2013 Справа № 908/2169/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Електропостачзбут", юридична адреса - 49000 м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 22 оф. 5; поштова адреса - 49102 м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 8 оф. 65

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Запоріжсталь", 69008 м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72

про стягнення коштів

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Перепечин В.Л, представник довіреність № 78 від 01.01.2013р.

від відповідача: Мороз Є.О., представник довіреність від 28.12.2012р.

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Електропостачзбут" до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Запоріжсталь" про стягнення коштів.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2013р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 10.07.2013р., розгляд справи відкладався, строк розгляду справи продовжувався.

В судовому засіданні 29.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: між позивачем та відповідачем були укладені договори постачання, згідно яких позивач зобов'язався виготовити та поставити, а відповідач прийняти та оплатити сірчану кислоту технічну. Відповідач оплату вартості отриманого товару не здійснив в повному обсязі, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 6 517 958,64 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

29.08.2013р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначає, що за договором № 20/210/957 від 21.05.2010р. заборгованість відсутня. За договором № 20/2011/1177 від 01.06.2011р. заборгованість складається 5 925 784,60 грн. Також просить стягнути пеню за договором № 20/2011/1177 від 01.06.2011 року в розмірі 42 158,93 грн.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Так як позивач в позовній заяві не просив стягнути пеню, то ці вимоги не являються позовними, а являються новими вимогами. Стаття 22 ГПК України не передбачає можливість подачі нових вимог. За таких обставин, заява про зменшення позовних вимог, в частині стягнення пені судом не приймається.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 925 784,60 грн.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, в обґрунтування заперечень зазначив, що відповідачем умови укладеного договору виконано належним чином, отриману продукцію оплачено своєчасно та в повному обсязі, факт оплати отриманої продукції підтверджується платіжними дорученнями. Також зазначив, що надані до суду документи оформлені із порушенням чинних вимог і стандартів що позбавляє їх доказової сили стосовно обставин, які входять до предмета доказування. Лише самі видаткові накладні, начебто оформлені з боку Відкритого акціонерного товариства "Запоріжсталь" без наявних довіреностей на отримання ТМЦ та без штампу складу покупця не можуть свідчити про належне виконання позивачем умов договору. Просив в задоволені позову відмовити.

Відповідачем було заявлено клопотання про витребування у позивача додаткових документів, а саме оригіналів довіреностей на отримання ТМЦ, оригінали залізничних накладних та договір № 1325/3 від 16.12.2011р. укладений між позивачем та залізницею. Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки вважає достатнім для розгляду справи по суті надані докази у т.ч. з урахуванням вимог п. 4.3. договорів поставки.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21.05.2010р. між ТОВ «Електропостачзбут» та ВАТ «Запоріжсталь» був укладений договір постачання № 20/210/957, згідно якого позивач зобов'язався виготовити та поставити, а відповідач прийняти та оплатити сірчану кислоту технічну 1 сорту ГОСТ2184-77. Порушуючи прийняті на себе зобов'язання за договором, відповідач не здійснив в повному обсязі оплату за поставлену продукцію, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 1 099 066,64 грн. При підготовці актів звірки від 17.07.2013 р. позивачем було виявлено відсутність заборгованості за договором № 20/210/957. Внаслідок чого зменшено розмір заявлених позовних вимог.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електропостачзбут» (Позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжсталь» (Відповідач) було укладено договір постачання № 20/2011/1177 від 01.06.2011р.

Відповідно до п. 1.1. договору Позивач зобов'язався виготовити та поставити, а Відповідач прийняти та оплатити сірчану кислоту технічну 1 сорту ГОСТ2184-77 за ціною та у кількості, що вказана в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що розрахунок здійснюється за фактично поставлену кількість товару протягом 35 банківських днів з моменту поставки та приймання товару у відповідності до р. 6 на підставі представлених документів відповідно до п. 4.3. При відсутності вказаних документів строк розрахунку визначається з моменту отримання повного пакету документів.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором та відповідно до заяв відповідача на його адресу поставив сірчану кислоту.

Порушуючи прийняті на себе зобов'язання за договором, відповідач не здійснив в повному обсязі оплату за поставлену продукцію, внаслідок чого утворилася заборгованість перед Позивачем яка складає 5 925 784,60 грн.

08.05.2010р. на адресу відповідача надіслано претензію № 2-884 з вимогою погасити заборгованість за отриманий товар. Заборгованість відповідачем не сплачено.

Поставка позивачем товару відповідачу на виконання умов договору № 20/2011/1177 від 01.06.2011р. підтверджується також залізничними накладним та інформаціями про вагонні операції ДП «Головний інформаційно обчислювальний центр Укрзалізниці». На підтвердження отримання товару відповідачем протягом періоду поставки товару здійснювалась оплата за отриманий товар, що підтверджується наданими до справи звітами про дебіторські та кредиторські операції.

Доказів пред'явлення зауважень позивачу щодо якості та кількості поставленого товару відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару в обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував, суд вважає вимоги про стягнення боргу в розмірі 5 925 784,60 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення на позов є безпідставними в силу наданих доказів та вимог чинного законодавства України.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Електропостачзбут" до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Запоріжсталь" про стягнення коштів задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсталь» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72; код ЄДРПОУ 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Електропостачзбут» (юридична адреса - 49000 м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 22 оф. 5; поштова адреса - 49102 м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 8 оф. 65; код ЄДРПОУ 21942373) суму боргу у розмірі 5 925 784 (п'ять мільйонів дев'ятсот двадцять п'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 60 коп., суму судового збору у розмірі 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 03.09.2013р.