ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/12082/13 28.08.13
За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» ДоДержавної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики» Простягнення 355 935,10 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судовому засіданні брали участь представники сторін:
від позивача: Кучкова Ю.В. - дов. № 91/2012/06/13-1 від 13.06.13 р.
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики» про стягнення 319 511,41 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 12 934,10 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, 4 607,51 грн. трьох відсотків річних та 18 882,08 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на користування електричною енергією № 538 від 10.01.1991 р., додатковими угодами про постачання електричної енергії та додатками до даного договору і угод.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.13 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/12082/13; призначено справу до розгляду на 05.08.13 р.; зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник позивача у судовому засіданні 05.08.13 р. надав витребувані судом документи, які залучено до матеріалів справи; позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 05.08.13 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 26.06.13 р. не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.
З метою надання можливості підготувати додаткові документи, представник позивача заявив клопотання про продовження строку вирішення спору, яке суд задовольнив.
Враховуючи нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання, ненадання ним витребуваних судом документів, з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, господарський суд ухвалою від 05.08.13 р. відклав розгляд справи № 910/12082/13 на 28.08.2013 р.; зобов'язав позивача надати суду довідку про стан розрахунків між сторонами станом на день розгляду справи в суді; повторно зобов'язав відповідача надати суду відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.
Представник позивача в судовому засіданні 28.08.13 р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити; надав суду довідку про надходження коштів від відповідача, яку залучено до матеріалів справи.
Представник відповідача в судове засідання 28.08.13 р. повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 14.08.13 р., згідно з яким відповідач отримав 27.08.13 р. ухвалу суду від 05.08.13 р.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
В судовому засіданні 28.08.13 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Підприємством «Київські кабельні мережі» Виробничого енергетичного об'єднання «Київенерго» (енергопостачальна компанія, постачальник) та КНВО «Інститут автоматики» Мінелектротехприлад, який було перейменовано га НВП «Київський інститут автоматики» та приєднано до ДП «Науково-виробнича корпорація «Київський інститут автоматики», (споживач) було укладено договір на користування електричною енергією № 538 від 10.01.1991 р.
07.04.2010 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яку перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (постачальник) та Державною науково-виробничою корпорацією «Київський інститут автоматики» (споживач) було укладено додаток № 1 до додаткової угоди про постачання електричної енергії від 07.04.10 р. до договору на користування електричною енергією № 538 від 10.01.1991 р., відповідно до пункту 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача. Приєднана та дозволена потужність у точці підключення визначена в додатку «Перелік об'єктів споживача».
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Пунктами 2.3.3. та 2.3.4. додатку № 1 від 07.04.10 р. до додаткової угоди про постачання електричної енергії від про постачання електричної енергії від 07.04.10 р. до договору на користування електричною енергією № 538 від 10.01.1991 р. передбачено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за перетікання реактивної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії».
Відповідно до пункту 1 додатку № 2 до договору № 538 від 10.01.1991 р., розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 22 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття «розрахунковий період» та «календарний місяць» вважаються прирівняними.
Згідно з п. п. 2. і 2.1. вищезазначеного додатку, споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на поточний розрахунковий період за формою попередньої оплати; попередня оплата здійснюється до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам».
Споживач протягом перших трьох днів поточного розрахункового періоду здійснює платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді за тарифами, які діють на день здійснення платежу.
Обсяг електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні визначається відповідно до додатка «Визначення платежу за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної 9екологічної) броні споживача» до цього договору.
Відповідно до п. 2.2. додатку № 2 до договору № 538 від 10.01.1991 р., остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання; під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період постачальником мають бути враховані суми проведених попередніх платежів за споживання електричної енергії в поточному розрахунковому періоді; споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунка постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією (ПКЕЕ); при відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду.
Обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті підтверджуються актом/звітом про використану електричну енергію, який відповідач надає позивачу протягом доби, після закінчення розрахункового періоду (п. 4 та пп. 4.3. додатку № 2 до договору).
Позивач у позовній заяві пояснив суду, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором № 538 від 10.01.1991 р. та додатковими угодами про постачання електричної енергії до нього, тоді як відповідач свої зобов'язання за зазначеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.08.12 р. до 01.06.13 р. у нього виникла заборгованість за використану активну електричну енергію в розмірі 319 511,41 грн. та за період з 01.08.12 р. до 01.06.13 р. виникла заборгованість за використану реактивну електричну енергію в розмірі 12 934,10 грн., що підтверджується копіями звітів про використану активну електричну енергію, актами приймання-передачі товарної продукції, рахунками, інформаційними повідомленнями, рахунками-розшифровками, актами надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за спірний період, та довідкою про надходження коштів від відповідача.
За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики» про стягнення 319 511,41 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 12 934,10 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, 4 607,51 грн. трьох відсотків річних та 18 882,08 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на користування електричною енергією № 538 від 10.01.1991 р., додатковими угодами про постачання електричної енергії та додатками до даного договору і угод.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску електричної енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 538 від 10.01.1991 р., додатковими угодами та додатками до нього строк оплату за спожиту електричну енергію та її понад договірну величину не здійснив.
Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 319 511,41 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію та 12 934,10 грн. основного боргу за спожиту реактивну енергію за період з 01.08.12 р. до 01.06.13 р., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо стягнення з Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики» 319 511,41 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію та 12 934,10 грн. основного боргу за спожиту реактивну електроенергію за період з 01.08.12 р. до 01.06.13 р. за договором № 538 від 10.01.1991 р. на користування електричною енергією, додатковими угодами і додатками до нього, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 4 607,51 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 538 від 10.01.1991 р. за період з серпня 2012 р. до травня 2013 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Таким чином, за розрахунком позивача, перевіреним судом, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 538 від 10.01.1991 р. станом на 01.06.13 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягає стягненню 4 607,51 грн. трьох відсотків річних за період з серпня 2012 р. до травня 2013 р.
Також позивач просить стягнути з відповідача 18 882,08 грн. пені за період з грудня 2012 р. до травня 2013 р. за порушення грошового зобов'язання за договором № 538 від 10.01.1991 р., додатковими угодами та додатками до них.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.
Згідно з пунктом 4.2.1. додаткової угоди про постачання електричної енергії від 07.04.10 р. до договору № 538 від 10.01.1991 р., за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. та 2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі.
Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором № 538 від 10.01.1991 р. становить 18 882,08 грн. за період з грудня 2012 р. до травня 2013 р.
Враховуючи вищенаведене, позов ПАТ «Київенерго» до Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики» підлягає задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 230, 231, 232, 233, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики» (04107, м. Київ, вул. Нагірна, 22, код ЄДРПОУ 05796251) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 319 511 (триста дев'ятнадцять тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 41 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 12 934 (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 10 коп. основного боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 4 607 (чотири тисячі шістсот сім) грн. 51 коп. трьох відсотків річних, 18 882 (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 08 коп. пені та 7 118 (сім тисяч сто вісімнадцять) грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 02.09.2013 р.
Суддя Гавриловська І.О.
Судове рішення № 33330726, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/12082/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: